cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
02 липня 2013 р. Справа № 9/85/2012/5003
за позовом :Хмільницького міжрайпрокурора Вінницької області (вул. Пушкіна, 34, м. Хмільник, Вінницька область, 22000) в інтересах держави в особі Хмільницької міської ради (вул. Столярчука, 10, м. Хмільник, Вінницька область, 22000)
до :Приватного акціонерного товариства "Хмільницьке автотранспортне підприємство 10573" (вул. Леніна, 110, м. Хмільник, Вінницька область, 22000)
про визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою
Господарський суд Вінницької області у складі:
Головуючого судді Маслія І.В.
Секретар судового засідання Василишена Н.О.
Представники сторін:
прокурор Стецюк Н.Д., посвідчення № 014808 від 24.01.13 р.;
позивача : Ніколаєва Г.Г., доручення № 02-20/1133 від 17.06.2013 р.;
відповідача : Радецький С.П., керівник довідка з ЄДРПОУ;
Коваль Т.І., доручення № 1 від 26.03.2013.
ВСТАНОВИВ :
До господарського суду Вінницької області звернувся Хмільницький міжрайонний прокурор Вінницької області в інтересах держави в особі Хмільницької міської ради (далі-позивач) з позовом Приватного акціонерного товариства «Хмільницьке автотранспортне підприємство 10573» (далі - відповідач) про визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Хмільницької міської ради 19 сесії 6 скликання від 26.01.12 р. № 492 скасовано рішення Виконавчого комітету Хмільницької міської ради від 30.06.1998 р. № 141 «Про розгляд заяв суб'єктів підприємницької діяльності з питань розміщення тимчасових споруд для комерційної діяльності та з питань інвентаризації підприємств, установ та організацій» у частині надання ВАТ ««Хмільницьке автотранспортне підприємство 10573» у постійне користування земельної ділянки площею 38587 кв.м для адміністративної та виробничої діяльності по вул. Леніна № 110.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.10.12 р рішення Хмільницької міської ради 19 сесії 6 скликання від 26.01.12 р. визнано правомірним.
За таких обставин прокурор та позивач вважають, що відповідач не має права постійного користування земельною ділянкою, а державний акт повинен бути визнаний судом недійсним.
Ухвалою суду від 13.12.12 р. (суддею Балтаком О.О.) порушено провадження у справі на призначено до розгляду.
Через канцелярію суду 25.12.12 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 25-52).
Ухвалою суду від 05.02.13 р. задоволено клопотання представника відповідача, подане через канцелярію суду 04.02.13 р., (а.с. 73-78) та зупинено провадження у справі № 9/85/2012/5003 до розгляду Вищим адміністративним судом справи № К/9991/69595/12. (а.с. 79-81).
Розпорядженням керівника апарату суду від 18.03.13 р., у зв'язку із припиненням повноважень із здійснення правосуддя суддею Балтаком О.О. по досягненню ним 65-річного віку, справу передано на повторний автоматизований розподіл, за результатами якого визначено інший склад суду.(а.с. 85)
Ухвалою від 25.03.13 р. справу прийнято до провадження суддею Маслієм І.В.
З метою розгляду справи у продовж розумних строків, ухвалою суду від 11.06.13 р. провадження у справі поновлено та призначено її до розгляду.
Так, в судове засідання 02.07.13 р. з'явилися усі учасники судового процесу.
Прокурор та позивач заявлений позов підтримали в повному обсязі та, посилаючись на письмові обґрунтування, просили суд його задовольнити.
Відповідач позовні вимоги не визнав, вважав їх безпідставними та просив суд у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
Рішенням Виконавчого комітету Хмільницької міської ради від 30.06.1998 р. № 141, а саме: п. 1, ВАТ АТП-10573 (відповідачу) надано у постійне користування земельну ділянку площею 38587 м. кв. для адміністративної та виробничої діяльності, що розташована по вул. Леніна № 110. (а.с. 9-10)
На підставі даного рішення 10.07.1998 р. ВАТ АТП-10573 видано Державний акт на право постійного користування землею серії І-ВН № 002899 та зареєстрований у книзі записів державних актів за № 0125. (а.с. 40-42).
У подальшому, рішенням Хмільницької міської ради 19 сесії 6 скликання від 26.01.12 р. № 492 скасовано рішення Виконавчого комітету Хмільницької міської ради від 30.06.1998 р. № 141 у частині надання ВАТ ««Хмільницьке автотранспортне підприємство 10573» у постійне користування земельної ділянки площею 38587 кв.м для адміністративної та виробничої діяльності по вул. Леніна № 110, та вирішено рекомендувати відповідачу звернутися до органу місцевого самоврядування з заявою на переоформлення права користування земельною ділянкою. (а.с. 11).
Постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 27.08.12 р. у справі № 227/1/12 визнано протиправним та скасовано рішення Хмільницької міської ради 19 сесії 6 скликання від 26.01.12 р. № 492. (а.с. 32-33)
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.10.12 р. апеляційну скаргу Хмільницької міської ради Вінницької області задоволено повністю, скасовано постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 27.08.12 р. та прийнято нову постанову - у позові відмовити. (а.с. 12-14, 34-35)
У мотивувальній частині постанови апеляційної інстанції рішення Хмільницької міської ради 19 сесії 6 скликання від 26.01.12 р. № 492 визнано правомірним.
В обґрунтування своєї позиції прокурор та позивач посилаються на таке:
- в силу приписів ст. 116 та п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (далі - ЗК України), п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» вирішення питань щодо регулювання земельних відносин у тому числі надання земельних ділянок у власність або у користування, зокрема із земель комунальної власності, що знаходяться у межах населеного пункту, належить до виключної компетенції міських рад, тобто на думку прокурора та позивача при прийнятті рішення від 30.06.1998 р. № 141 Виконавчий комітет Хмільницької міської ради вийшов за межі компетенції;
- оскільки скасовано рішення про надання земельної ділянки у постійне користування то відсутнє волевиявлення власника землі;
- вважає що державний акт є похідним від рішення, а відтак у разі скасування рішення, державний акт є недійсним;
- посилається також на те, що на підставі самого Державного акту на право постійного користування землею відповідач продовжує її використовувати у господарських цілях.
За таких обставин прокурор та позивач вважають що відповідач не має права постійного користування земельною ділянкою оскільки державний акт є недійсним, у зв'язку з цим просять суд позов задовольнити.
Відповідач у запереченні на позов зазначив наступне:
- посилається на приписи ст. 141 ЗК України, відповідно до яких відсутня така підстава припинення користування земельною ділянкою як скасування рішення про надання земельної ділянки у користування;
- зазначає, що відповідно до Рішення Конституційного суду України від 16.04.09 р. № 7-рп/2009 органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Тобто вважає що рішення виконавчого комітету є рішенням одноразового застосування, яке вичерпало свою силу після видачі державного акту на право постійного користування землею, а відтак вони не можуть бути скасовані чи змінені. Крім того, відповідач вважає що у зв'язку з наведеним вище не може бути визнаний недійсним і сам державний акт;
- вважає, що постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.10.12 р. є незаконною, а остаточного рішення Вищим адміністративним судом не прийнято.
- також посилається на Постанову Верховного суду України від 12.09.12 р. та зазначає, що орган місцевого самоврядування не вправі приймати рішення про припинення права користування земельною ділянкою з підстав, що не визначені ст. 141 ЗК України, тобто вказує на те, що право користування не можу бути припинено у зв'язку із скасуванням рішення органу місцевого самоврядування.
У зв'язку з наведеними поясненнями відповідач вважає, що позов задоволенню не підлягає.
В судовому засіданні оглянуто оригінал рішення Виконавчого комітету Хмільницької міської ради від 30.06.1998 р. № 141; оригінал рішення Хмільницької міської ради 19 сесії 6 скликання від 26.01.12 р. № 492 та оригінал Державного акту на право постійного користування землею серії І-ВН № 002899 від 10 липня 1998 року виданий Відкритому акціонерному товариству «Хмільницьке автотранспортне підприємство 10573» та зареєстрований за № 0125.
Так, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного.
За приписами ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться у межах території України є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 ЗК України (чинного на момент прийняття рішення виконавчим комітетом Хмільницької міської ради) розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.
Згідно ч. 2 ст. 19 ЗК України (чинного на момент прийняття рішення виконавчим комітетом Хмільницької міської ради) міська Рада народних депутатів надає земельні ділянки (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями) для будь-яких потреб у межах міста.
Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо регулювання земельних відносин.
Тобто з наведених вище норм законодавства що регулюють (регулювали) земельні відносини вбачається, що землі (земельні ділянки) які розташовані у межах населеного пункту надаються у власність або користування власниками землі, а саме: відповідними радами.
Згідно приписів ч. 4 ст. 124 Конституції України та ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Так, постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду надано оцінку рішенню Хмільницької міської ради 19 сесії 6 скликання від 26.01.12 р. № 492 яким скасовано рішення Виконавчого комітету Хмільницької міської ради від 30.06.1998 р. № 141.
Відповідно до мотивувальної частини постанови, рішення № 492 від 26.01.12 р. прийнято у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також не суперечить змісту Рішення Конституційного суду України № 7-рп/2099 від 16.04.09 р.
Згідно ч. 5 ст. 254 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Таким чином, у господарського суду під час розгляду справи № 9/85/2012/5003 немає підстав вважати, що рішення Хмільницької міської ради № 492 від 26.01.12 р. прийнято у порушення вимог чинного законодавства.
Так, приймаючи рішення про задоволення позову суд виходить з наступного:
- право на розпорядження землею комунальної форми власності на законодавчому рівні надано міським радам, їх виконавчі комітети такого права не мають;
- рішення про надання земельної ділянки у користування Хмільницькою міською радою (власником землі) не приймалося. За відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності. Дану позицію висловив Пленум Вищого господарського суду України у п. 2.1 Постанови № 6 від 17.05.11 р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (далі - Постанова);
- Державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень, зокрема місцевих рад (ч. 1 п. 2.3. Постанови);
- У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування. Право, посвідчене державними актами, є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи в користування , а тому з огляду на приписи частини першої статті 16 ЦК України та статті 152 ЗК України захист прав осіб на земельні ділянки не може здійснюватися лише шляхом визнання відповідного державного акта недійсним, якщо рішення, на підставі якого видано цей державний акт, не визнано недійсним у встановленому порядку. (ч. 2 п. 2.3. Постанови, із змінами внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 8)
- на день розгляду справи немає рішення власника землі про надання земельної ділянки у користування;
- постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду підтверджено законність рішення Хмільницької міської ради 19 сесії 6 скликання від 26.01.12 р. № 492 яким скасовано рішення Виконавчого комітету Хмільницької міської ради від 30.06.1998 р. № 141.
З наведеного вище суд прийшов до висновку, що на момент видачі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою рішення власника землі про надання її у постійне користування не було, оскільки виконавчий комітет Хмільницької міської ради не є і не був власником землі і не уповноважений приймати такі рішення.
Стосовно посилання відповідача на висновки Верховного суду України, викладені у мотивувальній частині Постанови від 12.09.12 р. суд відмічає, що у даній постанові розглядалося питання щодо дії Акту, який посвідчує право власності на земельну ділянку, що видавався на підставі розпорядження власника землі, прийнятого у межах наданих повноважень, у той же час, докази у справі № 9/85/2012/5003 вказують на те, що Хмільницькою міською радою рішення про надання земельної ділянки у постійне користування не приймалося, (тобто зовсім різні підстави позовів) а відтак суд вважає, що підстав для видачі державного акту не було.
Більш того, Верховний суд України у вказаній вище Постанові, посилаючись на Рішення Конституційного суду України № 7-рп/2099 від 16.04.09 р., зазначає, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, тоді, як зазначалося вище, Хмільницька міська рада скасувала рішення свого Виконавчого комітету, що узгоджується з приписами п. 15 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування».
Згідно п. 1.2. Статуту Приватного акціонерного товариства «Хмільницьке автотранспортне підприємство 10573» товариство є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Хмільницьке автотранспортне підприємство 10573», а відтак у спірних правовідносинах є належним відповідачем. (а.с. 43-50).
Враховуючи вищевикладене прокурором доведено, щодо державний акт на право постійного користування видано у відсутність рішення органу місцевого самоврядування, у зв'язку з цим суд приходить до висновку, що позов прокурора підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати пов'язані із сплатою судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82 - 82-1,84, 49, 115 ГПК України суд, -
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити.
Визнати недійсним Державний акт на право постійного користування землею серії І-ВН № 002899 від 10 липня 1998 року виданий Відкритому акціонерному товариству «Хмільницьке автотранспортне підприємство 10573» та зареєстрований за № 0125 з дня набрання рішенням суду законної сили.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Хмільницьке автотранспортне підприємство 10573" (код ЄДРПОУ 05460930, вул. Леніна, 110, м. Хмільник, Вінницька область, 22000) до спеціального фонду Державного бюджету України 1 147,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 04 липня 2013 р.
Суддя Маслій І.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Столярчука, 10, м. Хмільник, Вінницька область, 22000)
3 - відповідачу (вул. Леніна, 110, м. Хмільник, Вінницька область, 22000)
4 - Прокуратурі м. Вінниці (вул. Ватутіна, 10, м. Вінниця, 21000)
5 - Хмільницькій міжрайпрокуратурі Вінницької області (вул. Пушкіна, 34, м. Хмільник, Вінницька обл., 22000)
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 02.07.2013 |
Оприлюднено | 04.07.2013 |
Номер документу | 32183034 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні