Ухвала

від 26.06.2013 по справі 17/013-10/19/8     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2013 р. Справа № 17/013-10/19/8

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Прокурора Вишгородського району Київської області, місцезнаходження: 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Кургузова, 7, в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, ідентифікаційний код: 00022533, місцезнаходження: 01196, м. Київ-196, пл. Лесі Українки, 1,

до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ідентифікаційний код: 23569369, місцезнаходження: 07300, Київська обл., м. Вишгород, пл. Шевченка, 1,

за участю третьої особи - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватне підприємство «ФІРМА «КАРІНА» , ідентифікаційний код: 30595022, місце реєстрації: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Кірова, 34, стан юридичної особи: припинено,

третьої особи - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛГА-ТРЕЙДІНГ» , ідентифікаційний код: 32425662, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Софійська, 10-А,

третьої особи - 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна» , ідентифікаційний код: 31926769, місцезнаходження: м. Київ, вул. Дегтярівська, 62а,

третьої особи - 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання: 04210, АДРЕСА_1,

третьої особи - 5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_2,

третьої особи - 6, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3, місце проживання: АДРЕСА_3,

третьої особи - 7, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Арма Факторинг» , ідентифікаційний код: 32487273, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5-Б,

третьої особи - 8, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватне підприємство «Єліма» , ідентифікаційний код: 35590778, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4-а,

третьої особи - 9, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: колективне сільськогосподарське підприємство ім. Ватутіна , ідентифікаційний код: 00849540, місцезнаходження: 07354, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нові Петрівці, вул. Леніна, 169,

третьої особи - 10, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_6, ідентифікаційний номер: НОМЕР_4, місце проживання: АДРЕСА_4,

про визнання протиправними та скасування розпоряджень,

за участю представників учасників судового процесу:

прокурор: Барановська В.В., посвідчення від 15.10.2012 року за №009565;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Колодій О.М., який діє на підставі довіреності від 01.08.2012 року за №7-25/2536;

від третьої особи - 1: не з'явився;

від третьої особи - 2: Шумаков Д.В., який діє на підставі довіреності від 21.12.2012 року за №15; Рогов А.С., який діє на підставі довіреності від 25.12.2012 року №17;

від третьої особи - 3: Тарнавський В.В., який діє на підставі довіреності від 28.02.2013 року б/№;

від третьої особи - 4: не з'явився;

від третьої особи - 5: не з'явився;

від третьої особи - 6: не з'явився;

від третьої особи - 7: не з'явився;

від третьої особи - 8: не з'явився;

від третьої особи - 9: не з'явився;

від третьої особи - 10: ОСОБА_11, яка діє на підставі довіреності від 21.12.2012 року за №1058,-

Обставини справи:

29.01.2010 року до господарського суду Київської області звернувся Прокурор Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (далі за текстом: Позивач) до Вишгородської районної державної адміністрації (далі за текстом: Відповідач), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача: приватне підприємство «Фірма «Каріна» (далі за текстом: Третя особа-1), про визнання протиправними та скасування розпоряджень Вишгородської районної державної адміністрації «Про передачу в оренду земельної ділянки приватного підприємства «Фірма «Каріна» під розміщення тепличного господарства» від 26.04.2004 року за № 271 та «Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення ПП «Фірма «Каріна» на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту» від 03.03.2006 року за № 115.

Позовні вимоги ґрунтуються на незаконності набуття третьою особою - ПП «ФІРМА «КАРІНА» в оренду, а в подальшому у власність земельної ділянки площею 12,2803 га на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту на підставі оскаржуваних розпоряджень, які видані всупереч вимог закону.

Провадження у справі № 17/013-10/19 порушено ухвалою господарського суду Київської області від 01.02.2010 року.

Рішенням господарського суду Київської області від 15 березня 2010 року у справі №17/013-10/19 позовні вимоги прокурора задоволенні в повному обсязі шляхом визнання протиправними та скасування розпоряджень Вишгородської районної державної адміністрації «Про передачу в оренду земельної ділянки приватного підприємства «Фірма «Каріна» під розміщення тепличного господарства» від 26.04.2004 року за № 271, «Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення ПП «Фірма «Каріна» на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту» від 03.03.2006 року за № 115, та стягнення з Вишгородської районної державної адміністрації в доход державного бюджету України державного мита у сумі 85,00 грн. (вісімдесят п'ять гривень 00 коп.) та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна», товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛГА-ТРЕЙДІНГ», не погоджуючись з даним рішенням господарського суду Київської області оскаржили його до суду апеляційної інстанції мотивуючи свої скарги тим, що оскаржувані розпорядження прийнятті Відповідачем правомірно через те, що після купівлі-продажу тепличного комплексу до покупця перейшло право КСП ім. Ватутіна на користування земельною ділянкою, на якій розташований цей комплекс, та зазначення в договорі оренди цільового призначення земельної ділянки: - «землі промислового призначення» не є зміною цільового призначення землі, в зв'язку з тим, що в оскаржуваних розпорядженнях взагалі не йшла мова про зміну цільового призначення земель і відповідно до цих розпоряджень земельна ділянка надавалась для цілей розміщення тепличного господарства.

В ході розгляду справи судом апеляційної інстанції залучено в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛГА-ТРЕЙДІНГ» (далі по тексту: Третя особа - 2), товариство з обмеженою відповідальністю «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна» (далі по тексту: Третя особа - 3), ОСОБА_2 (далі по тексту: Третя особа - 4), ОСОБА_4 (далі по тексту: Третя особа - 5), ОСОБА_5 (далі по тексту: Третя особа - 6), товариство з обмеженою відповідальністю «Арма Факторинг» (далі по тексту: Третя особа - 7), приватне підприємство «Єліма» (далі по тексту: Третя особа - 8), колективне сільськогосподарське підприємство ім. Ватутіна (далі по тексту: Третя особа - 9).

Київський апеляційний господарський суд розглянувши доводи апелянтів своєю постановою від 20.06.2011 року у справі №17/013-10/19 в задоволенні апеляційних скарг відмовив в повному обсязі та рішення господарського суду Київської області залишив без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з доводами Прокурора з приводу того, що на підставі спірних розпоряджень укладено договір оренди, яким протиправно змінено цільове призначення земельної ділянки, та спірні розпорядження видавались Відповідачем без вирішення питання про вилучення земельної ділянки у попереднього землекористувача в особі радгоспу ім. Ватутіна, права якого на користування земельною ділянкою посвідченні державним актом на право постійного користування землею серії II-КВ № 000380 від 19.08.1998 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна», товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛГА-ТРЕЙДІНГ» не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій оскаржили їх до Вищого господарського суду України мотивуючи свої скарги тим, що оскаржувані розпорядження прийнятті Відповідачем правомірно через те, що після купівлі-продажу тепличного комплексу до покупця перейшло право КСП ім. Ватутіна на користування земельною ділянкою, на якій розташований цей комплекс, та зазначення в договорі оренди цільового призначення земельної ділянки: - «землі промислового призначення» не є зміною цільового призначення землі, в зв'язку з тим, що в оскаржуваних розпорядженнях взагалі не йшла мова про зміну цільового призначення земель і відповідно до цих розпоряджень земельна ділянка надавалась для цілей розміщення тепличного господарства.

Крім того, товариство з обмеженою відповідальністю «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна» та товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛГА-ТРЕЙДІНГ» свої касаційні скарги мотивували тим, що на час прийняття спірних розпоряджень права землекористування КСП ім. Ватутіна щодо земельної ділянки припинились в зв'язку з тим, що перетворення одного підприємства, якому видавався державний акт, в інше підприємство призводить до автоматичного припинення землекористування.

Вищий господарський суд України розглянувши доводи касаційних скарг прийшов до висновку, що останні є безпідставними, в зв'язку з чим своєю постановою від 15.08.2011 року у справі № 17/013-10/19 касаційні скарги залишив без задоволення та рішення судів 1-ї і апеляційної інстанцій залишив без змін.

Своє рішення Вищий господарський суд України мотивував тим, що доводи Прокурора з приводу того, що на підставі спірних розпоряджень укладено договір оренди, яким протиправно змінено цільове призначення земельної ділянки, та спірні розпорядження видавались Відповідачем без вирішення питання про вилучення земельної ділянки у попереднього землекористувача в особі радгоспу ім. Ватутіна, права якого на користування земельною ділянкою посвідченні державним актом на право постійного користування землею серії II-КВ № 000380 від 19.08.1998 року, є доведеними та обґрунтованими.

Також, Вищий господарський суд України своє рішення мотивував тим, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази припинення права на користування земельною ділянкою радгоспу ім. Ватутіна, права якого на користування земельною ділянкою посвідченні державним актом на право постійного користування землею серії II-КВ № 000380 від 19.08.1998 року.

18.12.2012 року до господарського суду Київської області звернулась ОСОБА_5 (далі за текстом: Заявник або Третя особа - 6) із заявою від 17.12.2012 року б/н про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 15.03.2010 року у справі №17/013-10/19.

Заява мотивована тим, що Заявник 12.12.2012 року під час ознайомлення з матеріалами цивільної справи за № 2-1915/2012 р., до матеріалів якої долучено копії рішення Вишгородського районного суду від 08.06.2012 року по справі за № 2-47/2012 року, ухвали Апеляційного суду Київської області від 18.10.2012 року та рішення господарського суду Київської області від 15.03.2010 року по справі за №17/013-10/19, дізнався про нововиявлені обставини, про які не було відомо та не могло бути відомо Заявнику під час розгляду Господарським судом Київської області справи №17/013-10/19, що мають істотне значення для її вирішення.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.12.2012 року розгляд заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами призначено до розгляду на 26.12.2012 року.

26.12.2012 року в судове засідання заявилися Прокурор, Позивач, Відповідач та Третя особа - 9, які дали пояснення, проти заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та клопотань заперечували і просили в їх задоволенні відмовити з тих підстав, що вони є безпідставними та необґрунтованими. Також, в судове засідання з'явилися Треті особи -2, - 3, - 6, які дали пояснення, заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та заявлені клопотання підтримали і просили задовольнити. Треті особи - 4, - 5, - 7, - 8 в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили будучи повідомленими про день та час розгляду справи.

Рішенням господарського суду Київської області від 26.12.2012 року вирішено: заяву ОСОБА_5 про перегляд рішення господарського суду Київської області від 15 березня 2010 року у справі № 17/013-10/19 за нововиявленими обставинами - задовольнити; рішення господарського суду Київської області від 15 березня 2010 року у справі № 17/013-10/19, - скасувати; подальший розгляд справи № 17/013-10/19 здійснювати за правилами Господарського процесуального кодексу України, присвоїти їй номер № 17/013-10/19/8 та розгляд останньої призначити на 14.01.2013 року о 15 год. 30 хв., яке відбудеться в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Комінтерну, 16, Зал судових засідань №2); клопотання ОСОБА_5 від 26.12.2012 року за вхідним номером 21264 про витребування доказів з врахування усних уточнень, здійснених у судовому засіданні 26.12.2012 року, - задовольнити частково; зобов'язати державного реєстратора Вишгородської районної державної адміністрації Київської області (07300, м. Вишгород, площа Шевченка, 1 код - 296) в строк до 10.01.2013 року надати господарському суду Київської області належним чином засвідчену копію реєстраційних справ колективного сільськогосподарського підприємства ім. Ватутіна, Державного сільськогосподарського підприємства імені Ватутіна та радгоспу ім. Ватутіна; зобов'язати приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу ОСОБА_12 (07300, АДРЕСА_5) в строк до 10.01.2013 року надати господарському суду Київської області належним чином засвідчену копію договору оренди земельної ділянки від 29.04.2004 року, укладеного між Вишгородською РДА та ПП «Фірма Каріна» та зареєстрованого в реєстрі за № 2749 та належним чином засвідчену копію документів, які були надані сторонами договору при укладанні та нотаріальному посвідчені зазначеного договору; зобов'язати приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу ОСОБА_12 (07300, АДРЕСА_5) в строк до 10.01.2013 року надати господарському суду Київської області письмові пояснення стосовно виправлення нею в тексті договору оренди земельної ділянки від 29.04.2004 року, між Вишгородською РДА та ПП «Фірма Каріна» (що зареєстрований в реєстрі за № 2749), під час його посвідчення, а саме: закреслення - «один раз на рік» з написанням поруч прописом «щомісяця»; закреслення слова «промислове» з написанням поруч прописом «сільськогосподарське»; закреслення «з» з написанням поруч прописом «без» з відповідним застереженням на зворотному аркуші договору прописом «виправлено», «щомісяця», «сільськогосподарського», «без» підписом приватного нотаріуса ОСОБА_12 та печаткою приватного нотаріуса ОСОБА_12; клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛГА-ТРЕЙДІНГ» від 26.12.2012 року за вхідним номером 21265 про залучення ОСОБА_6 (місце проживання: АДРЕСА_4) до участі у справі в якості 3-ї особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача, - задовольнити; залучити ОСОБА_6 (місце проживання: АДРЕСА_4) в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача та зобов'язати Прокурора Вишгородського району Київської області, місцезнаходження: 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Кургузова, 7, направити ОСОБА_6 копію позову з додатками, докази чого в строк до 10.01.2013 року надати господарському суду Київської області.

Рішення господарського суду Київської області від 26.12.2012 року мотивовано тим, що у радгоспу ім. Ватутіна право постійного користування земельною ділянкою відсутнє внаслідок не доведення суду наявності такого права та ксерокопія договору оренди земельної ділянки від 29.04.2004 року, укладеного між Вишгородською РДА та ПП «Фірма Каріна», який зареєстровано в реєстрі за № 2749, що долучений Прокурором до матеріалів справи №17/013-10/19, неповна та виготовлена без частини змісту, реквізитів, позначень та посвідчених на ній нотаріусом виправлень технічних опечаток.

10.01.2013 року матеріали справи №17/013-10/19/8 були направлені до Київського апеляційного господарського суду у зв'язку з апеляційним оскарженням рішення господарського суду Київської області від 26.12.2012 року у даній справі, у зв'язку з чим судове засідання, призначене на 14.01.2013 року не відбулось.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 року у справі №17/013-10/19 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛГА-ТРЕЙДІНГ» залишено без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 26.12.2012 року у справі № 17/013-10/19 - без змін.

25.04.2013 року матеріали справи №17/013-10/19/8 повернулися до господарського суду Київської області та були передані судді Скутельнику П.Ф. для подальшого розгляду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.05.2013 року розгляд справи призначено на 10.06.2013 року, витребувано від учасників провадження низку доказів, зобов'язано державного реєстратора Вишгородської районної державної адміністрації Київської області та приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу ОСОБА_12 надати додаткові докази.

У судовому засіданні 10.06.2013 року суд заслухав пояснення прокурора, представників відповідача та третіх осіб - 2, - 3, - 10. Позивач та треті особи - 1, - 4, - 5, - 6, - 7, - 8, - 9, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 07.05.2013 року не виконали. Ухвалою господарського суду Київської області від 10.06.2013 року розгляд справи №17/013-10/19/8 відкладено на 26.06.2013 року.

26.06.2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Прокурора надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог від 26.06.2013 року №23г/1 (вх. №14111 від 26.06.2013 року), у якій Прокурор просить збільшити розмір позовних вимог вимогою про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 12,2803 га, від 29.04.2004 року №2749 укладеного між Вишгородською районною державною адміністрацією та приватним підприємством «Фірма «Каріна» та скасувати державну реєстрацію даного договору.

26.06.2013 року в судове засідання з'явились Прокурор, представники відповідача та третіх осіб - 2, - 3, - 10, які надали пояснення по суті спору. Позивач та треті особи - 1, - 4, - 5, - 6, - 7, - 8, - 9, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, в судове засідання не з'явились, вимоги ухвали суду від 10.06.2013 року в повному обсязі не виконали.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, справа розглядалась у редакції позовних вимог, з урахуванням заяви Прокурора про збільшення розміру позовних вимог від 26.06.2013 року №23г/1, а саме: 1. про визнання протиправним та скасування розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації «Про передачу в оренду земельної ділянки приватного підприємства «Фірма «Каріна» під розміщення тепличного господарства» від 26.04.2004 року № 271; 2. про визнання протиправним та скасування розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації «Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення ПП «Фірма «Каріна» на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту» від 03.03.2006 року №115; 3. визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 12,2803 га, від 29.04.2004 року №2749 укладеного між Вишгородською районною державною адміністрацією та приватним підприємством «Фірма «Каріна» та скасувати державну реєстрацію даного договору.

Після дослідження матеріалів справи та врахування наданих пояснень Прокурора, Відповідача та Третіх осіб - 2, - 3, - 10, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 26.06.2013 року.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

Встановив:

прокуратурою Вишгородського району Київської області проведено перевірку законності передачі Вишгородською районною державною адміністрацією в оренду терміном на 49 років земельної ділянки площею 12,2803 га приватному підприємству «Фірма «Каріна» під розміщення тепличного господарства на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту), з подальшою передачею у власність даної земельної ділянки шляхом укладання договору купівлі-продажу, на підставі відповідних рішень адміністрації.

За наслідками даної перевірки, прокуратурою Вишгородського району Київської області встановлено, що Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області допущено порушення вимог земельного законодавства під час передачі в оренду приватному підприємству «Фірма «Каріна» земельної ділянки, площею 12,2803 га.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України в редакції від 05.05.1993 року, сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів.

Рішенням другої сесії ХХІІІ скликання Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області «Про затвердження технічної документації по виготовленню державного акту на право постійного користування землею радгоспу ім. Ватутіна» від 12.06.1998 року №22, вирішено: затвердити технічну документацію по виготовленню державного акту на право постійного користування землею радгоспу ім. Ватутіна; надати в постійне користування радгоспу ім. Ватутіна землі площею 878,8 га, з них: сільськогосподарських угідь 761,7 га, в тому числі ріллі 749,6 га, пасовищ 12,1 га; доручити Київському відділенню інституту землеустрою виготовити державний акт на право постійного користування землею.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 Земельного кодексу України в редакції від 05.05.1993 року, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

19.08.1998 року Новопетрівською сільською радою Вишгородського району Київської області радгоспу ім. Ватутіна видано державний акт на право постійного користування землею серії І-КВ №000380, згідно якого, радгоспу ім. Ватутіна надається у постійне користування 878,8 га землі в межах з планом землекористування для сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України в редакції від 20.04.2004 року, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

12.12.2003 року між КСП імені Ватутіна та ПП «Фірма «Каріна» укладено договір купівлі-продажу теплиць, розташованих по пров. 1 Травня, 99-а у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.

26.04.2004 року розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації Київської області «Про передачу в оренду земельної ділянки приватного підприємства «Фірма «Каріна» під розміщення тепличного господарства» від 26.04.2004 року №271, зокрема, затверджено технічну документацію з укладення договору оренди земельної ділянки приватного підприємства «Фірма «Каріна» під розміщення тепличного господарства на території Новопетрівської сільської ради, розроблену ТОВ «Земельний кадастр»; надано приватному підприємству «Фірма «Каріна» в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 12,2803 га під розміщення тепличного господарства на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту.

Відповідно до п. а) ч. 1 ст. 17 Земельного кодексу України в редакції від 20.04.2004 року, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» в редакції від 27.11.2003 року, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частинами 1, 2, 3 ст. 93 Земельного кодексу України в редакції від 20.04.2004 року визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України в редакції від 20.04.2004 року, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

29.04.2004 року між Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області укладено договір оренди земельної ділянки від 29.04.2004 року, що зареєстрований в реєстрі за №2749 (далі за текстом: Договір оренди), згідно п.п. 1, 2 якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під розміщення тепличного господарства, яка знаходиться на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області за межами населеного пункту. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 12,2803 га.

Згідно п. 3 Договору оренди, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 57 326,39 грн.

Пунктом 5 договору оренди визначено, що договір укладено на 49 років. Після закінчення строку орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п.п. 6, 8 Договору оренди, річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі: 5 732,64 грн. Орендна плата вноситься щомісячно.

Договором оренди у п.п. 11, 12 визначено, що земельна ділянка передається в оренду під розміщення тепличного господарства. Цільове призначення земельної ділянки: землі сільськогосподарського призначення.

Згідно п. 13 Договору оренди, передача земельної ділянки здійснюється без розроблення проекту її відведення.

Пунктом 30 Договору оренди визначено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України в редакції від 09.02.2006 року, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до п. б) ч. 1 ст. 130 Земельного кодексу України в редакції від 09.02.2006 року, покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть бути юридичні особи України, установчими документами яких передбачено ведення сільськогосподарського виробництва.

03.03.2006 року розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації Київської області «Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення приватному підприємству «Фірма «Каріна» на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту» від 03.03.2006 року №115, зокрема, передано у власність шляхом купівлі-продажу земельну ділянку сільськогосподарського призначення під господарськими будівлями та дворами, існуючий тепличний комплекс площею 12,2803 га приватному підприємству «Фірма «Каріна» на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту.

Як вказує Прокурор, передача в оренду Третій особі-1 земельної ділянки загальною площею 12,2803 га, яка знаходиться на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області за межами населеного пункту, повинна була здійснюватись виключно після вилучення ділянки у постійного землекористувача, а саме у колективного сільськогосподарського підприємства імені Ватутіна, яке є правонаступником радгоспу імені Ватутіна.

В свою чергу, Третя особа-3 зазначає, що необхідності вилучати земельну ділянку у радгоспу імені Ватутіна не було у зв'язку з припиненням права користування останнім спірної земельної ділянки з 13.09.2001 року; разом з цим, враховуючи, що право користування у радгоспу імені Ватутіна було припинено, колективне сільськогосподарське підприємство імені Ватутіна такого права не набуло.

Третя особа - 3 мотивує свою позицію тим , що у радгоспу ім. Ватутіна право постійного користування земельною ділянкою на підставі рішення Новопетрівської сільської ради за № 22 від 12.06.1998 року та державного акту на право постійного користування землею серії II-КВ № 000380 від 19.08.1998 р., який виданий їм»я радгоспу ім. Ватутіна на підставі рішення Новопетрівської сільської ради за № 22 від 12.06.1998 року, ніколи не виникало та виникнути не могло в зв'язку з тим, що на час прийняття рішення Новопетрівської сільської ради за № 22 від 12.06.1998 року та на час виготовлення і реєстрації державного акту на право постійного користування землею серії II-КВ № 000380 від 19.08.1998 р., - вже не існувало радгоспу ім. Ватутіна .

На підтвердження своєї позиції Третя особа - 3 послалась на постанови Верховного суду України у від 21.02.2011 року у справі №21-3а11, від 18.03.2008 року по справі за N 2-27/9821-2007 та від 07.04.2005 року по справі за № 30/111-04-4947

Детально, всебічно дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно п.п. 1, 3 статуту Державного сільськогосподарського підприємства імені Ватутіна у редакції, зареєстрованій 30.09.1996 року за №142, Державне сільськогосподарське підприємство імені Ватутіна засноване на державній власності, підпорядковане Державному комітету України з питань садівництва, виноградарства та виноробної промисловості і входить до складу об'єднання «Київсадвинпром» на добровільних засадах. Найменування підприємства - Державне сільськогосподарське підприємство імені Ватутіна, являється правонаступником всіх прав та обов'язків радгоспу імені Ватутіна .

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. статуту колективного сільськогосподарського підприємства імені Ватутіна у редакції, зареєстрованій 13.09.2001 року, колективне сільськогосподарське підприємство імені Ватутіна, с. Нові Петрівці, створено в результаті приватизації трудовим колективом майна Державного сільськогосподарського підприємства імені Ватутіна, с. Нові Петрівці, на підставі Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі». Колективне сільськогосподарське підприємство імені Ватутіна є правонаступником всіх прав і обов'язків Державного сільськогосподарського підприємства імені Ватутіна .

Згідно ч. 5 ст. 59 Господарського кодексу України, у разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.

Таким чином, припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво .

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 21.02.2011 року у справі №21-3а11.

Частиною 1 ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що до колективного сільськогосподарського підприємства імені Ватутіна шляхом правонаступництва перейшло право постійного користування земельною ділянкою площею 878,8 га згідно акту на право постійного користування землею серії І-КВ №000380, виданого 19.08.1998 року Новопетрівською сільською радою Вишгородського району Київської області.

Відповідно до п. 2.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 року №6, право постійного землекористування є безстроковим , на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України , перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою .

Згідно абз. 7 п. 4.1. мотивувальної частини рішення Конституційного суду України 16 квітня 2009 року №7-рп/2009, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення , вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України , керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Пунктом шостим розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України передбачалось, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них. Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп вказаний пункт визнано неконституційним, та таким, що втратив чинність з дня ухвалення цього Рішення.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» від 02.04.2002 року № 449, раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено що з боку колективного сільськогосподарського підприємства імені Ватутіна такого звернення до Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області не надходило, таким чином державний акт на право постійного користування серії І-КВ №000380, виданий 19.08.1998 року Новопетрівською сільською радою Вишгородського району Київської області є чинним, а отже, припинення права користування колективного сільськогосподарського підприємства імені Ватутіна земельною ділянкою загальною площею 878,8 га згідно акту на право постійного користування серії І-КВ №000380, можливе лише у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Як вбачається з розпоряджень Вишгородської районної державної адміністрації «Про передачу в оренду земельної ділянки приватного підприємства «Фірма «Каріна» під розміщення тепличного господарства» від 26.04.2004 року за № 271 та «Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення ПП «Фірма «Каріна» на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту» від 03.03.2006 року за № 115, приватному підприємству «Фірма «Каріна» передано в оренду, а надалі у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 12,2803 га на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту.

Судом встановлено, що земельна ділянка площею 12,2803 га, що знаходиться на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту, знаходиться у постійному користуванні колективного сільськогосподарського підприємства імені Ватутіна, оскільки входить до складу земельної ділянки загальною площею 878,8 га згідно акту на право постійного користування серії І-КВ №000380, виданого 19.08.1998 року Новопетрівською сільською радою Вишгородського району Київської.

Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 149 Земельного кодексу України в редакції від 20.04.2004 року, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення лісового і водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

Згідно ч. 4 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» в редакції від 02.10.2003 року, передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення .

Поряд з цим, судом встановлено, що Вишгородською районною державною адміністрацією надано в оренду вказану земельну ділянку з порушенням вимог ч. 4 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» в редакції від 02.10.2003 року, оскільки проект відведення земельної ділянки не розроблявся . Також, судом береться до уваги, що на земельній ділянці, яка передавалась в оренду ПП «Фірма «Каріна» знаходилось нерухоме майно ПП «Фірма «Каріна», яке належало їй на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.12.2003 року між КСП ім. Ватутіна та ПП «Фірма «Каріна».

Згідно з нормами ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Вишгородською районною державною адміністрацією, в порушення вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 149 Земельного кодексу України, ч. 4 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» прийнято розпорядження «Про передачу в оренду земельної ділянки приватного підприємства «Фірма «Каріна» під розміщення тепличного господарства» від 26.04.2004 року за № 271 та «Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення ПП «Фірма «Каріна» на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту» від 03.03.2006 року за № 115, якими надано в оренду, а згодом у власність приватному підприємству «Фірма «Каріна» земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 12,2803 га на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту, яка перебуває у постійному користуванні колективного сільськогосподарського підприємства імені Ватутіна.

Відповідно до ч. 1, 2, п. «г» ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав та визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Земельний кодекс України у п. г ч. 3 ст. 152 передбачає, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації «Про передачу в оренду земельної ділянки приватного підприємства «Фірма «Каріна» під розміщення тепличного господарства» від 26.04.2004 року за № 271 та «Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення ПП «Фірма «Каріна» на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту» від 03.03.2006 року за № 115, грубо суперечить вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 149 Земельного кодексу України, ч. 4 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» в редакції від 02.10.2003 року, внаслідок чого є незаконними, в зв'язку з чим позовні вимоги Прокурора про визнання протиправними та скасування розпоряджень Вишгородської районної державної адміністрації «Про передачу в оренду земельної ділянки приватного підприємства «Фірма «Каріна» під розміщення тепличного господарства» від 26.04.2004 року за № 271 та «Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення ПП «Фірма «Каріна» на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту» від 03.03.2006 року за № 115, доведені за допомогою належних і допустимих доказів та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Статтею 228 Цивільного кодексу України встановлено, що правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок. Так, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом. Таке ж положення міститься і в ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру».

Частиною 5 ст. 361 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення. Дане положення також закріплено і в рішенні Конституційного суду України від 08.04.1999 року справа №1-1/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді).

Цивільний кодекс України у ст. 386 передбачає, що на державу покладений обов'язок забезпечувати рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Господарський кодекс України у ст. 5 передбачає, що правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб'єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів, виходячи з конституційної вимоги відповідальності держави перед людиною за свою діяльність та визначення України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави. Конституційні основи правового господарського порядку в Україні становлять: право власності Українського народу на землю, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, що здійснюється від імені Українського народу органами державної влади і органами місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України; право кожного громадянина користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону; забезпечення державою захисту прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальної спрямованості економіки, недопущення використання власності на шкоду людині і суспільству; право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; визнання усіх суб'єктів права власності рівними перед законом, непорушності права приватної власності, недопущення протиправного позбавлення власності; економічна багатоманітність, право кожного на підприємницьку діяльність, не заборонену законом, визначення виключно законом правових засад і гарантій підприємництва; забезпечення державою захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, недопущення зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції, визначення правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання виключно законом; забезпечення державою екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території України; забезпечення державою належних, безпечних і здорових умов праці, захист прав споживачів; взаємовигідне співробітництво з іншими країнами; визнання і дія в Україні принципу верховенства права. Суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

За таких обставин суд приходить до висновку, що договір оренди земельної ділянки від 29.04.2004 року, що зареєстрований в реєстрі за №2749, укладений між Вишгородською районною державною адміністрацією та приватним підприємством «Фірма «Каріна», порушує публічний порядок через те, що спрямований на протиправне вилучення з користування колективного сільськогосподарського підприємства імені Ватутіна земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 12,2803 га, що знаходиться на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту, внаслідок чого позовні вимоги Прокурора про визнання Договору оренди недійсним є обґрунтованими і доведеними, в зв'язку з чим позовні вимоги Прокурора підлягають задоволенню судом у повному обсязі.

Крім того, суд приходить до висновку, що Відповідач не намагався вживати заходів щодо усунення виявлених в ході проведеної органами прокуратури перевірки вищевказаних порушень вимог земельного законодавства.

На момент судового засідання учасниками судового процесу не подано належних і допустимих письмових доказів, які підтверджують усунення порушень, які допущенні Відповідачем при наданні Третій особі в оренду, а згодом у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 12,2803 га на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались суду учасниками судового процесу в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 49 Господарського кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. В зв'язку з задоволенням позовних вимог у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача, як сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправними та скасування розпоряджень, - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації «Про передачу в оренду земельної ділянки приватного підприємства «Фірма «Каріна» під розміщення тепличного господарства» від 26.04.2004 року за № 271.

3. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації «Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення ПП «Фірма «Каріна» на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту» від 03.03.2006 року за № 115.

4. Визнати укладений між Вишгородською районною державною адміністрацією, ідентифікаційний код: 23569369, місцезнаходження: 07300, Київська обл., м. Вишгород, пл. Шевченка, 1, та приватним підприємством «Фірма «Каріна», ідентифікаційний код: 30595022, місце реєстрації: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Кірова, 34, стан юридичної особи: припинено, договір оренди земельної ділянки від 29.04.2004 року зареєстрований за №2749 недійсним з моменту укладення та скасувати державну реєстрацію даного договору.

5. Стягнути з Вишгородської районної державної адміністрації, ідентифікаційний код: 23569369, місцезнаходження: 07300, Київська обл., м. Вишгород, пл. Шевченка, 1, в доход державного бюджету України державне мито 85,00 грн. (вісімдесят п'ять гривень 00 коп.).

6. Стягнути з Вишгородської районної державної адміністрації, ідентифікаційний код: 23569369, місцезнаходження: 07300, Київська обл., м. Вишгород, пл. Шевченка, 1, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 (двісті тридцять шість) грн. (р/р 31214206783001, банк ГУ ДКСУ у Київській області, МФО 821018, одержувач платежу ГУ ДКСУ у Київській області).

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Скутельник П.Ф.

Повний текст рішення складено та підписано 01 липня 2013 року.