Постанова

від 18.06.2013 по справі 2а/1570/6091/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/1570/6091/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.

за участю секретаря - Запорощукової Г.Г.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоіл Універсал Україна» до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000392300 від 26.07.2011 року, № 0000402300 від 26.07.2011 року, № 0000412300 від 26.07.2011 року, № 0000422300 від 26.07.2011 року,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Біоіл Універсал Україна» (далі - Позивач, або ТОВ «Біоіл Універсал Україна») з позовом (т.1 а.с.2-9) до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області (далі - Відповідач, або Роздільнянська МДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000392300, № 0000402300, № 0000412300, № 0000422300 від 26.07.2011 року, винесених Відповідачем.

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

У липні 2011 року Роздільнянською МДПІ проведено 3 документальні позапланові виїзні перевірки щодо дотримання ТОВ «Біоіл Універсал Україна» податкового законодавства при нарахуванні та сплаті податку на додану вартість (далі - ПДВ). За наслідками вказаних перевірок було складено акти перевірок № 670-117/23-00/34490471 від 08.07.2011 року, № 671-118/23-00/34490471 від 08.07.2011 року, № 672-119/23-00/34490471 від 08.07.2011 року та винесено податкові повідомлення-рішення від 26.07.2011 року: № 0000392300, №0000402300, №000412300, №0000422300 згідно яких ТОВ «Біоіл Універсал Україна» були донараховані грошові зобов'язання з ПДВ та зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за вересень і грудень 2010 року.

Позивач зазначає, що вищевказані перевірки були проведені Роздільнянською МДПІ без належних правових підстав, фактично податковий орган повторно перевіряв дотримання Позивачем податкового законодавства у тих звітних періодах, які вже були предметом минулих перевірок. Роздільнянська МДПІ під час проведення перевірок не досліджувала факт здійснення господарських операцій безпосередньо між Позивачем та його контрагентами, висновки щодо дефектів у правовому статусі контрагентів були здійснені на підставі актів перевірок інших податкових інспекцій, де об'єктом перевірки були треті особи по ланцюгу постачання товару.

Позивач вказує на те, що висновки актів перевірок про завищення ним податкового кредиту є безпідставними і базуються виключно на визнанні недійсними у позасудовому порядку правочинів, укладених ТОВ «Біоіл Універсал Україна» з контрагентами ПП «Транс-Агро-Плюс», ПП «Агроера 2009», ПП «Воб», ТОВ «Актів-Транском», ТОВ «Євро-Грейн», ТОВ «Международний труд», ПП «Юпитер Русторг», ПП «Югтрансагро». Однак такі висновки є необґрунтованими, оскільки ТОВ «Біоіл Універсал Україна» є виробником соняшникової олії, має власні виробничі потужності та штат працівників, у зв'язку з чим підприємство здійснило закупку сировини соняшнику у вищевказаних контрагентів, яку в подальшому було використано у власній господарській діяльності, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме: договорами, податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами та платіжними дорученнями. ТОВ «Біоіл Універсал Україна» придбавало соняшник у вказаних контрагентів на умовах СРТ (перевезення сплачено до …назва місця призначення) ВАТ «Роздільнянський елеватор», ТОВ «Галаганівський елеватор», які за своїм статусом є зерновими складами. Позивач отримував соняшник безпосередньо на території ВАТ «Роздільнянський елеватор», транспортування товару до території елеватора здійснювалося самими контрагентами власними силами і транспортними засобами. Приймання елеваторами соняшнику від вказаних контрагентів на квоту ТОВ «Біоіл Універсал Україна» підтверджується виписками з реєстру щодо прийнято вантажу. Після отримання та накопичення соняшник зберігався як сировина на ВАТ «Роздільнянський елеватор» та ТОВ «Галаганівський елеватор» до моменту його перероблення.

Крім того, Позивач вказує на те, що на момент здійснення відповідних господарських операцій вищевказані контрагенти не мали дефектів у правовому статусі, були включені до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, знаходились на податковому обліку та мали свідоцтва платника ПДВ. Також Позивач зазначає, що на підставі отриманих від контрагентів оформлених належним чином податкових накладних ТОВ «Біоіл Універсал Україна» у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» було сформовано податковий кредит з ПДВ.

На підставі викладеного, Позивач просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000392300, №0000402300, №000412300, №0000422300 від 26.07.2011 року.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив адміністративний позов задовольнити з підстав, вказаних у адміністративному позові та письмових поясненнях (т.1 а.с. 121-123, т.2 а.с. 1-8, т.4 а.с. 1-8, 54-55, 134-143).

Представник Відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, вказаних у письмових запереченнях на адміністративний позов (т.1 а.с. 97-105, т.4 а.с. 72-75, т.6 а.с. 55-57), зокрема зазначивши, що в ході проведення перевірок ТОВ «Біоіл Універсал Україна» посадовими особами Роздільнянської МДПІ було встановлено, що згідно до актів перевірок контрагентів ТОВ «Біоіл Універсал Україна», а саме: ПП «Транс-Агро-Плюс», ПП «Агроера 2009», ПП «Воб», ТОВ «Актів-Транском», ТОВ «Євро-Грейн», ТОВ «Международний труд», ПП «Юпитер Русторг», ПП «Югтрансагро», вказаними підприємствами порушено приписи цивільного та господарського кодексів, оскільки у них відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, достатні трудові ресурси, а тому укладені угоди між вказаними контрагентами-постачальниками та ТОВ «Біоіл Універсал Україна» на реалізацію соняшника мають протиправний характер, що, на думку представника Відповідача, свідчить про те, що у ТОВ «Біоіл Універсал Україна» відсутнє право на включення до складу податкового кредиту з ПДВ сум ПДВ, включених у загальній вартості придбання товару по вказаним контрагентам-постачальникам. Також представник Відповідача зазначив, що договори між ТОВ «Біоіл Універсал Україна» та ПП «Транс-Агро-Плюс», ПП «Агроера 2009», ПП «Воб», ТОВ «Актів-Транском», ТОВ «Євро-Грейн», ТОВ «Международний труд», ПП «Юпитер Русторг», ПП «Югтрансагро» не спричинили реального настання наслідків всупереч п.5 ст.203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а тому є нікчемними в силу ст.216 ЦК України. Крім цього, представник Відповідача зазначив, що Позивачем під час проведення перевірок не було надано первинні бухгалтерські документи на підтвердження виконання умов договорів, укладених з вищевказаними контрагентами.

Ухвалою суду, занесеною до журналу судового засідання, Відповідача - Роздільнянську міжрайонну державну податкову інспекцію Одеської області замінено на правонаступника - Роздільнянську міжрайонну державну податкову інспекцію Одеської області Державної податкової служби.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Біоіл Універсал Україна» зареєстровано 13.09.2006 року виконавчим комітетом Іллічівської міської ради, перереєстроване в Роздільнянській райдержадміністрації, свідоцтво про державну реєстрацію №15541050001001513 від 13.09.2006 року, серія Аоо647145. Підприємство є платником ПДВ відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100092644 від 25.01.2008 року, індивідуальний податковий номер 344904715036 (т.1 а.с. 66, 67).

Судом встановлено, що 16.06.2011 року начальником Роздільнянської МДПІ прийняті рішення, оформлені наказами №№ 620, 621, 622 про проведення позапланових виїзних документальних перевірок ТОВ «Біоіл Універсал Україна» (код ЄДРПОУ 34490471) з питань дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні та сплаті ПДВ за період з 01.09.2010 року по 30.09.2010 року та з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, а також про проведення перевірки з питань взаємовідносин Позивача з контрагентами за період з 01.06.2008 року по 31.12.2010 року (т.1 а.с. 55, 58, 61). На підставі вказаних наказів співробітникам Роздільнянської МДПІ буди видані направлення на проведення перевірок (т.1 а.с. 56, 57, 59, 60, 62, 63).

В період з 17.06.2011 року по 01.07.2011 року, на підставі вищевказаних наказів Роздільнянською МДПІ було проведено позапланові виїзні документальні перевірки ТОВ «Біоіл Універсал Україна», за результатами яких було складено наступні акти перевірок: акт №670-117/23-00/34490471 від 08.07.2011 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Біоіл універсал Україна» щодо дотримання податкового законодавства при нарахуванні та сплаті ПДВ за період вересень 2010 року» (т.1 а.с. 25-37), акт №671-118/23-00/34490471 від 08.07.2011 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Біоіл Універсал Україна» щодо дотримання податкового законодавства при нарахуванні та сплаті ПДВ за період грудень 2010 року» (т.1 а.с. 40-52), акт №672-119/23-00/34490471 від 08.07.2011 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Біоіл Універсал Україна» з питань взаємовідносин з контрагентами за період з 01.06.2008 року по 31.12.2010 року» (т.1 а.с. 16-22).

Відповідно до висновків Акту перевірки №670-117/23-00/34490471 від 08.07.2011 року встановлено порушення ТОВ «Біоіл Універсал Україна» ч.ч. 1, 5 ст.203, п.п. 1, 2 ст.215, п. 1 ст. 216, ст. 228, 662, 655, 656 ЦК України, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.4.4 Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 року, у зв'язку з чим завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за вересень 2010 року у розмірі 577 411 грн. та занижено суму ПДВ, належну до сплати в бюджет за вересень 2010 року у розмірі 127125 грн.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки №670-117/23-00/34490471 від 08.07.2011 року Позивач надав заперечення на нього до Роздільнянської МДПІ (т.1 а.с. 38-39). Роздільнянською МДПІ вказані заперечення залишені без задоволення.

На підставі Акту перевірки №670-117/23-00/34490471 від 08.07.2011 року Роздільнянська МДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення від 26.07.2011 року: № 0000392300, яким ТОВ «Біоіл Універсал Україна» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 222468,75 грн., у тому числі за основним платежем 127125 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 95343,75 грн., № 0000402300, яким ТОВ «Біоіл Універсал Україна» зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за звітний період вересень 2010 року на 577411 грн. (т.1 а.с. 10-12).

Відповідно до висновків Акту перевірки №671-118/23-00/34490471 від 08.07.2011 року встановлено порушення ТОВ «Біоіл Універсал Україна» ч.ч. 1, 5 ст.203, п.п. 1, 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, 662, 655, 656 ЦК України, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.4.4 Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 року, у зв'язку з чим завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року у розмірі 3625665. Також судом встановлено, що Роздільнянська МДПІ при складанні акту №671-118/23-00/34490471 від 08.07.2011 року врахувала висновки акту перевірки №377-70/23-00/34490471 від 11.04.2011 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Біоіл Універсал Україна» щодо дотримання податкового законодавства при нарахуванні та сплаті ПДВ за грудень 2010 року (т.1 а.с. 183-212).

Відповідно до висновків Акту перевірки №377-70/23-00/34490471 від 11.04.2011 року встановлено порушення ТОВ «Біоіл Універсал Україна» ч.ч. 1, 5 ст.203, п.п. 1, 2 ст.215, п.1 ст.216, ст. 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.4.4 Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 року, у зв'язку з чим завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року у сумі 2966526 грн.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки №671-118/23-00/34490471 від 08.07.2011 року Позивач надав заперечення на нього до Роздільнянської МДПІ (т.1 а.с. 53-54). Роздільнянською МДПІ вказані заперечення залишені без задоволення.

На підставі акту №671-118/23-00/34490471 від 08.07.2011 року Роздільнянською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000412300 від 26.06.2011 року, яким Позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за звітний період грудень 2010 року у розмірі 3625665 грн. (т.1 а.с.13).

Відповідно до висновків Акту перевірки №672-119/23-00/34490471 від 08.07.2011 року встановлено порушення ТОВ «Біоіл Універсал Україна» ч.ч. 1, 5 ст.203, п.п. 1, 2 ст.215, п. 1 ст. 216, ст.228, ЦК України, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у зв'язку з чим завищено суму податкового кредиту по ПДВ за вересень 2010 року на суму 69868 грн.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки №672-119/23-00/34490471 від 08.07.2011 року Позивач надав заперечення на нього до Роздільнянської МДПІ (т.1 а.с. 23-24). Роздільнянською МДПІ вказані заперечення залишені без задоволення.

На підставі акту №672-119/23-00/34490471 від 08.07.2011 року Роздільнянською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000422300 від 26.06.2011 року, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 122269 грн., у тому числі за основним платежем 69868 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 52401 грн. (т.1 а.с. 14-15).

Як вбачається з актів перевірок №670-117/23-00/34490471, №671-118/23-00/34490471, №672-119/23-00/34490471, № №377-70/23-00/34490471 від 11.04.2011 року висновки Роздільнянської МДПІ про завищення Позивачем податкового кредиту та від'ємного значення з ПДВ базується на визнанні Роздільнянською МДПІ недійсними і такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків правочинів, укладених ТОВ «Біоіл Універсал Україна» з контрагентами: ПП «Югтрансагро», ПП «Транс-Агро-Плюс», ПП «Агроера 2009», ПП «Воб», ТОВ «Актів-Транском», ТОВ «Євро-Грейн», ТОВ «Международний труд», ПП «Юпитер Русторг», ТОВ «Укрвторметагро», ТОВ «Магнолія-Л», ПП «Стилет-Юг», ПП «Альтекс-Юг», ПП «Інтер-Торгснаб», ПП «Альбатрос-Південь».

Висновки актів перевірок ТОВ «Біоіл Універсал Україна» щодо недійсності та безтоварності правочинів, укладених Позивачем з вказаними контрагентами в свою чергу, базуються на висновках актів перевірок наступних юридичних осіб, а саме:

- акті Роздільнянської МДПІ №65/23-00/33094939 від 11.04.2011 року «Про результати планової виїзної перевірки приватного підприємства «Воб» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року» (т.3 а.с. 6-33);

- акті Очаківської ОДПІ №40/23/34337070 від 30.03.2011 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Транс-Агро-Плюс» щодо перевірки правових відносин з платниками податків за період з 01.09.2010 року по 30.09.2010 року»;

- акті ДПІ у Київському районі м. Донецька №5089/23-3/36513474 від 30.12.2010 року «Про неможливість проведення перевірки контрагента ПП «Агроера 2009» з питань підтвердження отриманих від ТОВ «Біоіл Універсал Україна» відомостей» (т.3 а.с. 33-34);

- акті ДПІ у Приморському районі м. Одеси №1804/23-5/37352217 від 01.07.2011 року «Про неможливість проведення документальної перевірки суб'єкта господарювання ПП «Юпитер Русторг» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року» (т.3 а.с. 52-57);

- акті Очаківської ОДПІ №21/23/34337070 від 15.03.2011 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Транс-агро-Плюс» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Альтекс -Юг» за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року (т.3 а.с. 45-51);

- акті ДПІ у м. Іллічівську №845/23\0302/35989995 від 07.04.2011 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Актів-Транском» з питань правомірності визначення показників податкової декларації з ПДВ за грудень 2010 року» (т.3 а.с. 42-44);

- акті ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва №608/23-420/36487256 від 10.05.2011 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Євро-Грейн» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні взаємовідносин з платником податків ПП «Альтекс-ЮГ» за листопад, грудень 2010 року» (т.3 а.с. 40-41);

- акті ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва №375/23-300/36622234 від 21.03.2011 року «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Международний труд» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ щодо відображення правових відносин з ПП «Агропрайд» за період грудень 2010 року» (т.3 а.с. 35-39);

- акті ДПІ у Приморському районі міста Одеси №267/23-513/33016850 від 04.03.2011 року «Про неможливість проведення перевірки ТОВ «Укрвторметагро» з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2010 року»;

- акті ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва №857/23-200/36057292 від 16.03.2011 року «Про результати невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Магнолія-Л» щодо правомірності формування податкового кредиту за період з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року»;

- акті ДПІ у м. Херсон №614/23-2/35870453 від 09.03.2011 року «Про результати невиїзної позапланової перевірки ПП «Стилет-Юг» з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з контрагентами-постачальниками та з контрагентами-покупцями за період з 01.09.2010 року по 31.12.2010 року»;

- акті ДПІ у м.Херсон №607/23-2/37048928 від 04.03.2011 року «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Альтекс-Юг» з питань встановлених розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за липень-грудень 2010 року»;

- акті ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва №856/23-100/37262527 від 16.03.2011 року «Про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Інтер-торгснаб» з питань взаємовідносин з контрагентами, які задекларовані у податковій звітності з ПДВ за грудень 2010 року».

У ході перевірок за наслідками яких було складено вищевказані акти було встановлено відсутність у постачальників Позивача необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, достатніх трудових ресурсів. На думку Відповідача, в порушення статей 203, 215, 228 ЦК України, правочини ТОВ «Біоіл Універсал Україна» з вказаними контрагентами не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Дослідивши реальність та фактичність господарських операцій ТОВ «Біоіл Універсал Україна» з контрагентами ПП «Югтрансагро», ПП «Транс-Агро-Плюс», ПП «Агроера 2009», ПП «Воб», ТОВ «Актів-Транском», ТОВ «Євро-Грейн», ТОВ «Международний труд», ПП «Юпитер Русторг», ТОВ «Укрвторметагро», ТОВ «Магнолія-Л», ПП «Стилет-Юг», ПП «Альтекс-Юг», ПП «Інтер-Торгснаб», ПП «Альбатрос-Південь», їх відповідність діючому законодавству, а також правомірність формування Позивачем податкового кредиту по вказаним операціям, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ «Біоіл Універсал Україна» та ВАТ «Роздільнянський елеватор» було укладено договір доручення № 1 від 01.06.2010 року, відповідно до умов яких ТОВ «Біоіл Універсал Україна» поставляє зернові культури (соняшник) на зберігання ВАТ «Роздільнянський елеватор», а ВАТ «Роздільнянський елеватор» виконує обов'язки щодо приймання поставленого соняшнику на зберігання, а також надає інші супутні послуги (т.2 а.с. 334-338).

Також, ТОВ «Біоіл Універсал Україна» (Поклажодавець) та ТОВ «Галаганівський елеватор» (Зерновий склад) 22.07.2010 року було укладено договір № 34 складського зберігання та надання послуг по прийманню, сушці, очистці та відпуску зернових культур відповідно до умов якого Поклажодавець передає, а Зерновий склад приймає на зберігання зернові, масляні зернобобові сільськогосподарські культури урожаю 2010 року, а також забезпечує за необхідності їх очистку та сушку (т.1 а.с. 145-150).

Судом встановлено, що 10.12.2010 року між ТОВ «Євро-Грейн» (Продавцем) і ТОВ «Біоіл Універсал Україна» (Покупцем) було укладено договір купівлі-продажу №Б1012-166-532 відповідно до п.1.1. якого Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує Товар (соняшник, урожаю 2010 року, походженням з України, насипом). Згідно з п.3.1. договору доставка товару здійснюється на умовах CPT (Incoterms 2000) - ВАТ «Роздільнянський елеватор». Відповідно до п.3.2. договору орієнтовна загальна вартість товару без ПДВ складає 177083,50 грн. Згідно з п.4.2. договору прийом товару за кількістю здійснюється за вагою, вказаною у реєстрах ВАТ «Роздільнянський елеватор» (т.2 а.с.171-172). 14.12.2010 року і 17.12.2010 року сторони договору уклали доповнення №1 і №2 до нього,у яких здійснили уточнення кількості і вартості товару (т.2 а.с. 173 -174).

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Євро-Грейн» в період з 12.12.2010 року по 23.12.2010 року здійснило постачання соняшнику на склад ВАТ «Роздільнянський елеватор» на квоту ТОВ «Біоіл Універсал Україна». Факт поставки і оплати товару підтверджується видатковими і товарно-транспортними накладними, реєстрами прийнятого вантажу ВАТ «Роздільнянський елеватор», платіжними дорученнями (т.1 а.с. 126-127, т.2 а.с. 182-189, т.3 а.с. 115-132). ТОВ «Євро-грейн» виписало на користь Позивача податкові накладні (т.2 а.с. 175-181).

Судом встановлено, що 10.12.2010 року між ТОВ «Международний труд» (Продавцем) і ТОВ «Біоіл Універсал Україна» (Покупцем) було укладено договір купівлі-продажу №Б1012-167-532 відповідно до п.1.1. якого Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує Товар (соняшник, урожаю 2010 року, походженням з України, насипом). Згідно з п.3.1. договору доставка товару здійснюється на умовах CPT (Incoterms 2000) - ВАТ «Роздільнянський елеватор». Відповідно до п.3.2. договору орієнтовна загальна вартість товару без ПДВ складає 212500,20 грн. з ПДВ. Згідно з п.4.2. договору прийом товару за кількістю здійснюється за вагою, вказаною у реєстрах ВАТ «Роздільнянський елеватор» (т.2 а.с.194-195).

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Международний труд» в період з 10.12.2010 року по 13.12.2010 року здійснило постачання соняшнику на склад ВАТ «Роздільнянський елеватор» на квоту ТОВ «Біоіл Універсал Україна». Факт поставки і оплати товару підтверджується видатковою накладною, товарно-транспортними накладними, реєстром прийнятого вантажу ВАТ «Роздільнянський елеватор», платіжним дорученням (т.1 а.с. 128, т.2 а.с. 197-198, т.3 а.с. 133-135). ТОВ «Международний труд» виписало на користь Позивача податкову накладну №311203 від 13.12.2010 року на суму ПДВ 34519,20 грн. (т.2 а.с. 175-181).

Судом встановлено, що 09.09.2010 року між ПП «Югтрансагро» (Продавцем) і ТОВ «Біоіл Універсал Україна» (Покупцем) було укладено договір купівлі-продажу №Б1009-033-532 відповідно до п.2.1. якого Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує Товар (соняшник, урожаю 2010 року, походженням з України, насипом). Згідно з п.3.1. договору доставка товару здійснюється на умовах CPT (Incoterms 2000) - ТОВ «Галаганівський елеватор». Відповідно до п.3.2. договору орієнтовна загальна вартість товару з ПДВ складає 99000 грн.. Згідно з п.4.2. договору прийом товару за кількістю здійснюється за вагою, вказаною у реєстрах ТОВ «Галаганівський елеватор» (т.2 а.с.230-231). 10.09.2010 року,14.09.2010 року, 17.09.2010 року, 14.10.2010 року сторони договору уклали доповнення №№ 1, 2, 3, 4 до нього,у яких здійснили уточнення кількості і вартості товару (т.2 а.с. 232-235).

На виконання умов вказаного договору ПП «Югтрансагро» у вересні-жовтні 2010 року здійснило постачання соняшнику на склад ТОВ «Галаганівський елеватор» на квоту ТОВ «Біоіл Універсал Україна». Факт поставки і оплати товару підтверджується видатковими і товарно-транспортними накладними, реєстрами прийнятого вантажу ТОВ «Галаганівський елеватор», платіжними дорученнями (т.2 а.с. 242-250, т.4 а.с. 25-44). ПП «Югтрансагро» виписало на користь Позивача податкові накладні (т.2 а.с. 236-241).

Судом встановлено, що 10.09.2010 року між ПП «Транс-Агро-Плюс» (Продавцем) і ТОВ «Біоіл Універсал Україна» (Покупцем) було укладено договір купівлі-продажу №Б1009-040-532 відповідно до п.2.1. якого Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує Товар (соняшник, урожаю 2010 року, походженням з України, насипом). Згідно з п.3.1. договору доставка товару здійснюється на умовах CPT (Incoterms 2000) - ВАТ «Роздільнянський елеватор». Відповідно до п.3.2. договору орієнтовна загальна вартість товару з ПДВ складає 62100 грн. Згідно з п.4.2. договору прийом товару за кількістю здійснюється за вагою, вказаною у реєстрах ВАТ «Роздільнянський елеватор» (т.2 а.с.254-255). В подальшому сторони договору уклали доповнення до нього, у яких здійснили уточнення кількості і вартості товару (т.2 а.с. 10, 256).

На виконання умов вказаного договору ПП «Транс-Агро-Плюс» у грудні 2010 року здійснило постачання соняшнику на склад ВАТ «Роздільнянський елеватор» на квоту ТОВ «Біоіл Універсал Україна». Факт поставки і оплати товару підтверджується видатковими і товарно-транспортними накладними, реєстрами прийнятого вантажу ВАТ «Роздільнянський елеватор», платіжними дорученнями (т.1 а.с. 125, т.2 а.с. 13, 14, 259, 260, т.3 а.с. 109-115). ПП «Транс-Агро-Плюс» виписало на користь Позивача податкові накладні (т.2 а.с. 11,12,257).

Судом встановлено, що на підставі рахунку №Ае-0001480 від 10.08.2010 року ПП «Агроера 2009» у період з 01.08.2010 року по 10.08.2010 року здійснило постачання соняшнику на склад ВАТ «Роздільнянський елеватор» на квоту ТОВ «Біоіл Універсал Україна». Факт поставки і оплати товару підтверджується видатковими і товарно-транспортними накладними, реєстром прийнятого вантажу ВАТ «Роздільнянський елеватор», платіжними дорученнями (т.1 а.с. 132, т.2 а.с. 263, 264, т.3 а.с. 172). ПП «Агроера 2009» виписало на користь Позивача податкові накладні на загальну суму 18932,77 грн. ПДВ (т.2 а.с. 261,262).

Судом встановлено, що 03.09.2010 року між ПП «Воб» (Продавцем) і ТОВ «Біоіл Універсал Україна» (Покупцем) було укладено договір купівлі-продажу №Б1009-015-532 відповідно до п.2.1. якого Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує Товар (соняшник, урожаю 2010 року, походженням з України, насипом). Згідно з п.3.1. договору доставка товару здійснюється на умовах CPT (Incoterms 2000) - ВАТ «Роздільнянський елеватор». Відповідно до п.3.2. договору орієнтовна загальна вартість товару з ПДВ складає 87749,89 грн. Згідно з п.4.2. договору прийом товару за кількістю здійснюється за вагою, вказаною у реєстрах ВАТ «Роздільнянський елеватор» (т.2 а.с.267-268). В подальшому, сторони договору уклали доповнення до нього, у яких здійснили уточнення кількості і вартості товару (т.2 а.с. 269-277).

На виконання умов вказаного договору ПП «Воб» у період з 05.09.2010 року по 29.09.2010 року здійснило постачання соняшнику на склад ВАТ «Роздільнянський елеватор» на квоту ТОВ «Біоіл Універсал Україна». Факт поставки і оплати товару підтверджується видатковими і товарно-транспортними накладними, реєстрами прийнятого вантажу ВАТ «Роздільнянський елеватор», платіжними дорученнями (т.1 а.с. 133-134, т.2 а.с. 286-295, т.3 а.с. 173-223).

Судом встановлено, що 07.10.2010 року між ТОВ «Укрвторметагро» (Продавцем) і ТОВ «Біоіл Універсал Україна» (Покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № Б1010-102-532 відповідно до п.2.1. якого Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує Товар (соняшник, урожаю 2010 року, походженням з України, насипом). Згідно з п.3.1. договору доставка товару здійснюється на умовах CPT (Incoterms 2000) - ВАТ «Роздільнянський елеватор». Відповідно до п.3.2. договору орієнтовна загальна вартість товару з ПДВ складає 39204,04 грн. Згідно з п.4.2. договору прийом товару за кількістю здійснюється за вагою, вказаною у реєстрах ВАТ «Роздільнянський елеватор» (т.4 а.с.150-152). В подальшому, сторони договору уклали доповнення до нього, у яких здійснили уточнення кількості і вартості товару (т.4 а.с. 153-157). Також на аналогічних умовах ТОВ «Укрвторметагро» і ТОВ «Біоіл Універсал Україна» уклали договір купівлі-продажу №Б1010-111-332 від 19.10.2010 року (т.4 а.с. 158-160). В подальшому, сторони договору уклали доповнення до нього, у якому здійснили уточнення кількості і вартості товару (т.4 а.с. 161)

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Укрвторметагро» у грудні 2010 року здійснило постачання соняшнику на склад ВАТ «Роздільнянський елеватор» на квоту ТОВ «Біоіл Універсал Україна». Факт поставки і оплати Позивачем товару підтверджується видатковими, товарно-транспортними, податковими накладними, реєстрами прийнятого вантажу ВАТ «Роздільнянський елеватор», платіжними дорученнями (т.4 а.с. 162 - 241).

Судом встановлено, що 16.11.2010 року між ТОВ «Магнолія-Л» (Продавцем) і ТОВ «Біоіл Універсал Україна» (Покупцем) було укладено договір купівлі-продажу №Б1011-150-532 відповідно до п.2.1. якого Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує Товар (соняшник, урожаю 2010 року, походженням з України, насипом). Згідно з п.3.1. договору доставка товару здійснюється на умовах CPT (Incoterms 2000) - ВАТ «Роздільнянський елеватор». Відповідно до п.3.2. договору орієнтовна загальна вартість товару з ПДВ складає 773999,28 грн. Згідно з п.4.2. договору прийом товару за кількістю здійснюється за вагою, вказаною у реєстрах ВАТ «Роздільнянський елеватор» (т.4 а.с. 244-246). В подальшому, сторони договору уклали доповнення до нього, у яких здійснили уточнення кількості і вартості товару (т.4 а.с. 247-248).

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Магнолія-Л» у грудні 2010 року здійснило постачання соняшнику на склад ВАТ «Роздільнянський елеватор» на квоту ТОВ «Біоіл Універсал Україна». Факт поставки і оплати Позивачем товару підтверджується видатковими, товарно-транспортними, податковими накладними, реєстрами прийнятого вантажу ВАТ «Роздільнянський елеватор», платіжними дорученнями (т.4 а.с. 249-250, т.5 а.с. 1-26).

Судом встановлено, що 08.10.2010 року між ПП «Стилет-Юг» (Продавцем) і ТОВ «Біоіл Універсал Україна» (Покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № Б1010-104-532 відповідно до п.2.1. якого Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує Товар (соняшник, урожаю 2010 року, походженням з України, насипом). Згідно з п.3.1. договору доставка товару здійснюється на умовах CPT (Incoterms 2000) - ВАТ «Роздільнянський елеватор». Відповідно до п.3.2. договору орієнтовна загальна вартість товару з ПДВ складає 138250,14 грн. Згідно з п.4.2. договору прийом товару за кількістю здійснюється за вагою, вказаною у реєстрах ВАТ «Роздільнянський елеватор» (т.5 а.с. 29-31). В подальшому, сторони договору уклали доповнення до нього, у яких здійснили уточнення кількості і вартості товару (т.5 а.с. 32-38).

На виконання умов вказаного договору ПП «Стилет-Юг» у листопаді-грудні 2010 року здійснило постачання соняшнику на склад ВАТ «Роздільнянський елеватор» на квоту ТОВ «Біоіл Універсал Україна». Факт поставки і оплати Позивачем товару підтверджується видатковими, товарно-транспортними, податковими накладними, реєстрами прийнятого вантажу ВАТ «Роздільнянський елеватор», платіжними дорученнями (т.5 а.с. 39-62).

Судом встановлено, що 24.11.2010 року між ПП «Альтекс-Юг» (Продавцем) і ТОВ «Біоіл Універсал Україна» (Покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № Б1011-155-532 відповідно до п.2.1. якого Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує Товар (соняшник, урожаю 2010 року, походженням з України, насипом). Згідно з п.3.1. договору доставка товару здійснюється на умовах CPT (Incoterms 2000) - ТОВ «Галаганівський елеватор». Відповідно до п.3.2. договору орієнтовна загальна вартість товару з ПДВ складає 122500 грн. Згідно з п.4.2. договору прийом товару за кількістю здійснюється за вагою, вказаною у реєстрах ТОВ «Галаганівський елеватор» (т.5 а.с. 66-68).

На виконання умов вказаного договору ПП «Альтекс-Юг» у грудні 2010 року здійснило постачання соняшнику на склад ТОВ «Галаганівський елеватор» на квоту ТОВ «Біоіл Універсал Україна». Факт поставки і оплати Позивачем товару підтверджується видатковою, податковою, товарно-транспортною накладними, реєстром отриманого вантажу ТОВ «Галаганівський елеватор» платіжним дорученням (т.5 а.с. 69-71, т.6 а.с. 80-83).

Судом встановлено, що у грудні 2010 року ПП «Інтер-Торгснаб» здійснило постачання соняшнику на склад ВАТ «Роздільнянський елеватор» на квоту ТОВ «Біоіл Універсал Україна», а Позивач, в свою чергу, здійснив оплату за поставлений соняшник. Факт поставки і оплати Позивачем товару підтверджується видатковими, товарно-транспортними, податковими накладними, реєстрами прийнятого вантажу ВАТ «Роздільнянський елеватор», платіжними дорученнями (т.5 а.с. 75-177).

Судом встановлено, що 01.10.2010 року між ПП «Альбатрос-Південь» (Продавцем) і ТОВ «Біоіл Універсал Україна» (Покупцем) було укладено договір купівлі-продажу №Б1010-097-532 відповідно до п.2.1. якого Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує Товар (соняшник, урожаю 2010 року, походженням з України, насипом). Згідно з п.3.1. договору доставка товару здійснюється на умовах CPT (Incoterms 2000) - ВАТ «Роздільнянський елеватор». Згідно з п.4.2. договору прийом товару за кількістю здійснюється за вагою, вказаною у реєстрах ВАТ «Роздільнянський елеватор» (т.6 а.с. 77-79). В подальшому, сторони договору уклали доповнення до нього, у яких здійснили уточнення кількості і вартості товару (т.5 а.с. 180-187).

На виконання умов вказаного договору ПП «Альбатрос-Південь» у листопаді-грудні 2010 року здійснило постачання соняшнику на склад ВАТ «Роздільнянський елеватор» на квоту ТОВ «Біоіл Універсал Україна». Факт поставки і оплати Позивачем товару підтверджується видатковими, товарно-транспортними, податковими накладними, реєстрами прийнятого вантажу ВАТ «Роздільнянський елеватор», платіжними дорученнями (т.5 а.с. 188-250, т.6 а.с. 1-21).

Судом встановлено, що 15.12.2010 року між ПП «Юпитер Русторг» (Продавцем) і ТОВ «Біоіл Універсал Україна» (Покупцем) було укладено договір купівлі-продажу №Б1012-172-532 відповідно до п.2.1. якого Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує Товар (соняшник, урожаю 2010 року, походженням з України, насипом). Згідно з п.3.1. договору доставка товару здійснюється на умовах CPT (Incoterms 2000) - ВАТ «Роздільнянський елеватор». Відповідно до п.3.2. договору орієнтовна загальна вартість товару з ПДВ складає 1805998,32 грн. Згідно з п.4.2. договору прийом товару за кількістю здійснюється за вагою, вказаною у реєстрах ВАТ «Роздільнянський елеватор» (т.2 а.с.202-203). На підтвердження факту постачання ПП «Юпитер Русторг» у грудні 2010 року соняшника і його оплати ТОВ «Біоіл Універсал Україна», Позивач надав до суду платіжні доручення, видаткові, товарно-транспортні накладні, реєстри прийнятого вантажу ВАТ «Роздільнянський елеватор» (т.1 а.с.129-130, т.2 а.с. 214-225. т.3 136-171). На підставі вказаних господарських операцій ПП «Юпитер Русторг» виписало на користь Позивача податкові накладні на загальну суму ПДВ 290 553,12 грн. (т.2 а.с. 204 - 212). Суми ПДВ за вказаними податковими накладними було включено Позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2010 року і відображено у даних декларації з ПДВ за грудень 2010 року.

Судом встановлено, що ТОВ «Біоіл Універсал Україна» у серпні-грудні 2010 року придбавало соняшник у контрагентів ПП «Транс-Агро-Плюс», ТОВ «Євро-Грейн», ТОВ «Международний труд», ПП «Юпитер-Русторг», ПП «Агроера 2009», ПП «Воб», ПП «Югтрансагро», ТОВ «Укрвторметагро», ТОВ «Магнолія-Л», ПП «Стилет Юг», ПП «Інтер-Торгснаб», ПП «Альбатрос південь» на умовах СРТ (Інкотермс 2000), в зв'язку з чим товар (соняшник) поставлявся вказаними контрагентами безпосередньо на склади ВАТ «Роздільнянський елеватор», ТОВ «Галаганівський елеватор» на картку (квоту) ТОВ «Біоіл Універсал Україна», що підтверджується укладеними між ТОВ «Біоіл Універсал Україна» та ВАТ «Роздільнянський елеватор», ТОВ «Галаганівський елеватор» договорами.

У зв'язку з цим товарно-транспортні накладні на перевезення соняшнику від контрагентів ПП «Транс-Агро-Плюс», ТОВ «Євро-Грейн», ТОВ «Международний труд», ПП «Юпитер-Русторг», ПП «Агроера 2009», ПП «Воб», ПП «Югтрансагро», ТОВ «Укрвторметагро», ТОВ «Магнолія-Л», ПП «Стилет Юг», ПП «Інтер-Торгснаб», ПП «Альбатрос південь» зберігалися безпосередньо у ВАТ «Роздільнянський елеватор», ТОВ «Галагановський елеватор» і були відсутні у Позивача. Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованими посилання Роздільнянської МДПІ в актах перевірок Позивача на відсутність у нього товарно-транспортних документів, як на доказ безтоварності відповідних операцій. Також суд зазначає, що підтвердженням факту транспортування соняшнику вищевказаними контрагентами Позивача на територію ВАТ «Роздільнянський елеватор» є журнал реєстрації автотранспорту ВАТ «Роздільнянський елеватор» (т.3 а.с. 229-282).

Також судом встановлено, що 24.06.2009 року між ТОВ «Біоіл Універсал Україна» (замовником) та ТОВ «Актів Транском» (експедитором) було укладено договір №24/06 на транспортно-експедиторське обслуговування, згідно п.1.1. якого експедитор від свого імені та за рахунок Замовника забезпечує здійснення перевезення вантажів Замовника автомобільним транспортом у міському, приміському та міжміському сполученні. Відповідно до п.5.3. договору розрахунок за транспортно-експедиторські послуги проводиться Замовником на підставі рахунка-фактури Експедитора, акта про виконання транспортно-експедиторських послуг і товарно-транспортних накладних (т.2 а.с. 17-18). Також сторонами договору були укладені додатки до нього, зокрема №3 від 13.06.2009 року, №4 від 13.07.2009 року, №5 від 27.10.2010 року, згідно яких ТОВ «Актів-Транском» взяло на себе зобов'язання здійснювати перевезення, належного Позивачу вантажу (макуха соняшника, олія соняшника) за маршрутом м. Роздільна - м. Іллічівськ, вантажоодержувач - Іллічівський морський торгівельний порт (т.2 а.с. 19-21).

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Актів Транском» у листопаді-грудні 2010 року здійснило перевезення належного Позивачу вантажу (макуха соняшника, олія соняшника) за маршрутом м. Роздільна - м. Іллічівськ, вантажоодержувач - Іллічівський морський торгівельний порт. Факт надання транспортних послуг та їх оплати Позивачем підтверджується актами приймання-передачі робіт (надання послуг), товарно-транспортними, податковими накладними, платіжними дорученнями (т.2 а.с. 22-165).

Статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (чинного станом на дату виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №168) регулюється порядок обчислення та сплати податку, у тому числі питання формування податкового кредиту, дати його виникнення та умов нарахування.

Відповідно до п.п. 7.2.6. п. 7.2 ст.7 Закону №168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно до п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд зазначає, що досліджені під час розгляду справи первинні документи по господарським операціям з ПП «Транс-Агро-Плюс», ТОВ «Актів-Транском», ТОВ «Євро-Грейн», ТОВ «Международний труд», ПП «Агроера 2009», ПП «Воб», ПП «Югтрансагро», ТОВ «Укрвторметагро», ТОВ «Магнолія-Л», ПП «Юпитер Русторг», ПП «Стилет Юг», ПП «Інтер-Торгснаб», ПП «Альбатрос південь», ПП «Альтекс Юг» відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і не дають підстав для висновку про нездійснення (безтоварність) спірних операцій. При цьому, надаючи оцінку реальності і товарності господарських операцій між Позивачем і ПП «Югтрансагро», ТОВ «Укрвторметагро», ПП «Альбатрос-Південь», ТОВ «Магнолія-Л», ПП «Стилет-ЮГ» суд враховує постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2012 року, залишену без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 року по справі №2а/1570/4253/2011 за позовом ТОВ «Біоіл Універсал Україна» до Роздільнянської МДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000222300 від 22.05.2011 року (т.4 а.с. 115-129). Як зазначено у постанові Одеського окружного адміністративного суду по справі №2а/1570/4253/2011 ТОВ «Біоіл Універсал Україна» і ПП «Югтрансагро», ТОВ «Укрвторметагро», ПП «Альбатрос-Південь», ТОВ «Магнолія-Л», ПП «Стилет-ЮГ» було дотримано та виконано умови укладених між ними договорів у вересні-листопаді 2010 року, ТОВ «Біоіл Універсал Україна» на виконання договорів купівлі-продажу придбано товар (соняшник), який розміщено на складах ВАТ «Роздільнянський елеватор», ТОВ «Галаганівський елеватор» та використано у власній господарській діяльності, що підтверджується первинними документами, наявними в матеріалах справи. На підставі ч.1 ст.72 КАС України вказані обставини, встановлені постановою Одеського окружного адміністративного суду по справі №2а/1570/4253/2011 вважаються доведеними.

Суд зазначає, що роблячи висновок про завищення Позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами ПП «Транс-Агро-Плюс», ТОВ «Актів-Транском», ТОВ «Євро-Грейн», ТОВ «Международний труд», ПП «Агроера 2009», ПП «Воб», ПП «Югтрансагро», ТОВ «Укрвторметагро», ТОВ «Магнолія-Л», ПП «Стилет Юг», ПП «Юпитер Русторг» ПП «Інтер-Торгснаб», ПП «Альбатрос південь», ПП «Альтекс Юг», Відповідач, зокрема, послався на висновки актів перевірок вказаних контрагентів, якими встановлено відсутність у них основних фондів, складських приміщень, трудових резервів, що унеможливлює здійснення ними будь-якої господарської діяльності.

Суд не приймає до уваги посилання Відповідача на вказані акти перевірок контрагентів ТОВ «Біоіл Універсал Україна», оскільки чинним законодавством чітко не регламентована обов'язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тої чи іншої діяльності. В свою чергу, представник Відповідача у судовому засіданні також не зміг надати пояснення стосовно того, яка кількість працюючих осіб достатня для такого виду діяльності, за яким було здійснено господарські операції між Позивачем та його контрагентами. В залежності від специфіки виду діяльності підприємство у разі виникнення такої потреби може залучити до виконання роботи інших осіб з наявними ресурсами визначеного обсягу і структури.

Суд не приймає до уваги посилання Відповідача на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2012 року по справі №1570/122/2012, якою задоволено адміністративний позов Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси до приватного підприємства «Юпитер Русторг» (код ЄДРПОУ 37352217), як на доказ фіктивності і безтоварності господарських операцій між Позивачем і вказаним контрагентом. Суд зазначає, що вказаною постановою Одеського окружного адміністративного суду визнано недійсними установчі документи приватного підприємства «Юпитер Русторг» (код ЄДРПОУ 37352217) з моменту реєстрації, анульовано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ приватного підприємства «Юпитер Русторг» (код ЄДРПОУ 37352217) з моменту його видачі, а саме з 10.11.2010 року, визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації приватного підприємства «Юпитер Русторг» № 15561020000040353 від 21.10.2010 року через порушення закону, допущеного при створенні юридичної особи, яке не можна усунути. Вказана постанова по справі №1570/122/2012 не оскаржувалась і набрала законної сили. (т.6 а.с. 66-68).

Надаючи оцінку висновкам Відповідача з огляду на зазначену постанову суду, суд зазначає, що сам факт визнання у судовому порядку недійсними з моменту реєстрації установчих документів підприємства та свідоцтва платника ПДВ не є підставою для визнання недійсними всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації та до моменту виключення з державного реєстру.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» у разі, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Однак Відповідачем не надано доказів обізнаності Позивача щодо дефектів у правовому статусі ПП «Юпитер Русторг». Визнання недійсним установчих документів ПП «Юпитер Русторг» та скасування його реєстрації як платника ПДВ відбулося вже після здійснення господарських операцій з Позивачем, за якими ПП «Юпитер Русторг» були видані відповідні податкові накладні і це саме по собі не спричиняє недійсність всіх угод, укладених з моменту реєстрації ПП «Юпитер Русторг» та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями. Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалах Вищого Адміністративного Суду України № К-8689/09, № К-18405/07 від 23.03.2010 року.

Крім того, суд вказує на необхідність при розгляді адміністративних справ враховувати практику Європейського суду з прав людини, рішення якого, згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також враховуючи приписи ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», є джерелом права та є обов'язковим для виконання Україною.

Так, Європейський суд з прав людини (п'ята секція) у своєму рішенні від 22.01.2009 року (заява №3991/03) у справі «Булвес» АД проти Болгарії зазначив наступне: «Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються, до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Суд зазначає, що можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів Позивача при здійсненні господарських операцій в ланцюзі постачання з третіми особами, для зниження об'єкту оподаткування, доказів чого податковим органом до суду надано не було, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про відсутність фактичного виконання ПП «Транс-Агро-Плюс», ТОВ «Актів-Транском», ТОВ «Євро-Грейн», ТОВ «Международний труд», ПП «Агроера 2009», ПП «Воб», ПП «Югтрансагро», ТОВ «Укрвторметагро», ТОВ «Магнолія-Л», ПП «Юпитер Русторг», ПП «Стилет Юг», ПП «Інтер-Торгснаб», ПП «Альбатрос південь», ПП «Альтекс Юг» своїх обов'язків по договорам купівлі-продажу та надання послуг для ТОВ «Біоіл Універсал Україна» та відсутність у Позивача, як покупця товару і замовника послуг права на податковий кредит з ПДВ.

Крім того, при прийнятті рішення суд враховує положення ст.244-2 КАС України щодо обов'язковості рішення Верховного Суду України, прийнятого за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, та, зокрема, постанову Верховного Суду України від 31.01.2011 року по справі № 21-47а10 за позовом закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, в якому зазначено, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач, і його контрагенти ПП «Транс-Агро-Плюс», ТОВ «Актів-Транском», ТОВ «Євро-Грейн», ТОВ «Международний труд», ПП «Агроера 2009», ПП «Воб», ПП «Югтрансагро», ТОВ «Укрвторметагро», ТОВ «Магнолія-Л», ПП «Стилет Юг», ПП «Інтер-Торгснаб», ПП «Альбатрос південь», ПП «Альтекс Юг», ПП «Юпитер Русторг» на час укладання спірних правочинів, були зареєстровані як платники ПДВ, що не заперечувалось Відповідачем.

Судом не приймаються до уваги посилання Відповідача на постанову від 15.03.2011 року про порушення кримінальної справи №330302-11 по факту скоєння невстановленими особами фіктивного підприємництва, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі та постанову про притягнення як обвинуваченого ОСОБА_1 оскільки факт порушення вказаної кримінальної справи та притягнення особи в якості обвинуваченого не має доказового значення у спірних правовідносинах, з огляду на встановлений ст.62 Конституції України принцип презумпції невинуватості особи, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. (т.3 а.с. 84-87).

Суд зазначає, що органам Державної податкової служби України відповідно до покладених на них функцій та повноважень при перевірці діяльності платників податків не надано права визнання в односторонньому порядку господарських правочинів нікчемними. У взаємозв'язку з наведеним суд також зазначає, що ДПІ не надала під час розгляду справи рішення суду, яке набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочинів між Позивачем та його контрагентами ПП «Транс-Агро-Плюс», ТОВ «Актів-Транском», ТОВ «Євро-Грейн», ТОВ «Международний труд», ПП «Агроера 2009», ПП «Воб», ПП «Югтрансагро», ТОВ «Укрвторметагро», ТОВ «Магнолія-Л», ПП «Стилет Юг», ПП «Юпитер Русторг», ПП «Інтер-Торгснаб», ПП «Альбатрос південь», ПП «Альтекс Юг». Під час розгляду справи Відповідачем також не надано доводів в обґрунтування своїх висновків про суперечність спірних операцій інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, рішень суду про визнання правочину з контрагентом недійсним з цих підстав, як-то передбачено приписами ч. 3 ст.228 ЦК України. Відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності Позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту виконання підрядних робіт, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії Позивача по господарським відносинам зі своїм контрагентом були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Так, згідно довідки АБ № 269666 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності за КВЕД ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» є виробництво нерафінованих олії та жирів, виробництво рафінованих олії та жирів, оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин (т.1 а.с.66). В зв'язку з цим суд вважає, що правочини ТОВ «Біоіл Універсал Україна» по закупівлі соняшника з вищевказаними контрагентами відповідали статутній діяльності Позивача і були обумовлені розумними економічними причинами.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необґрунтованими висновки, зазначені в актах перевірки, про порушення ТОВ «Біоіл Універсал Україна» п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону №168 при здійсненні господарських операцій з ПП «Транс-Агро-Плюс», ТОВ «Актів-Транском», ТОВ «Євро-Грейн», ТОВ «Международний труд», ПП «Агроера 2009», ПП «Воб», ПП «Югтрансагро», ТОВ «Укрвторметагро», ТОВ «Магнолія-Л», ПП «Юпитер Русторг», ПП «Стилет Юг», ПП «Інтер-Торгснаб», ПП «Альбатрос південь», ПП «Альтекс Юг», оскільки Позивачем та вказаними контрагентами було дотримано і виконано умови укладених між ними договорів у вересні - грудні 2010 року. ТОВ «Біоіл Універсал Україна» на виконання договорів купівлі-продажу придбано товар (соняшник), який розміщено на складах ВАТ «Роздільнянський елеватор», ТОВ «Галаганівський елеватор» і використано у власній господарській діяльності, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, наявними в матеріалах справи.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що Позивачем у відповідності до вимог п.п.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 Закону №168 віднесено до складу податкового кредиту податок, сплачений в ціні придбаних товарів та послуг, на підставі податкових накладних, оформлених належним чином та виданих ПП «Транс-Агро-Плюс», ТОВ «Актів-Транском», ТОВ «Євро-Грейн», ТОВ «Международний труд», ПП «Агроера 2009», ПП «Воб», ПП «Югтрансагро», ТОВ «Укрвторметагро», ТОВ «Магнолія-Л», ПП «Юпитер Русторг», ПП «Стилет-Юг», ПП «Інтер-Торгснаб», ПП «Альбатрос південь», ПП «Альтекс Юг», які на момент здійснення господарської діяльності мали статус платників податку на додану вартість.

Щодо висновків акту перевірки № 377-70/23-00/34490471 від 11.04.2011 року про порушення Позивачем пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 (т.1 а.с. 203-205) шляхом включення до податкового кредиту за грудень 2010 року сум ПДВ за податковими накладними, отриманими в минулих податкових періодах внаслідок чого Позивачем завищено податковий кредит на суму 1068012,30 грн. суд зазначає наступне.

У судовому засіданні представник Відповідача зазначив, що Законом № 168 для платника податку не передбачена можливість приймати самостійне рішення про відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. Якщо на дату виникнення права на податковий кредит платник таким правом не скористався, вважається, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку. Однак, на підтвердження вказаної правової позиції Відповідачем не наведено жодної норми Закону №168 (або будь-якого іншого Закону), яка підтверджувала би цей довід.

Згідно з пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, Законом №168 визначено дату виникнення права на податковий кредит, проте не дату його припинення, також, Законом не передбачено, що у зв'язку із несвоєчасним отриманням податкової накладної платник податків позбавляється права на податковий кредит або «…вважається, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит…», як вказано в акті перевірки № 377-70/23-00/34490471 від 11.04.2011 року.

Разом з тим, зі змісту Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» слідує, що у разі, коли платник податку отримує належним чином оформлену податкову накладну із запізненням, то він, з урахуванням граничного строку давності визначення сум податкових зобов'язань, встановленого ст. 15 цього Закону (не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації звітного періоду), не позбавляється права на включення вказаної в ній суми ПДВ до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому вона була отримана.

Отже, доводи Відповідача, що Позивач не має права на податковий кредит у грудні 2010 року на підставі податкових накладних виписаних у минулих податкових періодах є безпідставними. Таким чином, право Позивача на податковий кредит виникло після отримання ним від відповідних контрагентів податкових накладних і зберігалось на протязі 1095 календарних днів. В зв'язку з викладеним суд вважає, що Позивачем правомірно сформований у грудні 2010 року податковий кредит на суму 1068012,30 грн. на підставі податкових накладних, отриманих у минулих податкових періодах від контрагентів ТОВ «Агро-Альянссервіс», ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем», ПП «Река», ПП «Ранчо», Фермерське господарство «Деметра», СФГ «Зернове», ТОВ «Тілігул», ТОВ «АПКС», ТОВ «Ін-тайм», ТОВ «МЗТК», ТОВ «Ферко», ТОВ «Галаганівський елеватор» (т.6 а.с. 21-51).

Крім того, суд зазначає, що Відповідачем було порушено порядок складання податкового повідомлення-рішення № 0000412300 від 26.07.2011 року. У даному податковому повідомленні-рішенні вказано, що воно прийнято на підставі акту перевірки №671-118/23-00/34490471 від 08.07.2011 року. Як вже зазначалось вище судом встановлено, що Роздільнянська МДПІ при складанні акту №671-118/23-00/34490471 від 08.07.2011 року врахувала висновки акту перевірки №377-70/23-00/34490471 від 11.04.2011 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Біоіл універсал Україна» щодо дотримання податкового законодавства при нарахуванні та сплаті ПДВ за грудень 2010 року. Відповідно до п.86.8 ст.86 Податкового Кодексу податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Всупереч вимогам п.86.8 ст.86 ПК України Відповідач провівши перевірку ТОВ «Біоіл Універсал Україна» і склавши Акт перевірки №377-70/23-00/34490471 від 11.04.2011 року, не виніс окреме податкове повідомлення-рішення, а включив висновки даного акту до висновків акту перевірки №671-118/23-00/34490471 від 08.07.2011 року, що не було передбачено законодавством, чинним на момент складання акту №671-118/23-00/34490471 від 08.07.2011 року та податкового повідомлення-рішення № 0000412300 від 26.06.2011 року.

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірності прийнятих ним рішень. На підставі викладеного суд вважає, що податкові повідомлення-рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області № 0000392300, № 0000402300, № 0000412300, № 0000422300 від 26.07.2011 року є протиправними та підлягають скасуванню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 163, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Біоіл Універсал Україна» до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000392300 від 26.07.2011 року, № 0000402300 від 26.07.2011 року, № 0000412300 від 26.07.2011 року, № 0000422300 від 26.07.2011 року - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області № 0000392300 від 26 липня 2011 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Біоіл Універсал Україна» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 222468,75 гривень (з яких за основним платежем 127125,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 95343,75 гривень).

Скасувати податкове повідомлення-рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області № 0000402300 від 26 липня 2011 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Біоіл Універсал Україна» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за звітний період вересень 2010 року на 577411,00 гривень.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області № 0000422300 від 26 липня 2011 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Біоіл Універсал Україна» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 122269,00 гривень (з яких за основним платежем 69868,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 52401,00 гривень).

Скасувати податкове повідомлення-рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області № 0000412300 від 26 липня 2011 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Біоіл Універсал Україна» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за звітний період грудень 2010 року у розмірі 3625665,00 гривень.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.

18 червня 2013 року.

.