Рішення

від 03.07.2013 по справі 248/4580/13-ц

ХАРЦИЗЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

248/4580/13-ц

2/248/1632/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді ХОМІНЕЦЬ І.В.

при секретарі ХРИСТОФОР Ю.В.

з участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засідання у м.Харцизьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до відділу з питань фізичної культури та спорту Виконавчого комітету Харцизької міської ради про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за час затримки її виплати, середньої заробітної плати за час затримки розрахунку та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2013 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача відділу з питань фізичної культури та спорту виконавчого комітету Харцизької міської, в якому просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробтій платі в сумі 1901,62 грн., компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати в сумі 19,19 грн., компенсацію за порушення строків виплати по день фактичного розрахунку (зазначила, що суму уточнить в судовому засіданні, після отримання довідки про середню заробітну плату), моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тм, що вона працювала на посаді прибиральниці ДЮСШ м. Зугрес з 01.09.2008 року по 10.02.2011 року. Наказом від 10.02.11 р. № 11 вона була незаконно звільнена. Відносно керівника школи в Харцизькому міському суді розглянута кримінальна справа, яка на даний час розглдається Апеляційним судом. Вона визнана по справі потерпілою. Кримінальна справа розглядається з лютого 2011 року до тепереншього часу. Цивільний позов в межах кримінальної справи не може бути розглянутий, бо відповідачем є юридична особа, а не обвинувачений у скоенні злочину.

Добровільно відповідач виплатити їй заробітну плату та розрахуватися з нею не бажає, посилаючись на те, що виплати будуть проведені на підставі рішення суду.

Крім того, зазначила, що діями відповідача їй заподіяна моральна шкода, яку вона оцінює в 10000 грн., бо її сім'я страждала матерільно, був порушений нормальний спосі її життя, вона перенесла нервово-емоційні переживания.

Представник позивача - адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, та дала суду свідчення, аналогічні тим, що викладені в позовній заяві, а також зазначила суму компенсації за порушення строків виплати по день фактичного розрахунку - 23391,36 грн., яку просила стягнути з відповідача. Просила задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник відповідача Відділу з питань фізичної культури та спорту виконавчого комітету Харцизької міської ради - Солодка Т.М. в судове засідання не з*явилась, надавши суду заяву про розгляд справи у її відсутності, а також надавши суду заперечення на позовну заяву, в яких зазначила, що позовні вимоги не визнають повністю, оскільки відповідно до вимог статті 233 КЗпроП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськраионного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах

про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Офіційне тлумачення положення частини першої статті 233 КЗпП України закріплено в Рішенні Конституційного Суду № 4-рп/2012 від 22.02.2012, "В аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався". Тобто, на підставі вищезазначеного, законодавче обгрунтування вимог щодо виплати компенсацій за час затримки виплати заборгованості по заробітній платі відсутні. Статтею 47 КЗпроП України роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Невиплата власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум і вимога звільненого працівника щодо їх виплати є трудовим спором між цими учасниками трудових правовідносин. Відповідно до позовної заяви та трудової книжки позивача, вона була прийнята на посаду прибиральниці в Зугреську дитячо-юнацьку спортивну школу, яка є окремою юридичною особою, яка несе відповідальність згідно вимог діючого законодавства України. Директором якого був ОСОБА_7, який і є роботодавцем, а тому несе повну відповідальність по даному позову. На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ЗЗ ЦПК України вважає, що позов подано до неналежного відповідача. ДЮСШ м. Зугресу є юридичною особою, однак банківського рахунку не має, нарахування та виплату заробітної плати працівникам ДЮСШ провадить Відділ з питань фізичної культури та спорту виконавчого комітету Харцизької міської ради, на підставі наказів та табелів обліку робочого часу , що надаються ДЮСШ. Оскільки колишній директором ДЮСШ до Відділу з питань фізичної культури та спорту виконавчого комітету Харцизької міської ради не надав наказ про звільнення позивача , табель обліку робочого часу працівників ДЮСШ за січень та лютий 2011 року, у Відділу з питань фізичної культури та спорту виконавчого комітету Харцизької міської ради були відсутні підстави щодо нарахування та виплати належних позивачу сум. Право фізичних осіб на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок порушення їхніх прав, свобод та законних інтересів, має конституційно-правову природу і передбачено в статтях 32, 56, 62 Конституції України. Засади та сутність інституту моральної шкоди розкриваються в Цивільному кодексі України, у статті 23 якого встановлено, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи; моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. У трудовому законодавстві право працівника на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням його трудових прав, визначено у статті 237-1 КЗпП України, відповідно до якої відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя; порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач у період з 01.09.2008 р. по 10.02.2011 року працювала прибиральницею у Дитячо-юнацькій спортивній школі м. Зугресу, що підтверджується копією трудової книжки позивача.

Згідно довідки Відділу позивачу за період з 01.01.2011о. по 10.02.2011 р. нарахована заробітна плата в сумі 1901,62 грн., у тому числі: заробітна плата за січень - 1035,10 грн., за лютий - 465,79 грн., компенсація за невикористану відпустку - 400,73 грн. Утримання із нарахованого доходу складають 343,44 грн. Компенсація за несвоєчасно виплачену заробітну плату: за січень - 0,09 грн., лютий - 0,04 грн. Залишок заробітної плати складає 1558,31 грн. Заробітна плата за 3 місяці скалла: грудень 2010 року - 1014,20 грн., січень 2011 року - 1035,10 грн., лютий 2011 року - 465,49 грн. Розмір середньоденної заробітної плати позивача становить 41,92 грн.

Відповідно до положення Відділу основними завданнями його є керування діяльністю установ фізичної культури та спорту, що належать територіальній громаді міста : ДЮСШ м. Зугрєса та інші.

Відповідно до п.3.8 зазначеного положення Відділ затверджує у встановленому порядку штатні розписи , кошториси витрат і доходів , навчальні плани установ спорту , що перебувають у комунальній власності територіальної громади.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств , установ , організацій незалежно від форм власності , виду діяльності і галузевої належності , а також осіб , які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором , але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу , що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до ч.2 ст. 233 КЗпП україни у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

В судовому засіданні відповідачем не доведене відсутність його вини з приводу несвоєчасної виплати заробітної позивачу.

Суд встановив, що позивач виконував професійні обов"язкі, але відповідач , в порушення статті 21 КЗпП України , оплату праці не здійснив.

Відповідно до ст.ст.116,117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства , установи , організації провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював , то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред"явлення звільненним працівником вимоги про розрахунок.

З урахуванням довідок , виданих відповідачем , суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в сумі 1558,31 грн.

Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-111 та "Порядком проведення компенсації громадян втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" затвердженим постановою КМ України від 21.02.2001 року №159, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого органу. Нарахування компенсації провадиться у разі затримки на один місяць і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць на індекс інфляції в період виплати доходу.

Згідно п. 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Враховуючи вищенаведене з відповідача на користь позивача слід стягнути компенсацію в сумі 19,19 грн. з наступного розрахунку:

Грудень 2010 р. - 400,73 грн. х 1,008: 100= 4,04 грн.

Січень 2011р. - 1035,10 грн. х 1,01 : 100= 10,45 грн.

Лютий 2011р. - 465,79 грн. х 1.009 : 100 = 4,70 грн. , всього - 19,19 грн.

Суд вважає, що компенсація заробітної плати на несвоєчасну її виплату відноситься до структури заробітної плати, зазначених в п.2 ст.2 Закону України "Про оплату праці", оскільки із вказаних сум проводяться відрахування податків та обов'язкові платежі, як з заробітної плати. Оскільки компенсація заробітної плати відноситься до структури заробітної плати і регулюється трудовим законодавством, тому, відповідно до вимог ст. 238 КЗпП України задоволення грошових вимог не обмежені будь-яким строком.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки , зазначені в ст. 116 КЗпП України , при відсутності спору про їх розмір , підприємство , установа , організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року за №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи , що передують події , з якої пов"язана відповідна виплата.

Відповідно даним довідки відповідача розмір середньоденної заробітної плати становить 41,92 грн.

Виходячи з графіку роботи за період з 10.02.2010 р. по 03.07.2013 року позивач мала би відпрацювати 558 робочих днів.

Таким чином, розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку становить 23391,36 грн. (558 х 41,92 = 23391,36 грн.) без урахування податків і обов"язкових платежів.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці "встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв"язку із затримкою розрахунку при звільненні , що працівникові не були виплачені належні від підприємства, установи , організації суми в день звільнення , коли ж він у цей день не був на роботі,- наступного дня після пред"явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок , суд на підстав ст. 177 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку , а при не проведенні його до розгляду справи- по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини .

У разі не проведення розрахунку у зв"язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню в повному обсязі , якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу . При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми , на яку той мав право , частки , яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Враховуючи ті обставини, що відсутній спір між сторонами про розмір заробітної плати, а вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі підлягають задоволенню, суд вважає, що вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку підлягає частковому задоволенню і з відповідача на користь позивачки слід стягнути суму 5000 грн., без урахування податків і обов"язкових платежів.

Відповідно до ч.1 ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд, вирішуючи питання про задоволення позову про відшкодування моральної шкоди приходить до висновку, що позивачу несвоєчасною виплатою заробітної плати була спричинена моральна шкода. Однак, вважає вимоги позивача в цій частині занадто завищеними і з

урахуванням вимог ст. 23 ЦК України вважає за необхідне задовольнити їх частково, при цьому суд враховує ступень спричинених позивачу несвоєчасною виплатою заробітної плати моральних страждань, їхній характер і тривалість, глибину душевних страждань позивача, вимоги розумності та справедливості, те, що невиплата заробітної плати вимагала від неї додаткових зусиль для організації свого життя, що потребувало матеріальних затрат. З урахуванням зазначеного суд вважає за доцільним стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 1000 грн., що є справедливою компенсацією.

Суд не може погодитись з думкою представника відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами в частині стягнення середнього заробітку за час затримки.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року ,справа № 1-5/2012 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпПУ у взаемозв'язку з положениями статей 117,237-1 цього КЗпПУ вирішено, що в аспекті конституційного звернення положения частини першої статт1 233 у взаемозв'язку з положениями статей 116,117,237-1 цього кодексу, слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненш та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинаеться з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався .

Тому, на думку суду, позивач звернулася до суду з даним позовом в межах строку, передбаченого ст.. 237-1 КЗпП України.

Також, суд не може погодитись з доводами представниками відповідача в частині того, що Відділ з питань фізичної культури та спорту виконавчого комітету Харцизької міської ради Донецької області не зобов"язаний в нести матеріальну відповідальність перед позивачем.

Як встановлено в судовому засіданні, сторони не спростували факт того, що відповідач здійснював нарахування та виплату заробітної плати, що і підтверджується довідками відповідача про розмір заборгованості по заробітній платі.

Згідно ст. 84 ЦПК України граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється.

Згідно Постанови КМУ від 27.04.2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої хвалене судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Згідно розрахунку, наданого адвокатом ОСОБА_1 розрахунок плати за надання правової допомоги позивачу складає: підготовка до справи: надання усних консультацій, вивчення наданих документів - 2 години; підготовка та складання позовної заяви - 1 година; сдавання позовної заяви та додатків до суду - 1 година.

Згідно ЗУ «Про державний бюджет України на 2013 рік», мінімальна заробітна плата на момент прийняття рішення скалдає 1147 грн.

Сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача склдає:

1147 х 40% х 5 годин = 2294 грн., що перевищує сплачену позивач суму - 500 грн., тому стягненню підлягає - 500 грн.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, з Відділу з питань фізичної культури та спорту виконавчого комітету Харцизької міської ради Донецької області на користь позивачки ОСОБА_2 слід стягнути 8077,50 грн.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача судові витрати на користь держави: судовий збір в розмірі 229,40 грн. - за вимоги матеріального характеру та судовий збір в розмірі - 114,70 грн.- за вимоги по стягненню моральної шкоди, всього 344,10 грн.

Керуючись ст.ст. 115,116,117,237-1 КЗпП України, 23 ЦК України, Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-111 та "Порядком проведення компенсації громадян втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" затвердженим постановою КМ України від 21.02.2001 року №159, ст.ст.10,11,30,209,212,214-215 ЦПК України, суд,-

В И Р ІШ И В:

Позов ОСОБА_2 до відділу з питань фізичної культури та спорту Виконавчого комітету Харцизької міської ради про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за час затримки її виплати, середньої заробітної плати за час затримки розрахунку та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Відділу з питань фізичної культури та спорту виконавчого комітету Харцизької міської ради Донецької області ( м. Харцизьк, вул. Краснознаменська , 87-а, р/р 35415007002654 УДК ум. Харцизьку код ОКПО 02933084, МФО 834016) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: с. Бірюки, Старобешевського р-ну Донецької області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, заборгованість по заробітній платі в розмірі 1558,31 грн., компенсацію за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 19,19 грн., середній розмір заробітної плати за час затримки розрахунку в розмірі 5000 грн., моральну шкоду в розмірі 1000 грн., витарти на правову допомогу в розмірі 500 грн., а всього - 8077,50 грн.

Стягнути з Відділу з питань фізичної культури та спорту виконавчого комітету Харцизької міської ради Донецької області ( м. Харцизьк, вул. Краснознаменська , 87-а, р/р35415007002654 УДК у м. Харцизьку код ОКПО 02933084, МФО 834016) судовий збір на користь держави ( р/р31218206700088, банк: ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄРДПОУ 34686480, отримувач: УДКСУ у м. Харцизьку (м. Харцизьк), код платежу 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)"символ звітності 206, код суду 02895679) в розмірі 229,40 грн. - за вимоги матеріального характеру та судовий збір в розмірі - 114,70 грн. - за вимоги по стягненню моральної шкоди, всього 344,10 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: