Постанова

від 25.06.2013 по справі 21б/5014/349/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2013 року Справа № 21б/5014/349/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Погребняка В.Я., суддів:Катеринчук Л.Й., Міщенка П.К., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Ком" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 27.03.2013 року у справі № 21б/5014/349/2012 господарського Луганської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Ком" пробанкрутство, за участю представників: від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Ком" - Колотович Н.О., дов. № 33 від 21.06.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Луганської області від 20.02.2013 року у справі № 21б/5014/349/2012 (суддя - Кривохижа Т.Г.) затверджено звіт ліквідатора Мікаілової Р.В. та ліквідаційний баланс банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Ком" (далі - ТОВ "Інтер-Ком"). Ліквідовано банкрута ТОВ "Інтер-Ком" як юридичну особу та суб'єкта підприємницької діяльності. Вимоги, що не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними. Провадження у справі та повноваження ліквідатора Мікаілової Р.В. припинені. Скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.2013 року у справі № 21б/5014/349/2012 (головуючий суддя - Богатир К.В., суддя - Склярук О.І., суддя - Ушенко Л.В.) апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - Ленінської МДПІ) задоволено. Ухвалу господарського суду Луганської області від 20.02.2013 року у справі № 21б/5014/349/2012 скасовано. Припинено провадження у справі.

В касаційній скарзі ТОВ "Інтер-Ком" просить скасувати постанову господарського суду апеляційної інстанції від 27.03.2013 року, залишити в силі ухвалу суду першої інстанції від 20.02.2013 року. В обґрунтування посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 1, 6, 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), ст.ст. 4-2, 91, 98 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши позицію прокурора, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Луганської області від 08.02.2012 року за заявою боржника ТОВ "Інтер-Ком" порушено справу № 21б/5014/349/2012 про банкрутство за загальною процедурою на підставі ст.ст. 1, 6, 7, 8, 11 Закону про банкрутство.

За результатами підготовчого засідання ухвалою господарського суду Луганської області від 03.04.2012 року у справі № 21б/5014/349/2012 введена процедура розпорядження майна, розпорядника майна призначено арбітражного керуючого Мікаілову Р.В., зобов'язано боржника здійснити публікацію в офіційному друкованому органі про порушення справи про банкрутство.

В газеті "Урядовий кур'єр" від 25.04.2012 року № 75 (4719) опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ „Інтер-Ком".

Ухвалою господарського суду Луганської області від 10.07.2012 року у справі № 21б/5014/349/2012 за результатами попереднього засідання визнано та затверджено реєстр вимог кредиторів у складі: ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії у м. Маріуполі Донецької області та окремо внесені вимоги кредитора - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луганськ".

Постановою господарського суду Луганської області від 01.08.2012 року у справі № 21б/5014/349/2012 визнано боржника ТОВ „Інтер-Ком" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором призначено арбітражного керуючого Мікаілову Р.В., якого зобов'язано надати суду на затвердження звіт та ліквідаційний баланс банкрута з документами на їх підтвердження.

Відповідно до ст. 25 Закону про банкрутство з дня свого призначення ліквідатор виконує повноваження керівника боржника банкрута, аналізує фінансове становище банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством, вживає заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону про банкрутство після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором банкрута було подано на затвердження суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора з додатками доказами на їх підтвердження.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 20.02.2013 року у справі № 21б/5014/349/2012 затверджено звіт ліквідатора Мікаілової Р.В. та ліквідаційний баланс банкрута ТОВ „Інтер-Ком". Затверджуючи ліквідаційний баланс, господарський суд першої інстанції виходив з того, що ліквідатор здійснив заходи по розшуку майна банкрута, по виявленню всіх його майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, в результаті чого майнових активів, основних і інших обігових активів не виявлено, кошти на рахунках боржника відсутні. Звіт та ліквідаційний баланс банкрута були розглянуті на зборах комітету кредиторів 20.11.2012 року (протокол № 3), на яких одностайно було прийнято рішення про їх затвердження та звернення до суду з відповідним клопотанням, а тому дійшов висновку про наявність всіх підстав для їх затвердження та ліквідації юридичної особи ТОВ „Інтер-Ком".

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.2013 року у справі № 21б/5014/349/2012 апеляційну скаргу Ленінської МДПІ задоволено, ухвалу господарського суду Луганської області від 20.02.2013 року у справі № 21б/5014/349/2012 скасовано, провадження у справі припинено. При цьому судом зроблено висновок про безпідставність порушення справи про банкрутство, оскільки до заяви про порушення справи про банкрутство в підтвердження доказів неплатоспроможності та безспірності боржником надано виконавчі документи (постанови про відкриття виконавчого провадження) лише по 5 кредиторам, в той час як по іншим 28 кредиторам (які вказані в розшифровці кредиторів, доданої до заяви) доказів неплатоспроможності ТОВ "Інтер-Ком" не надав.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати; неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство ознаками неплатоспроможності боржника є: а) грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Ч. 5 ст. 7 Закону про банкрутство передбачено обов'язок боржника звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство, зокрема у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Таким чином, звертаючись до суду з відповідною заявою, боржник повинен надати докази в підтвердження його неплатоспроможності (ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство) або загрози неплатоспроможності (ч. 5 ст. 7 Закону про банкрутство).

У свою чергу ч. 8 ст. 7 Закону про банкрутство містить обов'язковий перелік документів, які повинні бути додані до заяви кредитора про порушення справи про банкрутство, а саме, рішення господарського суду, який розглядав вимоги кредитора до боржника, виконавчі документи, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Так, положеннями абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.

Таким чином, без порушеного щодо боржника виконавчого провадження відсутні ознаки неплатоспроможності боржника або загрози його неплатоспроможності.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "Інтер-Ком" звернулося до суду із заявою про його банкрутство за загальною процедурою банкрутства на підставі ч. 5 ст. 7 Закону про банкрутство у зв'язку з тим, що виконання грошових зобов'язань перед рядом кредиторів призведе до неможливості задоволення вимог інших кредиторів.

В обґрунтування розміру безспірної заборгованості до заяви додані виконавчі документи та докази відкриття за ними виконавчих проваджень органами Державної виконавчої служби, зокрема наказ від 07.12.2009 року у справі №7/166 за рішенням господарського суду Луганської області від 19.11.2009 року про стягнення з боржника на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луганськ" боргу по кредиту у сумі 1000000 грн. 00 коп., боргу по відсотках за користування кредитом у сумі 135296 грн. 06 коп., боргу по платі за управління кредитом в сумі 3452 грн. 07 коп., державного мита у сумі 11387 грн. 48 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., на підставі якого відкрито виконавче провадження за постановою від 12.03.2010 року ВП №17890049, на підставі якого заборгованість на користь кредитора не стягнена; постанова про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2010 року ВП № 17800832 щодо примусового виконання наказу № 7/114 від 04.12.2009 року господарського суду Луганської області про стягнення з ТОВ "Інтер-ком" на користь ВАТ "Тепловозоремонтний завод" боргу у розмірі 243210,40 грн.; постанова про відкриття виконавчого провадження від 18.11.2010 року ВП № 22650899 щодо примусового виконання наказу № 23/58 від 13.09.2010 року господарського суду Луганської області про стягнення з ТОВ "Інтер-ком" на користь ТОВ "Охоронне агентство "Астра" боргу в розмірі 1465,22 грн., постанова про відкриття виконавчого провадження від 19.11.2010 року ВП № 22675355 щодо примусового виконання виконавчого листа № 2а-5665/10/1270 від 26.08.2010 року Луганського окружного адміністративного суду про стягнення з ТОВ "Інтер-Ком" на користь Ленінської МДПІ заборгованості у розмірі 5614,36 грн.

Вищевикладене підтверджується також довідкою Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції від 21.12.2011 року № 22353, в якій вказано, що на виконанні відділу знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з боржника за справою - ТОВ "Інтер-Ком" на користь юридичних осіб та держави.

Крім того, боржником до заяви додані Статут ТОВ "Інтер-Ком", зареєстрований 09.11.2006 року, свідоцтво про реєстрацію платника податку № 17305485, довідка про взяття на облік платника податків у Ленінській МДПІ, баланс станом на 01.02.2012 року, розшифровка кредиторів та дебіторів станом на 07.02.2012 року за товари та послуги, довідка про наявність у ТОВ "Інтер-Ком" рахунків у банківських та інших фінансових установах, а також Аудиторський висновок станом на 31.01.2012 року незалежних аудиторів ТОВ "Аудиторська фірма "ЛІГА", згідно якого ознак фіктивного банкрутства, доведення товариства до банкрутства чи дій з приховування банкрутства не виявлено.

Також, в порядку ст. 22 ГПК України, боржником направлено до суду клопотання про долучення до матеріалів справи наказів господарського суду про примусове виконання, в яких боржником є ТОВ "Інтер-Ком": від 25.07.2011 року № 15/119/2011, від 27.12.2010 року № 16/82, від 29.10.2010 року № 1/221, від 14.06.2010 року № 14/212, від 04.12.2009 року № 7/114, від 13.09.2010 року № 23/58, від 07.12.2009 року № 7/166.

Відповідно до ст. 11 Закону про банкрутство, за загальною процедурою банкрутства ознаки неплатоспроможності боржника з'ясовуються судом у підготовчому засіданні.

Місцевий господарський суд, розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи, встановив, що наданими документами боржника підтверджені, як факт його фінансової неспроможності задовольнити усі кредиторські вимоги у встановлений ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство строк і наявність безспірної кредиторської заборгованості за виконавчими документами, доданими до матеріалів справи, яка перевищує 300 мінімальних заробітних плат, так і факт того, що задоволення декількох із цих вимог призведе до його неспроможності щодо інших кредиторських вимог та ускладнить його фінансово-господарську (підприємницьку) діяльність тощо.

За таких обставин, враховуючи надані боржником постанови про відкриття виконавчих проваджень з виконання наказів господарського суду Луганської області про стягнення з ТОВ "Інтер-Ком" сум заборгованості, а також їх невиконання станом на дату звернення із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Інтер-Ком", що також встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з висновком господарського суду апеляційної інстанції про неподання заявником документів, що підтверджують неможливість списання коштів з рахунку боржника та вважає, що ТОВ "Інтер-Ком" виконано приписи ч. 3 ст. 6 та ч. 8 ст. 7 Закону про банкрутство.

До того ж, апеляційний господарський суд, дійшовши висновку про необґрунтованість поданої ТОВ "Інтер-Ком" заяви не вказав, що саме є підґрунтям цього висновку, які саме з поданих заявником документів та за яких підстав свідчать про неподання належних доказів неплатоспроможності боржника, необхідних для порушення провадження у справі.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що визнаючи боржника банкрутом, господарський суд першої інстанції в постанові від 01.08.2012 року встановив, що за результатами аналізу фінансово-господарського становища припинення боржником підприємницької діяльності, пропозицій щодо санації не надходило, рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором у справі арбітражного керуючого Мікаілову Р.В. було прийнято на зборах комітету кредиторів 26.07.2012 року (протокол №1).

Донецький апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку вказану постанову господарського про визнання ТОВ "Інтер-Ком" банкрутом за апеляційною скаргою Ленінської МДПІ (яка є ідентичною за змістом апеляційної скарги на ухвалу від 20.02.2013 року про затвердження звіту і ліквідаційного балансу ТОВ "Інтер-Ком") дійшов висновку про наявність законних підстав для визнання боржника ТОВ „Інтер-Ком" банкрутом внаслідок його фінансової неспроможності, та вказав, що висновки суду першої інстанції з цього питання підтверджуються матеріалами справи про банкрутство, тому є правильними. Будь-яких порушень закону при винесенні оскаржуваної постанови апеляційним судом не виявлено. Безпідставності порушення провадження у справі ТОВ "Інтер-Ком" апеляційним господарським судом не встановлено.

Крім того, порушуючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою Ленінської МДПІ на ухвалу суду першої інстанції від 20.02.2012 року про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ "Інтер-Ком", судом апеляційної інстанції не було з'ясовано, чи є Ленінська МДПІ стороною або учасником провадження у даній справі, оскільки Ленінська МДПІ не посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), як і не надає доказів звернення з кредиторськими вимогами до боржника. При цьому, до звіту ліквідатора додано довідку Ленінської МДПІ від 03.10.2012 року № 2-2691 про відсутність у ТОВ "Інтер-Ком" заборгованості зі сплати податків, зборів та обов'язкових платежів.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки суду апеляційної інстанції не є вичерпними і не спростовують висновків місцевого господарського суду щодо встановлених ним фактичних обставин справи, а відтак, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції у суду апеляційної інстанції не було.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а ухвала суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Ком" задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.2013 року у справі № 21б/5014/349/2012 скасувати, ухвалу господарського суду Луганської області від 20.02.2013 року у справі № 21б/5014/349/2012 залишити в силі.

Головуючий: Погребняк В.Я. Судді: Катеринчук Л.Й. Міщенко П.К.