Постанова

від 25.06.2013 по справі 826/6653/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 25 червня 2013 року                      № 826/6653/13-а Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК "Зембуд-Сервіс" до  Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про  зобов'язання вчинити дії ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю „НВК „Зембуд-Сервіс“, (далі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби, (далі - відповідач), про зобов'язання вчинити дії. У позовних вимогах позивач просив зобов'язати відповідача вчинити певні дії, а саме, виконати рішення суду та прийняти  податкові декларації з податку на додану вартість за липень, серпень 2010 року. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2012 р. в адміністративній справі №2а-11680/12/2670 за позовом ТОВ „НВК „Зембуд-Сервіс“ до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними дій щодо відмови у прийнятті податкових декларацій з податку на додану вартість за липень та серпень 2010 р., яка залишена без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013 р., визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Солом'янському районі м. Києва щодо не прийняття податкових декларацій ТОВ „НВК „Зембуд-Сервіс“ з податку на додану вартість за липень та серпень 2010 р., проте відповідач, посилаючись на те, що в постанові суду не міститься ніяких вказівок щодо прийняття спірних декларацій, відмовився усунути допущене їм порушення, чим порушив законні права та інтереси позивача. Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи на судові засідання не з'являвся, письмових заперечень на позовну заяву не подавав. Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні. Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2012 р. в адміністративній справі №2а-11680/12/2670 за позовом ТОВ „НВК „Зембуд-Сервіс“ до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними дій щодо відмови у прийнятті податкових декларацій з податку на додану вартість за липень та серпень 2010 р. (надалі – Постанова від 02.11.2012 р.), адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Солом'янському районі м. Києва щодо не прийняття податкових декларацій ТОВ „НВК „Зембуд-Сервіс“ з податку на додану вартість за липень та серпень 2010 р., в задволенні решти позовних вимог відмовлено. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013 року в адміністративній справі №2а-11680/12/2670 залишено без змін Постанову від 02.11.2012 р. Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд, керуючись ч.1 ст.72 КАС України, звертає увагу, що Постановою від 02.11.2012 р. встановлено наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю „НВК „Зембуд-Сервіс“ (ідентифікаційний код 36039708) з 30.07.2008 р. був зареєстрованим платником ПДВ, індивідуальний податковий номер – 360397026584, згідно свідоцтва №100131420. Реєстрація позивача платником ПДВ анульована 17.08.2010р. згідно акта ДПІ №1729 (форма №6-ПДВ). Позивачем 19.08.2010 р. надіслано поштою до ДПІ податкову декларацію з ПДВ за липень 2010р. від 19.08.2010р., додаток 5 до неї, диск з реєстром виданих та отриманих податкових накладних, а також заяву від 19.08.2010р. №23 про неприйняття даної податкової декларації 18.08.2010р. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, зазначене поштове відправлення №0102104565635 одержано відповідачем 25.08.2010р. Позивачем 20.09.2010р. надіслано поштою відповідачу податкову декларацію з ПДВ за серпень 2010р. від 17.09.2010 р., додаток 5 до неї, диск з реєстром виданих та отриманих податкових накладних, а також заяву від 17.09.2010р. №23 про неприйняття даної податкової декларації 16.09.2010р. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, зазначене поштове відправлення №0412301162339 одержано відповідачем 22.09.2010р.           Відповідно до абз. 1 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181, (далі - Закон №2181), прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом. Абзацом 2 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 визначено, що якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу 1 цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується. Окружним адміністративним судом у вище вказаній Постанові від 02.11.2012 р. встановлено, що позивачем додержано вимог абз. 2 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 та до закінчення граничних строків, визначених пп.   а) пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону, надіслано відповідачу податкові декларації з ПДВ за липень та серпень 2010р. та необхідні додатки поштою з описом вкладення та повідомленням про вручення, до яких долучено заяви в довільній формі про неприйняття цих податкових декларацій із зазначенням дати такого неприйняття. Отже, згідно з абз. 2 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181, податкові декларації позивача з ПДВ за липень та серпень 2010р. вважаються поданими відповідачу в момент їх  вручення пошті, тобто 19.08.2010р. та 20.09.2010р., відповідно. Судом не встановлено факт відмови відповідача від прийняття податкових декларацій позивача з ПДВ за липень та серпень 2010р., що вбачається з наступного. Як визначено в абз. 1 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Чинне до 01.01.2011р. національне законодавство не     передбачало можливість відмови органу державної податкової служби від прийняття податкової декларації, що стало можливим з 01.01.2011р. після ведення в дію ПК України. Поряд з цим, положеннями абз. 5 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 було передбачено можливість контролюючого органу не визнати податкову декларацію отриману від платника податків у разі заповнення всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: -     надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; -     оскаржити рішення податкового органу в поряд ку апеляційного узгодження. Таким, чином, отримавши від позивача поштою податкові декларації з ПДВ за липень та серпень 2010р., відповідач повинен був офіційно зареєструвати дані податкові декларації та вчинити інші дії, які випливають з факту одержання податкової декларації від платника податків, зокрема, перенести числові показники даних податкового обліку ПДВ позивача за липень та серпень 2010р. до картки особового рахунку позивача та інших електронних баз органів державної податкової служби. Так, згідно даних податкової декларації з ПДВ за липень 2010р. за результатами вказаного звітного періоду позивачем задекларовано: 7099320 грн.  податкових зобов'язань, 7077475 грн. – податкового кредиту; 21845 грн. – сума ПДВ до сплати в бюджет. Згідно даних податкової декларації з ПДВ за серпень 2010р. за результатами вказаного звітного періоду позивачем задекларовано: 4569331 грн. податкових зобов'язань, 4548296 грн. податкового кредиту; 11280 грн. – сума ПДВ до сплати в бюджет. Зазначені суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ розшифровані позивачем в додатках 5 до декларацій в розрізі своїх контрагентів, що теж має відображатися відповідачем в     автоматизованих системах співставлення. Відповідач не надав суду доказів виконання своїх функцій щодо прийняття, реєстрації, обліку і опрацювання отриманих від позивача податкових декларацій з ПДВ за липень та серпень 2010р. Таким чином, суд приходить до висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо неприйняття податкових декларацій позивача з ПДВ за липень та серпень 2010р. Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням  повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не було надано жодного доказу на підтвердження правомірності своєї бездіяльності щодо не прийняття податкових декларацій ТОВ „НВК „Зембуд-Сервіс“ з податку на додану вартість за липень та серпень 2010 р. Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, ч.3 ст.94, ст. 158-163, ст. ст. 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва П О С Т А Н О В И В: 1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „НВК „Зембуд-Сервіс“ задовольнити повністю. 2. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби прийняти податкові декларації Товариства з обмеженою відповідальністю „НВК „Зембуд-Сервіс“ (ідентифікаційний номер 36039708) з податку на додану вартість  за липень, серпень 2010 року. 3. Судові витрати в сумі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні сорок одна копійка) присудити на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК "Зембуд-Сервіс" (ідентифікаційний номер 36039708) за рахунок Державного бюджету України. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Суддя                                                                                                Ю.Т. Шрамко