Постанова

від 02.07.2013 по справі 911/1042/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2013 р. Справа№ 911/1042/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Сухового В.Г.

секретар судового засідання: Кац О.В.,

в судове засідання з'явились представники:

від позивача - Филик А.І. - дов. б/н від 01.03.2013р.;

від відповідача: - Харченко Л.І. - дов. №16 від 02.04.2013р.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги приватного підприємства «СПРІНТ-К»,

на рішення господарського суду Київської області від 21 травня 2013 року,

у справі № 911/1042/13 (суддя Ярема В.А.),

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стара Ферма», м. Київ,

до приватного підприємства «СПРІНТ-К», Київська обл., Бориспільський р-н, с. Сошників,

про стягнення 559 071,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Стара Ферма» звернулась до господарського суду Київської області з позовною заявою до ПП «СПРІНТ-К» про стягнення 1 095 000 грн. (а.с. 4-7).

07 травня 2013 року позивач надав суду письмові пояснення в яких зменшив суму позову та просив стягнути з відповідача 559 071,60 грн. за недопоставлений товар (а.с. 190-193).

Рішенням господарського суду Київської області від 21 травня 2013 року по справі № 911/1042/13 позовні вимоги задоволено повністю (а.с. 199-202).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 21 травня 2013 року у справі № 911/1042/13 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права оскільки, судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги, що у позивача перед відповідачем теж існує заборгованість, тому суду слід застосувати у даних правовідносинах ст. 601 ЦК України.

Автоматизованою системою документообігу суду апеляційну скаргу ПП «СПРІНТ-К» по справі № 911/1042/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 20 червня 2013 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 911/1042/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Агрикова О.В., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20 червня 2013 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 02 липня 2013 року.

В судовому засіданні 02 липня 2013 року представник відповідача надав суду свої пояснення в яких підтримав доводи наведені в апеляційній скарзі, просив рішення господарського суду Київської області від 21 травня 2013 року по справі № 911/1042/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні теж надав суду свої пояснення в яких проти задоволення апеляційної скарги заперечував, підтримав доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

06 серпня 2012 року між ТОВ «Стара ферма» (покупець) та ПП «Спрінт-К» (постачальник) укладено договір поставки товару №06/08-1/12 (далі-Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язався передати покупцеві у власність, а покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти й оплатити товар загальною вартістю 555 000,00 грн. (а.с. 83-86).

Також позивач зазначає, що між сторонами було укладено договір у спрощеній формі згідно якого постачальник зобов'язався передати покупцеві у власність, а покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти й оплатити товар загальною вартістю 540 000,00 грн. Укладення такого договору підтверджується роздруківкою з електронної пошти позивача (а.с. 87,92), де, як зазначає позивач містяться відомості про надсилання такого договору відповідачу, а також проектом договору, який доданий до матеріалів справи (а.с. 88-91).

Протягом вересня 2012 року позивачем, було сплачено відповідачу 1 095 000 грн. у якості попередньої оплати вартості товару, що підлягає поставці, з яких, як зазначає позивач: 555 000,00 грн. за договором №06/08-1/12 та 540 000,00 грн. за договором, який укладено у спрощеній формі. Сплата вказаних коштів підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с. 12-23).

Натомість, відповідач свої договірні зобов'язання в частині поставки попередньо оплаченого товару належним чином не виконав, здійснивши поставку товару лише частково, загальною вартістю 535 928,40 грн.

Позивач зазначив, що поставка на суму 225 216,00 грн. (накладні №8 від 05.04.2013р. на суму 90 774,00 грн., №9 від 05.04.2013р. на суму 108 846,00 грн., б/н від 16.11.2012р. на суму 12 600,00 грн. та б/н від 16.11.2012р. на суму 12 996,00 грн.), здійснювалась за договором поставки товару №06/08-1/12. Поставка на суму 310 712,40 грн. (накладні: №7 від 05.04.2013р. на суму 271 357,20 грн., б/н від 14.12.2012р. на суму 16 054,20 грн., б/н від 16.11.2012р. на суму 11 250,00 грн., б/н від 25.10.2012р. на суму 12 051,00 грн.) здійснювалась згідно договору укладеного в усні формі.

Отримання товару за вказаними накладними з боку позивача (покупця) було здійснено представником Карпенком О.А., який діяв на підставі довіреностей на отримання цінностей (форма №М-2). Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Позивач зазначає, що продукцію на суму 559 071,60 грн. відповідач йому не поставив, а оплачені кошти не повернув.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи та апеляційну скаргу погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог.

За своєю правовою природою, договори укладені між сторонами є договорами поставки.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В частині 1 ст. 181 Господарського кодексу України закріплено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

ТОВ «Стара Ферма» виконало умови договорів та перерахувало кошти в розмірі 1 095 000 грн. за передбачений договором товар.

Відповідачем покладені на нього зобов'язання виконано частково. Доказів передачі позивачу товару на суму 559 071,60 грн., чи доказів повернення зазначеної суми відповідач суду не надав.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість вимог ТОВ «Стара Ферма» про стягнення коштів за недопоставлений товар, а відтак про необхідність їх задоволення.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги, що у позивача перед відповідачем теж існує заборгованість, тому суду слід застосувати у даних правовідносинах ст. 601 ЦК України.

Згідно з ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

В матеріалах справи відсутня заява про зарахування зустрічних однорідних вимог, тому вказані доводи позивача є безпідставними та необґрунтованими.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів зазначає, що скаржник не надав суду достатніх доказів в розумінні статті 33, 34 ГПК України, які б могли стати підставою для задоволення апеляційної скарги.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду Київської області повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Рішення господарського суду Київської області від 21 травня 2013 року по справі № 911/1042/13 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга приватного підприємства «СПРІНТ-К» на рішення господарського Київської області від 21 травня 2013 року по справі № 911/1042/13 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства «СПРІНТ-К» на рішення господарського суду Київської області від 21 травня 2013 року по справі № 911/1042/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 21 травня 2013 року по справі № 911/1042/13 залишити без змін.

3. Справу № 911/1042/13 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя Чорногуз М.Г.

Судді Агрикова О.В.

Суховий В.Г.