Постанова

від 04.07.2013 по справі 908/374/13-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.07.2013 р. справа №908/374/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Ушенко Л.В. Агапова О.Л., Дучал Н.М., при секретарі судового засідання:Величко В.М. за участю представників сторін: прокурор (скаржник) - Лисенко С.І., посвідчення №000965 від 20.08.2012р.; від позивача - не з'явився; від відповідача - Попов В.Г., довіреність №б/н від 15.02.2013р. розглянувши апеляційну скаргуПрокурора Веселівського району Запорізької області в інтересах держави в особі Веселівської районної державної адміністрації, смт. Веселе Запорізької області на рішення господарського судуЗапорізької області від 29.03.2013р. (повний текст підписано 08.04.2013р.) у справі№908/374/13-г (суддя Мойсеєнко Т.В.) за позовомПрокурора Веселівського району Запорізької області в інтересах держави в особі Веселівської районної державної адміністрації, смт. Веселе Запорізької області до Фермерського господарства «Володар», с. Менчикури Веселівського району Запорізької області про розірвання договору оренди земельної ділянки №15 від 14.02.2007р. та зобов'язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Веселівського району Запорізької області в інтересах держави в особі Веселівської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Фермерського господарства «Володар», с. Менчикури Запорізької області про розірвання договору оренди земельної ділянки №15 від 14.02.2007р., укладеного між позивачем та відповідачем, зареєстрований 10.04.2007р. у Веселівському РВ ЗРФ ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №040726800004, та зобов'язання керівника Фермерського господарства «Володар» повернути земельну ділянку власнику землі - державі в особі Веселівської районної державної адміністрації.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.03.2013р. у справі №908/374/13-г відмовлено в задоволенні позовних вимог Прокурора Веселівського району Запорізької області в повному обсязі.

Рішення суду мотивоване недоведеністю позивачем належними та допустимими доказами факту використання відповідачем спірної земельної ділянки не за її цільовим призначенням, передбаченого умовами договору. Суд зазначив, що умовами договору оренди не встановлено будь-яких спеціальних обмежень щодо способів використання відповідачем даної земельної ділянки і докази того, що в результаті використання відповідачем вказаної земельної ділянки погіршилась її якість та що в результаті діяльності відповідача були порушені права Веселівської районної державної адміністрації, як власника вказаної земельної ділянки, в матеріалах справи відсутні. Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання керівника Фермерського господарства «Володар» повернути земельну ділянку, судом зазначено, що дана вимога фактично пред'явлена не до відповідача, а до фізичної особи, яка не є відповідачем у даній справі. Крім того, у зв'язку з відсутністю підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки, відсутні підстави й для її повернення.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Прокурор Веселівського району Запорізької області звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 29.03.2013р. у справі №908/374/13-г та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваного рішення.

Розпорядженням голови Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2013р. для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ушенко Л.В., члени колегії: суддя Богатир К.В. та суддя Дучал Н.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2013р. порушено апеляційне провадження у справі №908/374/13-г, розгляд апеляційної скарги призначено на 02.07.2013р.

Позивач своїм правом на надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Через канцелярію відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 29.03.2013р. у справі №908/374/13-г - без змін.

Розпорядженням голови суду від 02.07.2013р. змінено склад колегії суддів та сформовано її у складі: головуючий суддя - Ушенко Л.В., члени колегії: суддя Агапов О.Л., суддя Дучал Н.М.

В судовому засіданні 02.07.2013р. прокурор підтримав апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 29.03.2013р. у справі №908/374/13-г - без змін.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2013р. явка представників сторін не була визнана обов'язковою.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень, ухвал місцевого господарського суду в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням голови Веселівської районної державної адміністрації №8 від 17.01.2007р. була затверджена технічна документація із землеустрою, розроблена відповідно до розпорядження голови районної державної адміністрації №218 від 02.10.2006р., та були передані Фермерському господарству «Володар» в строкове платне користування землі сільськогосподарського призначення - пасовища загальною площею 33,2819га, розташовані на землях реформованого КСП ім. Шевченко Менчикурівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва

Відповідно до технічної документації із землеустрою, надані в користування пасовища загальною площею 33,2819га фактично складаються з двох земельних ділянок: площею 15,2170га (кадастровий №2321284000:05:004:0020) та 18,0649га (кадастровий №2321284000:05:003:0016).

14.02.2007р., на підставі зазначеного вище розпорядження голови районної державної адміністрації, між Веселівською районною державною адміністрацією (далі - орендодавець) та Фермерським господарство «Володар» (далі - орендар) був укладений договір оренди землі №15, зареєстрований 10.04.2007р. у Веселівському РВ ЗРФ ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №040726800004.

Відповідно до п.п 1, 2 даного договору, орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Менчикурівської сільської ради, загальною площею 33,2819га, у тому числі, ріллі - 0га, пасовища - 33,2819га.

На земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна та інші об'єкти інфраструктури (п. 3 договору).

Згідно із п. 8 договору, він був укладений строком на 10 років - до 01.01.2017р.

Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 16 договору).

Умовами збереження стану об'єкта оренди є дотримання агротехнічних умов (п. 17 договору).

Відповідно до п. 18 договору, передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення. Підставою розроблення проекту відведення земельної ділянки є розпорядження голови Веселівської районної державної адміністрації №218 від 02.10.2006р.

Згідно із п. 26 договору, на орендовану земельну ділянку не встановлені обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб.

Відповідно до положень п. 30 договору, орендар має право, зокрема, самостійно визначати напрямки своєї господарської діяльності відповідно до цільового призначення земельної ділянки та умов договору; одержувати продукцію та доходи.

Пунктом 31 договору передбачені обов'язки орендаря, серед яких, зокрема, обов'язок приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; своєчасно сплачувати орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності та отриманого прибутку; використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до її цільового призначення та умов договору, дотримуватись при цьому вимог чинного земельного законодавства, державних та місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі; здійснювати комплекс заходів щодо охорони земель, збереження і поліпшення родючості ґрунтів та поліпшення інших корисних властивостей землі; після закінчення строку договору продовжити або повернути земельну ділянку орендодавцю в належному стані.

Пунктом 37 договору передбачено, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; вилучення земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 38 договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором , та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є: використання орендарем земельної ділянки не за цільовим її призначенням; не сплати орендної плати на протязі 2-х місяців після настання терміну її сплати; надання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства; надання земельної ділянки згідно рішення суду (п.39 договору).

Факт передачі в оренду вказаної земельної ділянки підтверджується підписаним між сторонами актом приймання-передачі від 10.04.2007р.

20.02.2011р. між Веселівською районною державною адміністрацією та Фермерським господарство «Володар» була укладена додаткова угода до спірного договору оренди земельної ділянки, зареєстрована 24.05.2012р. у Відділі Держкомзему у Веселівському районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис №232120004000217.

Даною додатковою угодою сторонами були внесені зміни, зокрема, до п. 8 договору оренди землі, а саме: продовжено строк дії договору до 20.02.2021р. (у разі укладання договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою), а також, внесені зміни до положень договору щодо форми та порядку сплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою.

Крім того, пунктом 17 договору в новій редакції передбачені умови збереження стану об'єкта оренди: заборона зміни цільового призначення, дотримання агротехнічних вимог при сільськогосподарському виробництві.

Крім того, нова редакція п. 38 договору передбачила умови розірвання договору в односторонньому порядку. Такими умовами є: недотримання орендарем сівозміну сільськогосподарських культур; не сплата орендної плати на протязі 2-х місяців після настання терміну її сплати, передбаченого п. 11 даного договору.

26.07.2012р. Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області у присутності керівника Фермерського господарства «Володар» Мельничука В.П. було проведено перевірку дотримання фермерським господарством вимог земельного законодавства та умов договору оренди землі від 14.02.2007р.

За результатами проведеної перевірки інспекцією був оформлений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 26.07.2012р. В акті зазначено, що на час проведення перевірки земельна ділянка, яка надана Фермерському господарству «Володар» в оренду, засіяна соняшником, що є порушенням п.«і» ст. 211 Земельного кодексу України, а саме: самовільне відхилення від проекту землеустрою.

Державним інспектором управління контролю за використанням та охороною земель був оформлений протокол про адміністративне правопорушення №000053 від 26.07.2012р., копія якого наявна в матеріалах справи. Крім того, керівнику Фермерського господарства «Володар» Мельничуку В.П. державним інспектором був винесений припис від 26.07.2012р. про усунення зазначених вище порушень вимог законодавства.

Постановою Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області №000053 від 31.07.2012р. було притягнуто керівника Фермерського господарства «Володар» Мельничука В.П. до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, згідно ст. 55 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає відповідальність за відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою.

Факт сплати Мельничуком В.П. адміністративного штрафу за виявлені в процесі перевірки порушення вимог земельного законодавства підтверджується копією квитанції №k11/V/92 від 31.07.2012р. (т. 1, а.с. 84).

Як вбачається з матеріалів справи, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 30.08.2012р., проведеної Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області в присутності керівника Фермерського господарства «Володар» Мельничука В.П., було встановлено, що Фермерським господарством «Володар» у повному обсязі виконані умови припису №000059 від 26.07.2012р. та усунені порушення вимог, передбачених п.«і» ст. 211 Земельного кодексу України.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Прокурора Веселівського району Запорізької області в інтересах держави в особі Веселівської районної державної адміністрації не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області підлягає залишенню без змін, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналогічна правова позиція міститься у ст. 188 ГК України.

Статтею 32 Закону України «Про оренду землі» передбачений такий спосіб припинення договору оренди землі як його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Відповідно до п. «ґ» ч. 1 ст. 141 ЗК України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є її використання не за цільовим призначенням.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», невиконанням вимог щодо використання земель за цільовим призначенням є невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).

Відповідно до п.1 ст. 19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення ; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно із ст. 22 ЗК України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції , здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б)несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісового фонду, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, в тому числі, сільськогосподарським підприємствам (зокрема,фермерським господарствам) - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель.

Як вбачається зі змісту даної норми закону до сільськогосподарських угідь належать як землі, які використовуються як основний засіб сільськогосподарського виробництва, так і пасовища (тобто сільськогосподарські угіддя, призначені для випасання худоби) (Інструкція з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми № 6-зем. 6а-зем), затверджена наказом Держкомстату України №377 від 05.11.1998р.).

Відповідно до ч.1 ст. 96 ЗК України та ч. 1 ст. 35 Закону України «Про охорону земель», землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.

Обов'язок землекористувачів використовувати земельні ділянки за їх цільовим призначенням означає, що земельна ділянка певної категорії має використовуватися відповідно до умов її надання.

Невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням є порушенням земельного законодавства, в силу ст. 211 ЗК України. У випадку встановлення такого порушення розраховується сума шкоди за Методикою, встановленою постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007р.

Згідно із ч. 5 ст. 20 ЗК України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Як зазначалося вище, п. 16 спірного договору оренди землі №15 від 14.02.2007р. встановлено, що цільовим призначенням орендованої Фермерським господарством «Володар» земельної ділянки загальною площею 33,2819га є: ведення товарного сільськогосподарського виробництва .

Відповідно до Методики розрахунку рівня рентабельності сільськогосподарської діяльності сільськогосподарських підприємств, затвердженої наказом Держкомстату України №33 від 14.02.2011р., під сільськогосподарським виробництвом розуміється діяльність, що включає всі стадії технологічного процесу, пов'язаного з вирощуванням сільськогосподарських культур і тварин і отриманням унаслідок цього продукції сільського господарства.

Як на підставу для розірвання договору оренди землі №15 від 14.02.2007р. прокурор посилається на результати проведення Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області перевірки дотримання вимог земельного законодавства Фермерським господарством «Володар» від 26.07.2012р., якою встановлено, що на час проведення перевірки земельні ділянки, які були надані відповідачу в оренду були засіяні соняшником, що кваліфікується як відхилення від вимог проекту землеустрою.

Відповідно до технічної документації із землеустрою спірні земельні ділянки є землями сільськогосподарського призначення (землі державної власності Менчикурівської сільської ради), які надані відповідачу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код 2.1 УКЦВЗ). Аналогічні положення містяться в п. 16 договору оренди землі.

Пунктом 38 договору в новій редакції передбачені умови розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку, серед яких: недотримання орендарем сівозміну сільськогосподарських культур.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідно до Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми № 6-зем. 6а-зем), затвердженої наказом Держкомстату України №377 від 05.11.1998р., цільове призначення земельних ділянок для сінокосіння та випасання худоби відповідають шифру рядка 40, а цільове призначення земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарськоговиробництва відповідає шифру рядка 19 форми цього звіту.

Державним класифікатором цільового використання землі, затвердженого Держкомземом України № 14-1-7/1205 від 24.04.1998р. землі сільськогосподарського призначення за цільовим використанням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва визначені під кодом 2.1, а землі для цільового використання сінокосіння і випасання худоби , згідно цього класифікатора, мають код 2.2.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач використовував земельні ділянки, надані йому для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за своїм цільовим призначенням, оскільки зазначене виробництво передбачає діяльність, пов'язану з вирощуванням сільськогосподарських культур, і отримання внаслідок цього товарної продукції сільського господарства.

Технічною документацією із землеустрою (т. 1, а.с. 67) також передбачене цільове використання земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код використання, згідно Українським класифікатором цільового використання землі (УКЦВЗ) - землі сільськогосподарського призначення (код 2), для ведення сільськогосподарського виробництва (код 2.1).

Таким чином, прокурором та позивачем не доведено суду належними доказами факт використання відповідачем спірної земельної ділянки не за її цільовим призначенням.

Крім того, як зазначалося вище, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 30.08.2012р ., проведеної Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області в присутності керівника Фермерського господарства «Володар» Мельничука В.П., встановлено, що Фермерським господарством «Володар» у повному обсязі виконаний припис інспекції №000059 від 26.07.2012р. та усунені порушення, передбачені п. «і» ст. 211 Земельного кодексу України.

Прокурором та позивачем також не надано суду будь-яких доказів на підтвердження того, що в результаті діяльності відповідача були порушені права Веселівської районної державної адміністрації, як власника вказаної земельної ділянки.

Виходячи з викладеного, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для розірвання договору оренди землі № 15 від 14.02.2007р.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що вимога прокурора та позивача про зобов'язання керівника Фермерського господарства «Володар» повернути земельну ділянку власнику землі - державі в особі Веселівської районної державної адміністрації за своєю суттю є безпідставною, оскільки дана позовна вимога фактично пред'явлена не до відповідача - Фермерського господарства «Володар», с. Менчикури Веселівського району Запорізької області, а до фізичної особи - його керівника, який не є відповідачем у даній справі і, крім того, відсутні правові підстави для розірвання спірного договору оренди землі, тому висновок місцевого господарського суду про відмову в задоволенні в цій частині позовних вимог також є правомірним.

Доводи, викладені прокурором в апеляційній скарзі, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та фактичними обставинами справи, і тому колегія суддів не приймає їх до уваги.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно досліджені усі обставини, що мають значення для справи, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, норми матеріального та процесуального права місцевим господарським судом застосовані правильно, тому апеляційна скарга Прокурора Веселівського району Запорізької області в інтересах держави в особі Веселівської районної державної адміністрації, смт. Веселе Запорізької області є такою, що не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 29.03.2013р. у справі №908/374/13-г підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Прокурора Веселівського району Запорізької області в інтересах держави в особі Веселівської районної державної адміністрації, смт. Веселе Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 29.03.2013р. у справі №908/374/13-г - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Запорізької області від 29.03.2013р. у справі №908/374/13-г - залишити без змін.

3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий Л.В. Ушенко

Судді О.Л. Агапов

Н.М. Дучал

Повний текст постанови складено та підписано 04 липня 2013 року.

Надруковано: 7 прим.

1 прим. - скаржнику

1 прим. - позивачу

1 прим. - відповідачу

1 прим. - прокуратура ДО

1 прим. - у справу;

1 прим. - ГСЗО;

1 прим. - ДАГС