Рішення

від 28.03.2013 по справі 0107/9100/2012

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. СІМФЕРОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 0107/9100/2012

Провадження по справі 2/122/119/13

"28" березня 2013 р. Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді - Уржумової Н.В.,

при секретарях - Лапіні С.Д., Коваленко Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Сімферополі цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до Інституту сільського господарства Криму Національної Академії Наук України про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовними вимогами до Інституту сільського господарства Криму Національної Академії Наук України про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, мотивуючі позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 з 02.08.2004 року була прийнята на роботу на посаду молодшого наукового співробітника у південній філії Інституту сільського господарства Криму Національної Академії Наук України (з іспитовим строком у 2 місяця), з 01.10.2004 року переведена на постійну роботу. На підставі постанови Президії НААН України від 14.09.2006 року, південна філія Інституту Сільськогосподарської Мікробіології УААН була перейменована у «Південну Дослідну Станцію Інституту Сільськогосподарської Мікробіології НААН України». На підставі наказу №69 Президії НААН України від 07.09.2010 року «Південну Дослідну Станцію Інституту Сільськогосподарської Мікробіології НААН» була перейменовано у «Південну Опитну Станцію Інституту Сільськогосподарської Мікробіології і Агропромислового Виробництва НААН». На підставі наказу №302 Президії НААН України від 09.11.2010 року «Південну опитну станцію Інституту сільськогосподарської мікробіології і агропромислового виробництва НААН» було перейменовано у «Інститут Сільського Господарства Криму Національної Академії Аграрних Наук України». 27.08.2012 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи на підставі наказу №58-к директора Інституту сільського господарства Криму Національної Академії Наук України, згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України по скороченню штатів. Зі вказаним наказом про своє звільнення позивачка не згодна, вважає його незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Оскільки, відповідач повинен був отримати згоду на звільнення у профспілковому комітеті, але ж проведення засідання профспілкового комітету ОСОБА_1 повідомлена не була та участі в ньому не приймала. Також, відповідач не запропонував позиваці по справ іншу роботу. Крім того, не були виконані положення ст.ст. 42, 49-2 КЗпП України, а саме не було враховано ні кваліфікації ОСОБА_1, ні досвіду роботи, ні третьої групи інвалідності (з дитинства по зору), також відповідачем у встановлений законом строк не було повідомлено державну службу зайнятості про вивільнення працівника. Наказ про звільнення також суперечить Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», виконання професійних обов'язків є для ОСОБА_1 можливим і відповідають рекомендаціям МСЕК, а також особистої програмі реабілітації інваліда за №256, затверджену наказом МОЗ від 08.01.2004 року. З урахуванням наведеного та з посиланням на статті 40, 42, 43, 49-2, 233 КЗпП України позивачка просила суд: скасувати наказ №58-к від 27.08.2012 року директора Інституту сільського господарства Криму Національної Академії Наук України про звільнення з роботи; поновити на роботі на посаді молодшого наукового працівника; стягнути з відповідача на користь позивачки грошові кошти у розмірі середньої заробітної плати, за час вимушеного прогулу з 27.08.2012 року.

Під час провадження по справі позивачка по справі звернулася до суду з уточненою позовною заявою та остаточно просила суд: скасувати наказ №58-к від 27.08.2012 року директора Інституту сільського господарства Криму Національної Академії Наук України про звільнення з роботи; поновити на роботі на посаді молодшого наукового працівника лабораторії мікробіології відділу мікробіології Інституту сільського господарства Криму Національної Академії Наук України; стягнути з відповідача на користь позивачки грошові кошти у розмірі середньої заробітної плати, за час вимушеного прогулу з 27.08.2012 року до дати винесення рішення по справі, виходячи з розрахунку середньомісячного заробітку 420,00 грн.; в частині поновлення на роботі та стягнення середньомісячної заробітної плати за один місяць, допустити негайне виконання рішення.

Представник позивачки підтримав уточнені позовні вимоги та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, просила відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доводи представника позивачки, заперечення представника відповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, оцінивши наявні у справі докази і матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що наказом директора Південної філії інституту сільськогосподарської мікробіології Української академії аграрних наук від 29.07.2004р. №29-К позивачка ОСОБА_1 була прийнята на роботу на посаду молодшого наукового співробітника в лабораторію біологічного азоту і фосфору з 02.08.2004 року з випробувальним терміном 2 місяця. Наказом директора №04-К від 06.03.2009 року ОСОБА_1 переведена до лабораторії мікробіометоду, де працювала на посаді молодшого наукового співробітника спочатку на повній ставці, а з 18.10.2010 року - на 0,25 ставки.

Наказом директора Південної філії інституту сільськогосподарської мікробіології Української академії аграрних наук від 30.09.2004р. №44-К позивачку переведено на роботу постійно з 01.10.2004 року.

На підставі Постанови Президії УААН від 14.09.2006 року (протокол №14) перейменовано Південну філію інституту сільськогосподарської мікробіології у Південну дослідну станцію інституту сільськогосподарської мікробіології Української академії аграрних наук.

Також на підставі Наказу №69 від 07.09.2010 року НААН про перейменування установити перейменовано Південну дослідну станцію інституту сільськогосподарської мікробіології Української академії аграрних наук у Південну дослідну станцію інституту сільськогосподарської мікробіології Національної академії аграрних наук.

Крім того, на підставі Наказу №174 від 19.07.2011 року НААН перейменовано Південну дослідну станцію інституту сільськогосподарської мікробіології Національної академії аграрних наук у Південну дослідну станцію інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук.

Наказом в.о. Президента НААНУ від 09.11.2011 року №302 Південна дослідна станція Інституту мікробіології та агропромислового виробництва була реорганізована шляхом приєднання її як наукового підрозділу до Інституту сільського господарства Криму Національної академії аграрних наук України. Цим же наказом директору інституту доручено проведення необхідних організаційних заходів, пов'язаних з реорганізацією.

Наказом №13 від 26.03.2012 року ОСОБА_1 була звільнена з займаної посади з 01.04.2012 року у зв'язку із реорганізацією та скороченням штату за ст. 40 п. 1 КЗпП України.

Відповідно до наказ №118-ОД від 21.06.2012 року «Про поновлення на роботі» на підставі рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 14.06.2012 року та ст. 235 КЗпП України, позивачка по справі поновлена з 21.06.2012 року на посаді молодшого наукового співробітника лабораторії мікробіометоду відділу мікробіології на 0,25 ставки посадового окладу.

Так, рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 14.06.2012 року поновлено ОСОБА_1 на посаді молодшого наукового співробітника лабораторії мікробіометоду Інституту сільського господарства Криму Національної академії аграрних наук України. Стягнуто з Інституту сільського господарства Криму Національної академії аграрних наук України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.04.2012р. по 14.06.2012р. у сумі 1124,63 грн. з урахуванням обов'язкових внесків та платежів. Стягнуто з Інституту сільського господарства Криму Національної академії аграрних наук України на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у сумі 1531,60 грн. Стягнуто з Інституту сільського господарства Криму Національної академії аграрних наук України судовий збір в дохід держави у сумі 214,60 грн. Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 14.11.2012 року рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 14.06.2012 року скасовано і ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Інституту сільського господарства Криму Національної академії аграрних наук України про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку. На теперішній час відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 та справа перебуває у Вищому спеціалізованому суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Наказом №58-К від 27.08.2012 року ОСОБА_1 - молодший науковий співробітник лабораторії мікробіометоду відділу мікробіології звільнена з 27.08.2012 року у зв'язку зі скороченням штату за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Підставою для прийняття цього наказу є наказ №119-од від 24.07.2012 року. Однак, згідно з уточнюючої довідкою Інституту сільського господарства Криму за вих.№23 від 28.03.2013 року. у наказі №58-К від 27.08.2012 року допущена описка в.о. вед.спеціалістом по кадровій роботі Л.Б. Хеда, а саме не правильно вказана дата видання наказу, тобто вважати вірним «Підстава: наказ №119-ОД від 21.06.2012 року».

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі скорочення штату працівників.

Звільнення з цієї підстави допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу (частина 2 статті 40 КЗпП України).

Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 року №9, розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.

Таким чином, звільнення працівників у зв'язку із скороченням чисельності або штату може вважатися правомірним в тому випадку, якщо скорочення чисельності штату працівників дійсно мало місце і роботодавець дотримався норм законодавства щодо вивільнення працівників і відповідні дії належним чином задокументовані.

Як встановлено судовим розглядом, у лабораторії мікрометоду відділу мікробіології, де працювала ОСОБА_1 на 0,25 ставки, проведено скорочення штатів.

Згідно штатного розпису станом на 01 вересня 2012 року в лабораторії мікробіометоду (п.10.3 штатного розпису) ставка молодшого наукового співробітника відсутня.

Наказом №119 ОД від 21.06.2012 року «Попередження про звільнення за скороченням штатів» ОСОБА_1 попереджено про майбутнє звільнення у зв'язку зі скороченням штатів по п. 1 ст. 40 КЗпП України, з наказом ознайомлена під розпис 23.06.2012 року.

Рішенням профспілкового комітету ПФ ІСХМ від 14 серпня 2012 року, викладеного у протоколі №6, розглянувши повідомлення Адміністрації Інституту сільського господарства Криму Національної академії аграрних наук України від 10.08.2012 року про звільнення ОСОБА_1, дана згода на звільнення ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю посади молодшого наукового співробітника в лабораторії мікробіометоду захисту рослин. Обставини з часу скорочення штату та реорганізації не змінилися. В лабораторії мікробіометоду захисту рослин після скорочення штату відсутня посада молодшого науково співробітника; згідно трудового законодавства України ОСОБА_1, як й раніш не має переважних прав для залишення на роботі.

Відповідно до частини 1 статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Частиною 3 статті 43 КЗпП України встановлено, що подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

Частиною 8 статті 43 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Однак, як убачається з матеріалів справи та не спростовувалося представниками сторін по справі під час розгляду справи по суті, профспілковим комітетом було допущено процедурне порушення, а саме розгляд питання про звільнення ОСОБА_1 за її відсутності, про час та місце розгляду повідомлення Адміністрації Інституту сільського господарства Криму Національної академії аграрних наук України від 10.08.2012 року про звільнення ОСОБА_1 взагалі не була повідомлена, була позбавлена можливості надати свої пояснення та заперечення.

Крім того, як убачається зі штатного розпису станом на 01 липня 2012 року в лабораторії мікробіометоду (п.10.3 штатного розпису) ставка молодшого наукового співробітника так й не була добавлена, не глядячи на те, що ОСОБА_1 була поновлена саме на цій посаді за судоим рішенням.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про незаконність оскаржуваного позивачкою наказу директора Інституту сільського господарства Криму Національної Академії Наук України за № 58-К від 27.08.2012 року про звільнення ОСОБА_1 з посади молодшого наукового співробітника лабораторії мікробіометоду відділу мікробіології, за скороченням штатів.

Вищевказані обставини знайшли своє підтвердження при розгляді позову по суті.

Порушене право позивачки підлягає захисту шляхом задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про скасування наказу директора Інституту сільського господарства Криму Національної Академії Наук України за № 58-К від 27.08.2012 року про звільнення ОСОБА_1 з посади молодшого наукового співробітника лабораторії мікробіометоду відділу мікробіології, за скороченням штатів та поновлення її на цій посаді з дати звільнення, а саме 27.08.2012 року.

Відповідно до частини 2 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

При розрахунку суми середнього заробітку, що підлягає до виплати позивачці за час вимушеного прогулу, суд приймає до уваги довідку, додану до матеріалів цивільної справи представником відповідача, досліджену судом під час розгляду справи по суті, відповідно до якої розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 складає 21,09 грн., що не спростовувалося представниками під час розгляду справи у суді.

Після свого звільнення, позивачка ніде не працювала та не отримувала соціальних допоміг, тому враховуючи вказану довідку, з Інституту сільського господарства Криму Національної Академії Наук України на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.08.2012 року по 28.03.2013 року у розмірі 3184, 59 грн. (без урахування податків та інших обов'язкових платежів).

Відповідно до частини 5 статті 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

У зв'язку з зазначеним, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду у частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді молодшого наукового співробітника лабораторії мікробіометоду відділу мікробіології Інституту сільського господарства Криму Національної Академії Наук України та виплати заробітної плати за один місяць у розмірі 330,32 грн. (без урахування податків та інших обов'язкових платежів).

Відповідно до положень статті 214 ЦПК України, суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, й питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

З відповідача у дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 229,40 грн.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 40, статей 43, 231 - 232, 235-236 Кодексу Законів про працю України, керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 294, пунктів 2, 4 частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати наказ директора Інституту сільського господарства Криму Національної Академії Наук України за № 58-К від 27 серпня 2012 року про звільнення ОСОБА_1 - молодшого наукового співробітника лабораторії мікробіометоду відділу мікробіології - за скороченням штатів.

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді молодшого наукового співробітника лабораторії мікробіометоду відділу мікробіології Інституту сільського господарства Криму Національної Академії Наук України - з 27.08.2012 року.

Стягнути з Інституту сільського господарства Криму Національної Академії Наук України (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 24863958) на користь ОСОБА_1 з 27.08.2012 року по 28.03.2013 року середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 3184 (три тисячі сто вісімдесят чотири) гривні 59 копійок (без урахування податків та інших обов'язкових платежів).

Допустити негайне виконання рішення суду у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді молодшого наукового співробітника лабораторії мікробіометоду відділу мікробіології та стягнення середнього заробітку за один місяць - у розмірі 330 (триста тридцять) гривень 32 копійки (без урахування податків та інших обов'язкових платежів).

Стягнути з Інституту сільського господарства Криму Національної Академії Наук України (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 24863958) у дохід держави судовий збір у розмірі 229 ( двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя