Ухвала

від 03.06.2013 по справі 755/7586/13-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/7586/13-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2013 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді САВЛУК Т.В.,

при секретарі Ковалівська Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Дніпровського районного суду м. Києва заяву про визнання мирової угоди по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Мануфактура» про усунення перешкод у користуванні нежитловими приміщеннями, зобов'язати припинити користування приміщенням та звільнити приміщення від майна,

в с т а н о в и в:

Дніпровським районним судом м. Києва відкрите провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Мануфактура» про усунення перешкод у користуванні нежитловими приміщеннями, зобов'язати припинити користування приміщенням та звільнити приміщення від майна.

23 травня 2013 року представник позивачів ОСОБА_3 та представник відповідача Захожай Р.В. подали до суду спільну заяву про закриття провадження у справі, у зв'язку з укладенням між сторонами у справі мирової угоди по даній справі, на слідуючих умовах:

« 1.1. Відповідач - Приватне акціонерне товариство «Мануфактура», повністю визнає право власності, а саме право спільної часткової власності позивача ОСОБА_1, громадянина Італії, та позивача ОСОБА_2, громадянина Італії, на нежитлове приміщення площею 277,50 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та складається з нежилих приміщень з №1 по №18.

1.2. Відповідач - Приватне акціонерне товариство «Мануфактура» зобов'язується у строк не пізніше 01 липня 2013 року усунути власними силами та за власний рахунок усі перешкоди у користуванні Позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приміщенням, що належить їм на праві власності у т.ч:

- у строк не пізніше 01 липня 2013 року повністю припинити користування займаним приміщенням з будь-якою метою, у т.ч., але не виключно, припинити розташування, торгову та будь-яку іншу діяльність магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» або будь-якого іншого підрозділу Приватного акціонерного товариства «Мануфактура»;

- у строк не пізніше 01 липня 2013 року звільнити приміщення від майна, належного Приватному акціонерному товариства «Мануфактура», його контрагентам, співробітникам та/або будь-яким іншим пов'язаним особам;

- у строк не пізніше 01 липня 2013 року передати приміщення Позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за актом приймання-передачі у належному стані, без нанесення приміщенню або його окремим складовим частинам будь-якої шкоди, а також без демонтажу обладнання, яке є невід'ємною частиною приміщення та не може бути вилучено та/або демонтоване без нанесення шкоди Приміщенню.

Таким чином, з 02 липня 2013 року Приватне акціонерне товариство «Мануфактура» повністю втрачає будь-які права на приміщення, у т.ч. втрачаються будь-які орендні відносини та права на оренду, у т.ч. переважні права на оренду, права користування та володіння приміщеннями, право знаходитися у приміщенні та/або право на розташування у ньому своїх підрозділів, служб, співробітників та будь-якого майна.

1.3 Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повністю визнають право Приватного акціонерного товариства «Мануфактура» на користування приміщенням у період до 01 липня 2013 року (включно) за цільовим призначенням - розташування та торгова діяльність магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», без сплати з боку Приватного акціонерного товариства «Мануфактура» на користь позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будь-яких додаткових оплат, та виключно за умови повного, вчасного та належного виконання Приватним акціонерним товариством «Мануфактура» п.1.2 цієї мирової угоди.

1.4 У разі невиконання та/або неналежного виконання сторонами зазначених вище гарантій та зобов'язань Сторона, що є винною у вчиненні порушення, протягом 10 календарних днів з моменту отримання відповідної вимоги іншої Сторони сплачує на користь такої сторони штраф в розмірі 400 000,00 грн. Сплата зазначеного штрафу не звільняє сторону, що допустила порушення, від негайного виконання прийнятих на себе зобов'язань.

1.5. Усі судові витрати, понесені позивачами у зв'язку з розглядом цієї справи, відносяться за рахунок позивачів».

Представник позивачів ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав заяву про визнання мирової угоди, просив суд визнати мирову угоду на умовах укладених та узгоджених сторонами спору.

Представник відповідача - Приватного акціонерного товариства «Мануфактура», Іконнікова О.В. в судовому засіданні підтримала заяву про визнання мирової угоди, просила суд визнати мирову угоду на умовах укладених та узгоджених сторонами спору.

Заслухавши думку сторін у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами підстави для укладання мирової угоди, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини першої та п'ятої статі 175 Цивільного процесуального кодексу України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмету позову.

Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до предмету позову, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звертаючись до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Мануфактура» просять суд: «Задовольнити позов про усунення перешкод у користуванні Приватним акціонерним товариством «Мануфактура» приміщенням площею 277,50 кв.м за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з нежилих приміщень з №1 по №18, зобов'язавши Приватне акціонерне товариство «Мануфактура» припинити користування зазначеним приміщенням та звільнити його від належного йому майна. Присудити з Приватного акціонерного товариства «Мануфактура» на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 понесені ними судові витрати у розмірі сплаченого судового збору».

Разом з тим, суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін. Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета.

З огляду на викладене, суд, діючи в межах заявлених позовних вимог, що відповідає положенням ч.1 ст.11 Цивільного процесуального кодексу України, відмовляє у визнанні мирової угоди по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Мануфактура» про усунення перешкод у користуванні нежитловими приміщеннями, зобов'язати припинити користування приміщенням та звільнити приміщення від майна, оскільки умови мирової угоди, які узгодженні сторонами у справі, виходять за межі заявлених позовних вимог, за своїм змістом є такими, що не можуть бути виконані сторонами спору, оскільки стосуються прав та інтересів сторін у справі, які можуть виникнути у майбутньому, що суперечить положенням статей 213-215 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки ухвала про визнання мирової угоди є судовим рішенням, тому має містити обов'язкові його складові - визначеність щодо вставлених обставин (фактів), їх правової оцінки, а прийняття рішення на майбутнє не передбачено цивільним процесуальним законодавством.

Керуючись ст.ст. 175, 209-210 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити у визнанні мирової угоди по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Мануфактура» про усунення перешкод у користуванні нежитловими приміщеннями, зобов'язати припинити користування приміщенням та звільнити приміщення від майна.

Відповідно до положень ч.2 ст.293 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

С у д д я