Ухвала

від 18.06.2013 по справі 405/1695/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 1-кп/781/122/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Черненко І.В.

Категорія - ч.3 ст.185 КК України Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Борщ В. С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2013 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючого: Борща В.С.

Суддів: Поступайло Н.І., Новіцького Е.Й.

Секретаря: Ковальовій Н.Д.

З участю прокурора: Черниш Г.Р.

Потерпілої: ОСОБА_3

Адвоката: ОСОБА_4

Підсудного: ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією підсудного ОСОБА_3 на вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 02 квітня 2013 року, яким ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, зареєстрованого в АДРЕСА_2, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого: 02.08.2006 року Ленінським районним судом м. Кіровограда за ч. 1 ст. 190 КК України до 1 року обмеження волі з іспитовим строком 1 рік, 14.03.2007 року Кіровським районним судом м. Кіровограда за ч.3 ст.289, ст.71 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 11.01.2010 року по відбуттю строку покарання

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки. Суд визнав винним ОСОБА_3 в тім, що він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у житло, за наступних обставин.

16.01.2013 року приблизно о 15 год. 30 хв. ОСОБА_3 прийшов до квартири ОСОБА_5, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, скориставшись відсутністю господарів квартири та переконавшись, що його дії непомітні для сторонніх осіб шляхом розбиття скла вікна веранди проник до приміщення квартири, звідки таємно викрав ноутбук марки «ASUS» A52J вартістю 2340 грн., який належить ОСОБА_6 З місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

В апеляції підсудний ОСОБА_3 просить застосувати до нього ст.ст.69,75 КК України, змінити вирок, звільнити від відбування покарання з випробуванням. Він визнав свою вину, щиро розкаявся, добровільно відшкодував заподіяну злочином шкоду, активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується, за місцем проживання, одружений, дружина перебуває в стані вагітності, відсутні тяжкі наслідки, не має обставин, які обтяжують покарання, а також немає претензій від потерпілої про відшкодування збитків. Заслухавши доповідача, думку засудженого ОСОБА_3 який в судових дебатах і останньому слові підтримав свою апеляцію, думкі потерпілої ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_4 яки підтримали апеляцію думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку, вивчивши доводи апеляції та матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Винність ОСОБА_3 в скоєнні злочину повністю доведена доказами зібраними досудовим слідством та перевіреними в судовому засіданні судом першої інстанції, ніким не оскаржується, а тому апеляційним судом не перевіряється. Суд вірно кваліфікував дії ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло. При призначенні покарання суд у відповідності з ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання. Скоєний злочин є тяжким злочином, тяжких наслідків ним не спричинено. ОСОБА_3 характеризується по місцю проживання не позитивно, як він вказує в апеляції, а посередньо (т.1 а.с.71), раніше неодноразово судимий.

Колегія суддів вважає, що обставинами, що пом"якшують покарання, є щире каяття, добровільне відшкодування матеріальних збитків. Активного сприяння розкриттю злочину не було, тому, що потерпіла в день скоєння злочину подзвонила двоюрідному брату ОСОБА_5 і той повідомив, що викрадене здано в ломбард ОСОБА_3 Визнання своєї вини входить в поняття - щире каяття. Те, що він одружений, дружина перебуває в стані вагітності, відсутні тяжкі наслідки, не має обставин, які обтяжують покарання, а також немає претензій від потерпілої про відшкодування збитків і вона просила не позбавляти його волі, колегія суддів не вважає обставинами, які пом'якшують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

Згідно ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті. Згідно ст.75 КК України суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 5 років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Враховуючи викладене, з урахуванням особи винного, те, що ОСОБА_3 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, не працює, посередньо характеризується за місцем проживання, суд прийшов до вірного висновку , що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження скоєння ним нових злочинів має бути призначено покарання виключно в умовах ізоляції від суспільства з призначенням покарання у виді позбавлення волі та призначив мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.3 ст.185 КК України.

З урахуванням особи винного, всіх обставин справи, колегія суддів вважає не можливим виправлення засудженого без відбування покарання і не вбачає підстав для застосування ст.ст.69,75 КК України.

Керуючись ст.ст.405,407, ч.2ст.218, ч.2 ст.376 КПК України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляцію підсудного ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Леніського районного суду м.Кіровограда від 02.04.2013 року відносно ОСОБА_3 - без змін.

Судді:

Згідно з оригіналом:

Суддя апе6ляційного суду

Кіровоградської обалсті В.С.Борщ