Рішення

від 27.06.2013 по справі 911/1668/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" червня 2013 р. Справа № 911/1668/13

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний Авіаційний Центр Підготовки",

01021, м. Київ, пров. Івана Мар'яненка, буд. 11/12

02160, м. Київ, просп. Возз'єднання,15, офіс 208

до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія Авіалінії України",

08324, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора

про стягнення 135 910,65 грн.

за участю представників:

позивача - Красько О.В. (довіреність від 26.11.2012 № 278/ad);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний Авіаційний Центр Підготовки" (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія Авіалінії України" (далі - відповідач) про стягнення 135 910,65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ухвалою господарського суду Київської області від 13.10.2005 у справі № 138/14б-04 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Авіакомпанія Авіалінії України" затверджено мирову угоду (далі - мирова угода) та припинено провадження у справі. За умовами мирової угоди визначено розміри та строки сплати заборгованості відповідача перед позивачем, а саме: в строк до 14.10.2012 - 27 729,27 грн., до 14.10.2013 - 36 048,05 грн., до 14.10.2014 - 44 366,83 грн., до 14.10.2015 - 27 766,51 грн.

Відповідач зобов'язань за мировою угодою не виконав, у строк, що визначений для здійснення першого платежу, відповідну частину заборгованості не сплатив, що позивач вважає порушенням зобов'язання та заявляє до стягнення в судовому порядку всієї суми заборгованості, що визначена мировою угодою - 135 910,65 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.05.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.05.2013.

У судове засідання 23.05.2013 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 07.05.2013 не виконав, розгляд справи відкладено на 20.06.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 13521 від 17.06.2013) позивачем подано додаткові пояснення до позовної заяви.

У судове засідання 20.06.2013 представник відповідача не з'явився, розгляд справи відкладено на 27.06.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 13791 від 20.06.2013) відповідачем подано клопотання про розгляд справи без участі його представника, відзив на позовну заяву від 22.05.2013, в якому позов заперечується повністю та документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 14213 від 27.06.2013) позивачем подано додаткові пояснення до позовної заяви.

У судовому засіданні 27.06.2013 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судове засідання 27.06.2013 не з'явився, судом враховано клопотання відповідача про розгляд справи без участі його представника та позицію відповідача про заперечення позову, що викладена у відзиві.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 27.06.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.02.2005 у справі № 138/14б-04 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний Авіаційний Центр Підготовки" конкурсним кредитором Відкритого акціонерного товариства "Авіакомпанія Авіалінії України" (найменування змінено на - Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія Авіалінії України") з вимогами в розмірі 135 910,65 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.10.2005 у справі № 138/14б-04 затверджено мирову угоду від 29.09.2005, укладену між кредиторами і боржником, провадження у справі припинено. Зазначена ухвала набрала законної сили.

Згідно умов мирової угоди від 29.09.2005 (додаток № 4 до мирової угоди по справі № 138/14б-04), затвердженої судом, Відкрите акціонерне товариство "Авіакомпанія "Авіалінії України" взяло на себе зобов'язання погасити кредиторські вимоги четвертої черги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний Авіаційний Центр Підготовки" в сумі 135 910,65 грн. наступним чином: 27 729,27 грн. - до 14.10.2012; 36 048,05 грн. - до 14.10.2013; 44 366,83 грн. - до 14.10.2014; 27 766,51 грн. - до 14.10.2015.

Відповідно до тверджень позовної заяви, відповідач зобов'язань за мировою угодою не виконав, у строк, що визначений для здійснення першого платежу, відповідну частину заборгованості не сплатив, що позивач вважає порушенням зобов'язання та заявляє до стягнення в судовому порядку всієї суми заборгованості, що визначена мировою угодою - 135 910,65 грн.

Позивачем на адреси відповідача надіслано вимогу від 23.10.2012 № 262/ad щодо наявної заборгованості зі сплати коштів за мировою угодою у розмірі 27 729,27 грн., які мали бути сплачені до 14.10.2012. До матеріалів справи додано копію вказаної вимоги та копії рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень як доказів направлення даної вимоги.

На підтвердження несплати коштів за мировою угодою у розмірі 27 729,27 грн., позивачем надано в матеріали справи довідку від 22.05.2013 з переліком рахунків, що відкриті позивачем у банківських установах і на які могли бути перераховані кошти відповідачем та довідки з банківських установ, в яких відкрито рахунки позивача від 20.05.2013 вих. № 34,6,0-05/174 та від 18.05.2013 № 12114/01 про те, що грошові кошти від відповідача на рахунки позивача не надходили.

З огляду на те, що вказані банківські довідки підписано уповноваженими особами банківських установ та скріплено відбитками їх печаток, відповідно до статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України судом взято їх до уваги в якості письмових доказів несплати відповідачем заборгованості, що визначена мировою угодою.

Крім того, відповідно до тверджень відзиву на позовну заяву, факт несплати заборгованості за мировою угодою у розмірі 27 729,27 грн., яка мала бути сплачена до 14.10.2012, відповідачем не заперечений.

За результатами аналізу вимог чинного законодавства, оцінки письмових доказів, що надані суду, розгляду всіх обставин справи, зважаючи на правові позиції сторін, що викладені письмово і надані в матеріали справи та тверджень представників позивача у судових засіданнях, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з наступних підстав.

До правовідносин сторін підлягає застосуванню редакція Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що діяла на час затвердження мирової угоди ухвалою господарського суду Київської області від 13.10.2005 у справі № 138/14б-04, враховуючи положення пункту 1 1 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" чинної редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та беручи до уваги , що справу про банкрутство відповідача порушено до 19 січня 2013 року.

Частиною 1 статті 35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, яка діяла на час укладення мирової угоди) встановлено, що під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформлюється угодою сторін.

Відповідно до частин 1, 2 статті 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.

Згідно з частиною 8 статті 39 вищезазначеного Закону у вказаній редакції, у разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'являти свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. У разі порушення провадження у справі про банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою.

Вказана норма передбачає, що при зверненні з вимогами про стягнення боргу у разі невиконання боржником мирової угоди, до уваги беруться лише обставини, які з'явилися після затвердження господарським судом мирової угоди в процедурі банкрутства. Кредитор не повинен доказувати наявність грошового зобов'язання, що існувало до затвердження мирової угоди.

При вирішенні питання щодо правомірності позовної вимоги про спонукання судом до виконання мирової угоди у разі ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди, господарським судом враховано правову позицію пленуму Вищого господарського суду України, що викладена у пункті 3.19. постанови від 26.12.2011 №18.

Зокрема, якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою, тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах.

Якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі повинні бути зазначені: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Ухвала господарського суду Київської області від 13.10.2005 у справі № 138/14б-04 не відповідає усім вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, в ухвалі не зазначено дати набрання чинності, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, крім того, вона не містить тексту мирової угоди, а, відтак, розмірів та строків виконання зобов'язань боржника, а тому не має статусу виконавчого документу.

За таких обставин, звернення позивача до господарського суду із позовом про зобов'язання відповідача виконати умови мирової угоди є правомірним.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 2 статті 193 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зважаючи на зазначені положення законодавства та враховуючи, що мирова угода одночасно є і правочином і судовою процедурою у справі про банкрутство, позивач обґрунтовано звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього заборгованості з підстав невиконання відповідачем зобов'язань за мировою угодою.

Разом з тим, суд не вважає правомірною вимогу позивача про стягнення з відповідача решти заборгованості в розмірі 108 181,39 грн., строк оплати якої відповідно до умов мирової угоди ще не настав, з огляду на наступне.

Мирова угода від 29.09.2005 та додатки до неї містять конкретні строки та суми погашення вимог всіх кредиторів окремо, в тому числі, і позивача.

Відповідно до мирової угоди, заборгованість боржника перед позивачем повинна погашатися шляхом щорічного перерахування грошових коштів (додаток № 4 до мирової угоди по справі № 138/14б-04).

За умовами мирової угоди Відкрите акціонерне товариство "Авіакомпанія "Авіалінії України" взяло на себе зобов'язання погасити кредиторські вимоги четвертої черги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний Авіаційний Центр Підготовки" в сумі 135 910,65 грн. наступним чином: 27 729,27 грн. до 14.10.2012; 36 048,05 грн. до 14.10.2013; 44 366,83 грн. до 14.10.2014; 27 766,51 грн. до 14.10.2015.

Зважаючи на умови мирової угоди, суд дійшов висновку, що строк виконання грошових зобов'язань: 36 048,05 грн. (до 14.10.2013), 44 366,83 грн. (до 14.10.2014), 27 766,51 грн. (до 14.10.2015) не настав, а відтак, грошове зобов'язання відповідача перед позивачем в цій частині не порушене і у суду відсутні підстави для стягнення даних сум.

Відповідно до частини 2 статті 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг. Тобто, заборгованість, узгоджена мировою угодою підлягає сплаті у зазначеній угодою сумі та на умовах цієї мирової угоди.

Спірна мирова угода затверджена ухвалою від 29.09.2005 у справі № 138/14б-04, яка чинна і обов'язкова до виконання. Матеріали справи не містять доказів визнання мирової угоди недійсною або її розірвання. Вказаних вимог не заявляв і позивач, яким заявлено позов про виконання мирової угоди. Мировою угодою визначено кінцевий строк виконання зобов'язання, який не настав.

З огляду на положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом", що регулюють відносини з укладання мирових угод та їх затвердження судом у межах справ про банкрутство, позивачеві були відомі зміст та умови мирової угоди під час її підписання повноважними особами та затвердження судом.

На підставі наведених вимог чинного законодавства та обставин справи, суд не погоджується з правовою позицію позивача, що обґрунтована ним на підставі власного порівняльного аналізу норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Господарського процесуального кодексу України про те, що у разі порушення виконання частини зобов'язання за мировою угодою у справі про банкрутство, зобов'язання визнається таким, що порушено повністю і підлягає примусовому виконанню у повному обсязі.

Зважаючи на положення частини 8 статті 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, чинній на момент затвердження мирової угоди, кредитор набуває право вимагати виконання саме того зобов'язання, яке порушено.

Твердження відзиву на позовну заяву про відмову у задоволенні позову не спростовують вищевикладених висновків суду, а наведені у ньому правові норми чинного законодавства регулюють умови укладання мирової угоди та її розірвання, а не виконання мирової угоди.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 27 729,27 грн., строк сплати якої настав 14.10.2012, є обґрунтованими, законними, такими що підтверджуються матеріалами справи та фактичними обставинами, що встановлені судом, а, відтак, підлягають задоволенню, решта позовних вимог про стягнення 108 181,39 грн. заборгованості, строк сплати якої відповідно до умов мирової угоди не настав, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 2 718,21 грн., відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 78, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія Авіалінії України" (08324, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01130584) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний Авіаційний Центр Підготовки" (01021, м. Київ, пров. Івана Мар'яненка, буд. 11/12, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31452716) 27 729 (двадцять сім тисяч сімсот двадцять дев'ять) грн. 27 коп. основної заборгованості та 554 (п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 58 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 02.07.2013.

Суддя С.О. Саванчук