Рішення

від 04.07.2013 по справі 926/665/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2013 р. Справа № 926/665/13.

За позовом Приватного багатопрофільного підприємства "Север"

до відповідача Чернівецького геріатричного пансіонату

про стягнення санкцій за порушення умов договору - 82889,89 грн.

Суддя О. Г. Проскурняк

Представники:

Від позивача - Петренко В.О.

Від відповідача - Парасківа М.С.

Від прокуратури - Коцюба Т.С.

СУТЬ СПОРУ: Приватне багатопрофільне підприємство "Север" звернулось з позовом до Чернівецького геріатричного пансіонату про стягнення санкцій за порушення умов договору у сумі 82889,89 грн.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 21 червня 2013 року порушено провадження у справі № 926/665/13 та призначено до розгляду в засіданні на 27 червня 2013 року.

Ухвалою суду від 27 червня 2013 року відкладено розгляд справи на 4 липня 2013 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач, посилається на те, що 27 вересня 2010 року ПБП "Север" та Чернівецький геріатричний пансіонат уклали договір, відповідно до умов якого позивач зобов'язався виконати роботи по поточному ремонту модульної котельні вартістю 35911,99 грн., а відповідач прийняти та оплатити роботи. 10 жовтня 2010 року між сторонами підписано акт приймання-передачі виконаних робіт. Відповідно до пункту 4 договору, оплату здійснюється в 10-ти денний термін після підписання сторонами актів виконання робіт, тобто до 20 жовтня 2010 року.

Далі позивач стверджує, що відповідач оплату виконаних робіт не здійснив, тому згідно рішення господарського суду Чернівецької області від 11 вересня 2012 року по справі № 5027/416/2012, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21 листопада 2012 року задоволено позов та стягнуто з Чернівецького геріатричного пансіонату на користь ПБП "Север" суму 35911,99 грн. боргу по оплаті за виконані роботи, у зв'язку з чим виконавчою службою 15.02.2013 року примусово стягнуто заборгованість.

Позивач зазначає, що пунктом 7.2. договору сторони визначили відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язання у вигляді штрафу в розмірі 0,2 % за кожен день прострочки від вартості робіт, у зв'язку з чим нараховано штраф у період з 20.10.2010 р. по 15.02.2013р. у сумі 61050,38 грн. При цьому, на підставі статті 625 ЦК України, нараховано інфляційні у сумі 2226,54 грн. та три відсотки річних у сумі 2505,97 грн. Окрім того, позивач посилаючись на частину 2 статті 343 Господарського кодексу України, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ нарахував пеню у сумі 17107,00 грн. Тому, просить стягнути штраф у сумі 61050,38 грн., індекс інфляції у сумі 2226,54 грн., три відсотка річних у сумі 2505,97 грн. та пеню у сумі 17107,00 грн.

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує та зазначає, що розмір пені та штрафу встановлюється лише договором, окрім того сплив строк позовної давності щодо стягнення пені, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позову.

04 липня 2013 року прокуратура міста Чернівці вступила за своєю ініціативою у справу на стороні відповідача. При цьому, у судовому засіданні представник прокуратури заперечив проти позовних вимог до відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

27 вересня 2010 року укладено договір між Приватним багатопрофільним підприємством "Север" та Чернівецьким геріатричним пансіонатом, згідно пунктів 1,3,4 якого, позивач зобов'язується у 2010 році виконати роботи по поточному ремонту модульної котельні на суму 35911,99 грн., а відповідач прийняти і оплатити роботи в 10-ти денний термін після підписання актів виконаних робіт. 10 жовтня 2010 року між сторонами підписано акт приймання виконаних робіт на суму 35911,99 грн.

Рішенням господарського Чернівецької області від 11 вересня 2012 року по справі № 5027/416/2012, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21 листопада 2012 року задоволено позов ПБП "Север" до Чернівецького геріатричного пансіонату та стягнуто 35911,99 грн. боргу за виконані роботи.

Відповідно до банківської виписки, 15 лютого 2013 року на виконання означеного рішення суду, позивачу сплачено заборгованість у сумі 37911,87 грн.

Підпунктом 7.2. пункту 7 договору визначено, якщо відповідач своєчасно не сплатить за виконані роботи, сплачуються штрафні санкції позивачу у розмірі 0,2 % за кожен день прострочення від вартості робіт урахуванням інфляції, але не нижче облікової ставки НБУ у період прострочки.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто, штрафні санкції, що передбачені підпунктом 7.2. пункту 7 договору по суті є пенею.

Частиною 3 статті 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою ним до винесення рішення.

Так, відповідач до винесення рішення, у відзиві на позов просить застосувати строки позовної давності.

Частиною 6 статті 232 Господарського суду України визначено, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 258 Цивільного кодексу України встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Отже, частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, і який не є строком позовної давності, а пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України - строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

Оскільки, строк виконання зобов'язання щодо сплати коштів за виконанні роботи настав 20 жовтня 2010 року, тому нарахування пені припиняється через шість місяців з означеної дати, а строк протягом якого позивач може звернутись до суду про стягнення пені спливає 20 жовтня 2011 року.

Однак, позивач нарахував пеню за межами шестимісячного терміну та звернувся до суду з позовом 18 червня 2013 року, тобто після спливу строку позовної давності щодо стягнення пені в один рік, тому за таких обставин, суд дійшов висновку, відмовити у задоволені позову у частині стягнення пені (штрафних санкцій) у сумі 61050,38 грн.

Окрім того, безпідставним є нарахування позивачем пені виходячи з вимог частини 2 статті 343 ГК України, оскільки означена норма регулює відносини фінансової і банківської діяльності, окрім того містить посилання, що пеня встановлюється за згодою сторін.

Частинами 1, 2 статті 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно частини 1 статті 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Як вбачається з вищевикладеного, сторони передбачили відповідальність у формі пені згідно статті підпункту 7.2. пункту 7 договору, тому неправомірним є подвійне нарахування пені з інших підстав.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідач прострочив сплату коштів за виконані роботи, позивач правомірно нарахував у період з 20 жовтня 2010 року по 15 лютого 2012 року (день сплати боргу) три відсотки річних у сумі 2505,97 грн. та інфляційні, що з урахуванням середнього індексу інфляції 1,057 за даний період, становлять суму 2050,52 грн.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку позов задовольнити частково та судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 4-2, 4-3, 43, 49, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Чернівецького геріатричного пансіонату, вул. І. Підкови, 13, м. Чернівці, код 21432258 на користь Приватного багато профільного підприємства "Север", вул.. Головна, 187, м. Чернівці, код 22843696 - 2505,97 грн. трьох відсотків річних, 2050,52 грн. інфляційних, 96,19 грн. судового збору.

3. Відмовити у задоволенні позову у частині стягнення штрафу 61050,38 грн., пені у сумі 17107,00 грн., інфляційних у сумі 176,02 грн.

Повне рішення складено 5 липня 2013 року.

Суддя О.Г. Проскурняк