Постанова

від 02.07.2013 по справі 5015/4719/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року Справа № 5015/4719/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Панової І.Ю., суддів:Коваленка В.М., Хандуріна М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 30.04.2013 у справі господарського суду№ 5015/4719/12 Львівської області за заявою Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова доКредитної спілки "Надія" про визнання банкрутом, за участю представників сторін: не з'явились;

встановив:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.03.2013 (суддя Морозюк А.Я.) припинено провадження у справі про банкрутство Кредитної спілки (КС) "Надія". Припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів. Припинено ліквідатора у справі арбітражного керуючого Кмити Р.І.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.04.2013 (колегія суддів у складі: Михалюк О.В. - головуючий, Новосад Д.Ф., Галушко Н.А.) ухвалу господарського суду Львівської області від 26.03.2013 залишено без змін.

В касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України (УПФУ) в Галицькому районі м. Львова просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 26.03.2013 про припинення провадження у справі та постанову суду апеляційної інстанції від 30.04.2013, справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. В обґрунтування посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст.40, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 4-1, 43, 80 ГПК України.

Переглянувши в касаційному порядку прийняті у справі постанову місцевого господарського суду, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 4 1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі - Закону) в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.11.2012 за заявою Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова порушено провадження у справі про банкрутство Кредитної спілки "Надія" з урахуванням особливостей, визначених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Постановою суду від 26.11.2012 Кредитну спілку "Надія" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого Кмиту Р.І. При цьому, перевіряючи обгрунтованість порушення справи судом першої інстанції встановлено, що відсутність боржника - КС "Надія" за її місцезнаходженням підтверджено довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 28.07.2012.

Однак, під час ліквідаційної процедури у справі про банкрутство КС "Надія" було встановлено обставини, які спростовують факт відсутності боржника в розумінні ч. 1 ст. 52 вказаного Закону.

Колегія суддів зазначає, що предметом доказування у справі про банкрутство відсутнього боржника є визначення місцезнаходження боржника - юридичної особи та факт відсутності керівних органів юридичної особи за її місцезнаходженням, а також неплатоспроможність боржника.

Згідно з абз. 6 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній до внесення змін Законом України від 03.03.2005 року № 2452-IV, який набрав чинності з 1 квітня 2005 року) місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом; місцезнаходження юридичної особи вказується в її установчих документах. Абзац шостий статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (у редакції, чинній до внесення змін Законом України від 03.03.2005 року № 2452-IV) визначає місцезнаходження юридичної особи як місцезнаходження постійно діючого виконавчого органу юридичної особи, а в разі його відсутності - місцезнаходження іншого органу чи особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи без довіреності, за певною адресою, яка вказана засновниками (учасниками) в установчих документах і за якою здійснюється зв'язок з юридичною особою.

Таким чином, нормами законодавства передбачається обов'язкове зазначення місцезнаходження юридичної особи в її установчих документах, а у разі, коли відбувалася зміна місцезнаходження, повинні вноситись відповідні зміни до установчих документів та проводитись державна реєстрація цих змін.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до п. 6.1. Статуту Кредитної спілки "Надія", затвердженого протоколом №3 загальних зборів від 09.10.2001 та зареєстрованого 11.04.2002 під №434 у Департаменті економічної політики та ресурсів Львівської міської ради, погодженого Управлінням з питань кредитування та розрахунків Національного банку України 21.01.2002, а також відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України "Про кредитні спілки", органом управління Кредитної спілки є загальні збори членів кредитної спілки, спостережна рада, ревізійна комісія, кредитний комітет та правління. Відповідно до п.6.2. Статуту до виключної компетенції загальних зборів членів Кредитної спілки належить обрання та відкликання голови та членів спостережної ради та ревізійної комісії.

Відповідно до п. 7.1. Статуту спостережна рада представляє інтереси членів кредитної спілки в період між загальними зборами. Спостережна рада кредитної спілки підзвітна загальним зборам членів кредитної спілки і в межах компетенції контролює і регулює діяльність Правління та кредитного комітету.

Відповідно до п.7.2. Статуту до компетенції спостережної ради належить призначення голови та членів правління, а також членів кредитного комітету.

Відповідно до п.7.5. Статуту Спостережну раду кредитної спілки очолює голова, який обирається на загальних зборах членів кредитної спілки. Голова спостережної ради організовує роботу спостережної ради кредитної спілки, головує на її засіданнях та звітує про роботу спостережної ради на загальних зборах членів кредитної спілки.

Відповідно до п.8.1. Статуту Правління кредитної спілки є виконавчим органом, який здійснює керівництво її поточною діяльністю. Правління складається з осіб, які знаходяться в трудових відносинах із спілкою. Відповідно до п.8.2. Статуту роботою правління керує голова Правління, який призначається спостережною радою. Відповідно до п. 8.3. Статуту голова Правління, зокрема, підписує доручення на провадження дій від імені кредитної спілки.

21.01.2013 на адресу суду першої інстанції від Кредитної спілки "Надія" надійшла заява за підписом голови спостережної ради КС "Надія" Іличка Б.І. з повідомленням про те, що щодо посадових осіб Кредитної спілки "Надія" відкрито кримінальну справу за фактом розкрадання коштів кредитної спілки, арештовано 11 осіб з числа колишнього керівництва спілки та найбільших позичальників-шахраїв; з часу відкриття кримінальної справи по КС "Надія" було переобрано керівництво кредитної спілки.

До вказаної заяви додано довіреність № 52, видану 14.06.2012 Іличок Б.І. головою правління КС "Надія" та завірену круглою печаткою КС "Надія" на представництво інтересів кредитної спілки терміном до 14.06.2013. Вказана довіреність видана вже після 17.02.2012 (дати внесення до ЄДР ЮО та ФОП інформації про відсутність боржника за адресою), і на термін до 14.06.2013 р.

У вказаній заяві зазначається адреса КС "Надія": 79007, м. Львів, вул. Листопадового чину, 14, оф. 1, та повідомляється, що вказана адреса використовується для кореспонденції, оскільки офісу у КС "Надія" немає.

Також до вказаної заяви додано копію заяви № 53 від 03.07.2012 за підписом голови правління КС "Надія" та скріпленої круглою печаткою КС "Надія", адресованої ВДВС Галицького РУЮ, з клопотанням звернутися на підставі ст.55 Закону України "Про виконавче провадження" до суду з поданням про звернення стягнення на майно боржників спілки.

Представник КС "Надія" Іличок Б.І. приймав участь у судових засіданнях по даній справі.

Крім того, на підтвердження існування кримінальної справи за фактом розкрадання коштів КС "Надія", зазначеної у заяві, представником кредитної спілки подано суду постанову попереднього розгляду справи № 1309/9648/12 від 15.01.2013 Залізничного районного суду м. Львова.

Відповідно до листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №522/15-11 від 23.01.2013, розпорядженням Держфінпослуг від 02.06.2011 № 318 було схвалене рішення члена комісії - в.о. директора тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ щодо виключення інформації про Кредитну спілку "Надія" з Державного реєстру фінансових установ та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, а також, відповідно до інформації, розміщеної на офіційному Інтернет-сайті прокуратури Львівської області від 11.09.2012, прокуратурою направлено до суду справу щодо Кредитної спілки "Надія".

Відповідно до повідомлення на Інтернет-сайті Прокуратури Львівської області від 11.09.2012, прокуратурою направлено до суду справу щодо кредитних спілок "Християнська злагода" та "Надія".

У звітах ліквідатора від 12.02.2013, від 26.02.2013 та від 26.03.2013 про проведену у ліквідаційній процедурі роботу зазначається, що ліквідатору стало відомо про розгляд у Залізничному районному суді м. Львова кримінальної справи щодо посадових осіб Кредитної спілки "Надія", а також про те, що в матеріалах цієї справи перебуває уся документація, печатки, штампи банкрута тощо.

Суд першої інстанції, повно та об'єктивно оцінивши всі наявні матеріали справи, дійшов обґрунтованого висновку про спростування факту відсутності керівних органів боржника, що виключає можливість продовження процедури банкрутства Кредитної спілки "Надія", порушеної в порядку ст. 52 Закону.

Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припинити провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону про банкрутство (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (за відсутністю предмету спору). (п. 36 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство").

Вищевказане свідчить, що за відсутності доказів наявності підстав передбачених ст. 52 Закону, єдиним процесуальним наслідком порушеного провадження у справі про банкрутство за ст. 52 Закону може бути припинення такого провадження відповідно до частини 1 ст. 80 ГПК України.

Таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до обґрунтованого та законного висновку про відсутність правових підстав для продовження процедури банкрутства Кредитної спілки "Надія", порушеної в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв'язку з чим правомірно припинив провадження по справі.

Враховуючи визначені ст. 111 7 ГПК України межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 30.04.2013 прийнята у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства, тому підстави для її скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, які викладені в оскаржуваній постанові.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.04.2013 у справі № 5015/4719/12 залишити без змін.

Головуючий Панова І.Ю.

Судді Коваленко В.М.

Хандурін М.І.