Постанова

від 11.06.2013 по справі 801/3877/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 червня 2013 р. (12:41) Справа №801/3877/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., за участю секретаря судового засідання Кузьміна О.В., представника позивача - Єфремова І.Є, довіреність №б/н від 02.01.13, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газконтиненталь"

до Державної податкової інспекції в Ленінському районі Автономної Республіки Крим

про визнання протиправними наказу та дій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газконтиненталь" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим про визнання протиправним наказу №109 від 03.04.2013 року «Про поновлення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Газконтиненталь"; визнання протиправними дій з проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Газконтиненталь" на підставі наказу від 03.04.2013 року.

Позов мотивовано відсутністю правових підстав для прийняття оскаржуваного наказу та неможливістю проведення перевірки діяльності платника податку без вивчення первинних документів податкового, бухгалтерського обліку.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав, які викладені у позовній заяві.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, повідомлений належним чином - судовою повісткою, про поважність причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач у справі є юридичною особою (ідентифікаційний код 31913283), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.12).

14.03.2013 року Державною податковою інспекцією в Ленінському районі АР Крим прийнято наказ №93 про проведення з 20.03.2013 року до 26.03.2013 року документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства по відношенням з ЗАТ «Д.Е.Н.» за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року(а.с.8).

На підставі наказу Державною податковою інспекцією в Ленінському районі АР Крим прийнято повідомлення від 14.03.2013 року №19/22-00, в якому було запропоновано позивачу надати всі необхідні документи, що підтверджують данні податкових декларацій.

Листом від 21.03.2013 року вих.№177 позивач повідомив Державну податкову інспекцію в Ленінському районі АР Крим про втрату документів по взаємовідносинам с ЗАТ «Д.Е.Н.» за період з 01.01.2010 року до 31.03.2010 року, у зв'язку з чим просив перенести строк проведення перевірки до дати відновлення та надання документів на 90 календарних днів.

Державною податковою інспекцією в Ленінському районі АР Крим прийнято наказ від 22.03.2013 року №101, за яким відповідно до п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України перенесено термін проведення документальної позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по відношенням з ЗАТ «Д.Е.Н» на строк 90 календарних днів - до 20.06.2013 року.

03.04.2013 року Державною податковою інспекцією в Ленінському районі АР Крим прийнято наказ №109, за яким відповідно до п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України поновлено з 08.04.2013 року проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по відношенням з ЗАТ «Д.Е.Н».

На підставі наказу від 03.04.2013 року №109, відповідачем проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 до 31.03.2012 року по відношенням з ЗАТ «Д.Е.Н», про що було складено акт від 15.04.2013 року №3/22-00/31913283.

В акті перевірки зазначено, що первинні документи за взаємовідносинами ТОВ «Газконтиненталь» та ЗАТ «Д.Е.Н.» вже були вивчені при проведенні документальних невиїзних перевірок та відображені в актах перевірок від 03.12.2009 року №3696/23-0/31913283, від 20.02.2012 року №209/23/31913283, від 12.12.2012 року №1002/22/31913283, в матеріалах зустрічних звірок, у зв'язку з чим відпали обставини для перенесення терміну проведення перевірки, тому виданий наказ щодо поновлення проведення перевірки (а.с.9 акту).

При проведенні перевірки було використано дані комп'ютерних автоматизованих систем, матеріали попередніх документальних перевірок, направлених запитів на проведення зустрічних звірок по взаємовідносинам з ЗАТ «Д.Е.Н».

Не погоджуючись із діями відповідача про прийняття наказу від 03.04.2013 року №109 та проведення на підставі нього перевірки, позивач звернувся до суду із позовом про визнання їх протиправними.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України (далі - ПК України, тут і далі по тексту нормативно-правові акти в редакції, чинній на час спірних правовідносин) органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно зі ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2. ст. 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Пунктом 79.1 ст.79 ПК України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п.44.5 ст.44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Податковим кодексом України не передбачено право податкового органу скорочувати строки відновлення документів, які передбачені ст.44 ПК України, а також проводити перевірку не на підставі первинних документів бухгалтерського та податкового обліку платника податку.

Таким чином, оскаржуваний наказ було прийнято відповідачем з порушенням п.44.5 ст.44 ПК України.

Суд не погоджується з викладеною в акті перевірки позицією відповідача щодо можливості проведення перевірки за відсутністю наданих позивачем первинних документів з підстав того, що вони були вивчені при складанні актів перевірок від 03.12.2009 року №3696/23-0/31913283, від 20.02.2012 року №209/23/31913283, від 12.12.2012 року №1002/22/31913283, в матеріалах зустрічних звірок, з огляду на наступне.

Відповідно до п 3.2.2. розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. №1003, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня 2011р. за №70/18808, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання платником податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення містяться у первинному документі.

Тобто будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначений перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, зокрема такими реквізитами є:

- назва документу; дата та місце складання документу;

- назва підприємства, від імені якого складений документ;

- зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції;

- посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Отже, з урахуванням вимог законодавства України в частині визначення первинних документів та їх обов'язкових реквізитів, їх змісту та призначення, до останніх можна віднести:

- договори із зазначенням предмету та істотних умов відповідного правочину, додаткові угоди до них;

- документи на виконання відповідного договору (акт приймання-передачі, акт виконаних робіт, рахунки фактури, податкові та видаткові накладні, довіреність на отримання товару, що містять дані стосовно обсягів та змісту наданих послуг);

- документи, що підтверджують транспортування товару (товарно-транспортні накладні, договори зберігання, перевезення товару);

- фінансово-господарські документи зі сплати коштів за придбаний товар (платіжні доручення, банківські виписки, чеки).

Тобто реальність господарської операції підтверджується даними податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Таким чином, висновок про порушення податкового законодавства під час здійснення господарських операцій платником податків може бути зроблений органом державної податкової служби після дослідження первинних документів, складених на підставі здійсненої господарської операції.

Акт перевірки відповідача не містить відомостей щодо оцінки органом державної податкової служби первинних документів позивача, складених на підставі господарських операцій, які визначені відповідачем як безтоварні, в якості доказової бази були взяті матеріали попередніх документальних перевірок, зустрічних звірок.

Також, суд вважає з необхідне підкреслити, що Акт перевірки взагалі не містить відомостей щодо безпосереднього дослідження відповідачем господарських операцій позивача.

Чинним законодавством України не передбачено можливість здійснення аналізу товарності господарських операцій без дослідження відповідних документів (договорів, специфікацій, видаткових накладних, транспортних накладних, податкових накладних, платіжних доручень тощо) на підставі лише інформації отриманої з комп'ютерних автоматизованих систем, а також з матеріалів попередніх документальних перевірок.

Отже, на підставі викладеного, суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби безпідставно зроблено висновок про відсутність підстав для перенесення терміну проведення перевірки, та проведення перевірки за умов відсутності дослідження первинних документів, підтверджуючих здійснення господарських операцій.

Таким чином, дії відповідача з прийняття наказу 03.04.2013 року №109 та проведення документальної внепланової перевірки позивача є протиправними, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного випливає, що скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

У позовні заяві позивач просить суд визнати протиправним наказ №109 від 03.04.2013 року «Про поновлення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Газконтиненталь".

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати наказ №109 від 03.04.2013 року «Про поновлення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Газконтиненталь".

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 34,41 грн., які сплачені до бюджету згідно до платіжного доручення від 04.04.2013 року №1583 підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з розрахункових рахунків суб'єкта владних повноважень.

Під час судового засідання, яке відбулось 11.06.2013 року оголошені вступна і резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову у повному обсязі складено 17.06.2013 року.

Керуючись ст. ст. 11, 94, 160-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати наказ Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим №109 від 03.04.2013 року «Про поновлення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Газконтиненталь».

3. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим з проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Газконтиненталь" на підставі наказу №109 від 03.04.2013 року.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газконтиненталь" (ідентифікаційний код 31913283) витрати зі сплати судового збору у розмірі 34,41 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим (АР Крим, Ленінський район, смт. Леніне, вул. Дзержинського, буд.7, ідентифікаційний код 34243570).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Москаленко С.А.