Постанова

від 09.09.2013 по справі 906/330/13-г

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2013 р. Справа № 906/330/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Савченко Г.І.

судді Павлюк І. Ю. ,

судді Крейбух О.Г.

при секретарі судового засідання Новак Р.А.

за участю представників сторін:

Від позивача - директор Нагірний М.О.

Від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Генпідряд" на рішення господарського суду Житомирської області від 21.06.13 р. у справі №906/330/13-г (суддя Машевська О.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оренда-Буд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Генпідряд"

про стягнення 28455,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 21 червня 2013 року у справі №906/330/13-г - позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Генпідряд" (12201, Житомирська область, Радомишльський район, місто Радомишль, вул. Котовського, буд. 35, ідентифікаційний код 32375423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оренда-Буд" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12, ідентифікаційний код 34796903) - 26746, 61 грн. - основного боргу, 1256, 77 грн. - 3% річних з простроченої суми, 420, 72 грн. - інфляційних нарахувань, 1720, 50 грн. - судового збору. У стягненні інфляційних втрат на суму 31, 75 грн., відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СТС-Генпідряд" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Житомирської області від 21 червня 2013 року у справі №906/330/13-г - скасувати. Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вважає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, були не вірно застосовані норми матеріального права та не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Скаржник апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що:

15.11.2010р. ТОВ "Оренда-Буд" (м. Київ) (орендодавець) та ТОВ "СТС-Генпідряд" (м. Радомишль) (орендар) уклали Договір №15-11-10 оренди наступного обладнання:

- колиска з електроприводом ЛЕ-100-3 00 в кількості 8 штук, вартістю 21000 грн. за одиницю (надалі за текстом - Договір №15-11-10).

Сторони домовились, що акт передавання-приймання обладнання є невід'ємною частиною договору (п. 1.3. Договору оренди №15-11-10).

Порядок передачі - приймання обладнання в оренду сторони обмовили у розділі 2 Договору №15-11-10, а також домовились про те, що орендар (відповідач) зобов'язаний визначити відповідальну особу за прийом та безпечну експлуатацію обладнання (п. п. а, ж п. 3.2. Договору №15-11-10).

За користування майном орендар (відповідач) сплачує орендодавцю (позивачу) орендну плату в розмірі 2600 грн. за одиницю (в т.ч. ПДВ) за місяць; орендна плата сплачується на умовах 100% передплати (п. п. 4.2., 4.3. Договору №15-11-10).

Орендна плата перераховується відповідачем на розрахунковий рахунок орендодавця №26002700000070 в АКБ "Укрсоцбанк", МФО 322012 щомісяця, не пізніше 31 числа (п. 4.1. Договору №15-11-10).

Сторони погодили, що Договір №15-11-Ю діє з моменту підписання і до 31.12.2010р.

20.12.2010р. сторони уклали Додаткову угоду до Договору оренди обладнання №15-11-10, згідно якої внесли зміни до п. 1.1. Договору №15-11-10 щодо передачі в оренду колиски з електроприводом ЛЕ-100-3 00 в кількості 17 штук, а також погодили строк дії Договору №15-11-10 -до 30 червня 2011р. (а. с. 64, т. 1).

Зазначає, що судом першої інстанції було встановлено, що Договір №15-11-10 та Додаткову угоду до нього від 20.12.2010 року від імені орендаря (відповідача) було підписано директором товариства - Запорожцем В"ячеславом Васильовичем.

Крім того зазначає, що судом першої інстанції встановлено, що в ході виконання договірних зобов'язань за Договором №15-11-10 сторони оформили також 12 актів здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) на загальну суму 278 333,54 грн. , а саме : від 30.11.2010р., 20.12.2010р., 31.12.2010р., 31.01.2011р., 28.02.2011р., 31.03.2011р., 30.04.2011р., 30.06. 2011р., 31.07.2011р., 31.08.2011р., 30.09.2011р., 31.10.2011р. , підписаних нібито керівниками юридичних осіб та скріплених відбитками їх печаток (а.с.17-28,т.2).

Вказує на те, що позивач для оплати відповідачем орендних платежів оформляв також рахунки-фактури: №69 від 16.11.2010р. на суму 10400, 00 грн.; №73 від 01.12.2010р. на суму 10400, 00 грн.; №82 від 09.12.2010р. на суму 10400, 00 грн.; №1 від 06.01.2011р. на суму 5200, 00 грн.; №2 від 06.01.2011р. на суму 31200, 00 грн.; №3 від 13.01.2011р. на суму 5200, 00 грн.; №8 від 28.02.2011р. на суму 41600, 00 грн.; №17 від 04.04.2011р. на суму 41600, 00 грн.; №28 від 10.05.2011р. на суму 29293, 33 грн.; №39 від 04.07.2011р. на суму 48793, 33 грн.; №39 від 05.09.2011р. на суму 71346, 61 грн.; №44 від 05.10.2011р. на суму 51546, 61 грн. (а.с. 158-169, т. 1).

З них, відповідач станом на 31.10.2011 року оплатив в сумі 221 591,93 грн. наступними платежами : 10 400,00 грн. - 25.11.2010р. , 10 400, 00 грн. - 02.12.2010р., 10 712,00 грн. - 20.12.2010р., 5200,00 грн. - 11.01.2011р., 5200,00 грн. - 19.01.2011р., 22186,60 грн. - 07.02.2011р., 41600,00 грн. -08.04.2011р., 25 000,00 грн. - 07.06.2011р., 45893,33 грн. - 14.06.2011р., 20 000,00 грн. - 23.08.2011р., 25 000,00 грн.-12.09.2011р.

Вважає, що на думку місцевого господарського суду, заборгованість станом на 31.10.11 року за оренду обладнання складала 51 546,61 грн.

Однак з таким висновком суду першої інстанції апелянт не погоджується вважає, що з врахуванням наданих послуг у жовтні 2011 року на суму 5 200, 00 грн., загальна сума заборгованості збільшилася до суми 56 746,61 грн. ( 278 338, 54 грн. (сума за актами виконаних робіт) -221 591,93 грн. (загальна сума оплати).

Зазначає, що станом на 31.10.11 року неоплаченими, на думку суду, вважались наступні місяці: червень 2011р. - на суму 3793,33 грн., липень 2011р. - на суму 30 939,98 грн., серпень 2011р. -на суму 11613,30 грн., вересень 2011р. - на суму 5200,00 грн., а також жовтень 2011р. - на суму 5200,00 грн.

У період з 31.10.2011р. по 09.11.2012 року включно відповідач сплатив кошти в загальній сумі 30 000,00 грн., а саме: 10 000,00 грн. - 10.11.2011р., 5 000,00 грн. - 16.06.2012р., 5 000,00 грн. -22.06.2012р., 5 000,00 грн. - 26.07.2012р., 5 000,00 грн. - 09.11.2012р.

Апелянт вважає, що станом на 4 березня 2013 року його заборгованість за оренду обладнання зменшилась до суми 26 746,61 грн.

Зазначає, що неоплаченими станом на дату звернення з цим позовом суд першої інстанції вважає наступні місяці: липень 2011р. - на суму 4 733,31 грн. (загальна сума за актом 30 939,98 грн.), серпень 2011р. - на суму 11613,30 грн., вересень 2011р.-на суму 5200,00 грн., а також жовтень 2011р. -на суму 5200,00 грн.

Апелянт припускає, що такі висновки місцевого господарського суду є помилковими, виходячи з наступного.

Відповідно протоколу Загальних зборів учасників ТОВ «СТС - Генпідряд» від 07.04.2010 року змінено виконавчий орган Товариства з одноособового (Директор) на колегіальний (на чолі з Генеральним директором).

Генеральним директором товариства призначений Запорожець В'ячеслав Васильович. Відповідно до протоколу Загальних зборів учасників ТОВ «СТС - Генпідряд» від 18.08.2011 року Генеральним директором ТОВ «СТС-Генпідряд» призначений Запорожець Василь Порфирович, а Запорожець В'ячеслав Васильович звільнений із займаної посади.

В подальшому, відповідно до наказу № 05/03-к від 03.05.2012 року Запорожець В'ячеслав Васильович прийнятий за сумісництвом на посаду заступника генерального директора ТОВ «СТС -Генпідряд», на якій працює по цей час.

Право вчинення від імені товариства юридично значимих дій має лише генеральний директор товариства, який діяв на підставі статуту або особи, яким видано довіреність на вчинення відповідних дій.

Свою правову думку скаржник обгрунтовує тим, що згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає поняття «господарська операція» як дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, отже, передавання товару є господарською операцією. Згідно ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" факти здійснення господарських операцій фіксують первинні документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України та ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтвердженням здійснення господарської операції (отримання товару) між юридичними особами можуть бути виключно первинні документи, при цьому згідно закону обов'язковим реквізитом первинного документу є «особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції».

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (ст.. 207 ЦК України).

Зазначає, що як вбачається з наявних в матеріалах справи копій актів приймання-передачі обладнання в оренду обладнання від імені ТОВ «СТС-Генпідряд» прийнято різними особами, зокрема, «Приймаком, Єфименко, Єфремова, іншими особами без розшифровки прізвища та посади», при цьому, до актів приймання передачі обладнання позивачем не надано довіреностей, що посвідчують право зазначених осіб на вчинення від імені товариства юридично значимих дій, зокрема, отримання товарно-матеріальних цінностей.

Вказує на те, що він неодноразово стверджував в суді першої інстанції, що протягом всього часу правовідносин за Договором ТОВ «СТС - Генпідряд» довіреностей з правом отримання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Оренда -Буд» таким особам як Приймак, Єфименко, Єфремова, Запорожець В'ячеслав Васильович не видавало. Отже, єдиною уповноваженою без довіреності особою на вчинення юридично значимих дій від імені товариства за Договором від імені ТОВ «СТС-Генпідряд» був виключно Генеральний директор товариства.

Вважає, що всі акти разом неможливо ідентифікувати, як такі, що мають відношення до Договору № 15-11-10 оренди обладнання від 15.11.2010 року, оскільки акти посилаються на відмінні реквізити Договору: «Договір № 15-11-10 від 15.11.10; № 15-11-Ю від 15.11.11; № 15-11-10 від 20.12.10 тощо», на деяких актах допущені незастережні сторонами виправлення дат: з 2010 на 2011 рік.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції встановлено, що станом на 01.09.2011р. керівником ТОВ "СТС-Генпідряд" та підписантом згідно відомостей з ЄДР вважався Запорожець Василь Порфирович. Відповідно, у Запорожця В.В., який до 30.08.2011 року обіймав повноваження керівника товариства, останні станом на 30.09.2011 року були відсутні.

Крім того зазначає, що суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив ту обставину, що відповідач не повідомив позивача як контрагента за договором про зміну осіб, уповноважених представляти юридичну особу у відносинах з третіми особами та про зміну місцезнаходження останньої.

Проте апелянт вважає, що констатувавши таке порушення, суд не прийняв до уваги приписи ч. 1 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, що ніхто не може бути зобов 'язаний вчиняти дії, не передбачені законодавством.

Свої обгрунтування апелянт доводить тим, що Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону).

Тобто чинне законодавство України не покладає обов'язку на юридичну особу персонально повідомляти всіх контрагентів про зміну керівних органів юридичної особи.

Враховуючи те, що особи, які отримували в оренду обладнання діяли без наявності достатніх повноважень від імені товариства, відповідачем було схвалено отримання у позивача послуг з оренди обладнання загалом на суму 251 591, 93 грн. шляхом оплати прийнятих послуг оренди.

Натомість отримані не уповноваженими відповідачем особами та заявлені позивачем до стягнення на суму 26 746, 61 грн. послуги з оренди відповідачем не схвалювалися. Тому, правочини з отримання неповноважними особами послуг з оренди майна на суму 26 746, 61 грн. в силу приписів ст. 241 ЦК України не створюють юридичних наслідків для відповідача внаслідок відсутності подальшого схвалення таких правочинів.

Вважає, що обґрунтовуючи наявність боргу за Договором, позивач посилався лише на Акт від 31.10.2011 року здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) за вересень 2011 року на суму 5 200 грн., в т.ч. ПДВ; Акт від 30.09.2011 року здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) за вересень 2011 року на суму 5 200 грн., в т.ч. ПДВ., який підписаний та затверджений Генеральним директором ТОВ «СТС- Генпідряд» Запорожцем Василем Порфировичем; Акт від 30.09.2011 року здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) за вересень 2011 року на суму 5 200 грн., в т.ч. ПДВ. підписаний та затверджений Запорожцем В'ячеславом Васильовичем, який станом на зазначену в акті дату не працював у товаристві на будь-якій посаді та не отримував довіреності на вчинення юридично-значимих дій від імені товариства.

Вказує на те, що як вказано в оскаржуваному судовому рішенні, «підписанням Акту здачі-приймання виконаних робіт від 31.10.2011р. на загальну суму боргу 56 746, 61 грн. Генеральним директором ТОВ "СТС-Генпідряд" Запорожцем Василем Порфировичем є доказом схвалення дій Запорожця В.В., вчинених 30.09.2011 року при підписанні від імені юридичної особи Акту здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) від 30.09.2011р. на загальну суму боргу 51 546, 61 грн.».

Вважає, що такі висновки суду є безпідставними, оскільки в Акті здачі-приймання виконаних робіт від 31.10.2011р. за вересень 201 Іроку Запорожцем Василем Порфировичем прийнято послуг всього на суму 5 200 грн.. в т.ч. ПДВ, а не на суму 51 546, 61 грн.. як помилково зазначено в рішенні суду.

Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, які він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Доказом такого схвалення може бути вчинення посадовою особою дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, підписання товаророзпорядчих документів, інше). Натомість, Запорожцем Василем Порфировичем не підписувалося жодних товарно-розпорядчих документів, що свідчать про прийняття правочину, вчиненого Запорожцем В'ячеславом Васильовичем з перевищенням повноважень до виконання, що спростовує помилкові висновки суду.

Натомість, складених відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та відповідних йому підзаконних актів належних первинних документів (щомісячних актів виконаних робіт), що підтверджують наявність заборгованості за попередній період у розмірі 51 546, 61 грн. або 46 346, 61 грн. у матеріалах справи не міститься.

Сплачені відповідачем позивачу суми з оплати послуг за оренду майна загалом суму 251 591, 93 не заперечуються відповідачем як такі, що мають відношення до Договору та відображені підприємством у складі податкової звітності, як валові витрати та віднесена до складу податкового кредиту.

Натомість, отримані не уповноваженими відповідачем особами та заявлені позивачем до стягнення на суму 26 746,61 грн. послуги з оренди відповідачем не схвалювалися, тому в силу приписів ст. 241 ЦК України не створили для нього юридичних наслідків. Апелянт вважає, що у нього на момент подання позивачем позову борг був відсутній.

В судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду Позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги з підстав вказаних у оскаржуваному рішенні та відзиві на апеляційну скаргу. Просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача (скаржника) в судове засідання не з'явився. В установленому порядку був повідомлений про час і місце судового засідання. Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті без участі відповідача (скаржника).

Дослідивши докази у справі, Рівненський апеляційний господарський суд встановив:

15.11.2010р. ТОВ "Оренда-Буд" (м. Київ) (орендодавець) та ТОВ "СТС-Генпідряд" (м.Радомишль) (орендар) уклали Договір №15-11-10 оренди наступного обладнання:

- колиска з електроприводом ЛЕ-100-300 в кількості 8 штук, вартістю 21000 грн. за одиницю (надалі за текстом - Договір №15-11-10).

Сторони домовились, що акт передавання-приймання обладнання є невід'ємною частиною договору (п. 1.3. Договору оренди №15-11-10).

Порядок передачі - приймання обладнання в оренду сторони обмовили у розділі 2 Договору №15-11-10, а також домовились про те, що орендар (відповідач) зобов'язаний визначити відповідальну особу за прийом та безпечну експлуатацію обладнання (п. п. а, ж п. 3.2. Договору №15-11-10).

За користування майном орендар (відповідач) сплачує орендодавцю (позивачу) орендну плату в розмірі 2600 грн. за одиницю (в т.ч. ПДВ) за місяць; орендна плата сплачується на умовах 100% передплати (п. п. 4.2., 4.3. Договору №15-11-10).

Орендна плата перераховується відповідачем на розрахунковий рахунок орендодавця №26002700000070 в АКБ "Укрсоцбанк", МФО 322012 щомісяця, не пізніше 31 числа (п. 4.1. Договору №15-11-10).

Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань передбачено розділом 5 Договору №15-11-10.

Сторони погодили, що Договір №15-11-10 діє з моменту підписання і до 31.12.2010р.

20.12.2010р. сторони уклали Додаткову угоду до Договору оренди обладнання №15-11-10, згідно якої внесли зміни до п. 1.1. Договору №15-11-10 щодо передачі в оренду колиски з електроприводом ЛЕ-100-300 в кількості 17 штук, а також погодили строк дії Договору №15-11-10 - до 30 червня 2011р. (а. с. 64, т. 1).

Рівненським апеляційним господарським судом встановлено, що Договір №15-11-10 та Додаткову угоду до нього від 20.12.2010 р. від імені орендаря (відповідача) було підписано директором товариства - Запорожцем В'ячеславом Васильовичем.

Факт виконання позивачем зобов'язань щодо надання відповідачу в оренду колисок з електроприводом ЛЕ-100-300 підтверджується наступними доказами:

- актом приймання-передачі обладнання в оренду від 06.12.2010р. (обладнання за інв. №6 на об'єкт по вул. Ломоносова, 33/43, м. Київ);

- актом приймання-передачі обладнання в оренду від 06.12.2010р. (обладнання за інв. №24к на об'єкт по вул. Ломоносова, 33/43, м. Київ);

- актом приймання-передачі обладнання в оренду від 08.12.2011р. (обладнання за інв. №43 на об'єкт по вул. Ломоносова м. Київ);

- актом приймання-передачі обладнання в оренду від 26.11.2010р. (обладнання за інв. №53 на об'єкт по вул. Ломоносова, 33/43 м. Київ);

- актом приймання-передачі обладнання в оренду від 14.01.2011р. (обладнання за інв. №40 на об'єкт по вул. Ломоносова, 33/43 м. Київ);

- актом приймання-передачі обладнання в оренду від 06.12.2010р. (обладнання за інв. №41 на об'єкт по вул. Ломоносова, 33/43 м. Київ);

- актом приймання-передачі обладнання в оренду від 07.06.2011р. (обладнання за інв. №51 на об'єкт по вул. Ломоносова, м. Київ);

- актом приймання-передачі обладнання в оренду від 14.06.2011р. (обладнання за інв. №14 на об'єкт по вул. Ломоносова, м. Київ);

- актом приймання-передачі обладнання в оренду від 14.06.2011р. (обладнання за інв. №35 на об'єкт по вул. Ломоносова, м. Київ) (а. с. 65-74, т. 1).

Факт виконання відповідачем зобов'язань з повернення позивачу обладнання (колисок з електроприводом ЛЕ-100-300 ) з оренди підтверджується наступними доказами:

- актом приймання-передачі обладнання в оренду від 30.03.2011р. (обладнання за інв. №53 (неповна комплектація);

- актом приймання-передачі обладнання в оренду від 29.07.2011р. (обладнання за інв. №57 (з недоліками);

- актом приймання-передачі обладнання в оренду від 21.07.2011р. (обладнання за інв. №43 (з недоліками);

- актом приймання-передачі обладнання в оренду від 29.07.2010р. (обладнання за інв. №41 (в повному комплекті);

- актом приймання-передачі обладнання в оренду від 16.08.2011р. (обладнання за інв. №35 (в повному комплекті);

- актом приймання-передачі обладнання в оренду від 10.08.2011р. (обладнання за інв. №51 (в повному комплекті);

- актом приймання-передачі обладнання в оренду від 10.08.2011р. (обладнання за інв. №14 (в повному комплекті);

- актом приймання-передачі обладнання в оренду від 16.08.2011р. (обладнання за інв. №40 (а.с. 75-82, т. 1).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що спір між сторонами щодо повернення орендованого обладнання з оренди - відсутній.

Окрім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що в ході виконання договірних зобов'язань за Договором №15-11-10 сторони оформили також 12 актів здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) на загальну суму 278 333,54 грн., а саме: від 30.11.2010р., 20.12.2010р., 31.12.2010р., 31.01.2011р., 28.02.2011р., 31.03.2011р., 30.04.2011р., 30.06. 2011р., 31.07.2011р., 31.08.2011р., 30.09.2011р., 31.10.2011р. , підписаних керівниками юридичних осіб та скріплених відбитками їх печаток (а.с.17-28, т. 2).

Орендоване у позивача обладнання, як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідач використовував в ході виконання обов'язків субпідрядника відповідно до укладеного 15.11.2010 року Договору №15/11-2010 на виконання будівельних робіт на об'єкті: "Будівництво і реконструкція Українського НДІ Онкології і радіології МОЗ України, вул. Ломоносова, 33/43, м. Київ" з генеральним підрядником ВАТ "Трест" Київміськбуд-2".

Відповідно до Договірної ціни до цього Договору вартість експлуатації будівельних машин та механізмів, в т.ч. вартість орендованих у позивача колисок з електроприводом ЛЕ -100-300 включено замовником будівництва ВАТ "Трест" Київміськбуд-2" до актів виконаних робіт ( ф.КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (ф.КБ-3) у якості витрат субпідрядника ТОВ "СТС-Генпідряд" (а.с.131-138, т.1).

Розрахунки ВАТ "Трест" Київміськбуд-2" з субпідрядником ТОВ "СТС-Генпідряд" проведено у повному обсязі, чим підтверджено відшкодування останньому витрат , понесених за оренду використаного обладнання позивача (а.с. 56 т.2).

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач для оплати відповідачем орендних платежів , оформляв також рахунки-фактури: №69 від 16.11.2010р. на суму 10400, 00 грн.; №73 від 01.12.2010р. на суму 10400, 00 грн.; №82 від 09.12.2010р. на суму 10400, 00 грн.; №1 від 06.01.2011р. на суму 5200, 00 грн.; №2 від 06.01.2011р. на суму 31200, 00 грн.; №3 від 13.01.2011р. на суму 5200, 00 грн.; №8 від 28.02.2011р. на суму 41600, 00 грн.; №17 від 04.04.2011р. на суму 41600, 00 грн.; №28 від 10.05.2011р. на суму 29293, 33 грн.; №39 від 04.07.2011р. на суму 48793, 33 грн.; №39 від 05.09.2011р. на суму 71346, 61 грн.; №44 від 05.10.2011р. на суму 51546, 61 грн. (а.с. 158-169, т. 1).

З них, відповідач станом на 31.10.2011 року оплатив в сумі 221 591,93 грн. наступними платежами: 10 400,00 грн. - 25.11.2010р., 10 400, 00 грн. - 02.12.2010р., 10 712,00 грн. - 20.12.2010р., 5200,00 грн. - 11.01.2011р., 5200,00 грн. - 19.01.2011р., 22186,60 грн. - 07.02.2011р., 41600,00 грн. - 08.04.2011р., 25 000,00 грн. - 07.06.2011р. , 45893,33 грн. - 14.06.2011р., 20 000,00 грн. - 23.08.2011р., 25 000,00 грн. - 12.09.2011р.

З врахуванням вище викладеного, заборгованість станом на 31.10.11 року за оренду обладнання складала 51 546,61 грн.

Однак з врахуванням наданих послуг у жовтні 2011 року на суму 5 200, 00 грн., загальна сума заборгованості збільшилася до суми 56 746,61 грн. (278 338, 54 грн. (сума за актами виконаних робіт) - 221 591,93 грн. ( загальна сума оплати).

Таким чином, станом на 31.10.11 року неоплаченими вважались наступні місяці: червень 2011р. - на суму 3793,33 грн., липень 2011р. - на суму 30 939,98 грн., серпень 2011р. - на суму 11613,30 грн., вересень 2011р. - на суму 5200,00 грн., а також жовтень 2011р. - на суму 5200,00 грн. (а.с. 61 т.2).

У період з 31.10.2011р. по 09.11.2012 року включно відповідач сплатив кошти в загальній сумі 30 000,00 грн., а саме: 10 000,00 грн. - 10.11.2011р., 5 000,00 грн. - 16.06.2012р., 5 000,00 грн. - 22.06.2012р., 5 000,00 грн. - 26.07.2012р., 5 000,00 грн. - 09.11.2012р.

У зв'язку з цим, станом на 4 березня 2013 року заборгованість відповідача за оренду обладнання зменшилась до суми 26 746,61 грн.

Неоплаченими станом на дату звернення з цим позовом до суду вважаються наступні місяці: липень 2011р. - на суму 4 733,31 грн. (загальна сума за актом 30 939,98 грн.) , серпень 2011р. - на суму 11613,30 грн., вересень 2011р. - на суму 5200,00 грн., а також жовтень 2011р. - на суму 5200,00 грн. (а.с. 61 т.2).

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати орендованого обладнання на суму 26746, 61 грн. основного боргу, зумовило позивача звернутися до господарського суду за захистом порушеного права, з одночасним пред'явленням вимоги сплатити останній з врахуванням інфляційних втрат та 3% річних за користування чужими грошовими коштами, виходячи із загальної суми боргу 56 746,61 грн., що існував станом на 31.10.11 року.

Як вбачається з матеріалів справи в ході розгляду справи №906/330/13-г відповідач в добровільному порядку заборгованість перед позивачем не погасив.

В ході вирішення спору в суді першої інстанції, відповідач, заперечуючи проти позову, змінював власні правові позиції, які полягали як в запереченні обставин належного укладення відповідачем Договору №15-11-10 оренди обладнання відповідно до ч.2 ст.207 ГК України у письмовій формі, так і в підписанні Акту від 31.10.2011р. здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) уповноваженою особою відповідача. Заперечував відповідач взагалі сам факт укладення договору у письмовій формі, у зв'язку з чим наполягав на відсутності в останнього сили підстави заявленого позову (а.с. 39-40 т.1)

Спростовуючи вище викладені доводи відповідача в частині заперечення Договору №15-11-10 як підстави позову, позивач надав до матеріалів справи банківські виписки , що містять посилання на підстави платежу як Договір №15-11 від 15.11.2010р., так і виставлені позивачем рахунки-фактури. Окрім того, про договір як підставу виникнення договірних зобов'язань у податковому обліку позивачем подано податкову декларацію з податку на прибуток на додану вартість від 15.11.2011р., розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, реєстр виданих та отриманих податкових накладних, податкові накладні (а.с.48-57, 171-198, т.1).

Відповідно до зміненої правової позиції проти позову відповідач визнав, що сплачені кошти за оренду майна загалом на суму 251 591, 93 грн. не заперечуються як такі, що сплачені на виконання Договору №15-11-10 як підстави позову та відображені підприємством у складі податкової звітності, як валові витрати та віднесені до складу податкового кредиту.

Натомість отримані не уповноваженими відповідачем особами та заявлені позивачем до стягнення на суму 26 746,61 грн. послуги з оренди відповідачем не схвалювалися, тому в силу приписів ст.241 ЦК України не створили для нього юридичних наслідків. Зокрема, Акт від 30.09.2011 року на суму 5 200,00 грн. підписаний та затверджений Запорожцем В'ячеславом Васильовичем, який станом на зазначену в акті дату не працював у товаристві на будь-якій посаді та не отримував довіреності на вчинення юридично-значимих дій від імені товариства.

Разом з тим, відповідач підтвердив, що Акт від 31.10.2011 року на суму 5 200,00 грн. підписаний та затверджений Генеральним директором ТОВ "СТС-Генпідряд" Запорожцем Василем Порфировичем (а.с. 92 - 95 т.1).

З огляду на заперечення відповідача в частині схвалення ним правочинів з отримання послуг оренди на спірну суму 26 746,61 грн., судом першої інстанції, за даними додатку №5 до податкової декларації (розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту), роз'ясненого Радомишльським відділенням Малинської МДПІ, додатково встановлено, що відповідач відніс до податкового кредиту протягом періоду з листопада 2010р. по жовтень 2011р. включно наступні податкові накладні, а саме:

за грудень 2010р.

- №68 від 02.12.2010р. на загальну суму 10400,00 грн. в т.ч. ПДВ - 1733, 33 грн.

- №69 від 20.12.2010р. на загальну суму 10712 грн. в т.ч. ПДВ - 1785, 33 грн.

за січень 2011р.:

- №1 від 11.01.2011р. на загальну суму 5200 грн. в т.ч. ПДВ - 866, 67 грн.;

- №2 від 19.01.2011р. на загальну суму 5200 грн. в т.ч. ПДВ - 866, 67 грн.;

за лютий 2011р.:

- №3 від 31.01.2011р. на загальну суму 22186, 60 грн. в т.ч. ПДВ - 3697, 77 грн.;

за березень 2011р.:

- №6 від 28.02.2011р. на загальну суму 41600 грн. в т.ч. ПДВ - 6933, 33 грн.;

за травень 2011р.:

- №3 від 30.04.2011р. на загальну суму 48793, 33 в т.ч. ПДВ - 8132, 22 грн.;

- №1 від 31.03.2011р. на загальну суму 41600 грн. в т.ч. ПДВ - 6933, 33 грн.;

за червень 2011р.:

- №3 від 30.06.2011р. на загальну суму 48793, 33 грн. в т.ч. ПДВ - 8132, 22 грн.;

за серпень 2011р.:

- №4 від 30.06.2011р. на загальну суму 11613, 30 грн. в т.ч. ПДВ - 1935, 55 грн.;

за вересень 2011р.:

- №2 від 30.09.2011р. на загальну суму 5200 грн. в т.ч. ПДВ - 866, 67 грн.;

за жовтень 2011р.:

-№7 від 31.10.2011р. на загальну суму 5200 грн. в т.ч. ПДВ - 866, 67 грн.

Однак до додатку №5 до податкової декларації (розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту) відповідачем не включені податкові накладні за листопад 2010р., квітень та липень 2011р. (а. с. 201-202 т. 1).

Давши оцінку доказам у справі, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст.762 ЦК за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами, а зобов'язання, що виникає з його укладення має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (525, 526 ЦК України).

Належне виконання зобов'язання - це виконання зобов'язання, обумовленого, насамперед, в договорі чи акті цивільного законодавства способом, предметом, у встановлений строк та в певному місці, належній особі та належною особі.

У зв'язку з цим, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, за загальним правилом, не допускається, крім випадків, передбачених законом або самим договором (ст.193 ГК України, ст.525 ЦК України).

Позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, передав відповідачеві у користування об'єкти оренди за відповідну плату згідно Договору №15-11-10, що підтверджується актами приймання - передачі обладнання в оренду, з приводу чого спір між сторонами відсутній.

Актами здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг): від 30.11.2010р., 20.12.2010р., 31.12.2010р., 31.01.2011р., 28.02.2011р., 31.03.2011р., 30.04.2011р., 30.06. 2011р., 31.07.2011р., 31.08.2011р., 30.09.2011р., 31.10.2011р., підписаних керівниками юридичних осіб та скріплених їх печатками підтверджується прийняття наданих позивачем послуг відповідачем (а.с.17-28, т.2).

Стосовно Акту здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) від 30.09.2011р. на загальну суму боргу 51 546, 61 грн., з врахуванням боргу за попередній період в сумі 46 346,61 грн. підписаного від імені відповідача Запорожцем В'ячеславом Васильовичем як не уповноваженою особою станом на дату його підписання в контексті змісту ст. 241 ЦК України.

За змістом ч.3 ст. 206 Цивільного кодексу України на виконання договору, укладеного в письмовій формі, сторони вчиняють як усні, так і письмові правочини.

За визначенням поняття правочину (ст.202 ЦК України) як дії особи, спрямованої на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, акти здачі - приймання виконаних робіт (надання послуг) є правочинами, вчиненими на виконання Договору №15-11-10.

Відповідно до ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права і обов'язки особи, які він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину (п.3.4 Постанови Пленуму ВГСУ № 11 від 29.05.13р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними.

Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, які він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Доказом такого схвалення може бути вчинення посадовою особою дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, підписання товаророзпорядчих документів, інше).

Судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з судом першої інстанції в тому, що станом на 01.09.2011р. керівником ТОВ "СТС-Генпідряд" та підписантом згідно відомостей з ЄДР вважався Запорожець Василь Порфирович. Відповідно, у Запорожця В.В., який до 30.08.2011 року обіймав повноваження керівника товариства, останні станом на 30.09.2011 року були відсутні.

Також погоджується з тим, що відповідач не повідомив позивача як контрагента за договором про зміну осіб, уповноважених представляти юридичну особу у відносинах з третіми особами та про зміну місцезнаходження останньої.

Суд апеляційної інстанції вважає, що місцевим господарським судом достовірно встановлено, що Акт здачі-приймання виконаних робіт від 31.10.2011р. на загальну суму боргу - 56 746, 61 грн., з врахуванням боргу за попередній період в сумі 51 546, 61 грн., а отже і за вересень 2011 року, підписано Генеральним директором ТОВ "СТС-Генпідряд" Запорожцем Василем Порфировичем.

Підписанням Акту здачі-приймання виконаних робіт від 31.10.2011р. на загальну суму боргу 56746,61 грн. Генеральним директором ТОВ "СТС-Генпідряд" Запорожцем Василем Порфировичем є доказом схвалення дій Запорожця В.В., вчинених 30.09.2011 року при підписанні від імені юридичної особи Акту здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) від 30.09.2011р. на загальну суму боргу 51 546, 61 грн.

Окрім того, відповідачем віднесена на податковий кредит сума 10 400,00 грн. за оренду обладнання у вересні та жовтні 2011 року.

Оскільки відповідач допустив неналежне виконання грошового зобов'язання, тому застосуванню підлягають вимоги ст.229 ГК України та 625 ЦК України, відповідно до яких боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із розрахунку позивача сума інфляційних нарахувань становить 452, 47 грн. нарахованих з період з 30.11.2011р. по 31.12.2012р.

При обрахуванні сум інфляційних витрат судом приймається до уваги, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться „ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, №265 „Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Нарахування індексу інфляції у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Цією нормою передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення. І якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю, має місце "дефляція" (дорожчання гривні), а не її знецінення. Тому неприпустимо при розрахунку інфляційних за великий безперервний період прострочення сплати боргу пропускати ті місяці, в яких мала місце "дефляція", оскільки це призводить до руйнування ланцюга розрахунків, а відтак, до відхилення розрахункової величини інфляції від фактичної.

Тобто, незастосування "ланцюгового" методу при підрахунку суми інфляційних призводить до надлишкового нарахування інфляційних на користь позивача.

Натомість позивачем нарахування інфляційних втрат за період з 01.07.2012р. по грудень 2012р. здійснено не за відповідними цим місяцям індексами інфляції, а за індексами інфляції минулих місяців, що є неправильним по суті їх застосування до індексації грошового боргу. За наведених обставин, господарський суд правомірно відмовив у стягненні інфляційних втрат на суму 31, 75 грн.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції в тому, що останній позов задоволив частково.

На підставі вищевикладеного колегія суддів прийшла до висновку, що доводи Відповідача викладені у апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими такими, що не підлягають задоволенню. В апеляційній скарзі Відповідач (скаржник) не навів будь-яких заперечень по суті спору.

Таким чином, місцевим господарським судом повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Генпідряд" на рішення господарського суду Житомирської області від 21 червня 2013 року у справі №906/330/13-г залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 21 червня 2013 року у справі №906/330/13-г залишити без змін.

3. Матеріали справи №906/330/13-г повернути до господарського суду Житомирської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Крейбух О.Г.