Постанова

від 01.07.2013 по справі 910/29

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2013 р. Справа№ 910/29

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - Хижниченко Н.С. (довіреність №113-Д від 25.12.2012 р.)

від відповідача - Горай Л.Й. (керівник згідно протоколу №7 від 29.05.2004 р.),

Завгородня Н.В. (довіреність №07 від 17.06.2013 р.)

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» на рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2013 р.

у справі №910/29 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»

до Адвокатського об'єднання «Легалітас»

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Адвокатського об'єднання «Легалітас» про стягнення 33937,83 грн., з яких: 31982,25 грн. основного боргу, 733,50 грн. інфляційних втрат та 1222,08 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.03.2013 р. в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2013 р. та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно встановлені обставини, які мають значення для справи, що призвело до прийняття необґрунтованого та незаконного рішення.

Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення, а рішення без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

03.09.2009 р. між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (перейменовано в Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району») та Адвокатським об'єднанням «Легалітас» було укладено Договір № 19 про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників.

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору, позивач здійснює нарахування та збір платежів на користь виробників послуг за спожиті відповідачем комунальні послуги (теплова енергія, холодне водопостачання, водовідведення, тощо) в обсягах та за тарифами, визначеними в додатку 1 до договору.

Згідно п. 1.2. договору, відповідач користується приміщенням загальною площею 72,10 кв.м., на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 29.05.2009 р. (а.с. 23-26).

Відповідно до п. 3.1.1. договору, відповідач зобов'язується в 3-х денний термін, після надходження платіжного доручення (квитанції), але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, сплатити вартість спожитих комунальних послуг.

Спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що на думку позивача відповідач має заборгованість за спожиті комунальні послуги за період з жовтня 2010 року по 31.08.2012 року в розмірі 33937,83 грн.

Докази сплати зазначеної суми в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень ч.ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В обґрунтування суми боргу, позивачем долучено до матеріалів справи договір доручення №9 від 01.09.2009 р., згідно якого об'єкти, визначені у додатку №1 до вказаного договору доручення, були передані КП «ЖЕК «Ярославська» для виконання та надання комунальних послуг Комунальному підприємству по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (перейменовано в Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»). У переліку об'єктів, які перейшли позивачу на обслуговування, знаходиться і відповідач.

З пояснень позивача та розрахунку суми заборгованості долученого до позовної заяви (а.с. 22) вбачається, що станом на 17.09.2010 р. КП «ЖЕК «Ярославська» була передана позивачеві сума заборгованості у розмірі 11356,62 грн., яка виникла за період з 01.04.2007 р. по жовтень 2010 р.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач стверджував, що не отримував та не споживав комунальні послуги, оскільки у спірний період в його приміщенні було відсутнє опалення. В підтвердження вищезазначеного, відповідачем долучено до матеріалів справи листи, в яких останній звертався до обслуговуючих організацій, а саме КП «ЖЕК «Ярославська» та позивача, з вимогами спочатку не нараховувати плату за опалення, у зв'язку з ремонтом та демонтажем системи опалення, а пізніше з вимогою відремонтувати систему опалення та постачати опалення, оскільки в займаному відповідачем приміщенні було відсутнє опалення. Відповідачем долучено до матеріалів справи акти, в яких він висловлює позивачу претензії щодо якості надання комунальних послуг. Також, в матеріалах справи наявні листи, в яких відповідач повідомляє позивача, що на певну дату його запрошено для складення вищезазначених актів. Слід зазначити, що акти-претензії щодо неякісних послуг складались відповідачем з 03.02.2011 р.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано доказів направлення вказаних листів, актів на адресу позивача. Крім того, в матеріалах справи відсутні відповіді позивача на вказане листування.

Щодо надання послуг з холодного водопостачання, колегія суддів зазначає, що відповідач сам стверджує, що лічильники, які встановлені в його приміщенні не опломбовані. Посилання останнього на оплату холодного водопостачання за вказаними лічильниками є неправомірним, оскільки у відповідача були відсутні правові підстави для зняття показань з цих лічильників, оскільки останні не опломбовані працівниками обслуговуючої організації. Твердження відповідача щодо звернень до позивача з вимогами про опломбування вказаних лічильників не підтверджуються будь-якими належними доказами.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець комунальних послуг зобов'язаний розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.

Згідно ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якщо споживач вважає, що виконавець житлово-комунальних послуг порушує свої зобов'язання, то споживач може викликати представника для складання та підписання акта-претензії, в якому зазначаються строки, види порушень кількісних і якісних показників послуг тощо.

Тобто саме за наявності відповідних актів-претензій, споживач може вимагати проведення перерахунку. За відсутності документального оформлення неналежної якості послуг, споживач не звільняється від обов'язку оплати цих послуг в повному обсязі.

Крім того, користуючись комунальними послугами, зокрема холодним водопостачанням та опаленням, відповідач уникає укладення договору на постачання комунальних послуг з виконавцем даних послуг (позивачем), про що свідчить листування позивача з відповідачем, долучене до матеріалів справи.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця комунальних послуг.

Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання комунальних послуг, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору.

З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу 31982,25 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 20625,63 грн. Оскільки, як зазначено в позовній заяві, період за який стягується сума основної заборгованості за спожиті комунальні послуги починається з жовтня 2010 року, а сума заборгованості у розмірі 11356,62 грн. нарахована за період з 01.04.2007 р. по жовтень 2010 р. Водночас, господарський суд згідно приписів чинного законодавства не може виходити за межі позовних вимог, тому позовні вимоги в розмірі 11356,62 грн. задоволенню не підлягають.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 733,50 грн. інфляційних втрат та 1222,08 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, колегія суддів, перевіривши розрахунок позивача, приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 733,50 грн. оскільки арифметично вірний розрахунок суми інфляційних втрат за період з 25.10.2010 р. по 31.08.2012 р. становить більшу суму ніж заявлено позивачем до стягнення.

Щодо суми 3% річних, колегія суддів, перевіривши розрахунок та враховуючи часткове задоволення суми основного боргу, приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 1147,69 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи позивача, викладені ним в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу, а тому остання підлягає частковому задоволенню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2013 р. у справі №910/29 підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається у спорах на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2013 р. у справі №910/29 скасувати частково.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Адвокатського об'єднання «Легалітас» (01030, м. Київ, вул. І.Франка, 26В, оф. 7, код ЄДРПОУ 23538541) на користь Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (03190, м. Київ, вул. М.Кирпоноса, 10/8, код ЄДРПОУ 31731838) 20625 (двадцять тисяч шістсот двадцять п'ять) грн. 63 коп. основного боргу, 733 (сімсот тридцять три) грн. 50 коп. інфляційних втрат та 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 69 коп. 3% річних

Стягнути з Адвокатського об'єднання «Легалітас» (01030, м. Київ, вул. І.Франка, 26В, оф. 7, код ЄДРПОУ 23538541) на користь Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (03190, м. Київ, вул. М.Кирпоноса, 10/8, код ЄДРПОУ 31731838) 1067 (одна тисяча шістдесят сім) грн. 39 коп. судового збору за подання позову до суду першої інстанції та 570 (п'ятсот сімдесят) грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

Справу №910/29 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Алданова С.О.

Судді Дикунська С.Я.

Сітайло Л.Г.