Постанова

від 02.07.2013 по справі 5017/3807/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року Справа № 5017/3807/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Коробенка Г.П. розглянувши касаційну скаргу ДПІ у Приморському районі міста Одеси на ухвалуОдеського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 року у справі господарського суду№ 5017/3807/2012 Одеської області за заявоюТДВ "Одесаелектромаш" доТОВ "Сіавей" провизнання банкрутом в судове засідання представники учасників провадження не з'явилися

В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Одеської області від 27.12.2012 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сіавей" (далі - боржника) за заявою ТДВ "Одесаелектромаш" (далі - ініціюючого кредитора) з урахуванням особливостей, передбачених статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону) (в редакції Закону, чинній на момент порушення провадження у справі) (а.с. 1 - 2).

Постановою господарського суду Одеської області від 17.01.2013 року визнано банкрутом ТОВ "Сіавей", відкрито щодо боржника ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута ініціюючого кредитора, якого зобов'язано письмово повідомити про визнання боржника банкрутом всіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, здійснити інші заходи, передбачені статтею 52 Закону, та надати суду звіт, скасовано арешт, накладений на майно боржника чи інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном боржника заборонено, призначено судове засідання на 26.02.2013 року, ліквідатора зобов'язано представити суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута (а.с. 157 - 159).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.02.2013 року (суддя Лепеха Г.А.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, припинено ТОВ "Сіавей" як юридичну особу, кредиторську заборгованість банкрута списано, як безнадійну, вимоги, незадоволені за відсутністю майна, визнано погашеними, скасовано арешт, мораторій та інші заходи забезпечення заяви, вжиті ухвалою суду від 27.12.2012 року, припинено повноваження ліквідатора банкрута, зобов'язано ПАТ КБ "Приватбанк" перерахувати залишок грошових коштів з рахунка боржника до Державного бюджету України, після чого закрити його, провадження у справі припинено (а.с. 174 - 175).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ДПІ у Приморському районі міста Одеси (далі - скаржник) звернулася до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції від 26.02.2013 року, провадження у справі припинити, мотивуючи тим, що затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута та припинення платника податків як юридичної особи за результатами проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, порушеній за спрощеного процедурою відповідно до статті 52 Закону, перешкоджає податковому органу в проведенні позапланової перевірки боржника в порядку, передбаченому статтею 78 Податкового кодексу України. Також заявник апеляційної скарги зазначав про недоведення ініціюючим кредитором належними доказами неплатоспроможності боржника, як необхідної передумови для порушення справи про банкрутство за статтею 52 Закону.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 року (колегія суддів у складі: головуючого судді: Пироговського В.Т., суддів: Картере В.І., Лавриненко Л.В.) апеляційну скаргу ДПІ у Приморському районі міста Одеси на ухвалу господарського суду Одеської області від 26.02.2013 року (вх. №1324/13 від 18.05.2013 року) на 4-х аркушах з додатками повернено без розгляду, справу №5017/3807/2012 повернено до господарського суду Одеської області з підстав звернення з апеляційною скаргою з пропуском строку на апеляційне оскарження без клопотання про його поновлення (а.с. 187 - 188).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 20.05.2013 року, поновити провадження у справі, аргументуючи порушенням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 19 Конституції України, статті 78 Податкового кодексу України, статей 34, 43, 87, 93, 99, 104 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Зокрема, скаржник зазначає про те, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції від 26.02.2013 року була подана шляхом надіслання поштового відправлення 01.03.2013 року, що підтверджується відтиском штампа відділення поштового зв'язку на конверті, в якому апеляційна скарга надійшла на адресу суду першої інстанції, тобто в межах процесуального строку на її подання, а висновки апеляційного суду про звернення податкового органу з апеляційною скаргою 16.05.2013 року, про що свідчить відтиск штампа канцелярії господарського суду Одеської області, є помилковими.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу апеляційного суду від 20.05.2013 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування апеляційним судом норм процесуального права, дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Статтею 129 Конституції України передбачено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України (в редакції статті, чинній на момент порушення провадження у справі).

Статтею 50 ГПК України передбачено, що процесуальні дії вчиняються у строки, встановлені цим Кодексом. У тих випадках, коли процесуальні строки не встановлено, вони призначаються господарським судом. Строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу. В останньому випадку дію може бути вчинено протягом всього періоду. Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Згідно з частиною 4 статті 51 ГПК України, процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.

Відповідно до частин 1, 2 статті 91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу. Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Згідно з частиною 1 статті 93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу господарського суду Одеської області у справі №5017/3807/2012, що є предметом апеляційного оскарження, було винесено 26.02.2013 року (а.с. 174 - 175) , тому останнім днем звернення з апеляційною скаргою на зазначене судове рішення, з врахуванням приписів частини 3 статті 51 ГПК України, є 04.03.2013 року, оскільки п'ятий день строку випадає на неділю - 03.03.2013 року.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга ДПІ у Приморському районі міста Одеси на ухвалу господарського суду Одеської області від 26.02.2013 року надійшла до суду першої інстанції 16.05.2012 року (вх. №1090/2013), що вбачається з відтиску штампа канцелярії господарського суду Одеської області.

З огляду на це, апеляційний суд дійшов висновку про звернення з апеляційною скаргою з пропуском строку на апеляційне оскарження, при цьому, суд зазначив про те, що заявник не клопотав про поновлення зазначеного процесуального строку, що за висновками апеляційного суду стало підставою для повернення апеляційної скарги на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 ГПК України.

Колегія суддів касаційного суду не погоджується з такими висновками апеляційного суду та вважає їх помилковими з огляду на те, що відтиском штампа відділення поштового зв'язку на конверті, в якому апеляційна скарга, згідно пояснень скаржника, надійшла на адресу суду першої інстанції, підтверджується факт звернення скаржника з апеляційною скаргою 01.03.2013 року, тобто в межах процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 26.02.2013 року, згідно частини 1 статті 93 ГПК України.

Відтак, висновки апеляційного суду про пропуск строку апеляційного оскарження не узгоджуються з приписами частини 4 статті 51 ГПК України та не можуть бути підставою для повернення без розгляду апеляційної скарги.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає про необхідність витребування від заявника апеляційної скарги оригіналів усіх додатків на 6 аркушах та оригіналу заяви (вх. ГСОО №15180/2013 від 16.05.2013 року) на 2 аркушах, які передавались Одеському апеляційному господарському суду згідно супровідного листа керівника апарату Господарського суду Одеської області від 17.05.2013 року (а.с. 186) , та дослідження в цілому апеляційної скарги з усіма наданими до неї додатками при прийнятті рішення про можливість прийняття до розгляду апеляційної скарги ДПІ у Приморському районі міста Одеси від 01.03.2013 року та про необхідність зняття фотокопій з апеляційної скарги та додатків до неї і долучення їх до матеріалів апеляційного провадження у випадку повернення такої апеляційної скарги з інших підстав.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень касаційного суду згідно з приписами статей 111 5 , 111 7 ГПК України, вважає, що апеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку про повернення зазначеної апеляційної скарги ДПІ у Приморському районі міста Одеси, не в повній мірі дослідивши обставини пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, порушивши тим самим приписи частини 4 статті 51 та статей 91, 93 ГПК України, та обмежив передбачене статтею 129 Конституції України право заявника апеляційної скарги на оскарження рішення суду в апеляційному порядку.

З огляду на таке, ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 року у справі №5017/3807/2012 необхідно скасувати, апеляційну скаргу ДПІ у Приморському районі міста Одеси на ухвалу господарського суду Одеської області від 26.02.2013 року з матеріалами справи передати для здійснення апеляційного провадження до Одеського апеляційного господарського суду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ДПІ у Приморському районі міста Одеси задовольнити.

2. Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 року у справі №5017/3807/2012 скасувати.

Апеляційну скаргу ДПІ у Приморському районі міста Одеси №9285/9/10-117 від 01.03.2013 року на ухвалу господарського суду Одеської області від 26.02.2013 року з матеріалами справи №5017/3807/2012 передати для здійснення апеляційного провадження до Одеського апеляційного господарського суду.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко