Постанова

від 27.06.2013 по справі 813/4118/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2013 року справа № 813/4118/13-а

12 год. 25 хв. зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Бравчук Д.Є.,

за участю:

представника позивача Хоми Т.І.,

представника відповідача Чижевського М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства Компанія «Мегаклас» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Приватне підприємства Компанія «Мегаклас» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002891630/3776 від 26.04.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 20833 грн. 34 коп., в т.ч. 16666 грн. 67 коп. за основним платежем та нараховано штрафні санкції у розмірі 4166 грн. 67 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене на підставі акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2012 р. від 04.04.2012 р. №159/376/15-20/30276135, прийнятого з допущенням процедурних порушень. Так, всупереч п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України камеральна перевірка позивача проведена податковим органом не впродовж 30 днів, а на 44 день після граничного терміну отримання податкової декларації, а саме податкове повідомлення рішення всупереч п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України винесене не на 10 день, а на 13 день після вручення акту перевірки позивачу. Позивач також зазначає, що при поданні податкової декларації з податку на додану вартість ним була допущена помилка в реєстрі податкових накладних щодо дати та номера податкової накладної, а саме замість податкової накладної №750 від 29.01.2012 р., виписаної ПП «Трасат» на суму податку на додану вартість 16 666 грн. 67 коп. зазначена податкова накладна №1 від 31.01.2012 р. на суму податку на додану вартість 16 666 грн. 67 коп.

На думку позивача, така описка не тягне за собою неправильного нарахування чи зменшення бази оподаткування з податку на додану вартість, оскільки протягом 10 днів з моменту отримання акту камеральної перевірки позивачем подано податковому органу уточнюючий розрахунок по ПДВ за січень 2012 року, де було вилучено податкову накладну №1 від 31.01.2012 р. та включено податкову накладну №750 від 29.01.2012 р.. Тому відповідач при проведенні перевірки позивача та складенні акту від 04.04.2012 р. №159/376/15-20/30276135 безпідставно дійшов висновку про неправомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту за січень 2012 року ПДВ на суму 16666 грн. 67 коп.

Відповідач подав до суду заперечення проти позову, в яких проти задоволення позову ПП «Компанія Мегаклас» заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечення відповідача обгрунтовані тим, що доводи позивача не спростовують висновків акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2012 р. від 04.04.2012 р. №159/376/15-20/30276135. З аналізу норм ст.ст.200-201 Податкового кодексу України вбачається, що відсутність факту реєстрації платником податку податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної у податковій накладній до суми податкових зобов'язань за відповідний період. При цьому законом не зроблено жодних застережень щодо причин відсутності факту реєстрації платником податку податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної. Тому, відповідач правомірно дійшов висновку про заниження позивачем суми податку на додану вартість, яка підлягала сплаті до бюджету за результатами січня 2012 року на суму 16666 грн. 67 коп. та нараховано штрафні санкції.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у запереченні на позовну заяву. Додатково зазначив, що не заперечує факту допущення відповідачем процедурних порушень при складанні акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2012 р. від 04.04.2012 р. №159/376/15-20/30276135, а саме порушення строків проведення камеральної перевірки та строків винесення оскаржуваного податкового-рішення. Проте, вказані процедурні порушення, на думку представника відповідача, не спростовують факту порушення позивачем вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягала сплаті до бюджету за результатами січня 2012 року, на суму 16666 грн. 67 коп. На цих підставах просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Позивач - Приватне підприємство «Компанія Мегаклас», код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 30276135. Місцезнаходження позивача: 79022, м. Львів, вул.Городоцька, 174.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ПП «Компанія Мегаклас», за результатами якої складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2012 р. від 04.04.2012 р. №159/376/15-20/30276135. Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме порушення, яке полягає у включенні позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за січень 2012 р. податкової накладної №1 від 31.01.2012 р. на суму 16666 грн. 67 коп., виписаної ПП «Трасат» та не зареєстрованої контрагентом в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі вказаного акта відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0002891630/3776 від 26.04.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на суму 20833 грн. 34 коп., в т.ч. 16666 грн. 67 коп. за основним платежем та нараховано штрафні санкції у розмірі 4166 грн. 67 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.05.2012 р. позивачем надіслано на адресу відповідача скаргу про перегляд податкового повідомлення-рішення в порядку ст.56 Податкового кодексу України, в якій зазначено, що при поданні податкової декларації з податку на додану вартість позивачем допущена помилка в реєстрі податкових накладних щодо дати та номера податкової накладної, а саме замість податкової накладної №750 від 29.01.2012 р., виписаної ПП «Трасат» на суму податку на додану вартість 16 666 грн. 67 коп. зазначена податкова накладна №1 від 31.01.2012 р. на суму податку на додану вартість 16 666 грн. 67 коп. Позивач зазначає, що відповідно до п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Зважаючи на те, що податковий орган не повідомляв позивача про наявність розбіжностей в реєстрі податкових накладних з даними контрагентів, позивач вважає акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2012 р. від 04.04.2012 р. №159/376/15-20/30276135 як повідомлення про такі розбіжності. У зв'язку з цим позивач подав податковому органу уточнюючий розрахунок від 18.04.2012 р. по ПДВ за січень 2012 року, в якому виключено з кредиту податкову накладну №1 від 31.01.2012 р. та включено податкову накладну №750 від 29.01.2013 р.

Суд при вирішенні спору виходить з наступного.

Згідно з п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України зазначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з реєстром отриманих і виданих податкових накладних за січень 2012 року позивачем віднесено до складу податкового кредиту за січень 2012 року податкову накладну №1 від 31.01.2013 року на суму ПДВ 16666 грн. 67 коп., виписану ПП «Трасат». Вказана податкова накладна не зареєстрована контрагентом в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Згідно з п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ за січень 2012 р. податкової накладної №1 від 31.01.2012 р. на суму 16666 грн. 67 коп., виписаної ПП «Трасат» та не зареєстрованої контрагентом в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо доводів представника позивача про допущення відповідачем процедурних порушень при складанні акту про результати камеральної перевірки даних в частині порушення строків, визначених у п.86.8 ст.86, п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України, суд встановив наступне.

Відповідно до п.200.10 ст. 200 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

Судом встановлено, що відповідна камеральна перевірка проведена 04.04.2013р., тобто на 44 день після спливу граничного терміну отримання податкової декларації.

Відповідно до п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України податкове повідомлення - рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки.

Судом встановлено, що відповідачем оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте на 13 деньпісля закінчення строку, визначеного п.86.8 ст. 86 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представник відповідача визнав факт порушення строків проведення перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

З приводу цих порушень, суд зазначає, що такі носять формальний характер, не спростовують виявлених порушень відповідачем і самі по собі не можуть служити підставою для скасування податкового повідомлення - рішення.

Вказана позиція суду відповідає постанові Верховного Суду України щодо застосування статей 11-1 та 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», висловленій в постанові від 24.12.2010 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Goods L.T.D до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Згідно з частиною 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України є обов'язковими для всіх судів України.

Щодо доводів представника позивача про невиконання податковим органом обов'язку, передбаченого п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України в частині повідомлення позивача про його право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, суд встановив наступне.

Згідно з п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

З аналізу наведеної норми вбачається, що вказаний порядок повідомлення платника податку про його право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій застосовується лише до випадків подання реєстрів виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді та не може застосовуватись у спірному випадку, оскільки податкова накладна №1 від 31.01.2012 р. на суму 16666 грн. 67 коп., виписана ПП «Трасат», не була внесена до реєстру, а тому не підлягала звірці для виявлення розбіжностей.

Суд звертає увагу на те, що позивач реалізував своє право на самостійне виправлення помилок, допущених у реєстрі податкових накладних, та подав уточнюючий розрахунок від 18.04.2012 р. по ПДВ за січень 2012 року. Проте, подання уточнюючого розрахунку позивачем мало місце вже після виникнення податкового боргу зі сплати податку на додану вартість, тобто на момент, коли вже існували підстави для притягнення позивача до відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що під час проведення Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності позивача з податку на додану вартість за січень 2012 р. від 04.04.2012 р. №159/376/15-20/30276135, відповідач обґрунтовано дійшов висновку про порушення позивачем п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме порушення, яке вплинуло на розрахунок з бюджетом та виявилось у включенні позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за січень 2012 р. податкової накладної №1 від 31.01.2012 р. на суму 16666 грн. 67 коп., виписаної ПП «Трасат» та не зареєстрованої контрагентом в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З цих підстав, винесене на підставі акта вказаної перевірки податкове повідомлення-рішення від 16.08.2012 р. №0004671531, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на суму 20833 грн. 34 коп., в т.ч. 16666 грн. 67 коп. за основним платежем та нараховано штрафні санкції у розмірі 4166 грн. 67 коп., є правомірним.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягненню із сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений і підписаний 02 липня 2013 р.

Суддя А.Г. Гулик