Рішення

від 01.07.2013 по справі 913/1357/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

01 липня 2013 року Справа № 913/1357/13

Провадження №15/913/1357/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства "Агрохім", м. Луганськ

до Фермерського господарства "Тернове", с. Хрящувате Краснодонського району Луганської області

про стягнення 36499 грн. 48 коп.

Суддя: Фонова О.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - Шайтура О.М., довіреність № 30 від 14.03.2013;

від відповідача - не прибув .

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 21443,99 грн., пені у сумі 1600,14 грн., штрафу у сумі 13117,50 грн., 3% річних у сумі 337,83 грн., за договором поставки №4/10-12 від 21.02.2012.

Представник позивача у судовому засіданні 01.07.2013 надав заяву про відмову від позову, згідно якої відмовляється від позову в частині стягнення 3% річних у сумі 337,83 грн., на підставі ст.ст. 22, 78 ГПК України. З наслідками відмови від позову позивач ознайомлений.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 03.06.2013, 13.06.2013 та 01.07.2013 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства "Агрохім", (позивач у справі), як Постачальником, та Фермерським господарством "Тернове" (відповідач у справі), як Покупцем, був укладений договір поставки № 4/10/12 від 21.02.2012 (далі - Договір).

Згідно пункту 1.1 Договору, Постачальник зобов'язується поставляти (передавати) товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього на умовах Договору.

Відповідно до пункту 1.2 Договору, предметом постачання є товар, вказаний в специфікаціях до цього договору (далі - товар).

Як зазначено у пункті 4.1 Договору, вартість і строк оплати кожної партії товару, що поставляється, визначається в специфікації.

Згідно специфікації № 2/1-33Р від 04.05.2012 вартість товару в сумі 39000,00 грн. оплачується Покупцем в строк до 15.10.2012 включно.

Відповідно до специфікації № 3-33Р від 12.06.2012 вартість товару в сумі 2400,00 грн. оплачується покупцем в строк до 12.06.2012, включно; а сума 2325,00 грн. - в строк до 01.10.2012 включно.

Згідно пункту 6.3 Договору, за недотримання Покупцем строків оплати товару, визначених Специфікацією, Постачальник має право виставити Покупцю рахунок на сплату неустойки у вигляді: штрафу у розмірі 30 % від загальної суми Специфікації по якій допущено прострочення і пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суму заборгованості по Специфікації по якій допущено прострочення за кожен день цього прострочування.

В пункті 9.1 Договору сторони передбачили, що він набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012, а в частині фінансових зобов'язань - до моменту повного виконання Сторонами узятих на себе за даною угодою зобов'язань.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що він виконав обов'язки за Договором, та поставив за накладними № 478 від 07.05.2012 та № 797 від 13.06.2012 товар на суму 32500,00 грн. та 4725,00 грн. відповідно.

Однак, відповідачем в порушення умов договору борг сплачений частково тільки за накладною № 478 на суму 15781,01 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем складає 21443,99 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Відповідач проти позову не заперечив, відзиву на позовну заяву не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Як встановлено статтею 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач виконав обов'язки за Договором та поставив за двома специфікаціями товар на загальну суму 37225,00 грн., що підтверджується накладними № 478 від 07.05.2012 та № 797 від 13.06.2012 на суму 32500,00 грн. та 4725,00 грн. відповідно (а.с.12-13) та довіреністю на отримання матеріальних цінностей серії ААА № 633335 від 05.05.2012 (а.с.14).

Однак, відповідачем в порушення умов договору борг сплачений частково тільки за накладною № 478 на суму 15781,01 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за накладною № 478 складає 16718,99 грн., за накладною № 797 - 4725,00 грн.

З огляду на вказане, факт наявності боргу в сумі 21443,99 грн. підтверджено матеріалами справи, не спростовано відповідачем, а тому він підлягає до стягнення в повному обсязі.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення пені за Договором у сумі 1600,14 грн. нарахованої на борг за накладною № 3-33Р від 12.06.2012 за період з 13.06.2012 по 11.12.2012 та з 02.10.2012 по 01.04.2013 та за накладною № 2/1-33Р від 04.05.2012 за період з 16.10.2012 по 15.04.2013, згідно уточненого розрахунку пені від 01.07.2013, за яким пеня склалась в сумі 1601,39 грн., однак позивач просить її стягнути в межах раніше заявлених позовних вимог, тобто в сумі 1600,14 грн.

Крім того, згідно пункту 6.3 Договору, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 30 % від загальної суми Специфікації, по якій допущено прострочення, в сумі 13117,50 грн.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на вищезазначене, вимоги позивача про стягнення пені в сумі 1600,14 грн. та штрафу в сумі 13117,50 грн. є обґрунтованими арифметично вірно обрахованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем в порядку статті 78 ГПК України, було надано заяву про відмову від позову в частині стягнення 3% річних у сумі 337,83 грн.

Відповідно до статті 22, 78 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач має право відмовитись від позову повністю або частково. У зв'язку з чим господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідної процесуальної дії, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цієї дії у представників сторін.

Позивачу було роз'яснено наслідки зазначеної процесуальної дії, перевірено наявність повноважень на відмову від позову. Суд приймає часткову відмову позивача від позову оскільки така відмова не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до п. 4 статті 80 ГПК України провадження у справі підлягає припиненню у разі відмови позивача від позову та прийняття такої відмови судом.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення 3% річних у сумі 337,83 грн. слід припинити.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення боргу у сумі 21443,99 грн., пені в сумі 1600,14 грн. та штрафу в сумі 13117,50 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню, з віднесенням судового збору на відповідача в цій частині, згідно статті 49 ГПК України. В решті вимог провадження у справі слід припинити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, п. 4 ч.1 ст. 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Тернове", с. Хрящувате Краснодонського району Луганської області, вул. Степова, буд. 6, ідентифікаційний код 24845096, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства "Агрохім", м. Луганськ, вул. Свердлова, буд. 58, ідентифікаційний код 21833721, заборгованість у сумі 21443,99 грн., пеню в сумі 1600,14 грн. та штраф у сумі 13117,50 грн. витрати по оплаті судового збору у сумі 1704,57 грн., видати наказ.

3. В решті вимог провадження у справі припинити.

У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 04.07.2013.

Суддя О.С. Фонова