Рішення

від 21.06.2013 по справі 906/330/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" червня 2013 р. Справа № 906/330/13-г

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

при секретарі судового засідання: Павліченко Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Нагірний М.О. - ( наказ про призначення №1 від 21.12.2006р.) ( в засіданнях суду 31.05.13р., 12.06.13р. та 21.06.13р.)

від відповідача: Куликов І.А. - дов. від 28.03.2013р., дійсна до 28.03.2016р., посв. адвоката №274 від 28.12.2006р. ( в засіданнях суду 31.05.13р. та 12.06.13р.)

В засіданні суду 31.05.2013р. оголошувалась перерва до 12.06.13р., 12.06.2013р. оголошувалась перерва до 21.06.2013р. згідно ст. 77 ГПК України.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оренда-Буд" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стс-Генпідряд" (м.Радомишль, Житомирська область)

про стягнення 28455,85 грн.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Оренда-Буд" (м. Київ) звернувся до господарського суду з позовом про стягнення на його користь з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Генпідряд" (м. Радомишль) 28455, 85 грн. заборгованості, з яких: 26 746, 61 грн. - основного боргу, 1256, 77 грн. - 3% річних з простроченої суми, 452, 47 грн. - сума інфляційних нарахувань, що виникли внаслідок неналежного виконання умов Договору №15-11-10 оренди обладнання від 15.11.2010р.

Ухвалою від 06.03.2013р. господарський суд прийняв справу до свого провадження, присвоївши їй №906/330/13-г та вжив заходи по підготовці справи до розгляду.

До початку розгляду справи по суті сторони не скористалися правом на зміну предмету або підстави позову та, відповідно, на подання зустрічного позову.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові та в додаткових доповненнях до нього, просить суд їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, наведених у відзиві та у додаткових доповненнях до нього, просить в його задоволенні - відмовити (а. с. 38-40, 92-95, т. 1).

В ході вирішення спору сторони подавали додаткові письмові пояснення по суті вимог та заперечень, а також додаткові докази, як на свій розсуд, так і на вимогу суду. В порядку ст. 30 ГПК України в засідання суду викликався колишній директор відповідача Запорожець В. В. для дачі пояснень по суті справи.

Відповідно до ст. 38 ГПК України господарський суд витребовував додаткові докази, необхідні для правильного становлення всіх обставин спору від Радомишльського відділення Малинської МДПІ, від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва , від ВАТ "Трест"Київміськбуд-2" та від Державного реєстратора виконкому Житомирської міської ради.

Господарський суд продовжив строк вирішення спору у справі №906/330/13-г в порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України до 22.05.2013р.

Однак з врахуванням конкретних обставин цієї справи, спір вирішено у строк більший, ніж передбачено ст. 69 ГПК України , однак з дотриманням критеріїв розумності строку, визначених у практиці Європейського суду з прав людини ( п. 31 Рішення Європейського суду з прав людини від 1 лютого 2007 р. у справі "Макаренко проти України", п. 27 Рішення Європейського суду з прав людини від 08.04.2010р. у справі "Гутка проти України", ухвала у справі "Малицька-Васовська проти Польщі" (від 05 квітня 2001р., №41413/98);

В судовому засіданні 21.06.2013р. представнику позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду про часткове задоволення позову в порядку ст. 85 ГПК України.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши уповноваженого представника позивача, -

ВСТАНОВИВ:

15.11.2010р. ТОВ "Оренда-Буд" (м. Київ) (орендодавець) та ТОВ "СТС-Генпідряд" (м. Радомишль) (орендар) уклали Договір №15-11-10 оренди наступного обладнання:

- колиска з електроприводом ЛЕ-100-300 в кількості 8 штук, вартістю 21000 грн. за одиницю (надалі за текстом - Договір №15-11-10).

Сторони домовились, що акт передавання-приймання обладнання є невід'ємною частиною договору (п. 1.3. Договору оренди №15-11-10).

Порядок передачі - приймання обладнання в оренду сторони обмовили у розділі 2 Договору №15-11-10, а також домовились про те, що орендар (відповідач) зобов'язаний визначити відповідальну особу за прийом та безпечну експлуатацію обладнання (п. п. а, ж п. 3.2. Договору №15-11-10).

За користування майном орендар (відповідач) сплачує орендодавцю (позивачу) орендну плату в розмірі 2600 грн. за одиницю (в т.ч. ПДВ) за місяць; орендна плата сплачується на умовах 100% передплати (п. п. 4.2., 4.3. Договору №15-11-10).

Орендна плата перераховується відповідачем на розрахунковий рахунок орендодавця №26002700000070 в АКБ "Укрсоцбанк", МФО 322012 щомісяця, не пізніше 31 числа (п. 4.1. Договору №15-11-10).

Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань передбачено розділом 5 Договору №15-11-10.

Сторони погодили, що Договір №15-11-10 діє з моменту підписання і до 31.12.2010р.

20.12.2010р. сторони уклали Додаткову угоду до Договору оренди обладнання №15-11-10, згідно якої внесли зміни до п. 1.1. Договору №15-11-10 щодо передачі в оренду колиски з електроприводом ЛЕ-100-300 в кількості 17 штук, а також погодили строк дії Договору №15-11-10 - до 30 червня 2011р. (а. с. 64, т. 1).

Судом встановлено, що Договір №15-11-10 та Додаткову угоду до нього від 20.12.2010 р. від імені орендаря (відповідача) було підписано директором товариства - Запорожцем В'ячеславом Васильовичем.

Факт виконання позивачем зобов'язань щодо надання відповідачу в оренду колисок з електроприводом ЛЕ-100-300 підтверджується наступними доказами:

- актом приймання-передачі обладнання в оренду від 06.12.2010р. (обладнання за інв. №6 на об'єкт по вул. Ломоносова, 33/43, м. Київ);

- актом приймання-передачі обладнання в оренду від 06.12.2010р. (обладнання за інв. №24к на об'єкт по вул. Ломоносова, 33/43, м. Київ);

- актом приймання-передачі обладнання в оренду від 08.12.2011р. (обладнання за інв. №43 на об'єкт по вул. Ломоносова м. Київ);

- актом приймання-передачі обладнання в оренду від 26.11.2010р. (обладнання за інв. №53 на об'єкт по вул. Ломоносова, 33/43 м. Київ);

- актом приймання-передачі обладнання в оренду від 14.01.2011р. (обладнання за інв. №40 на об'єкт по вул. Ломоносова, 33/43 м. Київ);

- актом приймання-передачі обладнання в оренду від 06.12.2010р. (обладнання за інв. №41 на об'єкт по вул. Ломоносова, 33/43 м. Київ);

- актом приймання-передачі обладнання в оренду від 07.06.2011р. (обладнання за інв. №51 на об'єкт по вул. Ломоносова, м. Київ);

- актом приймання-передачі обладнання в оренду від 14.06.2011р. (обладнання за інв. №14 на об'єкт по вул. Ломоносова, м. Київ);

- актом приймання-передачі обладнання в оренду від 14.06.2011р. (обладнання за інв. №35 на об'єкт по вул. Ломоносова, м. Київ) (а. с. 65-74, т. 1).

Факт виконання відповідачем зобов'язань з повернення позивачу обладнання ( колисок з електроприводом ЛЕ-100-300 ) з оренди підтверджується наступними доказами:

- актом приймання-передачі обладнання в оренду від 30.03.2011р. (обладнання за інв. №53 (неповна комплектація);

- актом приймання-передачі обладнання в оренду від 29.07.2011р. (обладнання за інв. №57 (з недоліками);

- актом приймання-передачі обладнання в оренду від 21.07.2011р. (обладнання за інв. №43 (з недоліками);

- актом приймання-передачі обладнання в оренду від 29.07.2010р. (обладнання за інв. №41 (в повному комплекті);

- актом приймання-передачі обладнання в оренду від 16.08.2011р. (обладнання за інв. №35 (в повному комплекті);

- актом приймання-передачі обладнання в оренду від 10.08.2011р. (обладнання за інв. №51 (в повному комплекті);

- актом приймання-передачі обладнання в оренду від 10.08.2011р. (обладнання за інв. №14 (в повному комплекті);

- актом приймання-передачі обладнання в оренду від 16.08.2011р. (обладнання за інв. №40 (а.с. 75-82, т. 1).

Судом встановлено, що спір між сторонами щодо повернення орендованого обладнання з оренди - відсутній.

Окрім того, судом встановлено, що в ході виконання договірних зобов'язань за Договором №15-11-10 сторони оформили також 12 актів здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) на загальну суму 278 333,54 грн. , а саме : від 30.11.2010р., 20.12.2010р., 31.12.2010р., 31.01.2011р., 28.02.2011р., 31.03.2011р., 30.04.2011р., 30.06. 2011р., 31.07.2011р., 31.08.2011р., 30.09.2011р., 31.10.2011р. , підписаних керівниками юридичних осіб та скріплених відбитками їх печаток (а.с.17-28, т. 2).

Орендоване у позивача обладнання, як встановлено судом, відповідач використовував в ході виконання обов'язків субпідрядника відповідно до укладеного 15.11.2010 року Договору №15/11-2010 на виконання будівельних робіт на об'єкті: "Будівництво і реконструкція Українського НДІ Онкології і радіології МОЗ України, вул. Ломоносова, 33/43, м. Київ" з генеральним підрядником ВАТ "Трест" Київміськбуд-2".

Відповідно до Договірної ціни до цього Договору вартість експлуатації будівельних машин та механізмів, в т.ч. вартість орендованих у позивача колисок з електроприводом ЛЕ -100-300 включено замовником будівництва ВАТ "Трест" Київміськбуд-2" до актів виконаних робіт ( ф.КБ -2в) та довідок про вартість виконаних робіт ( ф. КБ-3) у якості витрат субпідрядника ТОВ "СТС-Генпідряд" (а. с. 131-138, т. 1).

Розрахунки ВАТ "Трест" Київміськбуд-2" з субпідрядником ТОВ "СТС-Генпідряд" проведено у повному обсязі, чим підтверджено відшкодування останньому витрат , понесених за оренду використаного обладнання позивача ( а.с. 56 Т.2).

Судом встановлено, що позивач для оплати відповідачем орендних платежів , оформляв також рахунки-фактури: №69 від 16.11.2010р. на суму 10400, 00 грн.; №73 від 01.12.2010р. на суму 10400, 00 грн.; №82 від 09.12.2010р. на суму 10400, 00 грн.; №1 від 06.01.2011р. на суму 5200, 00 грн.; №2 від 06.01.2011р. на суму 31200, 00 грн.; №3 від 13.01.2011р. на суму 5200, 00 грн.; №8 від 28.02.2011р. на суму 41600, 00 грн.; №17 від 04.04.2011р. на суму 41600, 00 грн.; №28 від 10.05.2011р. на суму 29293, 33 грн.; №39 від 04.07.2011р. на суму 48793, 33 грн.; №39 від 05.09.2011р. на суму 71346, 61 грн.; №44 від 05.10.2011р. на суму 51546, 61 грн. (а.с. 158-169, т. 1).

З них, відповідач станом на 31.10.2011 року оплатив в сумі 221 591,93 грн. наступними платежами : 10 400,00 грн. - 25.11.2010р. , 10 400, 00 грн. - 02.12.2010р., 10 712,00 грн. - 20.12.2010р., 5200,00 грн. - 11.01.2011р., 5200,00 грн. - 19.01.2011р., 22186,60 грн. - 07.02.2011р., 41600,00 грн. - 08.04.2011р., 25 000,00 грн. - 07.06.2011р. , 45893,33 грн. - 14.06.2011р., 20 000,00 грн. - 23.08.2011р., 25 000,00 грн. - 12.09.2011р.

З врахуванням вище викладеного, заборгованість станом на 31.10.11 року за оренду обладнання складала 51 546,61 грн.

Однак з врахуванням наданих послуг у жовтні 2011 року на суму 5 200, 00 грн., загальна сума заборгованості збільшилася до суми 56 746,61 грн. ( 278 338, 54 грн. ( сума за актами виконаних робіт) - 221 591,93 грн. ( загальна сума оплати).

Таким чином, станом на 31.10.11 року неоплаченими вважались наступні місяці: червень 2011р. - на суму 3793,33 грн., липень 2011р. - на суму 30 939,98 грн., серпень 2011р. - на суму 11613,30 грн., вересень 2011р. - на суму 5200,00 грн., а також жовтень 2011р. - на суму 5200,00 грн. (а.с. 61 Т.2).

У період з 31.10.2011р. по 09.11.2012 року включно відповідач сплатив кошти в загальній сумі 30 000,00 грн., а саме: 10 000,00 грн. - 10.11.2011р., 5 000,00 грн. - 16.06.2012р., 5 000,00 грн. - 22.06.2012р., 5 000,00 грн. - 26.07.2012р., 5 000,00 грн. - 09.11.2012р.

У зв'язку з цим, станом на 4 березня 2013 року заборгованість відповідача за оренду обладнання зменшилась до суми 26 746,61 грн.

Неоплаченими станом на дату звернення з цим позовом до суду вважаються наступні місяці: липень 2011р. - на суму 4 733,31 грн. ( загальна сума за актом 30 939,98 грн.) , серпень 2011р. - на суму 11613,30 грн., вересень 2011р. - на суму 5200,00 грн., а також жовтень 2011р. - на суму 5200,00 грн. (а.с. 61 Т.2).

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати орендованого обладнання на суму 26746, 61 грн. основного боргу, зумовило позивача звернутися до господарського суду за захистом порушеного права, з одночасним пред'явленням вимоги сплатити останній з врахуванням інфляційних втрат та 3% річних за користування чужими грошовими коштами , виходячи із загальної суми боргу 56 746,61 грн., що існував станом на 31.10.11 року.

В ході розгляду справи №906/330/13-г відповідач в добровільному порядку заборгованість перед позивачем не погасив.

В ході вирішення спору, відповідач, заперечуючи проти позову, змінював власні правові позиції, які полягали як в запереченні обставин належного укладення відповідачем Договору №15-11-10 оренди обладнання відповідно до ч.2 ст. 207 ГК України у письмовій формі, так і в підписанні Акту від 31.10.2011р. здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) уповноваженою особою відповідача. Заперечував відповідач взагалі сам факт укладення договору у письмовій формі, у зв'язку з чим наполягав на відсутності в останнього сили підстави заявленого позову ( а.с. 39-40 Т.1)

Спростовуючи вище викладені доводи відповідача в частині заперечення Договору №15-11-10 як підстави позову, позивач надав до матеріалів справи банківські виписки , що містять посилання на підстави платежу як Договір №15-11 від 15.11.2010р., так і виставлені позивачем рахунки-фактури. Окрім того, про договір як підставу виникнення договірних зобов'язань у податковому обліку позивачем подано податкову декларацію з податку на прибуток на додану вартість від 15.11.2011р., розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, реєстр виданих та отриманих податкових накладних, податкові накладні (а. с. 48-57, 171-198, т. 1).

Відповідно до зміненої правової позиції проти позову відповідач визнав, що сплачені кошти за оренду майна загалом на суму 251 591, 93 грн. не заперечуються як такі, що сплачені на виконання Договору №15-11-10 як підстави позову та відображені підприємством у складі податкової звітності, як валові витрати та віднесені до складу податкового кредиту.

Натомість отримані не уповноваженими відповідачем особами та заявлені позивачем до стягнення на суму 26 746,61 грн. послуги з оренди відповідачем не схвалювалися, тому в силу приписів ст. 241 ЦК України не створили для нього юридичних наслідків . Зокрема, Акт від 30.09.2011 року на суму 5 200,00 грн. підписаний та затверджений Запорожцем В'ячеславом Васильовичем, який станом на зазначену в акті дату не працював у товаристві на будь-якій посаді та не отримував довіреності на вчинення юридично-значимих дій від імені товариства.

Разом з тим, відповідач підтвердив, що Акт від 31.10.2011 року на суму 5 200,00 грн. підписаний та затверджений Генеральним директором ТОВ "СТС-Генпідряд" Запорожцем Василем Порфировичем (а.с. 92 - 95 Т.1).

З огляду на заперечення відповідача в частині схвалення ним правочинів з отримання послуг оренди на спірну суму 26 746,61 грн., судом, за даними додатку №5 до податкової декларації (розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту), роз'ясненого Радомишльським відділенням Малинської МДПІ, додатково встановлено, що відповідач відніс до податкового кредиту протягом періоду з листопада 2010р. по жовтень 2011р. включно наступні податкові накладні, а саме:

за грудень 2010р.

- №68 від 02.12.2010р. на загальну суму 10400,00 грн. в т.ч. ПДВ - 1733, 33 грн.

- №69 від 20.12.2010р. на загальну суму 10712 грн. в т.ч. ПДВ - 1785, 33 грн.

за січень 2011р.:

- №1 від 11.01.2011р. на загальну суму 5200 грн. в т.ч. ПДВ - 866, 67 грн.;

- №2 від 19.01.2011р. на загальну суму 5200 грн. в т.ч. ПДВ - 866, 67 грн.;

за лютий 2011р.:

- №3 від 31.01.2011р. на загальну суму 22186, 60 грн. в т.ч. ПДВ - 3697, 77 грн.;

за березень 2011р.:

- №6 від 28.02.2011р. на загальну суму 41600 грн. в т.ч. ПДВ - 6933, 33 грн.;

за травень 2011р.:

- №3 від 30.04.2011р. на загальну суму 48793, 33 в т.ч. ПДВ - 8132, 22 грн.;

- №1 від 31.03.2011р. на загальну суму 41600 грн. в т.ч. ПДВ - 6933, 33 грн.;

за червень 2011р.:

- №3 від 30.06.2011р. на загальну суму 48793, 33 грн. в т.ч. ПДВ - 8132, 22 грн.;

за серпень 2011р.:

- №4 від 30.06.2011р. на загальну суму 11613, 30 грн. в т.ч. ПДВ - 1935, 55 грн.;

за вересень 2011р.:

- №2 від 30.09.2011р. на загальну суму 5200 грн. в т.ч. ПДВ - 866, 67 грн.;

за жовтень 2011р.:

-№7 від 31.10.2011р. на загальну суму 5200 грн. в т.ч. ПДВ - 866, 67 грн.

Однак до додатку №5 до податкової декларації (розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту) відповідачем не включені податкові накладні за листопад 2010р. , квітень та липень 2011р. (а. с. 201-202 т. 1).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в сукупності за правилами ст. 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку частково задовольнити позовні вимоги, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Договір №15-11-10 оренди обладнання від 15.11.2010р., укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 762 ЦК за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами, а зобов'язання, що виникає з його укладення має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (525, 526 ЦК України).

Належне виконання зобов'язання - це виконання зобов'язання, обумовленого, насамперед, в договорі чи акті цивільного законодавства способом, предметом, у встановлений строк та в певному місці, належній особі та належною особі.

У зв'язку з цим, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, за загальним правилом, не допускається, крім випадків, передбачених законом або самим договором (ст.193 ГК України, ст. 525 ЦК України).

Позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, передав відповідачеві у користування об'єкти оренди за відповідну плату згідно Договору №15-11-10, що підтверджується актами приймання - передачі обладнання в оренду, з приводу чого спір між сторонами відсутній.

Актами здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг): від 30.11.2010р., 20.12.2010р., 31.12.2010р., 31.01.2011р., 28.02.2011р., 31.03.2011р., 30.04.2011р., 30.06. 2011р., 31.07.2011р., 31.08.2011р., 30.09.2011р., 31.10.2011р., підписаних керівниками юридичних осіб та скріплених їх печатками підтверджується прийняття наданих позивачем послуг відповідачем (а.с.17-28, т. 2)

Стосовно Акту здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) від 30.09.2011р. на загальну суму боргу 51 546, 61 грн., з врахуванням боргу за попередній період в сумі 46 346,61 грн. підписаного від імені відповідача Запорожцем В'ячеславом Васильовичем як не уповноваженою особою станом на дату його підписання в контексті змісту ст. 241 ЦК України.

За змістом ч.3 ст. 206 Цивільного кодексу України на виконання договору, укладеного в письмовій формі, сторони вчиняють як усні, так і письмові правочини.

За визначенням поняття правочину ( ст. 202 ЦК України) як дії особи, спрямованої на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, акти здачі - приймання виконаних робіт (надання послуг) є правочинами, вчиненими на виконання Договору №15-11-10.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права і обов'язки особи, які він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину ( п.3.4 Постанови Пленуму ВГСУ № 11 від 29.05.13р. "Про деякі питання визнання правочинів ( господарських договорів) недійсними.

Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, які він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Доказом такого схвалення може бути вчинення посадовою особою дій, які свідчать про схвалення правочину ( прийняття його виконання, підписання товаророзпорядчих документів , інше).

Судом встановлено, що станом на 01.09.2011р. керівником ТОВ "СТС-Генпідряд" та підписантом згідно відомостей з ЄДР вважався Запорожець Василь Порфирович. Відповідно, у Запорожця В.В., який до 30.08.2011 року обіймав повноваження керівника товариства, останні станом на 30.09.2011 року були відсутні.

Судом встановлено, що відповідач не повідомив позивача як контрагента за договором про зміну осіб, уповноважених представляти юридичну особу у відносинах з третіми особами та про зміну місцезнаходження останньої.

Однак судом достовірно встановлено та визнано самим відповідачем, що Акт здачі-приймання виконаних робіт від 31.10.2011р. на загальну суму боргу - 56 746, 61 грн., з врахуванням боргу за попередній період в сумі 51 546, 61 грн., а отже і за вересень 2011 року, підписано Генеральним директором ТОВ "СТС-Генпідряд" Запорожцем Василем Порфировичем.

Підписанням Акту здачі-приймання виконаних робіт від 31.10.2011р. на загальну суму боргу 56 746, 61 грн. Генеральним директором ТОВ "СТС-Генпідряд" Запорожцем Василем Порфировичем є доказом схвалення дій Запорожця В.В. , вчинених 30.09.2011 року при підписанні від імені юридичної особи Акту здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) від 30.09.2011р. на загальну суму боргу 51 546, 61 грн.

Окрім того, відповідачем віднесена на податковий кредит сума 10 400,00 грн. за оренду обладнання у вересні та жовтні 2011 року.

З врахуванням встановлених обставин, господарським судом у повному обсязі відхиляються доводи відповідача про не схвалення юридичною особою послуг з надання оренди на суму боргу 26 746,61 грн. Тому матеріально-правова вимога про його стягнення в судовому порядку підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Оскільки відповідач допустив неналежне виконання грошового зобов'язання, тому застосуванню підлягають вимоги ст.229 ГК України та 625 ЦК України, відповідно до яких боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із розрахунку позивача сума інфляційних нарахувань становить 452, 47 грн. нарахованих з період з 30.11.2011р. по 31.12.2012р.

Господарський суд, перевіривши правильність нарахування позивачем інфляційних втрат, вважає за необхідне зазначити наступне.

При обрахуванні сум інфляційних витрат судом приймається до уваги, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться „ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, №265 „Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Нарахування індексу інфляції у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Цією нормою передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення. І якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю, має місце "дефляція" (дорожчання гривні), а не її знецінення. Тому неприпустимо при розрахунку інфляційних за великий безперервний період прострочення сплати боргу пропускати ті місяці, в яких мала місце "дефляція", оскільки це призводить до руйнування ланцюга розрахунків, а відтак, до відхилення розрахункової величини інфляції від фактичної.

Тобто, незастосування "ланцюгового" методу при підрахунку суми інфляційних призводить до надлишкового нарахування інфляційних на користь позивача.

Натомість позивачем нарахування інфляційних втрат за період з 01.07.2012р. по грудень 2012р. здійснено не за відповідними цим місяцям індексами інфляції, а за індексами інфляції минулих місяців, що є неправильним по суті їх застосування до індексації грошового боргу. За наведених обставин, господарський суд відмовляє у стягненні інфляційних втрат на суму 31, 75 грн.

Враховуючи вищенаведене, обгрунтованою до стягнення є сума інфляційних нарахувань за період з 30.11.2011р. по 15.05.2012р. на суму 420, 72 грн., яка підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних з простроченої суми за період з 30.11.2011р. по 15.05.2012р., яка становить 1 256, 77 грн. Перевіривши розрахунок річних, господарський суд вважає за необхідне задовольнити його в заявленому розмірі.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем обгрунтованість позовних вимог доведена та відповідачем не спростована належними та допустимими доказами в порядку ст. 34 ГПК України, на застосуванні приписів якої останній наполягав в ході вирішення спору.

Відповідно до ч.2 ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-7, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Генпідряд" (12201, Житомирська область, Радомишльський район, місто Радомишль, вул. Котовського, буд. 35, ідентифікаційний код 32375423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оренда-Буд" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12, ідентифікаційний код 34796903) - 26746, 61 грн. - основного боргу, 1256, 77 грн. - 3% річних з простроченої суми, 420, 72 грн. - інфляційних нарахувань, 1720, 50 грн. - судового збору.

3. Відмовити у стягненні інфляційних втрат на суму 31, 75 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 03 липня 2013 року

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати: 1 - у справу, 2-3 сторонам рек.