Рішення

від 02.07.2013 по справі 923/599/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2013 р. Справа №923/599/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Гололобові М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Столична судноплавна компанія", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Батекс плюс", м. Херсон

про стягнення 11698 грн. 40 коп.

за участю представників:

позивача - Петровський І.Й. представник, дов. б/н від 02.04.2012 р.;

відповідача - Кузів К.П. керівник, витяг з ЄДР серія АВ № 234418 від 22.05.2013 р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Столична судноплавна компанія" заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Батекс плюс" про стягнення заборгованості за оренду приміщення у сумі 10060 грн. 72 коп., пені 1339 грн. 59 коп., 3% річних 267 грн. 92 коп., збитків від інфляції 30 грн. 17 коп.

Відповідач проти позовних вимог заперечує частково та зазначає, що до розміру орендної плати включено оплату за користування приміщенням, а також оплата за охорону, водовідведення і водопостачання, оплата вартості електроенергії та інші послуги. Стверджує, що з 01.01.2012 року електроенергія до орендованого приміщення не постачалась. У зв'язку з чим вважає, що стягненню підлягає орендна плата лише з урахуванням оплати за користування приміщенням - 90 грн./місяць та послуги охорони 275 грн./місяць.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між сторонами був укладений договір №177/011-А від 01 вересня 2011 р. оренди виробничого приміщення зі змінами внесеними згідно угоди від 03 січня 2012 р. про зміну і доповнення цього договору (далі за текстом договір). Відповідно до умов договору позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти в строкове платне користування виробниче приміщення площею 30 кв.м. в деревообробному цеху.

За актом приймання-передачі майна до договору позивач передав відповідачу в оренду вказане вище приміщення, розташоване на території філії "Херсонський судоремонтний завод ім. Куйбишева" ТОВ "Столична судноплавна компанія", за адресою: м. Херсон, Карантинний острів,1.

Пунктами 6.1., 6.5., 6.7. договору сторони встановили, що за використання об'єкту оренди відповідач щомісячно перераховує на розрахунковий рахунок позивача орендну плату в розмірі, визначеному в додатку до цього договору на підставі виставленого рахунку.

Щомісячне відшкодування витрат оплачується відповідачем позивачу не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним.

Вартість орендної плати вказана в розрахунку.

Згідно розрахунку орендної плати за місяць до договору, копії якого надані сторонами до матеріалів справи, розмір орендної плати за місяць становить 2515,17 грн. До орендної плати включено наступні платежі: за оренду приміщення, послуги охорони, за водовідведення та водопостачання, за електроенергію на підігрів води та освітлення.

В подальшому 01 травня 2012 р. сторонами укладено угоду про розірвання договору. За актом приймання-передачі майна по договору об'єкт оренди повернути відповідачем позивачу 01 травня 2012 року.

Судом також встановлено та не заперечується відповідачем, що останній не сплачував орендну плату за період з 01 січня 2012 року до моменту розірвання договору 01 травня 2012 року (не включно).

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за орендоване на підставі договору майно становить 10060 грн. 68 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи наведене позовні вимоги в частині стягнення боргу за користування орендованим майном в сумі 10060 грн. 68 коп.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивач обґрунтовано нарахував відповідачу до стягнення 267 грн. 92 коп. 3% річних та 30 грн. 17 коп. інфляційних втрат, які також підлягають до стягнення.

Пунктом 10.2. договору сторонами було обумовлено, що за прострочку сплати орендної плати відповідач платить на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період, за котрий сплачується пеня, від суми простроченої орендної плати за кожний день прострочки.

На підстав вказаного пункту договору позивач нарахував відповідачу 1339 грн. 59 коп. пені. Як вбачається з розрахунку пені здійсненого позивачем його здійснено за період з 11.05.2012 р. по 31.03.2013 р.) на суму заборгованості по платежам за оренду приміщення та по платежам на відшкодування витрат на утримання приміщення в загальному розмірі 10060 грн. 72 коп.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 ГК України.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд зазначає, що позивачем безпідставно здійснювалось нарахування пені за прострочення оплати відшкодування витрат на утримання приміщення, оскільки пунктом 10.2. договору сторони встановили відповідальність відповідача лише за прострочення сплати орендної плати, яка становить 108 грн. на місяць. Крім того, в порушення вимог ст. 232 ГК України позивачем пеня нараховувалась за період, що перевищує шість місяців.

На підставі вищевказаних норм чинного законодавства ту п. 10.2. договору судом здійснено перевірку здійсненого позивачем розрахунку пені та встановлено, що сума пені, яка підлягає стягненню становить 183 грн. 04 коп. У зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню у вказаній вище сумі.

Заперечення відповідача проти позовних вимог з посиланням на відсутність постачання електричної енергії до орендованого приміщення не можуть бути прийняті судом до уваги виходячи з наступного.

Статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження факту відсутності електроенергії в орендованому приміщенні. При, цьому слід зазначати, що 14 лютого 2012 року за вхідним №80 позивач прийняв від відповідача лист про перерахунок орендної плати за січень 2012 р. Копія вказаного листа сторонами на вимогу суду не була надана до матеріалів справи. Посилання відповідача на звернення до відповідача 14.02.2012 р. з листом про перерахування орендної плати у зв'язку з відсутністю електроенергії в орендованому приміщенні не може свідчити про цей факт. Інших доказів в підтвердження заперечень проти позову відповідачем не надано.

Натомість з актів приймання-передачі майна в оренду та повернення орендованого майна слідує, що приміщення як приймалось так і поверталось з користування відповідача у задовільному стані без будь-яких зауважень.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню - до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 10060 грн. 68 коп., 183 грн. 04 коп. пені, 267 грн. 92 коп. 3% річних та 30 грн. 17 коп. інфляційних втрат. В задоволенні решти позову має бути відмовлено.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Батекс-плюс" (73000, пр. Сенявіна, 3, м. Херсон, код ЄДРПОУ 35568784, р/р 26004010116624 в ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Столична судноплавна компанія" (04080, вул. Набережно-Лугова, 2Л, м. Київ, код ЄДРПОУ 31628535, р/р 26002029801595 в ХФ ПАТ "Кредитпромбанк", МФО 352651) - 10060 грн. 68 коп., 183 грн. 04 коп. пені, 267 грн. 92 коп. 3% річних, 30 грн. 17 коп. інфляційних втрат, 1550 грн. 35 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.07.2013

Суддя Л.І. Александрова