Постанова

від 21.05.2013 по справі 801/3614/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2013 р. (17 год. 50 хв.) Справа №801/3614/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю., секретар судового засідання Устінова І.В., за участю представника позивача Ставилова А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант Трейд"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Грант Трейд" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, в якому просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС № 0003561502 від 01.03.2013 р. Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами проведення камеральної перевірки податковим органом були зроблені помилкові висновки щодо порушення позивачем вимог ПК України при складанні звітності по ПДВ, що призвело до необґрунтованого прийняття податкового повідомлення - рішення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові, та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких клопотань на адресу суду не скерував, про поважність причин неявки суд не повідомив.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 статті 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обв'язки.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними у ній матеріалами за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, суд зобов'язаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби у зв'язку з прийняттям таких повідомлень-рішень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Як свідчать матеріали справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Трейд" є юридичною особою, яка зареєстрована виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 21.06.2004р., про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 13), довідка АА № 462285 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 14) та Статут (а.с.16-19).

Позивач перебуває на податковому обліку у відповідача як платник податків та є платником податку ПДВ, про що свідчить свідоцтво № 00963540, видане 25.08.2005р. (а.с. 15).

Таким чином, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Грант Трейд" являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

25.02.2013 відповідачем проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2013р. ТОВ «Гранд Трейд», за результатами якої був складений акт № 1167/15-2/33077185 від 25.02.2013р. (а.с.10-12).

У висновках наведеного акту зазначено:

1. Дані камеральної перевірки свідчать про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ. Відповідальність платника передбачена п.120.1 ст. 120 розділу ІІ ПКУ;

2. Дані камеральної перевірки свідчать про заниження або завищення (таблиця3) суми податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках, та відповідальність платника передбачена пунктом 123.1 ст. 123 розділу ІІ ПК України.

З вищенаведеного Акту вбачається, що до висновку про завищення позивачем суми податкових зобов'язань з ПДВ відповідач дійшов на підставі того, що позивачем не враховано висновки акту перевірки від за грудень 2012р., яким встановлено порушення позивачем Податкового кодексу України від 02.12.2012 року №2756-VI та Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.11.2011 року №1492. На думку перевіряючих, у податковій декларації з ПДВ за січень 2013р. встановлено неправомірне декларування р.21 у сумі 710140 грн., в наслідок чого виникло завищення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду, р.24 у сумі 99356 грн. Зменшена сума, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового кредиту (р.24 декларації) на 430393грн.

На підставі наведеного вище акту відповідачем 01.03.2013р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003561502, згідно з яким визначено, що позивачем у декларації № 9008459220 від 20.02.2013р. за січень 2013р. сума завишення від'ємного значення з ПДВ складає 430393 грн. (а.с. 9).

Оцінюючи правомірність рішення відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Згідно з п.п. 14.1.39. ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 ПК України в редакції, яка діяла на час проведення перевірки).

Відповідно до п.п. 14.1.157 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Підпунктом 20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України передбачено право органів державної податкової служби поводити перевірки платників податку (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п.п.54.3.2 п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (п.56.1. ст. 56 ПК України).

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується ( п. 56.3 ст. 56 ПК України).

У п. 56.15 ст.56 ПК України визначено, що скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відповідно до п.56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з п. 57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

В главі 8 ПК України визначені види перевірок органів державної податкової служби, порядок їх проведення.

Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби (п.75.1 ст. 75 ПК України).

Відповідно до п.75.1.1. ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщення органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платників податків.

Порядок проведення камеральних перевірок визначений у ст. 76 ПК України, п.76.1 якої зазначає, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу ( п. 76.2 ст.79 ПК України).

Згідно з п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків.

Отже, при проведенні камеральної перевірки, відповідач мав можливість зробити висновок щодо правильності повноти нарахування податку на додану вартість за січень 2013р.

Такі ж самі повноваження органам податкової служби надано, відповідно до Наказу ДПА України від 25.01.2011 № 41, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 за № 197/18935, яким затверджено форму Акту Камеральної перевірки декларації з ПДВ платника податку.

Так, відповідно до Додатку 3 до Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість можливими порушеннями, які можуть бути встановлені при проведені камеральної перевірки з боку платника податку на додану вартість є :

1.Неподання податкової звітності з податку на додану вартість в порушення вимог підпункту 49.18.1 (49.18.2) пункту 49.18 статті 49 розділу II, пункту 203.1 статті 203 розділу V Податкового кодексу України;

2. Несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість в порушення вимог підпункту 49.18.1 (49.18.2) пункту 49.18 статті 49 розділу II, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України;

3. Порушення Податкового кодексу України, а також Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 № 41 а саме: арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що не вплинула на розрахунки з бюджетом;

4. Порушення Податкового кодексу України, а також Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 № 41, а саме: арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом.

Суд звертає увагу на те, що в Листі ДПА України від 23.03.2011 вих. № 8073/7/16-1617 на адресу Голів державних податкових адміністрацій в АР Крим, областях, м.м. Києві та Севастополі, зазначено, що за наслідками камеральних перевірок податкової звітності та опрацювання іншої наявної в базах даних та звітній частині облікової справи платника податкової інформації (результатів Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, розбіжностей у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних контрагентів, даних митних органів, інформації Єдиного реєстру податкових накладних тощо) формуються лише висновки, які можуть бути підставою для їх направлення до відповідних структурних підрозділів податкової служби для проведення документальних перевірок та їх оперативного супроводження.

З вищенаведеного вбачається, що висновки щодо обґрунтованості та повноти формування позивачем податкового кредиту відповідно до приписів ст.ст. 198,75,77,78 ПК України можливо зробити лише під час проведення документальної перевірки такого платника податку, оскільки такий висновок потребує вивчення інших документів, не віднесених до податкової звітності.

Суд звертає увагу на те, що у Акті перевірки не зазначено які саме норми чинного законодавства були порушені позивачем, що стало наслідком для прийняття спірного рішення.

Вищенаведений Акт містить посилання тільки на неподання (несвоєчасне подання) позивачем податкової звітності, але вищенаведене порушення не є підставою для складання спірного рішення, тому не є предметом розгляду цієї справи.

Як вбачається з Акту перевірки № 1167/15-2/33077185 від 25.02.2013 року при перевірці відповідачем було використано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2013р. (від 20.02.2013 року № 9008459220) з урахуванням актів: про результати камеральної перевірки ТОВ "Гранд Трейд" ЄДРПОУ 33077185 з питань повноти нарахування ПДВ за грудень від 15.02.2013р. № 785/15-2/33077185; про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Гранд Трейд" ЄДРПОУ 33077185 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2005р. по 31.12.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 31.12.2009р. від 14.05.2010р. за №6415/2307/33077185 (а.с. 10).

З наданих доказів, судом встановлено, що на сьогоднішній день висновки акта №6415/2307/33077185 від 14.05.2010 року, в тому числі повідомлення-рішення № 0020582301/0 від 26.05.2010р., №0020592301/0 від 26.05.2010, які взяті відповідачем за основу перевірки оскаржені в судовому порядку і на сьогоднішній день питання про правомірність висновків акта № 6415/2307/33077158 від 14.05.2010 року є предметом розгляду Окружного адміністративного суду АР Крим, тобто на момент складання податкового повідомлення-рішення по Акту перевірки №10485/15-2/33077185 від 27.12.2012 року грошове зобов'язання не узгоджено.

Судом також встановлено, що на момент складання Акту перевірки, на підставі якого прийнято спірне рішення, тобто за станом на 27.12.2012р., у провадженні Окружного адміністративного суду АРК була справа №2а-13796/12/0170/14 про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0012881502 від 29.11.2012р., яке прийнято на підставі акту перевірки від 23.11.2012 року №9317/15-2/33077185. З наведеного вбачається, що на момент складання спірного податкового повідомлення-рішення грошове зобов'язання, визначене податковим повідомленням-рішенням №0012881502 від 29.11.2012р., не узгоджено. Крім того суд звертає увагу на те, що вищенаведене грошове зобов'язання не узгоджено і на час розгляду цієї справи тому, що на час розгляду цієї справи у провадженні Окружного адміністративного суду АРК знаходиться справа №801/2235/13-а про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0012881502 від 29.11.2012р., яке прийнято на підставі акту перевірки від 23.11.2012 року №9317/15-2/33077185.

Судом з'ясовано, що при складанні Акту перевірки відповідачем не прийнято до уваги те, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим №2а-4477/11/0170/23 від 19.08.2011 року, залишеною в силі ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012р., податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 22.02.11 р. №0002491502/0 про нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 496 грн. основного платежу та 124 грн. штрафних санкцій, а разом 620 грн. скасовано та визнано протиправним.

Поза увагою контролюючого органу залишилася також, постанова Окружного адміністративного суду АР Крим №2а-4105/12/0170/26 від 02.08.2012 року, залишена в силі ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012р., якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 06.04.2011р. №0003741502 про нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 21218,00 грн. основного платежу та 15913,50 грн. штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У вищенаведених судових рішеннях суд прийшов до висновку, що відповідач протиправно нарахував позивачу податкове зобов'язання з ПДВ не вивчаючи первинні документи позивача, які стали підставою для формування податкового кредиту з ПДВ, що є не припустимим.

Судом з'ясовано, що підставою для складання вищенаведених, скасованих в судовому порядку, податкових повідомлень-рішень також, як і в дійсній справі, було зокрема не прийняття позивачем до уваги акту перевірки від 14.05.2010р. №6415/2307/33077185.

Незважаючи на вищенаведені судові рішення, що набрали законної сили, та на те, що у провадженні суду знаходиться справа №801/2235/13-а, відповідачем неодноразово виключається зі складу податкового кредиту позивача таку ж саму суму.

За таких обставин, посилання відповідача в акті №1167/15-2/33077185 від 25.02.2013р. на необхідність врахування результатів попередніх перевірок, не можна визнати такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема Податковому кодексу України.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що спірне податкове повідомлення - рішення не можуть бути визнане таким, що прийняте на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

За таких обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

В адміністративному позові позивач просить суд визнати недійсним та скасувати рішення відповідача від 01.03.2013р. № 0003561502 без вимоги про визнання його протиправним.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби № 0003561502 від 01.03.2013 р.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Таким чином, стягнення судових витрат, відповідно до рішення суду, не на користь суб'єкта владних повноважень, здійснюється з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.

Зазначена позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 21.11.11р. № 2135/11/13-11.

В зв'язку з чим, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету на користь позивача за рахунок коштів на утримання відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2294,00 грн., здійснення сплати якого документально підтверджено квитанцією № 2219.83.1 від 02.04.2013р. (а.с. 42).

Під час судового засідання, яке відбулось 21.05.2013 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі складено 24.05.2013 року.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби № 0003561502 від 01.03.2013 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Трейд" (95493, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Козлова, б. 45, код за ЄДРПОУ 33077185) 2294,00 грн. судового збору, шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.