Рішення

від 25.06.2013 по справі 919/568/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2013 року справа № 919/568/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Альошиної С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Агрофірма Промінь"

(вул. Шабовти, буд. 1, село Щорсівка, Генічеський район, Херсонська область, 75554)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія свіжих продуктів"

(вул. Істоміна, буд. 16, кв. 5, м. Севастополь, 99012)

про стягнення 32 400,00 грн.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача - Харлан Т.М. - представник по довіреності № 6 від 25.06.2013,

від відповідача - не з'явився

Суть спору:

Приватне підприємство "Агрофірма Промінь" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія свіжих продуктів" про стягнення 39 219,32 грн., у тому числі 32 400,00 грн. основного боргу за договором поставки № 37 від 01.09.2011 та 6 819,32 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вищевказаним договором в частині своєчасного та повного здійснення розрахунків за поставлений товар, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість, на яку нараховано пеню.

Ухвалою суду від 24.05.2013 прийнято позовну заяву до розгляду і порушено провадження у справі № 919/568/13. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.06.2013.

Ухвалою від 13.06.2013, за усним клопотанням представника позивача, розгляд справи був відкладений на 25.06.2013 для виконання позивачем вимог ухвали суду від 24.05.2013 та надання суду додаткових документів у справі.

Представник позивача у судовому засіданні надав суду заяву від 25.06.2013, в якій, у зв'язку з виявленими позивачем арифметичними помилками у розрахунку пені, що тягне за собою здійснення перерахунку суми пені, відмовився від позову в частині стягнення з відповідача 6 819,32 грн. пені та просив суд припинити провадження у справі в цій частині на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК України.

У цій же заяві представник позивача вказав на те, що наслідки часткової відмови від позову позивачу відомі.

Ухвалою суду від 25.06.2013, за заявою представника позивача, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія свіжих продуктів" пені у розмірі 6 819,32 грн. було припинено на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги у розмірі 32 400,00 грн. підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, вимоги ухвал суду від 24.05.2013 та від 13.06.2013 не виконав, хоча про час та місце розгляду справи у судовому засіданні кожен раз повідомлявся належним чином - рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив.

Однак, копія ухвали суду від 24.05.2013 про порушення провадження у справі, яка надсилалась на адресу відповідача, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманого судом 22.05.2013, станом на 22.05.2013 (арк. справи 26), була повернена на адресу суду 04.06.2013 з відміткою підприємства зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до підпункту 3.9.1 підпункту 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Зі змісту статті 22 ГПК України вбачається, що явка в судове засідання представників сторін - це їх право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (підпункт 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Враховуючи те, що матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини сторін, суд визнав можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними у справі матеріалами, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані позивачем докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2011 між Приватним підприємством "Агрофірма Промінь" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія свіжих продуктів" (покупець) був укладений договір поставки № 37 (арк. справи 8-11).

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2011 року, але в будь-якому випадку після виконання сторонами своїх зобов'язань за ним (пункт 9.1 договору).

Пунктом 9.3 договору передбачено, що договір вважається пролонгованим на один календарний рік, якщо жодна зі сторін не попередить письмово іншу сторону про припинення його дії не пізніше ніж за 15 календарних днів до закінчення строку, вказаного у п. 9.1 договору.

Відповідно до пункту 2.1 цього договору постачальник (позивач) зобов'язувався поставляти товари разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець (відповідач) зобов'язувався приймати такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість. Постачальник зобов'язувався поставляти покупцю товари, відповідно до отриманого від нього замовлення за цінами й в асортименті зазначеними у специфікації, що є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що вартість товарів, що поставляються, вказується в специфікації і накладних, що з моменту їх підписання є невід'ємними частинами договору. Ціни вказуються в національній валюті України, включаючи ПДВ, і включають вартість доставки товарів постачальником в місце поставки, зазначене у замовленні.

Відповідно до пункту 5.1 договору передача товару здійснюється в місці поставки, зазначеному в замовленні. Приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до умов договору, а у випадках, не врегульованих договором, сторони керуються Інструкціями № П-6 від 15.06.1965 та № П-7 від 25.04.1966.

На виконання умов вказаного договору, позивач свої зобов'язання виконав, поставивши відповідачу товар на суму 32 400,00 грн. (з ПДВ), що підтверджується накладною № 58 від 02.09.2011 та податковою накладною № 3/2 від 02.09.2011, належно завірені копії яких наявні у матеріалах справи.

Претензій з боку відповідача стосовно якості та кількості поставленого товару позивачу не надходило.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що при наданні постачальником, всіх належним чином оформлених накладних і товаросупровідних документів, покупець оплачує поставлений товар на умовах відстрочки платежу з дати поставки товару, вказаній в накладній протягом 14 календарних днів.

При поставці товару на новий торгівельний об'єкт покупця до його відкриття, відстрочка платежу, вказана у п. 6.1 договору, розраховується з дати відкриття даного торгівельного об'єкта (пункт 6.2 договору).

Проте відповідач, у порушення умов договору, свої зобов'язання перед позивачем не виконав, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 32 400,00 грн.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.

Відповідно до пункту 8.1 договору сторони несуть відповідальність за збитки, що сталися внаслідок невиконання або неналежного виконання їх зобов'язань за договором, відповідно до договору та чинного законодавства України.

Згідно з пунктом 11.1 договору всі спори, розбіжності, вимоги та непорозуміння, які можуть виникнути у зв'язку з укладенням та виконанням положень даного договору, вирішуються шляхом переговорів між сторонами.

У випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони мають право розглянути спір в господарському суді згідно з чинним законодавством України (пункт 11.2 договору).

Вищевказані обставини обумовили звернення позивача до господарського суду з даним позовом з відповідними вимогами про захист своїх прав.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані позивачем докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами договір № 37 від 01.09.2011 є договором поставки.

Саме цей договір є підставою виникнення у відповідача зобов'язань щодо оплати отриманого товару.

Відповідно до частин першої та другої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 610, частини першої статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 32 400,00 грн. документально встановлений та підтверджений матеріалами справи.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 37 від 01.09.2011, позивач також просив суд стягнути з відповідача 6 819,32 грн. пені.

Проте, як було зазначено вище, ухвалою суду від 25.06.2013, за заявою представника позивача, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія свіжих продуктів" пені у розмірі 6 819,32 грн. було припинено на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК України.

За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи те, що питання розподілу судових витрат ухвалою суду від 25.06.2013 про припинення провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія свіжих продуктів" пені у розмірі 6 819,32 грн. на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК України судом не вирішувалось, судовий збір в цій частині підлягає покладенню на позивача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 421,35 грн. відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 85 ГПК України у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись статтями 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія свіжих продуктів" (вул. Істоміна, буд. 16, кв. 5, м. Севастополь, 99012, ідентифікаційний код 37127098, п/р № 26006060725027 в ПАТ КБ "ПриватБанк", м. Севастополь, МФО 324935, або з інших рахунків) на користь Приватного підприємства "Агрофірма Промінь" (вул. Шабовти, буд. 1, село Щорсівка, Генічеський район, Херсонська область, 75554, ідентифікаційний код 21277668, п/р № 26000130161 в ПАТ РБ "Аваль", м. Київ, МФО 380805, або на інші рахунки) 32 400,00 грн. основного боргу , а також 1 421,35 грн. судового збору .

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 01.07.2013.

Суддя С.М. Альошина