Постанова

від 03.07.2013 по справі 905/2715/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року Справа № 905/2715/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І. суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В. (доповідач) з участю представників: позивача: відповідача: не з'явився не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія АлТранс" на ухвалу та постановугосподарського суду Донецької області від 15 квітня 2013 року Донецького апеляційного господарського суду від 07 травня 2013 року у справі 905/2715/13 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Донецька будівельна компанія" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія АлТранс" про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 р. позивач звернувся в суд з позовом про визнання недійсним укладеного між сторонами 20.07.2011 р. договору № 21/07-п про надання автотранспортних послуг та в порядку забезпечення позову просив зупинити стягнення за ухвалою господарського суду Донецької області від 13.02.2013 р. у справі за № 5006/21/102/2012.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.04.2013 р. (суддя Говорун О.В.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.05.2013 р. (головуючий - Ломовцева Н.В., судді - Принцевська Н.М., Чернота Л.Ф.), заяву задоволено.

Зупинено стягнення за ухвалою господарського суду Донецької області від 13.02.2013 р. у справі за № 5006/21/102/2012 за позовом ТОВ "Торгово-транспортна компанія АлТранс" до ТОВ "Донецька будівельна компанія" про стягнення 2 275879,32 грн. (виконавче провадження № ВП 37154892).

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та залишити позов без розгляду, а також постановити нове рішення, яким заборонити суду вживати заходи щодо забезпечення позову.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, ухвалою господарського суду Донецької області від 13.02.2013р. частково затверджено мирову угоду, укладену між товариством з обмеженою відповідальністю "Донецька будівельна компанія" та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "АлТранс" у справі №5006/21/102/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "АлТранс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька будівельна компанія" про стягнення 2 275 879,32грн., провадження по справі припинено.

Внаслідок невиконання умов затвердженої мирової угоди постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку від 21.03.2013р. було відкрите виконавче провадження в порядку примусового виконання вищезазначеної ухвали.

Відповідно до ст.66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

При цьому, судом не розглядається питання правомірності заявлених позовних вимог і наявності обставин як підстав для його задоволення. В даному випадку, судом встановлюється саме існування спору і обираються адекватні заходи для забезпечення позову, які будуть діяти до моменту вступу у законну силу судового рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається при наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

За змістом статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відтак, враховуючи те, що предметом даного позову є немайнова вимога про захист прав позивача, шляхом визнання недійсним договору від 20.07.2011 р. № 21/07-п, місцевий господарський суд, зупиняючи стягнення за ухвалою господарського суду Донецької області від 13.02.2013 р. у справі за № 5006/21/102/2012 за позовом ТОВ "Торгово-транспортна компанія АлТранс" до ТОВ "Донецька будівельна компанія" про стягнення 2 275879,32 грн. не вказав, у чому саме полягає загроза реальному виконанню рішення суду про визнання недійсним договору, у разі задоволення позову, без вжиття заходів з його забезпечення, адже рішення суду про визнання договору недійсним, без застосування наслідків недійсності, не потребує вчинення будь-яких дій з його виконання, що свідчить про відсутність необхідного зв`язку між даним заходом і предметом позовної вимоги.

Доводи суду апеляційної інстанції про те, що ймовірний висновок суду про недійсність зазначеного договору з визначених позивачем підстав та необхідність задоволення заявлених вимог у світлі правової природи спірного договору матиме обов'язковий наслідок припинення відповідної процедури звернення стягнення на майно за цим договором, бо сутність розглядуваного спору не виключає ймовірності виникнення необхідності у вчиненні певних дій на виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог, що в свою чергу дає підстави для застосування положень статті 66 Господарського процесуального кодексу України, є безпідставними, адже судове рішення про визнання договору недійсним не потребує вчинення будь-яких дій на його виконання, а припинення процедури звернення стягнення на майно відбудеться не автоматично на підставі такого рішення, а лише внаслідок відповідного перегляду судом ухвали про затвердження мирової угоди, на виконання якої відкрито виконавче провадження.

Крім того, слід зазначити, що навіть задоволення позову, не звільняє позивача від обов'язку в силу ч.1 ст. 216 ЦК України відшкодувати відповідачу вартість одержаних послуг.

Враховуючи наведене, колегія не може визнати правильним висновок господарських судів щодо необхідності вжиття обраного заходу до забезпечення даного позову, що зумовлює необхідність скасування оскаржуваних судових рішень, з огляду на неправильне застосування норм статей 66, 67 ГПК України при їх прийнятті, та відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 13 ГПК України Вищий господарський суд України, суд

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія АлТранс" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 15 квітня 2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07 травня 2013 року у справі за № 905/2715/13 скасувати.

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька будівельна компанія" про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за ухвалою господарського суду Донецької області від 13.02.2013 р. у справі за № 5006/21/102/2012 за позовом ТОВ "Торгово-транспортна компанія АлТранс" до ТОВ "Донецька будівельна компанія" про стягнення 2 275879,32 грн. (виконавче провадження № ВП 37154892) залишити без задоволення.

Справу передати на розгляд до господарського суду Донецької області.

Головуючий, суддя М.Остапенко Суддя П.Гончарук Суддя Л.Стратієнко