Ухвала

від 04.06.2013 по справі 2а-3355/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3355/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

04 червня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Шостака О.О.,

суддів - Горяйнова А.М. та Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2012 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Будівничий» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2012 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.11.2011 року № 0001082330 та № 0001092330.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2012 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 20.07.2012 року та прийняте нове рішення, яким в задоволені позову відмовити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2012 року - без змін, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Працівниками Державної податкової інспекції в Подільському районі м. Києва, на підставі постанови слідчого ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області від 25.07.2011 по кримінальній справі №2011531008011, на підставі пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, була проведена виїзна позапланова документальна перевірка ПАТ «Будівничий» з питань формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток підприємств за період з 01.06.2008 року по 30.06.2011року.

За результатами вищевказаної перевірки Відповідачем складено Акт перевірки від 25.10.2011 року № 421/23-304/00952976.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем п.1.3 ст.1, п.5.1, п.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, що призвело до заниження ТОВ «Будівничий» податку на прибуток за період 3 квартал 2010 року на загальну суму 8078грн; пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, що, в свою чергу, призвело до завищення податкового кредиту за липень 2010 на загальну суму 6462грн.;

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва винесено спірні податкові повідомлення - рішення, а саме:

- від 11.11.11 № 0001092330, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8078 грн., в тому числі: за основним платежем 6462 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 1616 грн.

- від 11.11.11 р. №0001082330, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 10098 грн., в тому числі: за основним платежем 8078 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 2020 грн.

Як вбачається з Акту перевірки, згідно Постанови про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження від 05.05.2011 року, винесеної слідчим ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області майором податкової міліції Васильченко Ю.В. порушено кримінальну справу за фактом створення та придбання невстановленими особами суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі ПП «Астелікс-2007», які створені та придбані з метою прикриття незаконної діяльності, в результаті чого заподіяно значну шкоду Державі, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

Так, до СВ ПМ ДПА у Полтавській області надійшли матеріали перевірки стосовно діяльності невстановлених осіб, які створили та придбали ряд підприємств, які протягом 2008-2011 років з метою прикриття незаконної діяльності здійснюють транзит та конвертацію безготівкових коштів.

Згідно Акту перевірки, одним з вказаних підприємств є контрагент позивача ПП «Астелікс-2007». Крім того, згідно вказаної постанови слідчого ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області по кримінальній справі №2011531008011 встановлено, що протягом 2008-2011 гр. ОСОБА_4, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, з метою прикриття незаконної діяльності створила ряд суб'єктів господарської діяльності, в тому числі ПП «Астелікс - 2007».

Вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 28.07.2010 гр. ОСОБА_4, визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.З ст.28, ч.2,3 ст.358 за підробленню документів по підприємствам, в тому числі ПП «Астелікс - 2007».

Відповідач зазначає, що перевіркою ПП «Астелікс - 2007» встановлено відсутність об'єктів оподаткування при продажу товарів (послуг).

На думку контролюючого органу, вказані обставини є достатніми підставами для висновку про те, що фінансово-господарська діяльність ПП «Астелікс -2007» здійснювалась поза межами правового поля, а фінансово-господарські взаємовідносини ПП «Астелікс-2007» з позивачем є фіктивними та такими, що не мали на меті настання реальних наслідків.

Окружний адміністративний суд прийшов до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

Матеріали справи свідчать, що 19.07.2010 між ПрАТ «Будівничий» та ПП «Астелікс - 2007» був укладений Договір про виконання робіт № 7.

Відповідно до умов Договору, ПП «Астелікс-2007» повинно було виконати будівельні роботи, а Позивач - прийняти їх та оплатити. Вартість робіт за Договором складала 38774 грн. 40 коп., з них ПДВ - 6462,40 грн.

На забезпечення викоання договору, сторони склали Кошторис робіт, в якому передбачили всі види робіт, які необхідно буде виконати, їх ціну, заробітну плату робітникам, а також витрати нормо-годин.

19.07.2010 р. позивач перерахував контрагенту вказану суму в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №343 від 19.07.2010, копія якого наявна в матеріалах справи.

Після закінчення робіт сторони підписали Акт приймання виконаних будівельних робіт № 9 від 23.07.2010 р. про те, що роботи виконано на загальну суму 38774 грн. 40 коп., претензій до контрагента з приводу якості виконаних робіт у позивача відсутні.

За результатами виконання вказаного договору, позивач отримав від ПП «Астелікс-2007» податкову накладну №19071 на суму виконаних робіт в розмірі 38774 грн. 40 коп., ПДВ-6462,40грн. Дана накладна була внесена до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за липень 2010 року, а сума в розмірі 6462,40 - віднесена позивачем по податкового кредиту.

Крім того, позивачем до складу валових витрат за ІІІ квартал 2010 р було віднесено суму витрат по Договору у розмірі 32312 грн.

Як свідчать матеріали справи, підставою виникнення господарських правовідносин позивача з ПП «Астелікс-2007» у формі Договору №7 від 19.07.2011 стали наступні обставини.

30.06.2011 між позивачем (виконавець) та TOB «Штрабаг» (замовник) укладено Договір №4 на виконання робіт. Предметом даного договору є виконання позивачем робіт по демонтажу, перевезенню та монтажу на майданчику тимчасового зберігання 50-ти офісно-побутових контейнерів.

На підтвердження господарської необхідності укладання договору субпідряду з ПП «Астелікс-2007», позивач зазначив наступне.

ПАТ «Будівничий» приступило до виконання господарських зобов'язань по Договору №4 від 30.06.2011, однак, зважаючи на значний об'єм робіт, позивач був змушений залучити до виконання третіх осіб, в даному випадку ПП «Астелікс-2007», як зазначалось вище, в рамках укладеного договору №7 від 19.07.2011.

Зокрема, позивач був змушений звернутись до ПП. «Астелікс - 2007» з огляду на необхідність розібрати конструкцію даху, яким були вкриті офісно-побутові контейнери.

Позивач на підтвердженням того, що роботи за Договором між Позивачем та ПП «Астелікс-2007» були дійсно виконані, надав до матеріалів справи Акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2010 року первинного Договору № 4 від 30.06.2010 р. та зазначив, що оплата за Договором №4 від 30.06.2010 р. була здійснена TOB «Штрабаг» на рахунок ПрАТ «Будівничий» в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 1455 від 02.07.2010 р. та 1586 від 21.07.2010 р.

Отже, на думку ПАТ «Будівничий», факт виконання робіт за вказаними вище договорами є повністю доведеним, а у відповідача не було підстав вважати правочин, укладений між позивачем та ПП «Астелікс-2007» нікчемним чи фіктивним.

Однак, в ході розгляду справи судом першої інстанції не було встановлено фактичності виконання господарських зобов'язань ПП «Астелікс -2007» по Договору №7 від 19.07.2011, з чим погоджується колегія судді, враховуючи наступне.

Пунктом 4 Статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передавання робіт підрядчиком і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і його підписує друга сторона.

Стаття 853 Цивільного кодексу України передбачає обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядчиком відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відхилень від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядчикові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відхилення від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи повинні бути складені під час здійснений господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: 1. назву документа (форми); 2. дату і місце складання; 4. назву підприємства, від імені якого складено документ; 4.зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; 5. посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; 6. особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з Акту виконаних робіт по первинному договору №4 між позивачем та TOB «Штрабаг», він підписаний сторонами 19.07.2011р.

Однак, Акт виконаних робіт по договору №7 від 19.07.2011 між позивачем та ПП «Астелікс-2007» підписаний 23.07.2011.

Аналіз змісту та обсягу господарських операцій, одиниці виміру господарських операцій, вказаних Актів виконаних робіт дає змогу прийти до висновку, що обсяг господарських операцій по Акту виконаних робіт ПП «Астелікс-2007», що підписаний 23.07.2011, включається в обсяг виконаних господарських операцій по Акту виконаних робіт, що підписаний 19.07.2011 між позивачем та TOB «Штрабаг» на виконання Договору №4.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи позивача з приводу неможливості виконання Договору №3 без залучення ПП.«Астелікс-2007» до виконання робіт в рамках Договору №7 не підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи, як наслідок - судом не вбачається фактичності виконання Договору №7, оскільки первинний Договір №3 було виконано позивачем 19.07.2011, що підтверджується відповідним актом Виконаних робіт.

Тобто, станом на дату укладання Договору №7 між позивачем та ПП «Астелікс -2007», первинний Договір №3, що і став підставою для укладання спірного договору - було виконано.

Згідно пп. 7.4.1. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

В свою чергу, згідно 7.4.5 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Колегія суддів також не погоджується з твердженням позивача з приводу того, що Договір та податкові накладні в даному випадку, є достатніми первинним документами, що дають право позивачу на проведення змін у власному бухгалтерському та податковому обліку, як то формування податкового кредиту.

Вказані документи мають силу первинних лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, як встановлено вище, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Тобто, з урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Підсумовуючи встановлене, колегія суддів приходить до висновку про те, що податковий кредит з ПДВ, сформований позивачем внаслідок операції, яка не мала реального (господарського) характеру, безпідставно зменшує поточні податкові зобов'язання такої особи ПДВ.

Таким чином, оскільки операція за спірним Договором, згідно доказів, зібраних в ході розгляду справи, не була спрямована на досягнення реальних (господарських) наслідків з підстав її «безтоварності», не спричинила будь-яких правових наслідків, в тому числі і за податковою накладною, виписаною у зв'язку із цим, колегія суддів погоджується з висновком органу державної податкової служби про завищення позивачем податкового кредиту по ПДВ на суму 6462,40грн. та вважає такий висновок правомірним.

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР із змінами та доповненнями встановлено що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 5.1. ст. 5 Закону валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з п. 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено наступні критерії господарської діяльності, а саме: направлення діяльності на отримання доходу та постійна (регулярна) участь особи в цій діяльності.

Матеріали справи не містять доказів, які могли б підтвердити обставину отримання спірних послуг в межах господарської діяльності позивача, тобто отримання цих послуг з метою одержання прибутку.

Обставина відсутності у позивача в користуванні послуг, що надані контрагентом, на думку суду, виключає можливість існування причинного - наслідкового зв'язку витрат по Договору з господарською діяльністю позивача.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивачем не було надано доказів, якими підтверджується зв'язок здійснених позивачем витрат на купівлю послуг з господарською діяльністю позивача, що є законодавчо встановленою передумовою віднесення сум до валових витрат позивача.

Що стосується оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до вимог пп. 54.3.2, пп. 54.3.4 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків.

Згідно з вимогами п. 58.4 ст. 58 ПКУ у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених ПКУ.

Відповідно до вимог п. 86.9 ст. 86 ПКУ у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (ст. 212 Кримінального кодексу України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає. В інших випадках (за результатами перевірок платників податків відносно яких та/ або їх посадових осіб кримінальну справу не порушено або порушено кримінальну справу, предметом якої не є податки, збори) грошові зобов'язання визначаються та, відповідно, приймається податкове повідомлення-рішення щодо платників податків в загальновстановленому порядку (п. 58.1 ст. 58 ПКУ).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що не зважаючи на встановлені порушення податкового законодавства, ДПІ у Подільському районі м. Києва, в даному випадку, позбавлена права на винесення спірних ППР, а отже -податкові повідомлення - рішення від 11.11.11 р. №№ 0001082330, 0001092330 підлягають скасуванню, як такі, що винесені в порушенням ч. 2 ст. 19 Конституції України та є такими, що винесені передчасно.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2012 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді А.М. Горяйнов

І.Л. Желтобрюх

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.