Ухвала

від 05.12.2013 по справі 2а/1570/6091/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2013 р.Справа № 2а/1570/6091/2011

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Запорожана Д.В. при секретаріДанюк А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоіл Універсал Україна" до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000392300 від 26.07.2011 року, № 0000402300 від 26.07.2011 року, № 0000412300 від 26.07.2011 року, № 0000422300 від 26.07.2011 року, -

встановиЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоіл Універсал Україна" (далі - Позивач, або ТОВ "Біоіл Універсал Україна") звернулося до суду з позовом до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області (далі - Відповідач, або Роздільнянська МДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000392300, № 0000402300, № 0000412300, № 0000422300 від 26.07.2011 року.

Суд першої інстанції своєю постановою від 14 червня 2013 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Біоіл Універсал Україна" до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000392300 від 26.07.2011 року, № 0000402300 від 26.07.2011 року, № 0000412300 від 26.07.2011 року, № 0000422300 від 26.07.2011 року - задовольнив в повному обсязі.

Скасував податкове повідомлення-рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області № 0000392300 від 26 липня 2011 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Біоіл Універсал Україна" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 222468,75 гривень (з яких за основним платежем 127125,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 95343,75 гривень).

Скасував податкове повідомлення-рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області № 0000402300 від 26 липня 2011 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Біоіл Універсал Україна" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за звітний період вересень 2010 року на 577411,00 гривень.

Скасував податкове повідомлення-рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області № 0000422300 від 26 липня 2011 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Біоіл Універсал Україна" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 122269,00 гривень (з яких за основним платежем 69868,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 52401,00 гривень).

Скасував податкове повідомлення-рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області № 0000412300 від 26 липня 2011 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Біоіл Універсал Україна" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за звітний період грудень 2010 року у розмірі 3625665,00 гривень.

Роздільнянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Одеській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Роздільнянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Одеській області посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, в період з 17.06.2011 року по 01.07.2011 року Роздільнянською МДПІ було проведено позапланові виїзні документальні перевірки ТОВ "Біоіл Універсал Україна", за результатами яких було складено наступні акти перевірок: акт №670-117/23-00/34490471 від 08.07.2011 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Біоіл універсал Україна" щодо дотримання податкового законодавства при нарахуванні та сплаті ПДВ за період вересень 2010 року", акт №671-118/23-00/34490471 від 08.07.2011 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Біоіл Універсал Україна" щодо дотримання податкового законодавства при нарахуванні та сплаті ПДВ за період грудень 2010 року", акт №672-119/23-00/34490471 від 08.07.2011 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Біоіл Універсал Україна" з питань взаємовідносин з контрагентами за період з 01.06.2008 року по 31.12.2010 року".

На підставі вищезгаданих актів перевірки Роздільнянська МДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення: № 0000392300, № 0000402300; № 0000412300; №0000422300.

З актів перевірок №670-117/23-00/34490471, №671-118/23-00/34490471, №672-119/23-00/34490471, № №377-70/23-00/34490471 від 11.04.2011 року вбачається, що висновки Роздільнянської МДПІ про завищення Позивачем податкового кредиту та від'ємного значення з ПДВ базується на визнанні Роздільнянською МДПІ недійсними і такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків правочинів, укладених ТОВ "Біоіл Універсал Україна" з контрагентами: ПП "Югтрансагро", ПП "Транс-Агро-Плюс", ПП "Агроера 2009", ПП "Воб", ТОВ "Актів-Транском", ТОВ "Євро-Грейн", ТОВ "Международний труд", ПП "Юпитер Русторг", ТОВ "Укрвторметагро", ТОВ "Магнолія-Л", ПП "Стилет-Юг", ПП "Альтекс-Юг", ПП "Інтер-Торгснаб", ПП "Альбатрос-Південь".

Висновки актів перевірок ТОВ "Біоіл Універсал Україна" щодо недійсності та безтоварності правочинів, укладених Позивачем з контрагентами в свою чергу, базуються на висновках актів перевірок вказаних вище юридичних осіб. У ході перевірок за наслідками яких було встановлено відсутність у постачальників Позивача необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, достатніх трудових ресурсів. На думку Відповідача, в порушення статей 203, 215, 228 ЦК України, правочини ТОВ "Біоіл Універсал Україна" з вказаними контрагентами не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Біоіл Універсал Україна" було укладено договори між: ВАТ "Роздільнянський елеватор" - договір доручення № 1 від 01.06.2010 року; ТОВ "Галаганівський елеватор" (Зерновий склад) договір № 34 складського зберігання та надання послуг по прийманню, сушці, очистці та відпуску зернових культур; ТОВ "Євро-Грейн" договір купівлі-продажу №Б1012-166-532; ТОВ "Международний труд" договір купівлі-продажу №Б1012-167-532; ПП "Югтрансагро" договір купівлі-продажу №Б1009-033-532; ПП "Транс-Агро-Плюс" договір купівлі-продажу №Б1009-040-532; ПП "Воб" договір купівлі-продажу №Б1009-015-532; ТОВ "Укрвторметагро" договір купівлі-продажу № Б1010-102-532; ТОВ "Магнолія-Л" договір купівлі-продажу №Б1011-150-532; ПП "Стилет-Юг" договір купівлі-продажу № Б1010-104-532;ПП "Альтекс-Юг" договір купівлі-продажу № Б1011-155-532; ПП "Альбатрос-Південь" договір купівлі-продажу №Б1010-097-532; ПП "Юпитер Русторг" договір купівлі-продажу №Б1012-172-532; ТОВ "Актів Транском" договір №24/06 на транспортно-експедиторське обслуговування.

Для підтвердження факту оплати і поставки товару - позивачем до суду надано було видаткові і товарно-транспортні накладні, реєстри прийнятого вантажу, платіжні доручення.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Біоіл Універсал Україна" у серпні-грудні 2010 року придбавало соняшник у контрагентів ПП "Транс-Агро-Плюс", ТОВ "Євро-Грейн", ТОВ "Международний труд", ПП "Юпитер-Русторг", ПП "Агроера 2009", ПП "Воб", ПП "Югтрансагро", ТОВ "Укрвторметагро", ТОВ "Магнолія-Л", ПП "Стилет Юг", ПП "Інтер-Торгснаб", ПП "Альбатрос південь" на умовах СРТ (Інкотермс 2000), в зв'язку з чим товар (соняшник) поставлявся вказаними контрагентами безпосередньо на склади ВАТ "Роздільнянський елеватор", ТОВ "Галаганівський елеватор" на картку (квоту) ТОВ "Біоіл Універсал Україна", що підтверджується укладеними між ТОВ "Біоіл Універсал Україна" та ВАТ "Роздільнянський елеватор", ТОВ "Галаганівський елеватор" договорами.

У зв'язку з цим товарно-транспортні накладні на перевезення соняшнику від контрагентів ПП "Транс-Агро-Плюс", ТОВ "Євро-Грейн", ТОВ "Международний труд", ПП "Юпитер-Русторг", ПП "Агроера 2009", ПП "Воб", ПП "Югтрансагро", ТОВ "Укрвторметагро", ТОВ "Магнолія-Л", ПП "Стилет Юг", ПП "Інтер-Торгснаб", ПП "Альбатрос південь" зберігалися безпосередньо у ВАТ "Роздільнянський елеватор", ТОВ "Галагановський елеватор" і були відсутні у Позивача. Підтвердженням факту транспортування соняшнику вищевказаними контрагентами Позивача на територію ВАТ "Роздільнянський елеватор" є журнал реєстрації автотранспорту ВАТ "Роздільнянський елеватор". Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що посилання Роздільнянської МДПІ в актах перевірок Позивача на відсутність у нього товарно-транспортних документів, як на доказ безтоварності відповідних операцій є необгрунтованими.

Статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (чинного станом на дату виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №168) регулюється порядок обчислення та сплати податку, у тому числі питання формування податкового кредиту, дати його виникнення та умов нарахування.

Відповідно до п.п. 7.2.6. п. 7.2 ст.7 Закону №168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно до п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що первинні документи по господарським операціям з ПП "Транс-Агро-Плюс", ТОВ "Актів-Транском", ТОВ "Євро-Грейн", ТОВ "Международний труд", ПП "Агроера 2009", ПП "Воб", ПП "Югтрансагро", ТОВ "Укрвторметагро", ТОВ "Магнолія-Л", ПП "Юпитер Русторг", ПП "Стилет Юг", ПП "Інтер-Торгснаб", ПП "Альбатрос південь", ПП "Альтекс Юг" відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і не дають підстав для висновку про нездійснення (безтоварність) спірних операцій. При цьому, надаючи оцінку реальності і товарності господарських операцій між Позивачем і ПП "Югтрансагро", ТОВ "Укрвторметагро", ПП "Альбатрос-Південь", ТОВ "Магнолія-Л", ПП "Стилет-ЮГ" суд враховує постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2012 року, залишену без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 року по справі №2а/1570/4253/2011 за позовом ТОВ "Біоіл Універсал Україна" до Роздільнянської МДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000222300 від 22.05.2011 року.

Як зазначено у постанові Одеського окружного адміністративного суду по справі №2а/1570/4253/2011 ТОВ "Біоіл Універсал Україна" і ПП "Югтрансагро", ТОВ "Укрвторметагро", ПП "Альбатрос-Південь", ТОВ "Магнолія-Л", ПП "Стилет-ЮГ" було дотримано та виконано умови укладених між ними договорів у вересні-листопаді 2010 року, ТОВ "Біоіл Універсал Україна" на виконання договорів купівлі-продажу придбано товар (соняшник), який розміщено на складах ВАТ "Роздільнянський елеватор", ТОВ "Галаганівський елеватор" та використано у власній господарській діяльності, що підтверджується первинними документами, наявними в матеріалах справи. На підставі ч.1 ст.72 КАС України вказані обставини, встановлені постановою Одеського окружного адміністративного суду по справі №2а/1570/4253/2011 вважаються доведеними.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання Відповідача на вказані акти перевірок контрагентів ТОВ "Біоіл Універсал Україна", оскільки чинним законодавством чітко не регламентована обов'язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тої чи іншої діяльності.

Крім того, при розгляді адміністративних справ враховувати практику Європейського суду з прав людини, рішення якого, згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також враховуючи приписи ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", є джерелом права та є обов'язковим для виконання Україною.

Так, Європейський суд з прав людини (п'ята секція) у своєму рішенні від 22.01.2009 року (заява №3991/03) у справі "Булвес" АД проти Болгарії зазначив наступне: "Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються, до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Також, при прийнятті рішення слід враховувати положення ст.244-2 КАС України щодо обов'язковості рішення Верховного Суду України, прийнятого за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, та, зокрема, постанову Верховного Суду України від 31.01.2011 року по справі № 21-47а10 за позовом закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, в якому зазначено, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач, і його контрагенти ПП "Транс-Агро-Плюс", ТОВ "Актів-Транском", ТОВ "Євро-Грейн", ТОВ "Международний труд", ПП "Агроера 2009", ПП "Воб", ПП "Югтрансагро", ТОВ "Укрвторметагро", ТОВ "Магнолія-Л", ПП "Стилет Юг", ПП "Інтер-Торгснаб", ПП "Альбатрос південь", ПП "Альтекс Юг", ПП "Юпитер Русторг" на час укладання спірних правочинів, були зареєстровані як платники ПДВ, що не заперечувалось Відповідачем.

Крім того, не приймаються до уваги посилання Відповідача на постанову від 15.03.2011 року про порушення кримінальної справи №330302-11 по факту скоєння невстановленими особами фіктивного підприємництва, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі та постанову про притягнення як обвинуваченого ОСОБА_1 оскільки факт порушення вказаної кримінальної справи та притягнення особи в якості обвинуваченого не має доказового значення у спірних правовідносинах, з огляду на встановлений ст.62 Конституції України принцип презумпції невинуватості особи, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки, зазначені в актах перевірки, про порушення ТОВ "Біоіл Універсал Україна" п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону №168 при здійсненні господарських операцій з ПП "Транс-Агро-Плюс", ТОВ "Актів-Транском", ТОВ "Євро-Грейн", ТОВ "Международний труд", ПП "Агроера 2009", ПП "Воб", ПП "Югтрансагро", ТОВ "Укрвторметагро", ТОВ "Магнолія-Л", ПП "Юпитер Русторг", ПП "Стилет Юг", ПП "Інтер-Торгснаб", ПП "Альбатрос південь", ПП "Альтекс Юг", оскільки Позивачем та вказаними контрагентами було дотримано і виконано умови укладених між ними договорів у вересні - грудні 2010 року. ТОВ "Біоіл Універсал Україна" на виконання договорів купівлі-продажу придбано товар (соняшник), який розміщено на складах ВАТ "Роздільнянський елеватор", ТОВ "Галаганівський елеватор" і використано у власній господарській діяльності, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, наявними в матеріалах справи.

На підставі матеріалів справи та оцінки представлених доказів, колегія суддів вважає, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податкові повідомлення-рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області № 0000392300, № 0000402300, № 0000412300, № 0000422300 від 26.07.2011 року є протиправними та підлягають скасуванню в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області , - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоіл Універсал Україна" до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000392300 від 26.07.2011 року, № 0000402300 від 26.07.2011 року, № 0000412300 від 26.07.2011 року, № 0000422300 від 26.07.2011 року, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя Д.В. Запорожан