Постанова

від 20.07.2012 по справі 2а-3355/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 липня 2012 року № 2а-3355/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Будівничий" до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомленн-рішення ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Будівничий» (надалі -Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва (надалі -Відповідач), з урахуванням заяви про зміну предмету позову, позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення від 11.11.2011 №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.03.2012 року відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу № 2а-3355/12/2670 до розгляду в судовому засіданні на 10.04.2012.

В ході розгляду справи представник Позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками ОСОБА_1 перевірки від 25.10.2011 № 421/23-304/00952976 щодо порушення Позивачем п.1.3 ст.1, п.5.1, п.5.2.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, що призвело до заниження ПАТ «Будівничий»податку на прибуток за перевіряємий період на загальну суму 44 427,00грн.; пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, що, в свою чергу, призвело до завищення ПАТ «Будівничий»податкового кредиту на загальну суму 6462,00 грн.;

Позивач також зазначив, що висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем вимог вищевказаних Законів при формуванні податкового кредиту та валових витрат базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження доказами. Не погоджуючись з висновками про завищення податкового кредиту, позивач посилається на те, що податковий кредит сформований ним відповідно до вимог Закону, на підставі належним чином оформленої податкової накладної . За наведених обставин, представник Позивача просив суд скасувати спірні податкові повідомлення -рішення.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі та, в свою чергу, зазначив, що не погоджується з позовними вимогами ПАТ «Будівничий»з огляду на те, що в ході перевірки було встановлено господарські взаємовідносини Позивача з ПП. «Астелікс-2007», які, на думку контролюючого органу, мають ознаки фіктивності. А отже, на думку контролюючого органу, угода, укладена між Позивачем та його контрагентом є нікчемною та такою, що не мала на меті настання реальних наслідків, а Позивач, в свою чергу, позбавлений права на формування податкового кредиту та віднесення сплачених за угодою сум до валових витрат.

В судовому засіданні суд протокольно ухвалив замінити неналежного відповідача на ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС у зв'язку з перетворенням останньої.

В судовому засіданні 05.07.2012р. встановлена можливість розгляду справи на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України в порядку письмового провадження, з огляду на те, що представниками сторін подано відповідну письмову заяву.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Державної податкової інспекції в Подільському районі м. Києва, на підставі постанови слідчого ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області від 25.07.2011 по кримінальній справі №2011531008011, на підставі пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (надалі -ПКУ), була проведена виїзна позапланова документальна перевірка ПАТ «Будівничий»(код ЄДРПОУ 00952976) з питань формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток підприємств за період з 01.06.2008 по 30.06.2011.

За результатами вищевказаної перевірки Відповідачем складено ОСОБА_1 перевірки (надалі - ОСОБА_1) від 25.10.2011 року № 421/23-304/00952976.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.1.3 ст.1, п.5.1, п.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, що призвело до заниження ТОВ «Будівничий»податку на прибуток за період 3 квартал 2010 року на загальну суму 8078грн; пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, що, в свою чергу, призвело до завищення податкового кредиту за липень 2010 на загальну суму 6462грн.;

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва винесено спірні податкові повідомлення -рішення, а саме:

від 11.11.11 № НОМЕР_2, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8078 грн., в тому числі: за основним платежем 6462 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 1616 грн.

від 11.11.11 р. №0001082330, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 10098 грн., в тому числі: за основним платежем 8078 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 2020 грн.

Як вбачається з ОСОБА_1 перевірки, згідно Постанови про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження від 05.05.2011 року, винесеної слідчим ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області майором податкової міліції ОСОБА_2 порушено кримінальну справу за фактом створення та придбання невстановленими особами суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі ПП. «Астелікс-2007», які створені та придбані з метою прикриття незаконної діяльності, в результаті чого заподіяно значну шкоду Державі, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

Так, до СВ ПМ ДПА у Полтавській області надійшли матеріали перевірки стосовно діяльності невстановлених осіб, які створили та придбали ряд підприємств, які протягом 2008-2011 років з метою прикриття незаконної діяльності здійснюють транзит та конвертацію безготівкових коштів.

ОСОБА_1 перевірки, одним з вказаних підприємств є контрагент позивача ПП «Астелікс-2007». Крім того, згідно вказаної постанови слідчого ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області по кримінальній справі №2011531008011 встановлено, що протягом 2008-2011 гр. ОСОБА_3, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, з метою прикриття незаконної діяльності створила ряд суб'єктів господарської діяльності, в тому числі ПП. «Астелікс - 2007».

Вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 28.07.2010 гр. ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.28, ч.2,3 ст.358 за підробленню документів по підприємствам, в тому числі ПП «Астелікс - 2007».

Відповідач зазначає, що перевіркою ПП «Астелікс - 2007»встановлено відсутність об'єктів оподаткування при продажу товарів (послуг).

На думку контролюючого органу, вказані обставини є достатніми підставами для висновку про те, що фінансово-господарська діяльність ПП. «Астелікс -2007»здійснювалась поза межами правового поля, а фінансово-господарські взаємовідносини ПП «Астелікс-2007»з позивачем є фіктивними та такими, що не мали на меті настання реальних наслідків.

З урахуванням вищезазначеного, ДПІ у Подільському районі м. Києва стверджує про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог ТОВ «Будівничий».

Окружний адміністративний суд м. Києва, оцінивши докази, які є у справі, приймає до уваги правову позицію Позивача, тим самим вважаючи, що спірні податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва є протиправними та таким, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

ОСОБА_1 положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 5, 6 ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Так, в ході розгляду справи встановлено, що 19.07.2010 між ПрАТ «Будівничий»та ПП «Астелікс - 2007»був укладений Договір про виконання робіт № 7.

Відповідно до умов Договору, ПП «Астелікс-2007»повинно було виконати будівельні роботи, а Позивач - прийняти їх та оплатити. Вартість робіт за Договором складала 38774 грн. 40 коп., з них ПДВ - 6462,40 грн.

На забезпечення викоання договору, сторони склали Кошторис робіт, в якому передбачили всі види робіт, які необхідно буде виконати, їх ціну, заробітну плату робітникам, а також витрати нормо-годин.

19.07.2010 р. Позивач перерахував контрагенту вказану суму в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №343 від 19.07.2010, копія якого наявна в матеріалах справи.

Після закінчення робіт сторони підписали ОСОБА_1 приймання виконаних будівельних робіт № 9 від 23.07.2010 р. про те, що роботи виконано на загальну суму 38774 грн. 40 коп., претензій до контрагента з приводу якості виконаних робіт у Позивача відсутні.

За результатами виконання вказаного договору, Позивач отримав від ПП «Астелікс-2007» податкову накладну №19071 на суму виконаних робіт в розмірі 38774,40грн., ПДВ-6462,40грн. Дана накладна була внесена до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за липень 2010 року, а сума в розмірі 6462,40 -віднесена позивачем по податкового кредиту.

Крім того, позивачем до складу валових витрат за 3 кв. 2010 р було віднесено суму витрат по Договору у розмірі 32312 грн.

Судом встановлено, що підставою виникнення господарських правовідносин позивача з ПП. «Астелікс-2007»у формі Договору №7 від 19.07.2011 стали наступні обставини .

30.06.2011 між позивачем (виконавець) та ТОВ «Штрабаг»(замовник) укладено Договір №4 на виконання робіт. Предметом даного договору є виконання позивачем робіт по демонтажу, перевезенню та монтажу на майданчику тимчасового зберігання 50-ти офісно-побутових контейнерів.

На підтвердження господарської необхідності укладання договору субпідряду з ПП. «Астелікс-2007», позивач зазначив наступне.

ПАТ «Будівничий»приступило до виконання господарських зобов'язань по Договору №4 від 30.06.2011, однак, зважаючи на значний об'єм робіт, позивач був змушений залучити до виконання третіх осіб, в даному випадку ПП. «Астелікс-2007», як зазначалось вище, в рамках укладеного договору №7 від 19.07.2011.

Зокрема, позивач був змушений звернутись до ПП. «Астелікс - 2007»з огляду на необхідність розібрати конструкцію даху, яким були вкриті офісно-побутові контейнери.

Таким чином, в даному випадку, вбачається за можливе прийти до висновку, що виконання Договору, укладеного між Позивачем та первинним замовником ТОВ «Штрабаг»є неможливим до моменту виконання робіт ПП «Астелікс-2007»по Договору №7. Вказана обставина сторонами не заперечувалась.

Натомість, з огляду на письмові докази, зібрані в ході розгляду справи, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Так, Позивач, на підтвердженням того, що роботи за Договором між Позивачем та ПП «Астелікс-2007»були дійсно виконані, надав до матеріалів справи ОСОБА_1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2010 року первинного Договору № 4 від 30.06.2010 р. та зазначив, що оплата за Договором №4 від 30.06.2010 р. була здійснена ТОВ «Штрабаг»на рахунок ПрАТ «Будівничий»в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 1455 від 02.07.2010 р. та 1586 від 21.07.2010 р.

Отже, на думку ПАТ «Будівничий», факт виконання робіт за вказаними вище договорами є повністю доведеним, а у Відповідача не було підстав вважати правочин, укладений між Позивачем та ПП «Астелікс-2007»нікчемним чи фіктивним.

Суд вважає за необхідне зазначити, що, в даному випадку, факт виконання господарських правовідносин між позивачем та ТОВ «Штрабаг»сторонами даної адміністративної справи під сумнів не ставиться, відтак, доводи позивача з приводу того, що оплати і виконання первинного Договору №4 від 30.06.2011, є достатнім доказом фактичного виконання Договору №7 судом до уваги не приймаються враховуючи наступне.

В ході розгляду справи судом не встановлено фактичності виконання господарських зобов'язань ПП. «Астелікс -2007»по Договору №7 від 19.07.2011, що, в свою чергу, підтверджується нижчевикладеним.

Пунктом 4 Статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передавання робіт підрядчиком і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами . У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і його підписує друга сторона.

Стаття 853 Цивільного кодексу України передбачає обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядчиком відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відхилень від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядчикові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відхилення від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ст.9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: 1. назву документа (форми); 2. дату і місце складання; 4. назву підприємства, від імені якого складено документ; 4.зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; 5. посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; 6. особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з ОСОБА_1 виконаних робіт по первинному договору №4 між позивачем та ТОВ «Штрабаг», він підписаний сторонами 19.07.2011р.

Однак, Акт виконаних робіт по договору №7 від 19.07.2011 між позивачем та ПП. «Астелікс-2007»підписаний 23.07.2011.

Аналіз змісту та обсягу господарських операцій, одиниці виміру господарських операцій, вказаних ОСОБА_1 виконаних робіт дає змогу прийти до висновку, що обсяг господарських операцій по ОСОБА_1 виконаних робіт ПП «Астелікс-2007», що підписаний 23.07.2011 , включається в обсяг виконаних господарських операцій по ОСОБА_1 виконаних робіт, що підписаний 19.07.2011 між позивачем та ТОВ «Штрабаг»на виконання Договору №4.

Таким чином, доводи позивача з приводу неможливості виконання Договору №3 без залучення ПП.«Астелікс-2007»до виконання робіт в рамках Договору №7 не підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи, як наслідок -судом не вбачається фактичності виконання Договору №7, оскільки первинний Договір №3 було виконано Позивачем 19.07.2011, що підтверджується відповідним актом Виконаних робіт.

Тобто, станом на дату укладання Договору №7 між позивачем та ПП. «Астелікс - 2007», первинний Договір №3, що і став підставою для укладання спірного договору -було виконано.

ОСОБА_1 пп. 7.4.1. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

В свою чергу, згідно 7.4.5 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Окружний адміністративний суд м. Києва також не погоджується з твердженням Позивача з приводу того, що Договір та податкові накладні в даному випадку, є достатніми первинним документами, що дають право Позивачу на проведення змін у власному бухгалтерському та податковому обліку, як то формування податкового кредиту.

Так, вказані документи мають силу первинних лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, як встановлено вище, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Тобто, з урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Підсумовуючи встановлене, суд приходить до висновку про те, що податковий кредит з ПДВ, сформований позивачем внаслідок операції, яка не мала реального (господарського) характеру, безпідставно зменшує поточні податкові зобов'язання такої особи з ПДВ.

Таким чином, оскільки операція за спірним Договором, згідно доказів, зібраних в ході розгляду справи, не була спрямована на досягнення реальних (господарських) наслідків з підстав її «безтоварності», не спричинила будь-яких правових наслідків, в тому числі і за податковою накладною, виписаною у зв'язку із цим, Окружний адміністративний суд м. Києва погоджується з висновком органу державної податкової служби про завищення Позивачем податкового кредиту по ПДВ на суму 6462,40грн. та вважає такий висновок правомірним.

Щодо порушення Позивачем норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Окружний адміністративний суд встановив наступне.

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР із змінами та доповненнями встановлено що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

ОСОБА_1 з п. 5.1. ст. 5 Закону валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що господарська діяльність -це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

ОСОБА_1 зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Суд приходить до висновків, що з урахуванням вищезазначених правових норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарську діяльність особи слід вважати сукупністю господарських операцій цієї особи.

Також суд вважає, що пунктом 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено наступні критерії господарської діяльності, а саме -направлення діяльності на отримання доходу та постійна (регулярна) участь особи в цій діяльності.

Матеріали справи не містять доказів, які могли б підтвердити обставину отримання спірних послуг в межах господарської діяльності Позивача, тобто отримання цих послуг з метою одержання прибутку.

Обставина відсутності у Позивача в користуванні послуг, що надані контрагентом, на думку суду, виключає можливість існування причинного -наслідкового зв'язку витрат по Договору з господарською діяльністю позивача.

Узагальнюючи наведене, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає, що в процесі розгляду справи судом не встановлено існування доказів, якими підтверджується зв'язок здійснених позивачем витрат на купівлю послуг з господарською діяльністю позивача, що є законодавчо встановленою передумовою віднесення сум до валових витрат Позивача.

Проте, скасовуючи спірні податкові повідомлення рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва, суд мотивує це наступним.

Так, відповідно до вимог пп. 54.3.2, пп. 54.3.4 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків.

ОСОБА_1 з вимогами п. 58.4 ст. 58 ПКУ у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених ПКУ.

Відповідно до вимог п. 86.9 ст. 86 ПКУ у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (ст. 212 Кримінального кодексу України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає . В інших випадках (за результатами перевірок платників податків відносно яких та/ або їх посадових осіб кримінальну справу не порушено або порушено кримінальну справу, предметом якої не є податки, збори) грошові зобов'язання визначаються та, відповідно, приймається податкове повідомлення-рішення щодо платників податків в загальновстановленому порядку (п. 58.1 ст. 58 ПКУ).

Аналіз зазначених норм Податкового кодексу України дає змогу прийти до висновку, що не зважаючи на встановлені порушення податкового законодавства, ДПІ у Подільському районі м. Києва, в даному випадку, позбавлена права на винесення спірних ППР, а отже - податкові повідомлення -рішення від 11.11.11 р. №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 підлягають скасуванню, як такі, що винесені в порушенням ч. 2 ст. 19 Конституції України та є такими, що винесені передчасно.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ОСОБА_1 з ч. 3 ст. 72 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги ПАТ «Будівничий», в даному випадку, підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Будівничий»- задовольнити повністю.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.11.11 р. №0001082330, №0001092330 Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.О. Григорович