Рішення

від 27.06.2013 по справі 906/508/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" червня 2013 р. Справа № 906/508/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

при секретарі судового засідання: Кобилінському К.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Сушко М.Г. - рішення Гальчинської сільської ради Андрушівського району (паспорт серії НОМЕР_2 вид. Андрушівським РВ УМВС України в Житомирській області) (присутній в судовому засіданні 18.06.13 р.)

Рудюк П.Ю. - представник Гальчинської сільської ради Андрушівського району за листом №106 від 15.05.13 р. (присутня в судовому засіданні 18.06.13 р.)

від відповідача: ОСОБА_4 - адвокат свідоцтво НОМЕР_3 від 22.11.95р., довіреність від 05.09.2012р., дійсне до 05.09.2015р. (присутній в судовому засіданні 18.06.13 р. та 27.06.13 р.)

від прокурора: Шевчук М.М. - прок. Житом. обл., посв. №011387, дійсне до 24.10.17 (присутній в судовому засіданні 18.06.13 р. та 27.06.13 р.)

В засіданні суду 18.06.2013р. оголошувалась перерва в засіданні до 27.06.2013р. згідно ст. 77 ГПК України.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Прокурора Андрушівського району в інтересах держави в особі Гальчинської сільської ради Андрушівського району (м.Андрушівка)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (с. Гальчин Андрушівський район Житомирська область)

про розірвання договорів оренди земельної ділянки від 14.11.2006 року та від 07.02.2007року

та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Гальчинської сільської ради про визнання договорів оренди землі від 14.11.2006р. та від 07.02.2007р. із додатками - недійсними.

05.04.13р. прокурор Андрушівського р-ну звернувся до господарського суду з позовом в інтересах Гальчинської сільської ради Андрушівського р-ну до відповідача ФОП ОСОБА_5 про розірвання договорів оренди земельної ділянки від 14.11.2006 року та від 07.02.2007року

Первісний позов мотивований тим, що відповідачем в порушення умов Договору оренди земельної ділянки від 14.11.2006р. загальною площею 1, 1538 га, розташованої по АДРЕСА_1, наданої для комерційних цілей та Договору оренди земельної ділянки від 07.02.2007р. загальною площею 0,0321 га , розташованої по АДРЕСА_2, наданої для комерційних цілей не виконуються умови договору в частині своєчасного внесення плати за оренду землі, що, в свою чергу, позбавляє Гальчинську сільську раду отримувати від використання земельної ділянки надходження до бюджету.

Таким чином, прокурор доводив, що несплата відповідачем коштів за орендну плату є підставою для застосування вимог ст. 141 Земельного кодексу України та ст.ст. 32, 35 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 526, 651 ЦК України.

Ухвалою від 09.04.13р. господарський суд порушив провадження у справі, вжив заходи по підготовці справи до розгляду.

В той же час, відповідач ФОП ОСОБА_5 подав зустрічний позов про визнання Договору оренди земельної ділянки розміром 1, 1538 га від 14.11.2006р. із додатками та Договору оренди земельної ділянки розміром 0, 0321 га від 07.02.2007р. недійсними.

В обгрунтування заявлених зустрічних позовних вимог відповідач за первісним позовом доводив, що при укладенні спірних договорів оренди земельних ділянок були порушені вимоги ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України, ч. 4 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", які вимагали передавати в оренду земельні ділянки за проектами відведення, а не за технічною документацією .

В якості додаткових правових підстав зустрічного позову відповідач за первісним позовом ФОП ОСОБА_5 посилався на норми ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Ухвалою від 18.04.2013р. господарський суд прийняв до спільного розгляду разом з первісним позовом зустрічну позовну заяву ФОП ОСОБА_5 про визнання договорів оренди землі від 14.11.2006р. та від 07.02.2007р. із додатками, укладеними із позивачем Гальчинською сільською радою - недійсними, одночасно запропонував прокурору Андрушівського району та позивачу за первісним позовом надати суду письмовий відзив на зустрічну позовну заяву позивача за зустрічним позовом ФОП ОСОБА_5

Прокурор позовні вимоги за первісним позовом підтримує в повному обсязі. Зустрічні позовні вимоги заперечує.

Представники позивача за первісним позовом Гальчинська сільська рада позовні вимоги підтримують у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача за первісним позовом позовні вимоги за первісним позовом заперечує та підтримує доводи зустрічного позову у повному обсязі, з підстав у ньому викладених, надав суду витребувані докази, про зміст яких зафіксовано в протоколі судового засідання.

Прокурор та відповідач за зустрічним позовом Гальчинська сільська рада заявили в письмовій формі про застосування позовної давності до позовних вимог про визнання договорів оренди землі недійсними. Зустрічні позовні вимоги заперечують, зокрема з підстав, пропуску позивачем за зустрічним позовом строку позовної давності, згідно ст.ст. 256, 257 ЦК України, в ході розгляду спору надали витребувані судом докази, вважають, що за спливом строку позовної давності у позові має бути відмовлено.

Представник відповідача за первісним позовом в усній формі на заяву про застосування строку позовної давності посилався на розсуд суду.

В ході вирішення спору сторони подавали додаткові письмові пояснення по суті вимог та заперечень, а також додаткові докази, як на свій розсуд, так і на вимогу суду.

Відповідно до ст. 38 ГПК України господарський суд витребовував додаткові докази, необхідні для правильного становлення всіх обставин спору від Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Житомирській області.

Ухвалою від 04.06.2013 року продовжено строк вирішення спору по справі № 906/508/13 до "20" червня 2013 р. включно.

Однак з врахуванням конкретних обставин цієї справи, спір вирішено у строк більший, ніж передбачено ст. 69 ГПК України , однак з дотриманням критеріїв розумності строку, визначених у практиці Європейського суду з прав людини ( п. 31 Рішення Європейського суду з прав людини від 1 лютого 2007 р. у справі «Макаренко проти України», п. 27 Рішення Європейського суду з прав людини від 8 квітня 2010 року у справі "Гутка проти України", ухвала у справі "Малицька - Васовська проти Польщі" (від 5 квітня 2001 року, N 41413/98).

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України господарський суд створив сторонам у справі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у судовому засіданні представникам сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду в порядку ст. 85 ГПК України .

Заслухавши уповноважених представників сторін спору та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2003р. рішенням сьомої сесії Гальчинської сільської ради було "Про надання погодження на оренду земельної ділянки" надано дозвіл МП "Геозем" провести кадастрову зйомку, відновити межі в натурі та виготовити план земельної ділянки, яка знаходиться під господарськими будівлями, що орендує ТОВ "Мцирі".

Рішенням дев'ятої сесії Гальчинської сільської ради від 29.12.2003р. надано дозвіл на підготовку матеріалів попереднього погодження для надання земельної ділянки, на якій розташовані виробничі об'єкти та під'їзди до них, в оренду ТОВ "Мцирі" із земель запасу сільської ради орієнтовною площею 1, 8 га.

Проект землеустрою земельної ділянки ТОВ "Мцирі" загальною площею 1, 1538 га комерційного використання на території Гальчинської сільської ради по АДРЕСА_1 здійснено Андрушівським районним відділом Житомирської регіональної філії Центру ДЗК.

Довідкою Андрушівського районного відділу земельних ресурсів від 30.08.2006р. за №1551 земельній ділянці присвоєно кадастровий номер - 1820382400:01:002:0042.

15.10.2006р. позивач за зустрічним позовом ФОП ОСОБА_5 придбав у фізичної особи ОСОБА_6 за договором купівлі-продажу об'єкти нерухомості - нежитлову будівлю (гараж, склад №2, вагова, заправка) по АДРЕСА_1 (а.с. 43-44, т.2).

19 жовтня 2006р. рішенням Гальчинської сільської ради було надано дозвіл на виготовлення технічної документації по наданню в оренду земельної ділянки для підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_5 орієнтовною площею 1, 1 га в АДРЕСА_1 під викупленими об'єктами нерухомості для їх використання та застосування за призначенням ( а.с. 161 Т.1).

Актом обстеження земельної ділянки що передається в оренду ПП ОСОБА_5 було встановлено, що земельна ділянка площею 1,1538 га придатна для обслуговування викупленого майна (комерційна діяльність).

10.11.2006р. Рішенням Гальчинської сільської ради надано земельну ділянку ОСОБА_5 в оренду загальною площею 1, 1538 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 для комерційних цілей із земель запасу сільської ради, терміном на 5 років, а також затверджено технічну документацію (розрахунок) по визначенню нормативно-грошової оцінки даної земельної ділянки.

14 листопада 2006р. між Гальчинською сільською радою (орендодавець) та ФОП ОСОБА_5 (орендар) було укладено Договір оренди земельної ділянки, згідно якого позивачем за первісним позовом було передано ФОП ОСОБА_5 в строкове платне користування земельну ділянку для комерційних цілей згідно рішення позачергової 5 сесії 5 скликання Гальчинської сільської ради від 10.11.2006р. загальною площею 1, 1538 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на якій знаходяться об'єкти нерухомого майна, нормативно-грошовою оцінкою 713730 грн., строком дії - на 5 (п'ять) років.

У п.6.1 цього Договору обумовлено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення ( а с. 86 на звороті Т.1).

Договір оренди земельної ділянки від 14.11.06р. зареєстровано у Андрушівському районному відділі Житомирської регіональної філії "Центр державного земельного кадастру" 04.05.2007р. за №040720200036.

За Актом приймання-передачі земельної ділянки для комерційної діяльності від 14.11.2006р. земельну ділянку загальною площею 1, 1538 га передано орендодавцем в оренду орендарю (а.с. 90, т.1).

Додатковою угодою від 05.06.2007р. були внесені зміни до Договору від 14.11.2006р. стосовно розміру орендної плати у розмірі 5% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що складала суму 35686, 50 грн. в рік. Додаткова угода зареєстрована у встановленому законом порядку 27 червня 2007 року за № 040720200087 (а.с. 89, т. 1).

Судом встановлено , що рішенням Гальчинської сільської ради 11 сесії 6 скликання від 20.12.11 року вирішено Договір оренди від 14.11.2006 року на земельну ділянку 1,1538 га за адресою АДРЕСА_1 яку орендує ФОП ОСОБА_5 вважати пролонгованим. Про прийняте рішення орендаря повідомлено письмово ( а с. 33 , 34 Т.1).

Рішенням Гальчинської сільської ради позачергової 5 сесії 5 скликання від 10.11.2006 року надано дозвіл на підготовку матеріалів попереднього погодження для надання земельної ділянки в оренду для комерційної діяльності по АДРЕСА_2, орієнтовною площею 0,11 га . Одночасно дозволено відповідним організаціям по землеустрою провести кадастрову зйомку та відновити межі в натурі та виготовити план земельної ділянки ( а.с. 129 Т.1).

Актом вибору земельної ділянки від 11.12.2006 року зафіксовано, що земельна ділянка площею 0,11 га розміщена в центральній частині населеного пункту поряд з зупинкою та планується під розміщення магазину продовольчих товарів ( а.с. 130 Т.1).

Технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку ФОП ОСОБА_5 загальною площею 0,0321 га. на території Гальчинської сільської ради по АДРЕСА_2 виготовлено Андрушівським районним відділом Житомирської регіональної філії Центру ДЗК.

Довідкою Андрушівського районного відділу земельних ресурсів за №2866 від 26.12.2006р. було присвоєно кадастровий номер земельної ділянки - 1820382400:01:002:0046 (а.с. 132, т. 1).

06 лютого 2007р. рішенням Гальчинської сільської ради надано земельну ділянку ФОП ОСОБА_5 в оренду загальною площею 0,0321 га, що знаходиться по АДРЕСА_2, для комерційних цілей із земель запасу сільської ради терміном на 10 років.( а.с. 103, 131 Т.1).

07 лютого 2007р. між Гальчинською сільською радою (орендодавцем) та ФОП ОСОБА_5 був укладений Договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого, відповідачу за первісним позовом було передано в строкове платне користування земельну ділянку для комерційних цілей, яка розташована в АДРЕСА_2, загальною площею 0, 0321 га, нормативно-грошова оцінка земельної строком дії договору - 10 років.

У п.2.2 Договору обумовлено, що на земельній ділянці об'єкти нерухомого майна не розташовані, а в п. 6.1 договору про те, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення ( а.с. 92 на звороті Т.1).

Договір оренди земельної ділянки від 07.02.2007 року зареєстровано у Андрушівському районному відділі Житомирської регіональної філії "Центр державного земельного кадастру" 04.05.2007р. за №040720200037.

За Актом приймання-передачі земельної ділянки для комерційної діяльності від 07.02.2007 року земельну ділянку загальною площею 0,0321 га передано орендодавцем в оренду орендарю (а.с. 96, т.1).

Додатковою угодою від 19.03.2008р. були внесені зміни до п.4.1 Договору від 07.02.2007р. стосовно розміру орендної плати, у зв'язку з цим цифри 414,02грн. замінено на 1035,05 грн. Додаткова угода зареєстрована у встановленому законом порядку 08 травня 2008 року за № 040820200047 (а.с. 95, т. 1).

Як свідчать матеріали справи, відповідно до рішення виконкому Гальчинської сільської ради від 26.01.12р. № 14 відповідачу ФОП ОСОБА_5 оформлено Свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю, магазин, загальною площею 59,2 кв. м. у АДРЕСА_2 ( а.с. 62 Т.2).

Судом встановлено, що відповідач ФОП ОСОБА_5 подавав до Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009-2013 роки з додатками до них, що містять відомості про укладені два договори оренди земельних ділянок , з врахуванням внесених до них змін в частині нового розміру орендної плати ( а.с. 68 -80 Т.1 ).

На підставі наявних у справі доказів, судом встановлено, що відповідач ФОП ОСОБА_5 лише частково сплатив орендні платежі за двома договорами оренди, зокрема, у період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. на суму 7500, 00 грн. із 43009,59 грн. необхідних, у період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. на суму 1200, 00 грн. із 44583,50 грн. необхідних, у період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. на суму 5570, 00 грн. із 46053,43грн. необхідним , у період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. - 7000,00 грн. із 45237,83 грн. необхідних. У поточному 2013 році відповідач сплатив 1700 грн. ( а.с. 5, 169 -185 Т.1).

Рішенням господарського суду від 29.04.2010року у справі № 8/146 стягнуто з відповідача ФОП ОСОБА_5 на користь Гальчинської сільської ради заборгованість з орендної плати за двома договорами оренди, що утворилась в період з 01.04.07р. по 01.09.09р. в загальній сумі 31 026,60 грн. ( а.с. 110 Т.1).

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 09.10.2012 року у справі № 0670/4940/12 , залишеною в силі ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2013р., стягнуто з відповідача ФОП ОСОБА_5 на користь держави в особі ДПІ в Андрушівському районі заборгованість з орендної плати за двома договорами оренди, що утворилась в період з 2011 -2012 роках в загальній сумі 53729, 12 грн. ( а с. 29 -30 Т.2).

Вище наведеним підтверджуються доводи позову в частині неналежного виконання відповідачем за первісним позовом обов'язку сплачувати орендну плату за орендовані земельні ділянки на користь орендодавця та власника земельної ділянки Гальчинської сільської ради.

Однак відповідач ФОП ОСОБА_5 вважає укладені Договори оренди земельних ділянок від 14.11.2006р. та 07.02.2007р. недійсними, посилаючись на те, що зазначені вони укладені всупереч ч. 3 ст. 124 ЗК України та ч. 4 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", тобто, не за проектами відведення, а за технічною документацією. У зв'язку з цим, просить задовольнити зустрічний позов. Проти доводів позову в частині неналежного виконання зобов'язань не заперечує.

На спростування доводів зустрічного позову прокурор та Гальчинська сільська рада доводять , що:

- в силу ст. 26 Закону "Про оренду землі" передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення;

- згідно матеріалів технічної документації із землеустрою вказані земельні ділянки згідно форми 6-зем відносяться до земель комерційного використання та були надані відповідачу для комерційної діяльності;

- до зустрічного позову відповідачем не подано доказів зміни цільового призначення земельних ділянок;

- відповідачем зустрічний позов подано з пропуском загального строку позовної давності на підставі ст.ст. 256, 257 ЦК України, що має своїм наслідком відмову у його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, на підставі ст.ст. 4-7, 33, 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку первісний позов задовольнити частково, а в зустрічному позові відмовити повністю з наступних підстав.

Як зазначено у ст.15 Цивільного кодексу України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, в тому числі, в судовому порядку у спосіб, визначений статтею 16 ЦК України, або договором чи іншим законом.

Отже, звернення особи до суду за захистом суб'єктивного права здійснюється нею шляхом подання позову з відповідним йому предметом та підставою.

У чинному Господарському процесуальному кодексі України відсутні визначення понять "підстава" та предмет" позову, незважаючи на те, що у статті 22 ГПК України йдеться про право позивача змінити предмет або підставу позову, а в статті 80 ГПК України про право господарського суду припинити провадження у справі, коли є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Тому, при визначенні змісту цих понять, господарський суд керується, насамперед, позицією Вищого господарського суду України, викладеною у п.3.12 Постанови ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з наступними змінами та доповненнями) стосовно того, що під предметом позову слід розуміти матеріально - правову вимогу позивача до відповідача, яка, до того ж, кореспондує зі способами захисту права, які визначені, наприклад, у ст. 16 ЦК України чи ст. 20 ГК України.

Під підставою позову слід розуміти фактичні обставини, на яких грунтується вимога позивача, зокрема, йдеться про юридичні факти матеріально - правового характеру, що визначаються нормами матеріального права та які зумовлюють виникнення, зміну та припинення спірних правовідносин, а також інші доказові факти, на підставі яких можна зробити висновок про наявність чи відсутність зазначених юридичних фактів.

Додатково слід наголосити на тому, що підстава позову має не тільки фактичну, а й правову основу, оскільки юридичні факти, які складають підставу позову, визначаються нормами цивільного й інших галузей права.

Предмет та підстава позову, як його необхідні елементи, перебувають між собою в тісному зв'язку, оскільки сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу для захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності в них конкретного цивільного права і обов'язку.

Водночас, за правилами статті 60 ГПК України, відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Важливою характеристикою зустрічного позову є його взаємна пов'язаність з первісним, що може проявлятися у тому, що:

- обидва позови взаємно пов'язані підставами цих позовів та/або поданими доказами, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору, зменшенню обсягу доказової бази;

- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися;

- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову (п. 3.15 Постанови № 18).

Таким чином, первісний та зустрічний позови заявляються двома особами; в цих позовах кожну із сторін зазначено як в якості позивача, так і в якості відповідача, причому кожна із сторін має протилежний статус, а саме: позивач за первісним позовом у зустрічному позові набуває статусу відповідача, а відповідач за первісним позовом у зустрічному - статусу позивача.

Оскільки відповідачем за первісним позовом заперечується дійсність договорів оренди земельних ділянок як підстав первісного позову, господарський суд вважає за необхідне насамперед мотивувати висновок суду щодо відмови у задоволенні вимог зустрічного позову.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Визнання договору (провочину) недійсним є одним із способів захисту порушеного права, що здійснюється в судовому порядку в разі доведення позивачем наявності тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними на момент їх вчинення (укладення).

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Кожна з підстав , визначених у ст. 203 ЦК України, є самостійною та доводиться особою відповідними обставинами та доказами.

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що з м і с т правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Тому в разі задоволення позовних вимог суд повинен зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин на м о м е н т його у кл а д е н н я ( вчинення) (п.2.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.13 р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" ( далі - Постанова № 11).

Доводи відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним ФОП ОСОБА_5 про те, що Договори оренди земельних ділянок від 14.11.2006р. та 07.02.2007р. є недійсними в силу ч. 3 ст. 124 ЗК України та ч. 4 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", оскільки укладені не за проектами відведення, а за технічною документацією, не приймаються судом до уваги, як підстава для застосування вимог ч.1 ст. 203 ЦК України , оскільки з м і с т укладених договорів не суперечить вимогам земельного та іншого законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Так, згідно ч. 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотною умовою договору оренди землі є умова про передачу земельної ділянки орендарю.

Згідно ч.4 цієї статті невід'ємною частиною договору оренди землі визнається проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

Отже, проект відведення земельної ділянки визнається лише невід'ємною частиною договору , а не його умовою та є обов'язковим у випадках, встановлених цим Законом .

Разом з тим, ч. 2 ст. 14 Закону України "Про оренду землі" уповноважила Кабінет Міністрів України затвердити типову форму договору оренди землі державної та комунальної власності, що узгоджується із вимогами ч.2 ст. 179 ГК України.

Це означає, що при укладенні договору оренди землі державної та комунальної власності сторони в обов'язковому порядку використовують типовий договір оренди землі , затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 р. N 220

У п. 18 Типового договору передбачено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення (з розробленням) проекту її відведення (непотрібне закреслити).

У разі передачі земельної ділянки в оренду з розробленнями проекту її відведення, тоді зазначена умова типового договору передбачає зазначення підстави його розроблення ( рішення відповідного органу державної виконавчої влади або місцевого самоврядування) , а також визначення суб'єкта понесення витрат на його розроблення ( орендар чи орендодавець).

Судом встановлено, що у п. 6.1 обох договорів оренди обумовлено про те, що передача земельних ділянок в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення.

Однак самі проекти відведення не визнані невід'ємними частинами цих договорів.

Відсутні в умовах цих договорів відомості про підстави розроблення проектів відведення, як це визначено у п. 18 Типового договору оренди землі.

Вище викладене дає господарському суду підстави дійти висновку, що при виготовленні текстів спірних договорів оренди землі на основі Типового договору оренди землі помилково було зазначено про те, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення замість без розроблення проекту її відведення.

Судом на підставі аналізу документів , що містяться у технічних документаціях із землеустрою на обидві земельні ділянки встановлено, що останні надавались на умовах відновлення їх меж в натурі ( на місцевості) , а не встановлення меж вперше, що має місце під час відведення земельних ділянок та без зміни їх цільового призначення.

Більше того, до дати укладення спірних договорів оренди земельних ділянок , а саме 30.08.2006р. та 26.12.2006 року їм були присвоєні кадастрові номера - 1820382400:01:002:0042 та 1820382400:01:002:0046.

Зазначена обставина при вирішенні цього спору має суттєве правове означення, виходячи з наступного.

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з у с т а н о в л е н и м и м е ж а м и, п е в н и м м і с ц е м р о з т а ш у в а н н я, з визначеними щодо неї правами ( ст. 79 Земельного кодексу України).

Хоча в дефініції поняття "земельна ділянка" наводиться така її ознака, як "встановлені межі", вона, однак, не може конкретизувати її просторову характеристику, тобто її розмір. Кількісною характеристикою земельної ділянки служить термін " площа" (ст. 117, 120 , 128, 136 137 ЗК України). Саму площу земельної ділянки можна виражати з точністю від гектара (га) до квадратного метра ( кв.м) або навіть сантиметра (кв.см).

Оскільки Земельний кодекс України доповнено статтею 79-1 « Формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав» лише Законом N 3613-VI від 07.07.2011року, норми останньої до спірних відносин застосуванню не підлягають.

На дату укладення спірних договорів діяв Закон України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 року N 858-IV, який об'єктом землеустрою визначав земельну ділянку та , серед іншого, містив визначення такого поняття як план земельної ділянки - графічне зображення, що в і д о б р а ж а є м і с ц е з н а х о д ж е н н я, з о в н і ш н і м е ж і з е м е л ь н о ї д і л я н к и та м е ж і з е м е л ь, обмежених у використанні і обмежених (о б т я ж е н и х ) п р а в а м и і н ш и х о с і б (з е м е л ь н и х с е р в і т у т і в ), а також розміщення об'єктів нерухомого майна, природних ресурсів на земельній ділянці.

Однак позивачем за зустрічним позовом не доведено, що йому в оренду передавались земельні ділянки з іншими зовнішніми межами в натурі ( на місцевості) та площею, що вимагало, фактично, формування нових земельних ділянок з відповідними їм кадастровими номерами.

Підсумовуючи вище викладене, господарський суд зазначає також наступне.

Як роз'яснюється у п.2.2 Постанови ВГСУ від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" проект відведення земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом, спрямованим на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків сторін, а є лише невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки (частина четверта статті 15 Закону України "Про оренду землі").

У п. 2.24 додатково наголошується про те, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду.

Отже, позивачем за зустрічним позовом не доведено наявності тих підстав, з якими пов'язується визнання недійсним догорів оренди земельних ділянок, що не спростовує фактичну підставу первісного позову та, як наслідок, правову (ст.ст.11, 509, 526 ЦК України).

Разом з тим, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, господарський суд вважає, що первісний позов також підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, Договір оренди земельної ділянки загальною площею 1, 1538 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 підписано сторонами 14 листопада 2006р. та зареєстровано у Андрушівському районному відділі Житомирської регіональної філії "Центр державного земельного кадастру" 04.05.2007р. за №040720200036. 04.05.2007р. за №040720200036.

Оскільки ст. 18 Закону України "Про оренду землі" момент укладення договору оренди землі пов'язує з його державною реєстрацією, тому вище зазначений Договір оренди земельної ділянки вважається укладеним з 04 травня 2007 року.

При його укладенні сторони домовились про п'ятирічний строк його дії. Отже, з врахуванням правил ст.ст. 252 та 253 Цивільного кодексу України, строк дії договору сплинув 04 травня 2012 року.

Як зазначено у ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Судом встановлено, що рішенням Гальчинської сільської ради 11 сесії 6 скликання від 20.12.11 року вирішено Договір оренди від 14.11.2006 року на земельну ділянку 1,1538 га за адресою АДРЕСА_1 яку орендує ФОП ОСОБА_5 вважати пролонгованим. Про прийняте рішення орендаря повідомлено письмово ( а с. 33 , 34 Т.1).

Рішення прийняте органом місцевого самоврядування передчасно. Однак зазначене суд пояснює тим, що Гальчинською сільською радою не було враховано момент укладення договору.

Однак вище зазначене рішення органу місцевого самоврядування не є достатнім для того, аби Договір оренди від 14.11.2006 року вважався таким, що продовжив свою дію після 04 травня 2012 року, що підтверджується змістом ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній станом на дату закінчення строку дії договору, про о б о в ' я з к о в і с т ь у к л а д а н н я д о д а т к о в о ї угоди про п о н о в л е н н я договору оренди землі.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення мала бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку та, аналогічно договору оренди, зареєстрована у встановленому порядку.

Вище наведеним господарський суд доводить, що оскільки Договір оренди від 14.11.2006 року припинив свою дію 04.05.2012 року та не був поновленим на новий строк в порядку, передбаченому чинним законодавством, вимога про його розірвання не підлягає задоволенню.

Водночас, господарський суд прийшов до висновку задовольнити позовну вимогу про розірвання Договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,0321 га , яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2, підписаного сторонами 07 лютого 2006р. та зареєстрованого у Андрушівському районному відділі Житомирської регіональної філії "Центр державного земельного кадастру" 04.05.2007р. за №040720200037, оскільки останній укладено строком на десять років, останнім днем сплину якого слід вважати 04.05.2017 рік.

Мотиви , за який суд дійшов такого висновку, є наступними.

У разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов'язаний їх захистити у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України, серед яких є припинення правовідношення.

Розірвання договору є одним із способів припинення правовідношення, яке повинно здійснюватись в порядку і з підстав, визначених законом.

Відповідно до ст.ст. 651, 652 ЦК України, які передбачають підстави розірвання договору, рішення суду про розірвання договору є актом, внаслідок якого правовідношення (договір) припиняється.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є в тому числі орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з ст.21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ст.32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно ст.34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до ст.141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є в тому числі систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Варто звернути увагу, що зміст терміну «систематична несплата земельного податку або орендної плати» як підстави для припинення права землекористування раніше законодавчо визначався у ч.5 ст.17 ЗУ «Про плату за землю», зараз не чинного.

У Податковому кодексі України ці положення відтворені не були. Виходячи із цього, термін «систематичність» господарський суд тлумачить з урахуванням положень ч.1 ст.782 ЦКУ, яка надає наймодавцеві право відмовитися від договору найму при невнесенні плати протягом трьох місяців «підряд».

Судом встановлено факт систематичної несплати орендної плати відповідачем ФОП ОСОБА_5 протягом трьох місяців підряд у 2009 році.

Згідно з ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України якщо договір розривається в судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Саме рішення господарського суду , зокрема, його резолютивна частина, виступатиме правопосвідчуючим документом припинення договірного зобов'язання та не потребує укладення між сторонами угоди на його виконання. Наказ господарського суду як виконавчий документ також не видається.

Господарський суд враховує, що рішенням Гальчинської сільської ради 12 сесії 6 скликання від 28.02.2012 року відповідачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування АЗС з метою передачі її в оренду, орієнтовно площею 1,1538 га за адресою: АДРЕСА_1 , так і щодо відведення земельної ділянки для обслуговування магазину з метою передачі її в оренду, орієнтовно площею 0,0321га за адресою: АДРЕСА_2.

Наведеними діями позивач стверджує, що має намір укласти нові договори оренди з відповідачем як власником нерухомості , що розміщується на вище зазначених земельних ділянках, однак , можливо , в іншому (необхідному для їх обслуговування ) розмірі ( а с. 186 -197 Т.1).

Відповідно до ст. 49 ГПК України та п. 4.6 Постанови Пленуму ВГСУ № 7 від 21.02.13року "Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України" судовий збір покладається на сторони спору пропорційного задоволених вимог немайнового характеру.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-7, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Розірвати Договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0321 га , розташованої по АДРЕСА_2 , наданої для комерційних цілей , укладеного 07 лютого 2007 року між Гальчинською сільською радою та Приватним підприємцем ОСОБА_5 строком на 10 років та зареєстрованого Андрушівський районним відділом Житомирської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у державному реєстрі земель по Гальчинській сільській раді вчинено запис за № 040720200037 від 04.05.2007 року.

3. У задоволенні позову в частині розірвання Договору оренди земельної ділянки загальною площею 1,1538 га , розташованої по АДРЕСА_1 , наданої для комерційних цілей , укладеного 14 листопада 2006 року між Гальчинською сільською радою та Приватним підприємцем ОСОБА_5 строком на 5 років та зареєстрованого Андрушівський районним відділом Житомирської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у державному реєстрі земель по Гальчинській сільській раді вчинено запис за № 040720200036 від 04.05.2007 року - відмовити.

4. У задоволенні зустрічного позову - відмовити.

5. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 ( 13432, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 1 147,00 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України ( доходний рахунок 31214206783002, МФО 811039, Банк одержувача ГУДКСУ у Житомирській області, одержувач УДКСУ у м. Житомирі (м. Житомир), 22030001, код ЄДРПОУ суду 03499916, код одержувача 380357260).

Видати наказ.

6. Стягнути з Гальчинської сільської ради Андрушівського району Житомирської області (13432, с. Гальчин, вул. Ватутіна,1 , код ЄДРПОУ 04346847) - 1 147,00 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України (доходний рахунок 31214206783002, МФО 811039, Банк одержувача ГУДКСУ у Житомирській області, одержувач УДКСУ у м. Житомирі (м. Житомир), 22030001, код ЄДРПОУ суду 03499916, код одержувача 380357260).

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 03 червня 2013 року

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу ,

2- позивачу - Гальчинській сільській раді (с. Гальчин, Андрушівського р-ну, вул. Корольова, 1) - рек.

3- відповідачу - ФОП ОСОБА_5 (АДРЕСА_3) -простою

4- прок. Андруш. р-ну (реком. ),

5- прок. м. Житомира (у книзі нарочним)