Рішення

від 13.06.2013 по справі 905/2289/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.06.2013р. Справа № 905/2289/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЄКС-КОРН», м.Донецьк (ідентифікаційний код 36011504)

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІФЛОН», м.Харків (ідентифікаційний код 24674128)

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Віва Лекс», м.Донецьк (ідентифікаційний код 36380751)

про стягнення солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 основного боргу в сумі 12200,00грн., 3% річних у розмірі 501,37грн., інфляції в сумі 11,82грн.

за участю представників:

від позивача: Героцький А.В. за довіреністю від 20.05.2013р.,

від відповідача-1: не з'явився,

від відповідача-2: не з'явився.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЄКС-КОРН», м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача1, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІФЛОН», м.Харків до відповідача2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Віва Лекс», м.Донецьк про стягнення солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 основного боргу в сумі 12200,00грн., 3% річних у розмірі 501,37грн., інфляції в сумі 11,82грн.

Ухвалою від 03.04.2013р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/2289/13, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою від 29.05.2013р. господарський суд Донецької області продовжив строк розгляду спору на п'ятнадцять днів за клопотанням позивача на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем-1 зобов'язань за договором б/н від 18.10.2011р. в частині своєчасного та повного надання послуг з виготовлення оснастки на стакан 0,75мл та закінчення терміну дії договору, внаслідок чого виникли підстави повернення грошових коштів у розмірі 12200,00грн., перерахованих в якості авансу, з яких 500,00грн. підлягають стягненню з відповідача-2 на підставі договору поруки №29/12 від 29.06.2012р. та виникли підстави для нарахування 3% річних у розмірі 501,37грн., інфляційних втрат у розмірі 11,82грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору б/н від 18.10.2011р., банківської виписки, листів №15-09 від 28.09.2012р., №15/09 від 28.09.2012р., договору поруки №29/12 від 29.06.2012р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовував ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 562, 625 Цивільного кодексу України.

17.04.2013р. відповідач-1 надав відзив на позовну заяву, за яким заперечив проти позовних вимог та зазначив, що позивач не виконав обов'язок покладений на нього договором щодо прийняття виконаних робіт, або надання мотивованої відмови від їх прийняття. Також зазначив, що відсутні умови застосування до спірних правовідносин ст. 1212 ЦК України. Крім того, зазначає, що дія ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України про обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, в також три проценти річних від простроченої суми, не поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з поверненням безпідставно набутого майна.

08.05.2013р. та 12.06.2013р. відповідачем-1 надано письмові пояснення, за змістом яких зазначено, що у період листопад 2011р. - 28.09.2012р. сторонами у справі з предмету спору письмового листування не здійснювалося; 28.09.2012р. ТОВ «ГЄКС-КОРН» направило ТОВ «ДІФЛОН» претензію №1 щодо порушення договору про виконання робіт від 18.10.2011р.; 08.10.2012р. за вих. №70 ТОВ «ДІФЛОН» інформувало ТОВ «ГЄКС-КОРН» про необґрунтованість зазначеної претензії з огляду на належне виготовлення ТОВ «ДІФЛОН» оснаски; 16.01.2013р. за вих. №85 ТОВ «ДІФЛОН» повторно інформувало ТОВ «ГЄКС-КОРН»про необхідність прийняття виготовленого товару останнім та необґрунтованість претензії.

29.05.2013р. позивачем надано письмові пояснення, за змістом яких зазначено, що з відповідача-1 позивач просить суд стягнути суму основного боргу у розмірі 11700,00грн., 3% річних у розмірі 501,37грн., інфляційних втрат у розмірі 11,82грн., та з відповідача-2 - суму основного боргу у розмірі 500,00грн. Також зазначив, що договір б/н від 18.10.2011р. припинив свою дію 01.01.2013р. у зв'язку із закінченням строку, на який сторони укладали вказаний правочин, тобто на даний час відсутня правова підстава збереження відповідачем коштів, наданих йому в якості попередньої оплати по договору.

13.06.2013р. позивачем надано заяву, за якою останній відмовляється від стягнення 3% річних у розмірі 501,37грн., інфляційних втрат у розмірі 11,82грн. Також позивачем зазначено, що при складанні позовної заяви в прохальній частині заяви була допущена помилка щодо визначення предмету позову, зокрема в позовній заяві зазначено про стягнення суми основного боргу у розмірі 12200,00грн., тоді як вірним є стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 12200,00грн., що підтверджується правовим обґрунтуванням у позовній заяві та письмових поясненнях до неї, а саме посилання на припис ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідач-2, який належним чином був повідомлений ухвалами господарського суду, про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не з'явився, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників позивача та відповідача-1 було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників позивача та відповідача-1, суд встановив:

18.10.2011р. між ТОВ «ГЄКС-КОРН» (замовник) та ТОВ «ДІФЛОН» (виготовлювач) укладено договір б/н (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а виготовлювач зобов'язується виготовити оснастку на стакан 0,75мл, замовник зобов'язується за цим договором зобов'язується прийняти та оплатити роботи, які є предметом цього договору, виготовлювач за цим договором зобов'язується виготовити оснастку на стакан 0,75мл протягом 16 календарних днів з дня здійснення замовником оплати (п.п. 1.1., 1.2., 1.3. Договору).

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано ані змін, ані доповнень до Договору.

Вартість послуг складає 12200,00грн. (п.2.1. Договору).

За п. 2.2. Договору замовник оплачує вартість виконання робіт в наступному порядку: передплата здійснюється замовником - 100%.

Так, 03.11.2011р. замовником перераховано виготовлювачу передплату за Договором у розмірі 12200,00грн., про що свідчить банківська виписка, копія якої наявна в матеріалах справи.

Відповідно до п.3.1. Договору майнова відповідальність при невиконанні умов цього договору настає у відповідності з діючим законодавством України.

Згідно з п.3.2. Договору виготовлювач гарантує, що якість товару повністю відповідає технічним характеристикам по ТУ У 25.2-24674128-001-2001. При поставці товару з відхиленнями від ТУ У 25.2-24674128-001-2001 за якістю та у випадках неявки представника продавця для сумісної прийомки, покупець має право здійснити відмову в оплаті рахунка на суму вартості браку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 839 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 846 ЦК України, якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Проте, як посилається позивач, відповідачем-1 до теперішнього часу зобов'язання щодо виготовлення оснастки на стакан 0,75мл не виконано. Тоді як враховуючи умови п.1.3. Договору та факт попередньої оплати 03.11.2011р., кінцевий термін виконання виготовлювачем своїх зобов'язань становить 19.11.2011р.

Однак, доказів виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань щодо виготовлення продукції у визначений Договором строк, останнім суду не представлено.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст.33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За п.6.1. Договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами.

Доказів продовження сторонами дії Договору суду не представлено.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що Договір припинив свою дію 01.01.2013р.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що безпідставне набуття відповідачем зазначених грошових коштів в спірному випадку стало наслідком невиконання відповідачем зобов'язань за Договором та закінченням дії вказаного Договору.

28.09.2012р. позивачем надіслано відповідачу-1 претензію про повернення передплати у розмірі 12200,00грн.

08.10.2012р. та 16.01.2013р. відповідач-1 направлено позивачу листи №70 та №85, за змістом яких відповідач-1 повідомляє про виготовлення оснастки на стакан та про те, що зазначена оснаска неодноразово направлялась позивачу.

Проте, доказів виготовлення вказаної продукції та направлення її замовнику відповідачем-1 суду не представлено.

За частиною 3 статті 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та як стверджує позивач зазначені грошові кошти відповідачем-1 не були повернуті.

За таких обставин, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення грошових коштів у розмірі 11700,00грн. є доведеними та такими, що підтверджуються матеріалами справи, відповідно до чого підлягають задоволенню.

29.06.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Віва Лекс» (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЄКС-КОРН» (кредитор) укладено договір поруки №29/12 (далі - Договір поруки), за умовами якого у відповідності до цього договору поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Діфлон» (боржник) за договором, передбаченим ст. 2 цього договору (надалі іменується «основний договір»), щодо виконання робіт, зазначених в основному договорі в повному обсязі (п.1.1. Договору поруки).

Відповідно до ч.1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно з ч.1 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, предметом вказаного позову є стягнення грошових коштів, підстава набуття яких відпала у зв'язку із невиконанням виготовлювачем своїх зобов'язань щодо виготовлення оснаски на стакан та припиненням дії Договору.

Крім того, суд звертає увагу, що предметом Договору поруки є забезпечення виконання зобов'язання за Договором саме з виконання робіт, а не сплати грошових коштів.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення грошових коштів у розмірі 500,00грн. з відповідача-2 є безпідставними оскільки зобов'язання щодо сплати зазначених грошових коштів не входить в обсяг відповідальності, яка покладена на відповідача-2 згідно з Договором поруки за неналежне виконання відповідачем-1 свого обов'язку за основним договором, у зв'язку із чим позовні вимоги щодо стягнення грошових коштів у розмірі 500,00грн. з відповідача-2 не підлягають задоволенню.

Також відповідно до змісту позовної заяви позивач просив стягнути з відповідача-1 3% річних у розмірі 501,37грн. та інфляційні втрати у розмірі 11,82грн.

Як вище зазначено, 13.06.2013р. позивачем надано заяву, за якою останній відмовляється від стягнення 3% річних у розмірі 501,37грн., інфляційних втрат у розмірі 11,82грн.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Судом перевірені повноваження особи, яка підписала заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 501,37грн., інфляційних втрат у розмірі 11,82грн., щодо вчинення дій, передбачених ст. ст. 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Суд прийняв заяву про відмову від частини позовних вимог відповідно до статей 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмові прийнято господарським судом. Про припинення провадження у справі виноситься ухвала.

За таких обставин, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення 3% річних у розмірі 501,37грн., інфляційних втрат у розмірі 11,82грн. на підставі п.4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відмовою позивача в цій частині від позовних вимог та прийняттям такої відмови судом.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 553, 554, 612, 1212 Цивільного кодексу України; ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 75, п.4 ч.1 ст. 80, ст.ст.82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі №905/2289/13 в частині стягнення 3% річних у розмірі 501,37грн., інфляційних втрат у розмірі 11,82грн. у зв'язку з відмовою від позовних вимог в цій частині.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЄКС-КОРН», м.Донецьк до відповідача-1, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІФЛОН», м.Харків до відповідача-2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Віва Лекс», м.Донецьк в частині стягнення солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 основного боргу в сумі 12200,00грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІФЛОН» (61177, м.Харків, Пров.Пластичний, буд.9, ідентифікаційний код 24674128) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЄКС-КОРН» (83050, м.Донецьк, просп.Театральний, буд.4, кв.1, ідентифікаційний код 36011504) грошові кошти в сумі 11700,00грн., судовий збір у розмірі 1583,38грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 13.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 18.06.2013р.

Суддя Ю.В. Сич