Ухвала

від 18.06.2013 по справі 2а-4131/11/0124

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" червня 2013 р. м. Київ К/9991/61800/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Горбатюка С.А.,

Мороз Л.Л.,

Чумаченко Т.А.

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Релігійної громади (парафії) «Храм перенесення мощів Миколая Чудотворця» Одесько-Кримського екзархату Української Греко-Католицької Церкви на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Ялтинської міської ради, треті особи: Релігійна громада (парафія) «Храм перенесення мощів Миколая Чудотворця» Одесько-Кримського екзархату Української Греко-Католицької Церкви, Українська Греко-Католицька Церква (м. Львів, Верхні Гаї), Українська Греко-Католицька Церква (с.Жванець), Українська Греко-Католицька Церква (м. Фастів), про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Ялтинської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Ялтинської міської ради 29-ї сесії 4-го скликання №108 від 11.04.2005 року «Про затвердження матеріалів попереднього узгодження та надання дозволу Української Греко-Католицької церкви на розробку проекту землеустрою з відводу земельної ділянки для будівництва та обслуговування «Храм перенесення мощів Миколи Чудотворця» по вул. Тімірязєва, на землях Ялтинської міської ради».

Позовні вимоги мотивовано посиланнями на те, що відповідач при прийнятті спірного рішення не врахував, що частина земельної ділянки накладена на земельну ділянку, якою користувався позивач та на якій розташовані будівлі. За оцінкою позивача, в порушення статей 116, 151, 212 Земельного кодексу України, Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, затвердженого Постановою КМ України від 31.03.2004 року № 427 (далі - Порядок № 427) відповідач не дотримався процедури, встановленої вказаними нормами.

Постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 21.03.2011 в задоволені позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2012 року скасовано постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 21.03.2011 року. Позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Ялтинської міської ради 29-ї сесії 4-го скликання №108 від 11.04.2005 року.

Релігійна громада (парафії) «Храм перенесення мощів Миколая Чудотворця» Одесько-Кримського екзархату Української Греко-Католицької Церкви, посилаючись у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2012 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розгляд касаційної скарги здійснено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п.2 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неприбуттям сторін у судове засідання.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.04.2003 року керівник Релігійної громади (парафія) «Храм перенесення мощів Миколая Чудотворця» Одесько-Кримського екзархату Української Греко-Католицької церкви Гаврилів І.І. звернувся до Ялтинської міської ради із заявою про передачу в оренду земельної ділянки площею 0,15 га за адресою: м. Ялта, вул. Тімірязева, для будівництва храму.

Рішенням 29-ї сесії 4-го скликання Ялтинської міської ради № 108 від 11 квітня 2005 року затверджені матеріали попереднього узгодження місце розташування земельної ділянки Української Греко-Католицької церкві, для будівництва і обслуговування «Храму перенесення мощів Миколи Чудотворця» за адресою: м. Ялта, вул. Тімірязєва і даний дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки орієнтовною площею 0,15 га, з подальшим наданням в оренду строком на 49 років.

Підставою для прийняття рішення відповідача були звернення громади Української Греко-Католицької церкви м.Ялти, матеріали попереднього узгодження місце розташування земельної ділянки.

В матеріалах справи наявний акт від 28.04.2003 р. вибору та обстеження земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка відводиться громаді Української Греко-Католицької церкви для будівництва та обслуговування Храму перенесення мощів Миколи Чудотворця за адресою: м. Ялта, вул. Тімірязєва.

Зі змісту акта комісії вбачається, що будівель та споруд, які належать замовнику з визначенням їх функціонального використання на земельній ділянці немає.

Висновок комісії: рекомендувати Ялтинської міської раді передати громаді Української Греко-Католицької церкви в постійне користування земельну ділянку загальної площею 0,15га для будівництва та обслуговування Храму перенесення мощів Миколи Чудотворця за адресою: м. Ялта, вул. Тімірязєва.

Рішенням 39-ї сесії 4-го скликання Ялтинської міської ради № 140 від 08.02.2006 року ОСОБА_5 наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,0500 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку (реконструкції), господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі висновку судової експертизи суди попередніх інстанцій встановили, що межі земельної ділянки, яка визначена для передання Української Греко-Католицькій церкві для будівництва та обслуговування Храму перенесення мощів Миколи Чудотворця за адресою: м. Ялта, вул. Тімірязєва (кадастровий номер 0111900000:01:015:0000) і земельної ділянки, яка планується для передачі ОСОБА_5 для будівництва і обслуговування житлового будинку (реконструкції), господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 0111900000:015:0298), накладаються одна на одну. Площа накладення складає 0,0243га.

Позивач вважає, що при прийнятті рішення № 108 від 11.04.2005 року порушено його права, оскільки, в порушення ряду законодавчих норм, відповідачем не було враховано наявності будівель на частині його ділянки, що накладається на іншу ділянку.

Відповідно до частини 5 статті 116 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час прийняття оскарженого рішення) надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частною 2 статті 151 Земельного кодексу України вибір земельних ділянок для розміщення об'єктів проводиться юридичними особами, зацікавленими у їх відведенні. Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування зобов'язані в порядку, визначеному законодавством України, надавати інформацію юридичним особам, зацікавленим у відведенні земельних ділянок, щодо можливих варіантів розміщення об'єктів відповідно до затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою. Порядок вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 4, 6, 7 Порядку № 427 сільська, селищна, міська рада, районна, Київська чи Севастопольська міська держадміністрація реєструє клопотання в день його подання з присвоєнням реєстраційного номера, розглядає клопотання і в п'ятиденний строк після реєстрації надсилає постійно діючій комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів (далі - комісія), утвореній відповідною радою або держадміністрацією.

До складу комісії включаються заступник голови сільської, селищної, міської ради або заступник голови місцевої держадміністрації (голова комісії), а також представники районного (міського) органу земельних ресурсів, природоохоронного органу, санітарно-епідеміологічної служби, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини.

До роботи в комісії також залучаються власники та користувачі земельних ділянок, які пропонуються до вибору, представник заявника.

У разі відведення земельної ділянки для розробки корисних копалин або забудови території на площах їх залягання комісія може залучати до роботи в ній представників органів державного геологічного контролю та органів державного гірничого нагляду для отримання додаткової інформації щодо можливості вибору земельної ділянки для розміщення об'єкта.

Результати роботи комісії оформляються актом, у якому зазначаються:

склад комісії;

назва об'єкта, для розміщення якого здійснюється вибір земельної ділянки, його основні характеристики, орієнтовний розмір земельної ділянки з урахуванням перспективи її розширення тощо;

умови вилучення (викупу) земельної ділянки;

основні характеристики земельної ділянки (правовий режим земель, склад угідь та їх продуктивність, якісна характеристика ґрунтового покриву, наявність особливо цінних земель, будівель, споруд, багаторічних та деревно-чагарникових насаджень тощо);

орієнтовна сума збитків, яка підлягатиме відшкодуванню власнику землі чи землекористувачу;

орієнтовна сума втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, пов'язаних з вилученням земель;

можливість поліпшення малопродуктивних земель шляхом нанесення родючого шару ґрунту, знятого під час будівництва об'єктів, тощо.

У разі неможливості вибору земельної ділянки в акті зазначається мотивоване обґрунтування відмови.

Акт вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів підписується головою і членами комісії, скріплюється печатками і разом з матеріалами, що використовувалися під час його складання, передається юридичній особі для подання до сільської, селищної, міської ради, районної, Київської чи Севастопольської міської держадміністрації з метою прийняття відповідного рішення.

Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Проте, колегія суддів дійшла висновку про відсутність порушень вказаних положень законодавства відповідачем при винесенні спірного рішення від 11.04.2005 року, оскільки не доведено користування позивачем ділянкою та наявності на ній належних йому будівель на час прийняття спірного рішення від 11.04.2005 року.

Так, дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки у власність ОСОБА_5 наданий лише рішенням 39-ї сесії 4-го скликання Ялтинської міської ради № 140 від 08.02.2006 року, тобто після прийняття спірного рішення від 11.04.2005 року.

Крім того, на підставі даних акта від 28.04.2003 року вибору та обстеження земельної ділянки в натурі (на місцевості) судами попередніх інстанцій фактично встановлено відсутність будівель на земельній ділянці, яка відводиться громаді Української Греко Католицької церкви на час прийняття спірного рішення, тобто станом на 11.04.2005 року.

Таким чином, на час прийняття спірного рішення Ялтинської міської ради № 108 від 11.04. 2005 року на земельній ділянці були відсутні будівлі позивача, користування частиною вказаної ділянки ним не доведено.

У зв'язку з наведеним необґрунтованим є твердження позивача про порушення відповідачем процедур, передбачених статтями 116, 151, 212 Земельного кодексу України та Порядком № 427.

Натомість, суд апеляційної інстанції, врахувавши висновки проведеної у справі судової експертизи від 18.07.2012 року №1193, погодився з твердженням позивача про наявність будівель на вказаній частині ділянки.

Проте, за даними висновку експертизи в межах земельної ділянки, яка планується для передачі в оренду Релігійній громаді (парафія) «Храм перенесення мощів Миколи Чудотворця» Одесько-Кримського екзархату Української Греко-Католицької церкви за адресою м. Ялта, вул. Тімірязєва на землях Ялтинської міської ради згідно з рішенням Ялтинської міської ради від 11.04.2005р. №108 (кадастровий номер 0111900000:01:015:0000) на дату огляду відсутні будь-які будови або споруди.

Крім того, вказаний висновок зроблено станом на дату огляду, тобто 18.07.2012 року, тому він не може свідчити про наявність чи відсутність будівель на ділянці станом на час прийняття спірного рішення від 11.04.2005 року.

Таким чином, на підставі даних акта від 28.04.2003 року вибору та обстеження земельної ділянки в натурі (на місцевості) судами попередніх інстанцій встановлено відсутність будівель на земельній ділянці, яка відводиться громаді Української Греко-Католицької церкви на час прийняття спірного рішення, тобто станом на 11.04.2005 року.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги доводи позивача щодо наявності на спірній ділянці будівель на час прийняття рішення Ялтинської міської ради від 11.04.2005 року.

Зокрема, позивач посилався на довідки, виписки та листи, які складені після прийняття рішення від 11.04.2005 року, а тому не можуть підтверджувати наявність будівлі станом на 11.04.2005 року та не можуть спростувати відомості акта від 28.04.2003 року вибору та обстеження земельної ділянки в натурі.

Крім того, рішення Ялтинського міського суду АР Крим, на які посилається позивач у підтвердження своїх доводів, стосуються земельної ділянки за адресою: м. Ялта, вул. Крупської, 24-а, в той час, коли у даній справі спір виник щодо іншої ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Посилання позивача на обставини, встановлені при розгляді кримінальної справи також обґрунтовано не взято до уваги судом першої інстанції, оскільки відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у позові.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана не вірно.

Відповідно до ст. 226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Релігійної громади (парафії) «Храм перенесення мощів Миколая Чудотворця» Одесько-Кримського екзархату Української Греко-Католицької Церкви задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2012 року у цій справі скасувати.

Постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 березня 2011 року у цій справі залишити в силі.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: