Постанова

від 05.07.2013 по справі 815/3946/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3946/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Одеса

01 липня 2013 року

16год.28хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

За участю секретаря - Малени В.І.

За участю сторін:

Від позивача: Висоцький С.О. - за довіреністю

Від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Інжинірінг» до Державної податкової інспекції в м.Южному Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява ТОВ «Стандарт Інжинірінг», в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.02.2013р. №0000042220 та №0000032220 (позивачем допущено технічну помилку у написанні номеру оскаржених податкових повідомлень-рішень); стягнути судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та відсутність в його діях порушень приписів Податкового кодексу України, посилаючись на наступне. Перевірка проведена упереджено, без взяття до уваги наданих під час перевірки документів та доказів, при складанні акту перевіряючим допущено неповне з'ясування обставин взаємовідносин з TOB «Аван-Тайм.Зовнішторг», TOB «Аван-Тайм», TOB «Олдеко», не перевірено фактичне виконання укладених договорів, які носять реальний характер, що повністю підтверджено наданими первинними документами. Наявними доказами підтверджується реальність руху придбаних товарів та зміни майнового стану в актах перевірки позивача. Складені первинні документи відповідають вимогам законодавства. Нікчемність укладених позивачем та його контрагентами угод не доведена належними доказами. Акти перевірок (про неможливість проведення зустрічної звірки) контрагентів позивача не містять дослідження господарських операцій цих юридичних осіб із позивачем. Позивач не може нести відповідальність за порушення з боку його контрагентів.

Відповідач з адміністративним позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню, посилаючись на правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Перевіркою встановлені порушення позивачем вимог Податкового кодексу України. Реальність господарських операцій між ТОВ «Стандарт Інжинірінг» та TOB «Аван-Тайм.Зовнішторг», TOB «Аван-Тайм», TOB «Олдеко» не підтверджена необхідними первинними документами. Отриманою податковою інформацією підтверджується нікчемність угод позивача з TOB «Аван-Тайм.Зовнішторг», TOB «Аван-Тайм», TOB «Олдеко». Встановлені актом перевірки порушення виключають право позивача на віднесення спірних сум до складу податкового кредиту та валових витрат.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечував з викладених вище підстав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що в період з 21.01.2013р. по 25.01.2013р. посадовою особою ДПІ в м.Южному Одеської області ДПС проведено позапланову невиїзну документальну перевірку TOB «Стандарт Інжиніринг» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства стосовно встановлення взаємовідносин з TOB «Аван-Тайм.Зовнішторг», TOB «Аван-Тайм», TOB «Олдеко» за період з 01.07.2011р. по 31.12.2011р

За результатами вказаної перевірки відповідачем складений акт від 01.02.2013р. №12/4/22-1007/33436167 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки TOB «Стандарт Інжиніринг», з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства стосовно встановлення взаємовідносин з TOB «Аван-Тайм.Зовнішторг», TOB «Аван-Тайм», TOB «Олдеко» за період з 01.07.2011р. по 31.12.2011р.

В висновках акту перевірки зазначено, що TOB «Стандарт Інжиніринг» порушено вимоги: 1) п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.6, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся на суму 112416грн., у т.ч.: за серпень 2011р. - на суму 21281грн., за вересень 2011р. - на суму 6227грн., за жовтень 2011р. - на суму 7114грн., за листопад 2011р. - на суму 36342грн., за грудень 2011р. - на суму 41452грн.; 2) п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2 ст.138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 129278грн., у т.ч. по періодах: 2-3 квартал 2011р. - 31634грн., 2-4 квартал 2011р. - 97644грн.; 3) ч.ч.1, 5 ст.203, ч.2 ст.215 ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, з TOB «Аван-Тайм.Зовнішторг», TOB «Аван-Тайм», TOB «Олдеко».

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивач надав заперечення до акту, які листом №1103/10/22-1009 від 15.02.2013р. залишені без задоволення, а висновки акту перевірки залишені без змін.

На підставі акту перевірки від 01.02.2013р. ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.02.2013р. №0000032220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 112416грн. та застосування штрафних санкцій на суму 56208грн., у зв'язку з порушенням позивачем п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.6, п.201.10 ст.201 ПК України; та №0000042220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 129278грн. у зв'язку з порушенням позивачем пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2 ст.138 ПК України.

TOB «Стандарт Інжинірінг», не погоджуючись з вищевказаними повідомленнями-рішеннями, оскаржило їх в адміністративному порядку до ДПС в Одеській області, звернувшись зі скаргою №27/2-1юр від 27.02.2013р., яку рішенням ДПС в Одеській області №652/10/10-2007 залишено без розгляду. Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до ДПС України зі скаргою №03/4-1юр від 03.04.2013р., яка рішенням ДПС України №1485/6/99-99-10-01-15 від 24.04.2013р. залишена без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін.

Вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення, позивач оскаржив їх до суду, вказуючи на необґрунтованість донарахування податкових зобов'язань та висновків акту перевірки.

Суд погоджується з правовою позицією позивача виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до складеного відповідачем акту перевірки за період з 01.07.2011р. по 31.12.2011р. TOB «Стандарт Інжиніринг» задекларовано валові витрати у сумі 6249489грн.. Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.10.2008р. по 13.09.2011р. встановлено їх завищення на 562080грн., у т.ч. за 3 квартал 2011р. на суму 137540грн., за 4 квартал 2011р. на суму 424540грн.

За період з 01.07.2011р. по 31.12.2011р. TOB «Стандарт Інжиніринг» задекларовано податкового кредиту по ПДВ на суму 1197016грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.07.2011р. по 31.12.2011р. встановлено його завищення на 112416грн., у т.ч.: за серпень 2011р. - на суму 21281грн., за вересень 2011р. - на суму 6227грн., за жовтень 2011р. - на суму 7114грн., за листопад 2011р. - на суму 36342грн., за грудень 2011р. - на суму 41452грн.

У період, що перевірявся позивач мав господарські взаємовідносини із TOB «Аван-Тайм.Зовнішторг», TOB «Аван-Тайм», TOB «Олдеко».

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку про заниження позивачем податку на прибуток за на суму 129278грн. та податку на додану вартість на суму 112416грн. у зв'язку з завищенням податкового кредиту та завищення валових витрат в частині господарських відносин позивача з TOB «Аван-Тайм.Зовнішторг», TOB «Аван-Тайм», TOB «Олдеко», зокрема, слугувала інформація викладена в отриманих відповідачем від інших податкових органів актах перевірок та про неможливість проведення зустрічних звірок. Так, в акті перевірки позивача використана інформація, визначена в наступних актах: 1) в акті Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС від 17.09.2012 року № 650/1520/37426833 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «Аван-Тайм» з питання повноти декларування податкових зобов'язань та правомірності формування податковою кредиту з податку на додану вартість за серпень-вересень 2011 року», на підставі дослідження взаємовідносин встановлено TOB «Аван-Тайм» з ТОВ «ПВП «Сфера», яким встановлено порушення TOB «Аван-Тайм» вимог Господарського Кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України та визначено, що правочини, здійснені TOB «Аван-Тайм» не спричиняють настання правових наслідків, та є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача»; підприємствами-покупцями TOB «Аван-Тайм» безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ, згідно податкових накладних, виписаних TOB «Аван-Тайм» на загальну суму 5810888,7грн.; підприємствами-постачальниками TOB «Аван-Тайм» безпідставно сформовано податкові зобовязання на загальну суму 6335053,2грн.; 2) в акті Кіровоградська ОДПІ 20.11.2012 року №1036/1520/37502950 «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Авант-Тайм.Зовнішторг» з питання повноти декларування податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2011 року», в якому досліджувались правовідносини ТОВ «Авант-Тайм.Зовнішторг» з ТОВ «Інтернет в кожен дім», та в якому зроблено висновок, що правочини, здійснені TOB «Авант-Тайм.Зовнішторг» не спричиняють настання правових наслідків, та є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача»; 3) в актах перевірок ДПІ у Приморському районі м.Одеси №3070/23-5/37680145 від 14.12.2011р. та №318/23-5/37680145 від 17.02.2012р., якими встановлено нереальність та нікчемність правочинів TOB "Олдеко" за жовтень 2011р. та за листопад 2011р. з контрагентами; також в зазначених актах перевірок вказано на відсутність у TOB "Олдеко" трудових ресурсів (водіїв, вантажників, брокерів, бухгалтерів, комірників), підприємство не має на балансі складських та виробничих приміщень, відсутні транспортні засоби.

З цих підстав, відповідачем зроблено висновок про те, що в порушення пунктів п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.6, п.201.10 ст.201 та п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2 ст.138 ПК України TOB «Стандарт інжиніринг» у період з 01.10.2008р. по 13.09.2011р. завищено валові витрати на 562080грн. та за період з 01.07.2011р. по 31.12.2011р. завищено податковий кредит на 112416грн. по господарським відносинам з TOB «Аван-Тайм.Зовнішторг», TOB «Аван-Тайм», TOB «Олдеко», правочини яких визнані нікчемними та такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, основними статутними видами діяльності TOB «Стандарт інжиніринг» є діяльність у сфері інжинірингу, монтажні, будівельні роботи, оптова торгівля.

Судом встановлено, що відносини між TOB «Стандарт Інжиніринг» та TOB «Аван-Тайм» ґрунтувались на договорі поставки №93 від 15.08.2011р., згідно якого TOB «Аван-Тайм» (постачальник) зобов'язується передати у власність TOB «Стандарт Інжинірінг» (покупець), а покупець зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити товар (сантехнічні вироби) на загальну суму 37365грн., з ПДВ 6227,50грн. відповідно до специфікації (заявки).

На виконання умов вищезазначеного договору TOB «Аван-Тайм» здійснило продаж названого вище товару передавши його представнику позивача Зеленовій О.О., яка перебувала у відрядженні відповідно наказу №56 від 31.08.2011р. та №59 від 26.09.2011р., та посвідчень про відрядження, за видатковими накладними №1247 від 01.09.2011р. та №1284 від 26.09.2011р. на підставі довіреностей №21 від 31.08.2011р. та №23 від 23.09.2011р.

Придбаний товар було доставлено автомобілем НОМЕР_1, що підтверджується заявкою на автотранспорт від 01.09.2011р., ТТН №62867 від 01.09.2011р, талоном замовника №653966 від 01.09.2011р. та заявкою на автотранспорт від 26.09.2011р., ТТН №82867 від 26.09.11р, Талоном замовника №653969 від 26.09.2011р.

Доставлено товар було автомобілем НОМЕР_1, що підтверджується заявкою на автотранспорт від 26.09.2011р., ТТН №82867 від 26.09.11р, талоном замовника №653969 від 26.09.2011р. та заявкою на автотранспорт від 03.08.2011р., ТТН №82654 від 03.08.11р, Талоном замовника №653956 від 03.08.2011р.

Отриманий товар було оплачено у безготівковій формі, що підтверджується банківською випискою від 14.11.2011р.

У зв'язку із передачею товару, TOB «Аван-Тайм» складено податкові накладні №1247 від 01.09.2011р. та №1284 від 26.09.2011р., суми ПДВ за якими віднесено позивачем до складу податкового кредиту.

Також, між TOB «Стандарт Інжинірінг» та TOB «Аван-Тайм» був укладений договір №82 від 01.08.2011р., згідно якого TOB «Аван-Тайм» (постачальник) зобов'язується передати у власність TOB «Стандарт Інжинірінг» (покупець), а покупець зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити товар (сантехнічні вироби) на загальну суму 127686,67грн. з ПДВ 21281,11грн. відповідно до специфікації (заявки).

Товар було передано представнику позивача Зеленовій О.О., яка перебувала у відрядженні відповідно наказу №50 від 03.08.2011р., наказу №54 від 25.08.2011р., наказу №51 від 08.08.2011р. та посвідчень про відрядження, за видатковими накладними №0001007 від 03.08.2011р., №0001013 від 09.08.2011р., №0001025 від 25.08.2011р. на підставі довіреностей на отримання ТМЦ №17 від 03.08.2011р., №18 від 08.08.2011р., №20 від 23.08.2011р.

Доставлено товар було автомобілем НОМЕР_1, що підтверджується заявкою на автотранспорт від 03.08.2011р., ТТН №82654 від 03.08.11р, Талоном замовника №653956 від 03.08.2011р.; заявкою на автотранспорт від 09.08.2011р., ТТН №82664 від 09.08.11р, Талоном замовника №653959 від 09.08.2011р.; заявкою на автотранспорт від 25.08.2011р., ТТН №82851 від 25.08.11р, Талоном замовника №653964 від 25.08.2011р.

Отриманий товар було оплачено у безготівковій формі, що підтверджується банківською випискою від 15.09.2011р.

У зв'язку із передачею товару, TOB «Аван-Тайм» складено податкові накладні №1013 від 09.09.2011р., №1025 від 25.08.2011р. та №1013 від 09.09.2011р., суми ПДВ за якими віднесено позивачем до складу податкового кредиту.

Судом встановлено, що відносини між TOB «Стандарт Інжинірінг» та TOB «Олдеко» ґрунтувались на укладеному договорі поставки товарів №37 від 03.10.2011р., згідно якого TOB «Олдеко» (постачальник) зобов'язується передати у власність TOB «Стандарт Інжинірінг» (покупця), а покупець зобов'язується прийняти від продавця та оплатити товар на загальну суму 42700грн. з ПДВ 7116,67грн. відповідно до специфікації (заявки), копії яких залучені до матеріалів справи.

Придбаний товар отримано представником позивача Зеленовою О.О., за видатковими накладними №56 від 03.10.2011р., №403 від 21.10.2011р на підставі довіреностей №25 від 02.10.2011р., №35 від 21.10.2011р. Доставлено товар було автомобілем НОМЕР_2, що підтверджується ТТН №305 від 03.10.11р, Шляховим листом №69 від 03.10.2011р. та автомобілем НОМЕР_1, що підтверджується заявкою на автотранспорт від 21.10.2011р., ТТН №327 від 21.10.11р, талоном замовника №653971 від 21.10.2011р.

Отриманий товар було оплачено у безготівковій формі, що підтверджується банківською випискою від 10.11.2011р.

У зв'язку із передачею товару, TOB «Олдеко» складено податкові накладні №56 від 03.10.2011р. та №403 від 21.10.2011р., суму ПДВ за якими віднесено позивачем до складу податкового кредиту.

Також між TOB «Стандарт Інжинірінг» та TOB «Олдеко» був укладений договір поставки №10 від 03.10.2011р., згідно якого TOB «Олдеко» (постачальник) зобов'язується передати у власність TOB «Стандарт Інжинірінг» (покупця), а покупець зобов'язується прийняти від продавця та оплатити товар на загальну суму 34400грн. з ПДВ 5733,33грн. відповідно до специфікації (заявки).

На виконання умов вищезазначеного договору TOB «Олдеко» передано товар представнику TOB «Стандарт Інжинірінг» Зеленовій О.О., за видатковою накладною №36 від 01.11.2011р. на підставі довіреності №37 від 01.11.2011р. Товар доставлено втомобілем КАМАЗ-5511 д/н НОМЕР_3, що підтверджується Заявкою на автотранспорт від 01.11.2011р., ТТН №453 від 01.11.11р, Талоном замовника №653975 від 01.11.2011р.

Отриманий товар було оплачено у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками від 31.10.2011р.

У зв'язку із передачею товару, TOB «Олдеко» складено податкову накладну №36 від 01.11.2011 року, суму ПДВ за якою віднесено позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ.

Судом встановлено, що відносини між TOB «Стандарт Інжинірінг» та TOB «Аван-Тайм.Зовнішторг» ґрунтувались на укладеному договорі поставки товарів №72 від 28.10.2011р., згідно якого TOB «Аван-Тайм.Зовнішторг» (постачальник) зобов'язується передати у власність TOB «Стандарт Інжинірінг» (покупця), а покупець зобов'язується прийняти від продавця та оплатити товар на загальну суму 474000грн. з ПДВ 79000грн.

На виконання умов вищезазначеного договору TOB «Аван-Тайм.Зовнішторг» передало товар представнику позивача Панкову Г.М., який перебував у відрядженні відповідно наказу №68 від 01.11.2011р. та посвідчення про відрядження, за видатковими накладними №615, №616 від 01.11.2011р. на підставі довіреності №38 від 01.11.2011р. разом з відповідними податковими накладними №615, №616 від 01.11.2011 року. Товар доставлено ТЗ МАН д/н НОМЕР_4, що підтверджується Заявкою на автотранспорт від 01.11.2011р., ТТН №РРН-0000381 від 01.11.11р, Талоном замовника №653973 від 01.11.2011р. Також, на виконання умов вищезазначеного договору TOB «Аван-Тайм.Зовнішторг» передало товар представнику позивача Зеленовій О.О., яка перебувала у відрядженні відповідно наказу №72 від 01.12.2011р. та посвідчення про відрядження, за видатковою накладною №1047 від 01.12.2011р. на підставі довіреності №42 від 30.11.2011р. Товар доставлено ТЗ ГАЗ-2705 д/н НОМЕР_5, що підтверджується ТТН№501 від 01.12.11р, Шляховим листом №81 від 01.12.2011р. Також, на виконання умов вищезазначеного договору TOB «Аван-Тайм.Зовнішторг» було передано придбаний товар представнику позивача Зеленовій О.О., яка перебувала у відрядженні відповідно наказу №73 від 02.12.2011р. та посвідчення про відрядження, за видатковою накладною №1048 від 02.12.2011р. на підставі довіреності №43 від 30.11.2011р. Товар доставлено ТЗ ГАЗ-2705 д/н НОМЕР_5, що підтверджується ТТН №502 від 02.12.11р, шляховим листом №82 від 02.12.2011р.

Отриманий товар було оплачено у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками від 11.01.2012р., 27.01.2012р.

У зв'язку із передачею товару, TOB «Аван-Тайм.Зовнішторг» оформлено податкові накладні №615 та №616 від 01.11.2011р., №1047 від 01.12.2011р., №1048 від 02.12.2011р., сума ПДВ за якими віднесено позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ.

Отриманий товар позивачем було належним чином оприбутковано на складі, в підтвердження чого суду надано оборотно-сальдові відомості по рахунку 281 товари на складі та картки складського обліку матеріалів.

Як вбачається з наданих позивачем письмових доказів, для зберігання, обробки придбаних у постачальників товарів ТОВ «Стандарт Інжиніринг», орендовано складські приміщення відповідно до договору №01/11 від 03.01.2011р. Для перевезення придбаних у постачальників товарів та іншого майна, TOB позивачем орендовано транспортний засіб ГАЗ-2705 д/н НОМЕР_5 (свідоцтво про реєстрацію ТЗ - РВС №311654) відповідно до договору оренди від 01.01.2011р.; в штаті підприємства працює водій-постачальник ОСОБА_4, який прийнятий на роботу наказом від 23.10.2006р. №36-к, та має посвідчення водія №020546. Крім того, для перевезення товарів у 2011р. TOB «Стандарт інжиніринг» укладено договір з перевізником ВККП «Вєлєс» від 14.01.2011р., на виконання умов якого сторонами складалися акти виконаних робіт та інші документи. Як вбачається з наданої копії журналу реєстрації довіреностей за 2011р., на працівників позивача виписувалися відповідні довіреності для отримання ТМЦ.

В свою чергу, TOB «Стандарт інжиніринг» використано придбаний товар в оподатковуваних операціях в межах власної господарської діяльності та реалізовано його іншим юридичним особам, в підтвердження чого до матеріалів справи залучено договір поставки №57-11 від 04.10.2011р. із додатковою угодою, специфікації №1 та №2, видаткові накладні на постачання товару контрагентам - Одеській залізниці та ТОВ «Енергоінвест», банківські виписки.

Первинні документи, що підтверджують товарність господарської операції з придбання позивачем товару, включення цих витрат до валових витрат, оплати товару, а також виникнення права на віднесення сум сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту, залучені до матеріалів справи та підтверджують реальність господарських операцій позивача з визначеними в акті перевірки контрагентами, використання отриманого товару у власній господарській діяльності, та обґрунтованість віднесення спірних сум ПДВ до податкового кредиту, а понесених витрат - до валових (договори, податкові накладні, видаткова накладні, специфікації, накази на відрядження, довіреності, ТТН, шляхові листи, оборотно-сальдові відомості, картки складського обліку, банківські виписки, тощо).

Крім того, як встановлено судом, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.04.2012р. по справі №1570/795/2012 задоволено адміністративний позов TOB «Олдеко» до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС та визнано протиправними дії ДПІ у Приморському районі м.Одеси по складанню актів «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB «Олдеко» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період жовтень 2011 року» від 14.12.2011р. №3070/23-5/37680145, «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB «Олдеко» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період листопад 2011 року» від 17.02.2012 року № 318/23-5/37680145, «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB «Олдеко» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період грудень 2011 року» від 24.02.2012 року № 505/23-5/37680145. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012р. по справі №2а/1570/795/2012 постанова Одеського окружного адміністративного суду від 09.04.2012р. залишена без змін.

Визнання протиправними дій органу ДПС по складанню актів про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Олдеко», якими встановлено відсутність реального характеру господарських операцій ТОВ «Олдеко», у т.ч., з TOB «Стандарт Інжиніринг», означає що такі акти не могли слугувати у розумінні ст.83 ПК України тією інформацією, що могла бути використана в ході перевірки TOB «Стандарт інжиніринг» та будь-які висновки акту позапланової перевірки від 01.02.2013р., що на них спираються, є протиправними.

Вказаними судовими рішеннями визнані протиправними дії податкових органів щодо складання актів щодо контрагента позивача - ТОВ «Олдеко», дані яких були покладені в основу акту ДПІ в м.Южному Одеської області ДПС перевірки позивача від 01.02.2013р. №12/4/22-1007/33436167, що додатково свідчить про протиправність висновків акту перевірки від 01.02.2013р. щодо завищення позивачем податкового кредиту та заниження валових витрат у перевіряємий період по правовідносинам з ТОВ «Олдеко».

Відповідно до ст.22 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування, можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявність яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податку податкового обов'язку.

Згідно ст.185 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування, крім того, є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Статтею 188 Податкового Кодексу України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче за звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на етиловий спирт, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту встановлений статтею 198 ПК України.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Проте, включені позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за серпень-грудень 2011р. сума 112416грн. на відповідну дату, була підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, які були виписані TOB «Аван-Тайм.Зовнішторг», TOB «Аван-Тайм», TOB «Олдеко» згідно п.201.1 ст.201 ПК України, відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються певні реквізити.

Відповідно до пунктів 201.4, 201.6, 201.8, 201.10 ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно пунктів 2, 5, 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010р. №969, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку. Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку. Згідно пунктів 1, 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. №1379, податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті. Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Будь-яких зауважень стосовно статусу TOB «Аван-Тайм.Зовнішторг», TOB «Аван-Тайм», TOB «Олдеко» як платника ПДВ на час виписки податкових накладних в акті перевірки позивача не міститься.

Необґрунтованим є також і висновок про порушення позивачем вимог п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2 ст.138 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток, який спирається на твердження про завищення валових витрат позивача по відносинам з TOB «Аван-Тайм.Зовнішторг», TOB «Аван-Тайм», TOB «Олдеко».

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України у цьому розділі об'єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

Згідно з п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2 ст.138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з п.138.4, п.138.6 ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу

При цьому, підпунктом 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з акту перевірки, при формуванні висновку про завищення валових витрат на суму 562080грн. по операціям з TOB «Аван-Тайм.Зовнішторг», TOB «Аван-Тайм», TOB «Олдеко» та, відповідно заниження податку на прибуток на суму 129278грн. ДПІ взагалі не надавалась оцінка документам, що свідчить про поставку товарів та розрахунок за них. Усі висновки спирались виключно на податкову інформацію по контрагентам TOB «Аван-Тайм.Зовнішторг», TOB «Аван-Тайм», TOB «Олдеко», та відповідна частина акту перевірки позивача не містить зазначення, які порушення вимог податкового законодавства допущені ТОВ «Стандарт Інжинірінг» та в чому саме вони полягали, як і не зазначено, які дефекти первинних документів, наданих до перевірки, свідчать про необґрунтованість декларування понесених витрат у деклараціях з податку на прибуток за відповідні періоди.

Докази використання придбаного товару в оподатковуваних операціях в межах власної господарської діяльності залучені до матеріалів справи.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку про безтоварний характер господарських операцій та нікчемність угод позивача TOB «Аван-Тайм.Зовнішторг», TOB «Аван-Тайм», TOB «Олдеко» стало, у тому числі те, що TOB «Аван-Тайм.Зовнішторг», TOB «Аван-Тайм», TOB «Олдеко» мали господарські відносини з контрагентами (ТОВ «Інтернет в кожен дім», ТОВ «ПВП «Сфера», ТОВ «Авєс-Торг», ТОВ «Рангіроа», ТОВ «Фортуна-Лайн»), угоди яких визнані податковими органами такими, що не носять реальний характер. Однак, ТОВ «Стандарт Інжинірінг» не мав господарських відносин з вказаними підприємствами, а отже а отже висновки податківців щодо них не можуть стосуватися ТОВ «Стандарт Інжинірінг».

Відповідно до ст.3 ГК України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно Національного класифікатора України, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005р. №375 (з наступними змінами і доповненнями), економічна діяльність - це процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництва, процесом виробництва та випуску продукції.

Згідно ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.1 ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Правовими наслідками укладення правочину є виникнення у сторін такого договору взаємних прав та обов'язків з їх подальшою реалізацією. Оскільки укладені позивачем зі своїми контрагентами договори були укладені сторонами, скріплені печатками та підписами, сторонами виконані зобов'язання за ним (сплачені кошти, передано товар), то відповідно вказані договори не можуть вважатися фіктивними. Отже, відповідачем зроблено необґрунтований висновок про нікчемність договорів, укладених між позивачем та його контрагентами, та фіктивний характер господарських операцій за ними.

Судом встановлено, що укладені між ТОВ «Стандарт Інжинірінг» та TOB «Аван-Тайм.Зовнішторг», TOB «Аван-Тайм», TOB «Олдеко» договори не є недійсними в силу вказівки на це в законі, відсутні судові рішення про визнання їх недійсними, реальність господарських операцій за цими договорами підтверджується первинними документами в матеріалах справи.

Правова позиція суду з питань нікчемності договору враховує те, що згідно із п.18 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідачем не надано доказів наявності фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та його контрагентами правочинів.

Таким чином, відповідачем не доведено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов'язкової ознаки для визнання правочину нікчемним. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Крім того, посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, частини 1,2 статті 215, статтю 216 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Вказані висновки випливають також із норми ст.20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Згідно п.5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Відповідно до п.6 Порядку №984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В акті перевірки ТОВ «Стандарт Інжинірінг» не обґрунтовано згідно з вимогами Порядку, в чому полягає порушення позивачем п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.6, п.201.10 ст.201 та п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2 ст.138 ПК України з посиланням на первинні або інші документи бухгалтерського та податкового обліку, тому цей акт оцінюється судом за правилами ст.86 КАС України як доказ, що не підтверджує наявність такого порушення у зв'язку з включенням ТОВ «Стандарт Інжинірінг» до складу податкового кредиту спірної суми ПДВ по господарським операціям з TOB «Аван-Тайм.Зовнішторг», TOB «Аван-Тайм», TOB «Олдеко», та витрат позивача за цими операціями - до валових.

Заперечуючи проти позову, відповідач не наводить на спростування доводів позивача інших ніж зазначені в акті, обставин та міркувань, та надав додаткові матеріали, які підтверджують висновок суду про те, що в порушення вимог Порядку №984 висновки по ТОВ «Стандарт Інжинірінг» зроблені виключно як похідні від результатів перевірок його контрагентів TOB «Аван-Тайм.Зовнішторг», TOB «Аван-Тайм», TOB «Олдеко» та припущень перевіряючого.

Відповідно до ст.83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Таким чином, висновок документальної перевірки про безтоварність, нікчемність, фіктивність угод між ТОВ «Стандарт Інжинірінг» та TOB «Аван-Тайм.Зовнішторг», TOB «Аван-Тайм», TOB «Олдеко» обґрунтований виключно даними додаткового характеру, одержаними з матеріалів, складених іншими податковими органами, хоча висновки про встановлені порушення податкового законодавства не можуть бути обґрунтовані виключно додатковою інформацією, одержаною не з первинних документів ТОВ «Стандарт Інжинірінг», а з документів за результатами перевірки іншого платника податків.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, ДПІ не довела, що оскаржувані висновки акут перевірки мають будь-яке підґрунтя та документальне підтвердження.

Враховуючи необґрунтованість висновку про порушення ТОВ «Стандарт Інжинірінг» вимог ПК України, заниження позивачем податку на прибуток за на суму 129278грн. та податку на додану вартість на суму 112416грн., відсутність підстав для висновку про нікчемність правочинів позивача з TOB «Аван-Тайм.Зовнішторг», TOB «Аван-Тайм», TOB «Олдеко», суд дійшов висновку про протиправність оскаржених податкових повідомлень-рішень, що є підставою для їх скасування і задоволення позову ТОВ «Стандарт Інжинірінг» у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Інжинірінг» до Державної податкової інспекції в м.Южному Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Южному Одеської області ДПС від 15.02.2013р. №0000042220.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Южному Одеської області ДПС від 15.02.2013р. №0000032220.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Інжинірінг» 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири)грн. судового збору.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 05.07.2013р.

Суддя М.М. Аракелян

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Інжинірінг» до Державної податкової інспекції в м.Южному Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Южному Одеської області ДПС від 15.02.2013р. №0000042220.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Южному Одеської області ДПС від 15.02.2013р. №0000032220.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Інжинірінг» 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири)грн. судового збору.

05 липня 2013 року.

.