Постанова

від 19.06.2013 по справі 14/050-12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року Справа № 14/050-12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А. (доповідача) суддівДанилової М.В., Данилової Т.Б. розглянувши матеріали касаційних скаргДержавного підприємства "Бориспільське лісове господарство", Заступника прокурора Київської області на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.01.2013 у справі № 14/050-12 господарського суду Київської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Р.Г.М." до 1. Головурівської сільської ради, 2. Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", 3. Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство" за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів за участю Управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області Заступника прокурора Київської області провизнання недійсним державного акта на право постійного користування землею

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачане з'явився - - відповідача-1не з'явився - - відповідача-2не з'явився - - відповідача-3Анісімов Ф.Х., Бідюк А. І., Гук А.М. - - третьої особине з'явився - - Генеральної прокуратури УкраїниТомчук М.О.

В С Т А Н О В И В:

В червні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Р.Г.М." звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Головурівської сільської ради, Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство" в якому просило суд визнати незаконними та скасувати рішення Головурівської сільської ради № 381/18-XXIV від 09.07.2004, № 703-29-IV від 25.08.2005 в частині земельних ділянок: площею 7, 83 га, 20 га, 1, 2 га що знаходяться в межах с. Кийлів Бориспільського району Київської області, визначених в додатках №№ 3, 4, 5 від 07.12.2007 до інвестиційного договору № 7/12/07 від 07.12.2007 та визнати недійсним Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003066 в частині вказаних земельних ділянок.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.07.2012 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів залучено Управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області.

Рішенням господарського суду Київської області від 14.09.2012 (суддя Бацуца В.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2013 (головуючий Зубець Л.П., судді Іоннікова І.А., Мартюк А.І.) у справі № 14/050-12 позов задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано рішення № 381/18-XXIV від 09.07.2004 "Про надання в постійне користування земельних ділянок Бориспільському держлісгоспу лісогосподарському підприємству для ведення лісового господарства в межах Головурівської сільської ради" Головурівської сільської ради та рішення № 703-29-IV від 25.08.2005 "Про надання в постійне користування земельних ділянок Бориспільському держлісгоспу лісогосподарському підприємству для ведення лісового господарства в межах Головурівської сільської ради" Головурівської сільської ради в частині земельних ділянок: площею 7, 83 га, що знаходиться в межах с. Кийлів Бориспільського району Київської області, визначеної в додатку № 3 від 07.12.2007 до інвестиційного договору № 7/12/07 від 07.12.2007 р., укладеного між Головурівською сільською радою (ідентифікаційний код 04363515) та товариством з обмеженою відповідальністю "Р.Г.М."; площею 20 га, що знаходяться в межах с. Кийлів Бориспільського району Київської області, визначеної в додатку № 4 від 07.12.2007 до інвестиційного договору № 7/12/07 від 07.12.2007, укладеного між Головурівською сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Р.Г.М."; площею 1, 2 га, що знаходяться в межах с. Кийлів Бориспільського району Київської області, визначеної в додатку № 5 від 07.12.2007 до інвестиційного договору № 7/12/07 від 07.12.2007, укладеного між Головурівською сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Р.Г.М." (ідентифікаційний код 33483898.

Визнано недійсним Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003066, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 19.07.2004 за № 450, виданий Бориспільським районним відділом Київського обласного реєстраційного центру Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" на користь Бориспільського державного лісогосподарського підприємства в частині земельних ділянок: площею 7, 83 га, що знаходиться в межах с. Кийлів Бориспільського району Київської області, визначеної в додатку № 3 від 07.12.2007 до інвестиційного договору № 7/12/07 від 07.12.2007, укладеного між Головурівською сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Р.Г.М."; площею 20 га, що знаходяться в межах с. Кийлів Бориспільського району Київської області, визначеної в додатку № 4 від 07.12.2007 до інвестиційного договору № 7/12/07 від 07.12.2007, укладеного між Головурівською сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Р.Г.М."; площею 1, 2 га, що знаходяться в межах с. Кийлів Бориспільського району Київської області, визначеної в додатку № 5 від 07.12.2007 до інвестиційного договору № 7/12/07 від 07.12.2007, укладеного між Головурівською сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Р.Г.М.". Стягнути з Головурівської сільської ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Р.Г.М." судові витрати 1 073, 00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, заступник прокурора Київської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Також, із касаційною скаргою до Вищого господарського суду України звернулось Державне підприємство "Бориспільське лісове господарство", в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати і прийняти нове рішення про відмову позові.

В обґрунтування своїх касаційних скарг скаржники посилаються на те , що спірні рішення права та інтереси позивача не порушують, оскільки останнім не надано доказів в підтвердження того, що земельні ділянки, на які він претендує, перебувають у постійному користуванні державного підприємства "Бориспільське лісове господарство".

У своїх поясненнях від 12.06.2013 № 4-1/446 Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" посилається на те, що відповідно до діючого законодавства вирішення питання щодо скасування державної реєстрації державної реєстрації права власності на земельні ділянки та відповідних правовстановлюючих документів до його повноважень не відноситься.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Р.Г.М." та Головурівська сільська рада не скористались правом, наданим статтею 111 2 Господарського процесуального кодексу України, не надіслали відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується та не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

14.06.2013 на адресу суду надійшло клопотання Управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області про розгляд справи за відсутності представника, яке за результатом розгляду, підлягає задоволенню.

Розпорядженням заступника секретаря судової палати від 14.06.2013 склад колегії суддів змінено та сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий - Корсак В.А., судді - Данилова М.В., Данилова Т.Б. для розгляду справи № 14/050-12 господарського суду Київської області.

Перевіривши доводи касаційних скарг, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, судами попередніх інстанцій встановлено, що рішеннями Головурівської сільської ради № 381/18-XXIV від 09.07.2004 та № 703-29-IV від 25.08.2005 "Про надання в постійне користування земельних ділянок Бориспільському держлісгоспу лісогосподарському підприємству для ведення лісового господарства в межах Головурівської сільської ради" було: затверджено технічну документацію по складанню державного акта на право постійного користування земельними ділянками Бориспільському державному лісогосподарському підприємству для ведення лісового господарства в межах Головурівської сільської ради; передано Бориспільському державному лісогосподарському підприємству земельні ділянки загальною площею 51, 96 га (лісів) та 183, 765 га відповідно; зобов'язано Бориспільське державне лісогосподарське підприємство використовувати земельну ділянку тільки за цільовим призначенням; доручено товариству з обмеженою відповідальністю „Широта" виготовити державний акт на право постійного користування землею Бориспільському державному лісогосподарському підприємству; Земельно-кадастровому бюро Бориспільського району зареєструвати його у книзі реєстрації державних актів на право постійного користування землею; технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельною ділянкою Бориспільському державному лісогосподарському підприємству для ведення лісового господарства в лісництві Кийлівське на території Головурівської сільської ради передано на зберігання у Бориспільський районний відділ земельних ресурсів.

16.07.2004 на підставі вказаного рішення від 09.07.2004 Бориспільському держлісгоспу лісогосподарському підприємству було видано Державний акт серії ІІ-КВ №003066 на право постійного користування землею площею 51, 96 га для ведення лісового господарства, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 19.07.2004 за № 450.

07.12.2007 між товариством з обмеженою відповідальністю "Р.Г.М." (позивачем) та Головурівською сільською радою було укладено інвестиційний договір № 7/12/07 за умовами якого сторони зобов'язалися об'єднати свої зусилля для досягнення наступних цілей: розвиток та укріплення їх власної матеріальної бази та соціальної інфраструктури населених пунктів Головурівської сільської ради; сприяння процесу створення економічних передумов для розвитку соціального життя населених пунктів Головурівської сільської ради; встановлення та розвитку тривалого, ефективного та взаємовигідного співробітництва. Відповідно до умов цього договору Головурівська сільська рада зобов'язалась надати позивачу в оренду з правом викупу строком на 49 років земельні ділянки площею 1, 3060 га, 2, 4860 га, 7, 83 га, 20 га, 1, 2 га, 1 га, 3 га, які розташовані в межах села Кийлів.

Рішеннями Головурівської сільської ради № 969-22-У та №970-22-У від 29.05.2008 затверджено проекти землеустрою стосовно двох ділянок, що увійшли до Інвестиційного договору.

Листом № 2-17-227 від 05.06.2008 Головурівська сільська рада повідомила позивача про неможливість виконання Інвестиційного договору у зв'язку з тим, що вказаний договір не відповідає вимогам чинного законодавства, а земельні ділянки можуть бути надані позивачу в оренду виключно на конкурентних засадах.

Листом № 2-10-100 від 30.03.2012 Головурівська сільська рада повідомила позивача про неможливість укладання договорів оренди, оскільки земельні ділянки щодо яких позивач отримав дозвіл на розробку проекту відведення належать на праві постійного користування Державному підприємству "Бориспільське лісове господарство" відповідно до рішень Головурівської сільської ради від 09.07.2004 та від 25.08.2005. При цьому, своєї загоди на вилучення цих земель зі свого постійного користування, останній не надав.

У 2008 році товариство з обмеженою відповідальністю „Р.Г.М." звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Головурівської сільської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою господарського суду Київської області від 07.08.2008, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.09.2011 позов задоволено, визнано протиправними дії Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області щодо відмови товариству з обмеженою відповідальністю „Р.Г.М." в наданні в оренду терміном на 49 років з правом викупу на умовах, визначених Інвестиційним договором від 07.12.2007 № 7/12/07, земельних ділянок. Окрім того, зобов'язано Головурівську сільську раду Бориспільського району Київської області надати вищевказані земельні ділянки в оренду на умовах, визначених Інвестиційним договором від 07.12.2007 №7/12/07, шляхом укладення з товариством з обмеженою відповідальністю „Р.Г.М." договорів оренди терміном на 49 років з правом викупу.

Звертаючись з позовом про визнання незаконними та скасування рішень Головурівської сільської ради № 381/18-XXIV від 09.07.2004, № 703-29-IV від 25.08.2005 в частині земельних ділянок площею 7, 83 га, 20 га, 1, 2 га що знаходяться в межах с. Кийлів Бориспільського району Київської області та визнання недійсним відповідного Державного акту на право постійного користування землею в частині вказаних земельних ділянок, позивач посилається на те, що зазначені рішення були прийняті з порушенням підстав і процедури надання земельних ділянок, у зв'язку з чим, вважає що чинність цих рішень порушує його права та інтереси, оскільки позивач намагається отримати в користування зазначені земельні ділянки на підставі орендних відносин, припинивши користування ними попереднім їх користувачем - Державним підприємством "Бориспільське лісове господарство". Зазначені обставини стали підставою подання даного позову.

Висновки апеляційного господарського суду про залишення без змін рішення суду першої інстанції, яким позов задоволено повністю, мотивовані тим, що проект землеустрою по відведенню спірних земельних ділянок Державному підприємству "Бориспільське лісове господарство" не розроблявся, межі земельних ділянок до прийняття спірних рішень не встановлювались, згода на розроблення проектів їх відведення Головурівською сільською радою не надавалась, а технічна документація, на підставі якої приймались рішення № 381/18-XXIV від 09.07.2004 та №703-29-IV від 25.08.2005 не містить виписки з рішення відповідної ради або державної адміністрації про надання у постійне користування земельної ділянки, журналу польових вимірювань, відомості обробки теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки, експлікації земельних угідь згідно з формою 6-зем, копії справи щодо підготовки рішення про надання земельної ділянки у постійне користування, копії матеріалів перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки з проекту відведення цієї земельної ділянки, затвердженого у встановленому порядку.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що спірні рішення Головурівської сільської ради були прийняті з порушенням вимог діючого земельного законодавства, порушують права та охоронювані законом інтереси позивача, оскільки перешкоджають останньому одержати в орендне користування спірні земельні ділянки на виконання зазначеного судового рішення.

Проте, колегія суддів не може погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Відповідно до приписів статті 1 Господарського процесуального кодексу України особи мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 4 2 цього кодексу встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Виходячи із змісту наведених норм права у судовому порядку захисту підлягають порушене право і охоронювані законом інтереси, або таке право, що не визнається чи оспорюється.

Зробивши висновок про те, що право позивача порушено, суди попередніх інстанцій не врахували, що державний акт на право постійного користування був виданий в 2004 році, в той час як відповідно до довідки ЄДРПОУ та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи товариство з обмеженою відповідальністю "Р.Г.М." було зареєстровано лише 09.06.2005 (т. 2., а. с. 112, 113).

Рішення, яке оскаржується позивачем було прийнято в 2005 році, в той час як інвестиційний договір, на який позивач посилається як на підставу свого права на укладення договору оренди в майбутньому, було укладено лише в 2007 році.

Таким чином, спірні рішення та відповідний державний акт, на момент їх видачі, права позивача не зачіпали і не порушували.

Крім того, статтею 92 ЗК України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування". Однак ця норма не обмежує і не скасовує право постійного користування земельними ділянками, набуте іншими особами в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002 (див. Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005). (пункт 2.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" із змінами і доповненнями).

У своєму рішенні Конституційний Суд України зазначив, що суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Кодексом та іншими законами України, що регулюють земельні відносини. При цьому підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. Чинний Земельний кодекс України серед підстав набуття права на землю громадянами та юридичними особами не називає оформлення чи переоформлення прав на земельні ділянки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 20.12.2010 у справі № 2-21/9784-2008 та від 26.03.2012 у справі № 5002-24/216-2011.

Відповідно до пункту 2.8. зазначеної постанови пленуму, право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Підстав припинення права користування земельними ділянками, передбачених вказаною статтею судами попередніх інстанцій не встановлено.

Рішенням господарського суду Київської області від 25.05.2010, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.09.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2010 у справі № 18/145-09/103 Головурівській сільській раді Бориспільського району в задоволенні позовних вимог до Державного підприємства "Бориспільський лісгосп" про припинення права користування земельною ділянкою, відмовлено.

Викладене свідчить про те, що приймаючи оскаржувані судові рішення господарські суди надали невірну юридичну оцінку обставинам справи з порушенням правил оцінки доказів, неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 зі змінами і доповненнями рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно (тобто не містити граматичних і стилістичних помилок, виправлень).

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Прийняті у справі рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційної інстанції наведеним вимогам не відповідають.

Відповідно до пункту 2 статті 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

З огляду на викладене та оскільки по справі не вимагається збирати або додатково перевіряти і оцінювати докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, суд касаційної інстанції дійшов до висновку, що прийняті у справі судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Керуючись статтями 49, 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги задовольнити.

Рішення господарського суду Київської області від 14.09.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2013 у справі № 14/050-12 скасувати.

Прийняти нове рішення. В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Р.Г.М." (08354, с. Кийлів Бориспільського району Київської області, вул. Рудяківська, 76, ідентифікаційний код 33483898) в доход державного бюджету України 536, 50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, 802, 90 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Р.Г.М." (08354, с. Кийлів Бориспільського району Київської області, вул. Рудяківська, 76, ідентифікаційний код 33483898) на користь Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство" (08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Лісова, 1, ідентифікаційний код 00992102) 536, 50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, 802, 90 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити господарському суду Київської області видати накази на виконання даної постанови.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова