Постанова

від 26.06.2013 по справі 812/4986/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2013 року Справа № 812/4986/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Ципко О.В.

при секретарі судового засідання Гаркуші Ю.О.,

за участю:

представників позивача: Ковальова С.О. (довіреність №177/1 від 07.06.2013)

Безпарточної Л.І. (довіреність " 177 від 07.06.2013)

представників відповідача: Анохіної Г.О. (довіреність від 07.08.2012 б/н)

Кривонос О.Ю. (довіреність від 10.06.2013 б/н)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім" до Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 02.04.2012 №0000062300 ,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім" до Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 02.04.2012 №0000062300.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Агрохім» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 01.02.2012 року валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 01.02.2012 року. За результатами вказаної перевірки було складено акт № 7/23-31259644 від 07.03.2012 року, який був підписаний позивачем з запереченнями.

Згідно з висновками зазначеного акту, позивачем було порушено вимоги п.п. 14.1.27, п. 14.1 ст. 14, п. 198.1 ст. 198; п. 209.2 ст. 209 ПК України;

Зазначеного висновку податкова інспекція дійшла у зв'язку з тим, що оплата усіх товарів на суму 2914536 грн., в тому числі ПДВ 485756 грн., здійснена за рахунок грошових коштів Фонду загальнообов'язкового соціального страхування України на випадок безробіття, згідно з «Програмою про створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних районів та міст Луганської області на 2011 р.» є придбання Фонду за рахунок державних коштів, тому податковий кредит не може бути включений до податкового кредиту декларацій з ПДВ ТОВ «Агрохім».

На підставі цього акту 02.04.2012 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000062300 про нарахування ТОВ «Агрохім» штрафних (фінансових) санкцій з ПДВ 66425,5 грн.

Вказане повідомлення-рішення позивач вважає протиправним, а тому просить скасувати, обґрунтовуючи наступним.

На виконання ст.85 Закону України "Про Державний бюджет на 2010 рік", відповідно до Постанови № 527 від 30.06.2010 "Про створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів" (зі змінами й доповненнями, внесеними Постановою КМУ від 17.03.2011 р. № 264) Луганською обласною держадміністрацією розроблена і погоджена з правлінням Фонду загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття Програма створення нових робочих місць.

Відповідно до Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 30.06.2010 №527, державний центр зайнятості, на який покладено виконання функцій дирекції Фонду після погодження Програми з правлінням Фонду Луганській облдержадміністрації були відкриті рахунки у органах Держказначейства. Виходячи з цього, після перерахування Фондом коштів на рахунок Луганської облдержадміністрації, вони фактично вибули з володіння Фонду й перейшли в повне розпорядження облдержадміністрації щодо виконання погодженої Програми створення нових робочих місць.

Розпорядженням № 368 Луганської облдержадміністрації "Про визначення замовника і розпорядника державних коштів нижчого рівня, які виділяються на створення робочих місць у зв'язку з ліквідацією вугільних шахт", з метою реалізації Програм створення нових робочих місць, Державна компанія "Луганськлегінвест" призначена замовником зі створення нових робочих місць та будівництва відповідних об'єктів у всіх галузях економіки і розпорядником державних коштів нижчого рівня.

Між ДК "Луганськлегінвест" та підприємством виконавцем програми - ТОВ "Агрохім" укладено договір від 12.05.2011 на створення нових робочих місць. При цьому ця форма договору не передбачається Господарським кодексом України, тому вона відноситься до так званих "не поіменованих договорів", які регулюються Цивільним кодексом України. Цей договір укладений з дотриманням простої письмової форми та з урахуванням норм діючого законодавства України з питань створення нових робочих місць. Предметом вказаного договору є створення згідно з Програмою 2011 року нових робочих місць для працевлаштування незайнятого населення, в установлені строки, шляхом розробленої на основі бізнес-плану "Організація виробництва, зберігання та реалізації овочів на базі використання прогресивних технологій" та згідно з погодженим з облдержадміністрацією завданням з розроблення кошторисної документації на створення робочих місць.

В договорі зазначено, що він перебуває на обліку та контролюється з боку органів державної служби зайнятості.

З метою виконання розпорядження Луганської облдержадміністрації № 368 ДК «Луганськлегінвест», яке є розпорядником державних коштів нижчого рівня, перерахувало кошти в сумі 3241000,00 грн. на реалізацію Програми створення нових робочих місць в повному обсязі, та здійснює контроль за їх виконанням.

Програма передбачає одноразове у сумі 3241,0 тис. грн. безповоротне виділення грошових коштів на створення нових робочих місць, при нормативі вартості створення одного робочого місця - 197,14 тис. грн.. передбачається створення 17 нових робочих місць (далі НРМ). Збільшення обсягів фінансування за даною програмою не передбачено.

Отже, фінансування Програми створення нових робочих місць має одноразовий та нерегулярний характер і грошові кошти надані державою для фінансування Програми створення нових робочих місць є державними коштами, мають цільове призначення і не повинні використовуватися на інші цілі.

В акті відповідач вказує на порушення вимог п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПКУ, але не наводить змісту порушення й переліку документів, підтверджуючих порушення, що не відповідає вимогам ст.83.1 ст.83 ПКУ.

Фактично у п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПКУ визначено поняття "Витрати", а саме: витрати - сума будь яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснених для проведення господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу. Зважаючи на те, що визначені будь-які поняття у ПКУ використовуються платниками податків у відносинах при справленні податків і зборів без їх змін, то порушити пункт, яким визначено поняття, неможливо. Відповідач у Акті робить висновок, що " При оплаті ТМЦ за кошти Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття, які є фінансуванням " Фонду " " Програми про створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних районів та міст Луганської області на 2011 рік" у ТОВ "Агрохім" не виникає витрат підприємства. Такий висновок є необґрунтованим, оскільки згідно п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПКУ витратами може бути сума будь-яких витрат платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу. Наявність у підприємства витрат ніяким чином не ставиться у залежність від того, коштами з яких джерел фінансування проведена оплата ТМЦ.

Щоб визначитися, чи мав позивач витрати при оплаті ТМЦ, відповідач повинен був кожну суму витрат проаналізувати і встановити, чи відбулося при такій оплаті ТМЦ зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або зменшення зобов'язань, внаслідок чого відбулося зменшення власного капіталу.

Для цього необхідно дослідити первинні документі, регістри бухгалтерського обліку, звітності.

У матеріалах акту відсутня інформація про те, що будь-яка сума оплати ТМЦ у період її здійснення не призвела до зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбулося зменшення власного капіталу, і це підтверджує, що позивач фактично мав витрати при придбанні ТМЦ у перевіряємому періоді.

Вказуючи у акті на порушення п. 198.1 ст.198 ПКУ, відповідач не розкриває зміст порушення, не посилається на документи, які підтверджують наявні порушення. Відповідач цитує абзац "а" та "б" п. 198.1 ст.198 ПКУ та доповнює зміст цього пункту своїм висновком, а саме: придбання товарів та необоротних активів ( у подальшому ТМЦ) напряму пов'язаного з втратами, які виникають в зв'язку з придбанням". Аналізуючи норми ст.198 ПКУ " Податковий кредит", і в частності п. 198.1 ст.198 ПКУ, можна дійти до висновку, що вказана стаття ніяким чином не ставить право на податковий кредит з ПДВ у залежності від витрат, які виникають в зв'язку з придбанням. Таким чином, вищенаведений висновок відповідача є надуманим , таким що не відповідає ст. 198 ПКУ.

У Акті відповідач, вказуючи на порушення п.209.2 ст.209 ПКУ, тільки цитує цей пункт і не розкриває зміст порушення, а також не посилається на документи, які підтверджують наявність порушення у перевіряємому періоді.

У п.209.2 ст.209 ПКУ викладений порядок розпорядження сумою податку на додану вартість, нарахованою сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених їм сільськогосподарських товарів/послуг.

У матеріалах акту відсутня інформація про те, що позивач нараховану суму податку на додану вартість, у перевіряємому періоді, не акумулював її на спеціальному рахунку і розпоряджався такою сумою на цілі, не передбачені у п.209.2 ст.209 ПКУ.

Таким чином, висновок відповідача про порушення п.209.2 ст.209 ПКУ у перевіряємому періоді є надуманим і не підтверджується матеріалами Акту.

Як зазначено вище, у перевіряємому періоді був укладений Договір між ТОВ "Агрохім" та ДК "Луганськлегінвест" від 12.05.2011 р. № 18-527/264 (далі Договір № 18/527/264), предметом якого було забезпечення Учасником Програми 2011 ( ТОВ "Агрохім") за безпосередньою участю замовника (ДК "Луганськлегінвест") створення відповідної кількості нових робочих місць згідно з Програмою 2011 та у встановлені нею строки, за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття шляхом реалізації у вугледобувному Слав'яносербському районі бізнес-плану" Організація виробництва, зберігання та реалізація овочів на базі використання прогресивних технологій".

Виходячи з предмету та умов договору, позивач повинен за рахунок цільового фінансування, отриманого на свій поточний рахунок від ДК "Луганськлегінвест" здійснити господарські операції по реалізації бізнес-плану, а саме: придбати (спорудити) основні засоби для організації виробництва, зберігання та реалізації овочів з подальшим створенням на виробництві нових робочих місць. Грошові кошти, які отримав позивач на власний поточний рахунок, ДК «Луганськлегінвест» були передані у власність, але мали цільове призначення, контроль за цільовим використанням яких покладено згідно договору № 18-527/264 на ДК "Луганськлегінвест". Зазначене підтверджується первинними документами, пов'язаними з господарськими операціями по розпорядженню грошовими коштами.

Згідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств та організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99р. № 291 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України № 892/4185 від 21.12.99р.) із змінами та доповненнями (далі План рахунків)г позивач грошові кошти цільового фінансування зарахував на бухгалтерський рахунок № 48 "Цільове фінансування і цільові надходження". Одержані грошові кошти цільового фінансування, враховуючи, що вони надані позивачу на придбання (спорудження) основних засобів, вважаються цільовим фінансуванням капітальних інвестицій, бо поняття капітальні інвестиції згідно п.п.14.1.81 п.14.1 ст.14 ПКУ " господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації відповідно до норм цього Кодексу" (п.141.1 ст.144 ПКУ). Кошти цільового фінансування капітальних інвестицій, одержаних від ДК "Луганськлегінвест", позивач зарахував до складу свого валового доходу на підставі п.18 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 " Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. № 290 із змінами. Таким чином, підтвердженням того, що грошові кошти цільового фінансування капітальних інвестицій були передані позивачу у власність є не тільки їх надходження на його власний поточний рахунок, а також його обов'язок зарахувати суму вказаних коштів до складу свого валового доходу. Здійснюючи господарські операції по придбанню (спорудженню) основних засобів за рахунок коштів цільового фінансування, позивач отримав право власності на вказані основні засоби. Бухгалтерський облік придбаних (споруджених) основних засобів за рахунок коштів цільового фінансування позивач здійснював на бухгалтерському рахунку 15 "капітальні інвестиції", з подальшим віднесенням, після вводу до експлуатації, на рахунок 10 " Основні засоби". Таким чином, бухгалтерський і податковий облік господарських операцій позивача, пов'язаних з цільовим фінансуванням та придбанням (спорудженням) основних засобів за кошти цільового фінансування, в рамках Програми 2011, свідчать про те, що вказані господарські операції пов'язані з його господарською діяльністю, і не можуть бути віднесеними до господарських операцій придбання Фонду за рахунок державних коштів, як стверджує відповідач. Право платника податку на податковий кредит з ПДВ регулюється ст.198 ПКУ "Податковий кредит". Нормами вказаної ст.198 ПКУ ніяким чином не ставлять право на податковий кредит з ПДВ у залежність від джерел фінансування платнику податку. Головною умовою на одержання права на податковий кредит з ПДВ є для платника податку, здійснення операцій перелік яких наведений у п. 198.1 ст.198 ПКУ, у тому числі придбання ( будівництво, спорудження, створення) необоротних активів. Згідност.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-Х1У (із змінами) факти здійснення господарських операцій фіксуються у первинних документах.

При здійснені господарських операцій по придбанню (спорудженню) основних засобів (необоротних активів) позивач проводив їх фіксацію у первинних документах, що були підставою для бухгалтерського обліку вказаних операцій та надані для перевірки. Таким чином , реалізуючи заходи по виконанню бізнес-плану шляхом придбання (спорудження) основних засобів для використання їх у своїй господарській діяльності та створенню нових робочих місць, позивач має право на податковий кредит з ПДВ на підставі ст.198 ПКУ. Згідно до п.86.10 ст.86 ПКУ - в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника і в залежності від результатів самостійного їх визначення контролюючим органом ст.123 ПКУ передбачає штрафні (фінансові) санкції, які оформляються, зокрема, за Формою" Р ". На сторінці 6 акту у п.3.2.1 Розділу " Податкові зобов'язання" зазначено, що перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.02.2012 р. не встановлено їх заниження або завищення. Згідно ст.58 ПКУ у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст.54 ПКУ, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, разом з розрахунком податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій. У податковому повідомленні-рішенні від 02.04.2012 р. № 0000062300, вказано, що згідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПКУ із змінами, а абзац 1.2. п.123 ст.123 ПКУ із змінами, на підставі Акту перевірки № 7/2331259644 від 07.03.2012р. встановлено порушення п.п."а","б" п.198.1 ст.198 та п.209.2 ст.209 ПКУ у зв'язку з чим збільшено суму грошових зобов'язань ТОВ " Агрохім" за платежем податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (послуг, робіт) 3014010100 в сумі 66425,5 грн.

Виходячи із норми п.п.54.3.2., п.54.3 ст.54 ПКУ дані перевірки результатів діяльності платника податків повинні свідчити про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань заявлених у податковій декларації, уточнюючих розрахунках. Підпунктом 14.1 156 п. 14.1 ст.14 ПКУ визначено поняття - податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством. Порядок визначення суми податку з ПДВ що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України регулюється ст.200 ПКУ

Зважаючи на те, що позивач у перевіряємому періоді, знаходився на спеціальному режимі оподаткування діяльності у сфері господарства він не повинен був перераховувати визначену суму податку з ПДВ до Державного бюджету України, порядок визначення такої суми у ст.200 ПКУ на нього не поширюється.

Позивач у перевіряємому періоді визначав суму податку з ПДВ, яка підлягала нарахуванню та спрямовувалася на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства на підставі ст.209 ПКУ.

У матеріалах Акту відповідачем не була визначена сума податкового зобов'язання з ПДВ яка підлягала сплаті (перебуванню) до Державного бюджету. Відтак об'єкта для застосування штрафних (фінансових) санкцій не було. Така сума не вказана у податковому повідомленні-рішенні, хоча його Форма " Р " це передбачає. Окрім того, всупереч абз. З ст.58 ПКУ до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення при його врученні позивачу відповідачем не додано розрахунку податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій, хоча у тексті оскаржуваного повідомлення-рішення про наявність такого додатку зазначається. Тобто, нарахування штрафу у сумі 66425,5 грн. було здійснено у супереч вимогам абзацу 1.2 п. 123.1 ст.123 ПКУ, оскільки штрафні (фінансові) санкції (штрафи) передбачаються лише у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання. Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення виносилося відповідачем без передбачених законом підстав, а тому є противоправним та підлягає скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові, та просили суд задовольнити позов.

В судовому засіданні представник відповідача надав суду письмові заперечення на позов (том І а.с.74-79) в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до вимог та положень п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохім» зареєстроване Слов'яносербською районною державною адміністрацією Луганської області у якості юридичної особи 22.11.2000 року, на підтвердження чого було видане свідоцтво серії А01 №226738 (а.с.26). Крім того, відповідно до довідки про взяття на облік платника податків №687 від 30.01.2009, позивач перебуває на податковому обліку у ДПІ в Слов'яносербському районі з 23.11.2000 року за №1310 ( том І а.с.27).

На підставі направлення від 21.02.2012 року №38, направлення №39 від 21.02.2012 року, направлення №40 від 21.02.2012 року, направлення від 28.02.2012 року №46 та наказу №49 від 20.02.2012 відповідачем у період з 21.02.2012 по 27.02.2012 було здійснено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохім».

Підставою для видання наказу від 20.02.2012 №49 стала постанова слідчого групи Генеральної прокуратури України від 03.02.2012 року.

За результатами перевірки 07.03.2012 було складено акт №7/23-31259644 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохім» код за ЄДРПОУ 31259644 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 01.02.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 01.02.2012 (том І а.с.28-61).

На підставі вказаного акту перевірки від 07.03.2012 №7/23-31259644, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 02.04.2012 №0000062300 про збільшення грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість за штрафними санкціями у сумі 66425,5 грн. (том І а.с.62).

Згідно до ст. 85 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та ст. 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття спрямувати кошти для забезпечення зайнятості мешканців вугледобувних регіонів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Установити, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття перераховує кошти на створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості мешканців вугледобувних регіонів.

На виконання вимог та положень ст. 85 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» ст. 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Постановою Кабінету Міністрів України «Про створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів» від 30.06.2010 №527 затверджено Порядок спрямування у 2010 році коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів (далі -Порядок).

Згідно до п. 1 Порядку, цей Порядок визначає механізм спрямування у 2010 році Фондом загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття коштів на створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів.

Згідно до п.11 зазначеного Порядку, кошти, спрямовані на виконання програм, класифікуються як капітальні трансферти.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Бюджетного Кодексу України, трансферти - кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробітті, проведення збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій відповідно цьому закону та Статуту Фонду.

Згідно до ч. 5 ст. 8 зазначеного закону, кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Згідно до ч. 2 ст. 8 цього Закону, Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

З системного аналізу наведених норм виходить, що кошти Фонду, спрямовані на створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів, не є коштами бюджету, надаються на безоплатній та безповоротній основі, мають цільове призначення відповідно до цілей Фонду, тому і визначені як капітальні трансферти.

Згідно до п. 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 р. за № 860/4153, цільове фінансування не визнається доходом доти, поки не існує підтвердження того, що воно буде отримане та підприємство виконає умови щодо такого фінансування.

Згідно до п. 17 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 р. за № 860/4153, отримане цільове фінансування (у тому числі кошти, вивільнені від оподаткування у зв'язку з наданням пільг з податку на прибуток підприємств) визнається доходом протягом тих періодів, в яких були зазнані витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування.

Згідно до п. 18 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 р. за № 860/4153, цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом періоду корисного використання відповідних об'єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об'єктів.

За результатами конкурсу бізнес-планів (том І а.с.84-130), проведеного Луганською обласною державною адміністрацією серед підприємств області, відповідно до Положення «Про проведення у 2011 році конкурсу бізнес-планів щодо створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних районів області», затвердженого розпорядженням Луганської обласної державної адміністрації №368 від 29.03.2011, позивача було визнано Учасником Програми, як одного з переможців зазначеного конкурсу, що підтверджується листом Конкурсної комісії від 11.05.2011 року за №29 ( том І а.с.133).

Замовником із створення нових робочих місць та будівництва відповідних об'єктів у всіх галузях економіки і розпорядника нижчого рівня виділених на цю мету коштів розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації від 11.05.2011 №368, на виконання Програми створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних районів Луганської області на 2010-2011 роки, затвердженої розпорядженням Луганської обласної державної адміністрації від 06.08.2010 № 893 визначено Державну компанію «Луганськлегінвест».

Відповідно до п.1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодекс України, майново-господарські зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання та негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 12.05.2011 року між Державною компанією «Луганськлегінвест» та позивачем було укладено договір №18-527/264 про взаємовідносини Державної компанії «Луганськлегінвест» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохім» у реалізації Програми створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних районів Луганської області на 2011 рік (том І а.с.138-144).

Предметом договору від 12.05.2011 №18-527/264 є створення Учасником Програми при участі Замовника за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття згідно з Програмою - 2011 та у встановлені нею строки нових робочих місць шляхом реалізації у вугледобувному - Слов'яносербькому районі бізнес - плану «Організація виробництва, зберігання та реалізації овочів на базі використання прогресивних технологій».

Відповідно до п.п. 2.2 п. 2 зазначеного договору, кошти Фонду спрямовуються на фінансування видатків, пов'язаних із закупівлею обладнання, виконанням будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт (послуг), та на утримання служби Замовника, включаючи витрати на здійснення замовником технічного нагляду.

Судом встановлено, що 20.05.2011 було укладено договір поставки систем капітального зрошення №18-527/264-2 (з додатковими угодами) між Державною компанією «Луганськлегінвест» (далі-Замовник) з одного боку і позивачем (далі - Учасник Програми) з іншого боку та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТА ЛТД» (далі - Продавець), з третього боку, відповідно до якого Замовник з метою створення нових робочих місць зобов'язується перерахувати Учаснику Програми грошові кошти необхідні для оплати Продавцеві вартості закупівлі системи крапельного зрошення овочів на полі площею 40,0 га., а учасник Програми проводить оплату Товару і здійснює спільно з Замовником його отримання від Продавця, а продавець зобов'язується поставити учасникові програми, товар в номенклатурі та кількості вказаної в п. 1.2 цього Договору (том ІІ а.с.34-39).

Пункт 5 вказаного договору визначає порядок розрахунків, з якого вбачається, що відповідно до умов договору гроші Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття надаються Замовником Учаснику Програми для здійснення останнім господарської діяльності, результатом якої є придбання основних фондів із наступним використанням їх позивачем у своїх оподатковуваних господарських операціях.

Виконання договору підтверджено податковими накладними №568 від 28.07.2011, №8 від 11.10.2011, специфікацією до накладної №Ю-188 від 03.08.2011, видатковими накладними №Ю-0000188 від 03.08.2011, Ю-00000235 від 11.10.2011, додатком до видаткової накладної №Ю-188 від 03.08.2011 (т. ІІІ а.с.87-93).

Судом встановлено, що 07.06.2011 було укладено договір купівлі - продажу №18-527/264-3 між Державною компанією «Луганськлегінвест» (далі-Замовник) з одного боку і позивачем (далі - Учасник Програми) з іншого боку та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноторг - Дон» (далі - Продавець), з третього боку, відповідно до якого Замовник з метою створення нових робочих місць зобов'язується перерахувати Учаснику Програми грошові кошти необхідні для оплати Продавцю вартості закупівлі техніки, а учасник програми проводить оплату товару і здійснює спільно з Замовником його приймання від Продавця, а продавець зобов'язується поставити учасникові програми товар в номенклатурі, кількості, вказаної у Специфікації, що є Додатком №1 до Даного договору і складає його невід'ємну частину ( том ІІ а.с.42-46).

Підпунктами 1.3 та 1.4 пункту 1 договору визначено, що фінансування цього договору здійснюється замовником по мірі надходження коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, що виділяються на 2011 рік. Загальна вартість товару та ціна цього Договору становить 348000,00 (триста сорок вісім тисяч) гривень.

Згідно акту приймання -передачі від 23.06.2011 за договором купівлі - продажу №18-527/264-3 підтверджено факт поставки трактора колісного Белорус - 1221.21 на об'єкт Програми на загальну вартість 348000,00 грн. (том ІІ а.с.47). На підтвердження виконання ТОВ «Техноторг -Дон» надано видаткову накладну №ТехЛ000504 від 23.06.2011 року на загальну суму 348000,00 грн., з урахуванням ПДВ у сумі 58000,00 грн. (том ІІ а.с.48), довідку - рахунок №158556 серії ТН від 25.06.2011 року на суму 348000,00 грн. (том ІІ а.с.49), специфікацію - додаток №1 до договору від 07.06.2011, податкові накладні №18909 від 14.06.2011, №18910 від 23.06.2011 (т. ІІІ а.с.110,113-114).

Судом встановлено, що 22.06.2011 було укладено договір поставки обладнання №18-527/264-4 між Державною компанією «Луганськлегінвест» (далі-Замовник) з одного боку і позивачем (далі - Учасник Програми) з іншого боку та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська овочева компанія» (далі - Продавець), з третього боку, відповідно до якого Замовник з метою створення нових робочих місць зобов'язується перерахувати Учаснику Програми грошові кошти необхідні для оплати Продавцю вартості закупівлі обладнання, а учасник програми проводить оплату товару і здійснює спільно з Замовником його приймання від Продавця, а продавець зобов'язується поставити учасникові програми товар в номенклатурі, кількості, вказаної в п. 1.2 цього Договору ( том ІІ а.с.53-58).

Пункт 5 вказаного договору визначає порядок розрахунків.

Згідно акту приймання -передачі від 07.11.2011 за договором поставки обладнання №18-527/264-4 підтверджено факт поставки сівалки овочевої за ціною з урахуванням ПДВ 256191,60 грн., комбайну морквозбирального за ціною з урахуванням ПДВ 784893,22 грн., машини для зрізання гички ТО за ціною з урахуванням ПДВ 164198,74 грн., актом приймання - передачі від 22.08.2011 - машини для викопування цибулі за ціною з урахуванням ПДВ 126933,77 грн., до об'єкту Програми (т. ІІІ а.с.102,103).

На підтвердження виконання договорів надано видаткові накладні №1811 від 07.11.2011, №1592 від 22.08.2011, податкові накладні №1582 від 12.08.2011, №1893 від 07.11.2011, № 1537 від 02.08.2011, №1702 від 08.09.2011 (т. ІІІ а.с.100,101, 104-107).

Судом встановлено, що 22.07.2011 було укладено договір купівлі - продажу №18-527/264-5 між Державною компанією «Луганськлегінвест» (далі-Замовник) з одного боку і позивачем (далі - Учасник Програми) з іншого боку та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альта Логістік ЛТД» (далі - Продавець), з третього боку, відповідно до якого Замовник з метою створення нових робочих місць зобов'язується перерахувати Учаснику Програми грошові кошти необхідні для оплати Продавцю вартості закупівлі техніки, а учасник програми проводить оплату товару і здійснює спільно з Замовником його приймання від Продавця, а продавець зобов'язується поставити учасникові програми товар в номенклатурі, кількості, вказаної у Специфікації, що є Додатком №1 до Даного договору і складає його невід'ємну частину (том ІІ а.с.60-63).

Пункт 3 вказаного договору визначає порядок розрахунків.

Згідно акту приймання -передачі від 20.12.2011 за договором купівлі - продажу №18-527/264-5 підтверджено факт поставки електричного автонавантажувача на об'єкт Програми на загальну вартість 300000,00 грн. (том ІІ а.с.70).

На підтвердження виконання ТОВ «Альта Логістік ЛТД» надано видаткову накладну №2-00000187 від 08.12.2011 року на загальну суму 300000,00 грн., з урахуванням ПДВ у сумі 50000,00 грн. (том ІІ а.с.64), рахунок - фактуру №2-00000155 від 08.09.2011 року (том ІІ а.с.64), специфікацію №1 від 08.09.2011 до договору №18-527/264-5, податкові накладені №128 від 13.12.2011, №92 від 14.09.2011 (т. ІІІ а.с.118, 121,122).

Крім того, сплата грошових коштів підтверджується платіжними дорученнями №1 від 31.05.2011, №1 від 14.06.2011, №3 від 23.06.2011, №4 від 28.07.2011, №5 від 02.08.2011, №5 від 12.08.2011, №7 від 08.09.2011, №8 від 14.09.2011, №9 від 17.10.2011, №10 від 09.11.2011, №11 від 15.11.2011, №12 від 07.12.2011, №13 від 13.12.2011, №14 від 15.12.2011 (т. ІІІ а.с.148-161).

Із аналізу наведеного вбачається, що позивач підтвердив виконання вищезазначених договорів, надавши первинні бухгалтерські документи.

Згідно акту про готовність до вводу в експлуатацію об'єкта по створенню нових робочих місць «Програми із створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних районів та міст Луганської області на 2011 рік» у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Агрохім» від 26.12.2011, затвердженого заступником голови Луганської обласної держадміністрації, об'єкт Програми НРМ -2011 за основним показником - кількістю нових робочих місць, які обладнані за рахунок коштів Фонду, характеризується наступним: кількість нових робочих місць згідно завдання програми НРМ-2011 - 17, фактично - 17. Згідно висновків акту прийнято наступне рішення: об'єкт по створенню за рахунок коштів Фонду нових робочих місць вважати готовим до вводу в експлуатацію, на якому підлягають працевлаштуванню жителі вугледобувних регіонів у встановленому порядку (том ІІ, а.с.93-95).

Згідно довідки про результати перевірки ТОВ «Агрохім» від 17.04.2012, перевірка була проведена головним спеціалістом відділу взаємодії з роботодавцями Слов'яносербського районного центру зайнятості, в ході якої було встановлено, що в рамках реалізації Програми зі створення нових робочих місць в 2011 році в ТОВ «Агрохім» було створено 17 нових робочих місць. Перевіркою не виявлено порушень Законів України «Про зайнятість» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» .

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду.

З матеріалів справи вбачається, що грошові кошти на виконання зобов'язань за договорами були перераховані на рахунки контрагентів з банківських рахунків позивача, що підтверджується платіжними дорученнями.

Також суд зазначає, що в матеріалах акту перевірки відповідачем не була визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягала сплаті до Державного бюджету.

Відповідно до п.п.14.1.39 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У п.п.14.1.265 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Із аналізу вимог п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України вбачається, що накладення штрафу є наслідком визначення податковим органом суми податкового зобов'язання платнику податків. Виходячи із вищенаведеного, вимогами Податкового кодексу України не передбачено винесення на адресу платника податкових вимог окремо на суми нарахованої штрафної санкції без наявності узгодженої суми податкового зобов'язання.

Крім того, суд зауважує, що пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України регламентовано, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Як вбачається з матеріалів справи, постанову від 03.02.2012 про призначення проведення перевірки у позивача винесено в ході розслідування кримінальної справи, порушеної по ч.4 ст.368, ч.3 ст.368-2 КК України відносно службових осіб Державного центру зайнятості України, які ні є працівниками або посадовими особами позивача.

В листі Державної податкової адміністрації України «Щодо перевірок у рамках кримінальної справи» від 25.01.2011 р. N 1754/7/23-8017 визначено, що за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (ст. 212 Кримінального кодексу України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає. В інших випадках (за результатами перевірок платників податків відносно яких та/ або їх посадових осіб кримінальну справу не порушено або порушено кримінальну справу, предметом якої не є податки, збори) грошові зобов'язання визначаються та, відповідно, приймається податкове повідомлення-рішення щодо платників податків в загальновстановленому порядку (п. 58.1 ст. 58 ПКУ).

Зазначений лист не зареєстрований в Міністерстві юстиції України та має роз'яснювальний характер, ні є підзаконним актом, тому суд не бере до уваги посилання представників відповідача на цей лист, як на підставу правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З аналізу п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України не вбачається визначення певної кваліфікації (статті) згідно Кримінального кодексу України для призначення перевірки. Тому твердження представників відповідача щодо наявності у податківців підстав для винесення податкового повідомлення-рішення, оскільки порушення кримінальної справи відбувалось за іншою статтею (за одержання хабара), а не за порушення податкового законодавства, судом оцінюються критично.

Тому на дату винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення судом не постановлено остаточного рішення у кримінальній справі по звинуваченню службових осіб Державного центру зайнятості України, в рамках якої було призначено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Агрохім».

Таким чином, в порушення ст. 86 Податкового кодексу України, відповідачем оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято передчасно.

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

З урахуванням обраного позивачем способу захисту, та вимог ст. 11 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.11.2010 №0001932310/0 та №0001942310/0.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 158-163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім" до Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Луганської області Державної податкової служби задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Луганської області Державної податкової служби від 02.04.2012 №0000062300 про нарахування товариству з обмеженою відповідальністю "Агрохім" штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість в сумі 66 425,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім" (93744 Луганська область, Слов'яносербський район, с. Красний Луч, кв. Новостройний, 1, код 31259644) судовий збір у розмірі 32,19 грн. (тридцять дві грн. 19 коп.) та 664,26 грн. (шістсот шістдесят чотири гривні 26 копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Повний текст постанови складено та підписано 27 червня 2013 року.

Суддя О.В. Ципко