Ухвала

від 08.10.2013 по справі 826/6653/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6653/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

08 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2013 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НВК «Зембуд-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило зобов'язати Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби вчинити певні дії, а саме, виконати рішення суду та прийняти податкові декларації з податку на додану вартість за липень, серпень 2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2013 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» (ідентифікаційний код 36039708) з 30.07.2008 було зареєстрованим платником ПДВ, індивідуальний податковий номер - 360397026584, згідно свідоцтва №100131420. Реєстрація позивача платником ПДВ анульована 17.08.2010 згідно акта ДПІ №1729 (форма №6-ПДВ).

Позивачем 19.08.2010 надіслано поштою до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС податкову декларацію з ПДВ за липень 2010 року від 19.08.2010, додаток 5 до неї, диск з реєстром виданих та отриманих податкових накладних, а також заяву від 19.08.2010 № 23 про неприйняття даної податкової декларації 18.08.2010. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, зазначене поштове відправлення № 0102104565635 одержано відповідачем 25.08.2010.

Позивачем 20.09.2010 надіслано поштою до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС податкову декларацію з ПДВ за серпень 2010 року від 17.09.2010, додаток 5 до неї, диск з реєстром виданих та отриманих податкових накладних, а також заяву від 17.09.2010 № 23 про неприйняття даної податкової декларації 16.09.2010. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, зазначене поштове відправлення № 0412301162339 одержано відповідачем 22.09.2010.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.11.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013, в адміністративній справі № 2а-11680/12/2670 за позовом ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними дій щодо відмови у прийнятті податкових декларацій з податку на додану вартість за липень та серпень 2010 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Солом'янському районі м. Києва щодо неприйняття податкових декларацій ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» з податку на додану вартість за липень та серпень 2010 року; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач відмовив у прийнятті податкових декларацій ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» з податку на додану вартість за липень, серпень 2010 року мотивуючи свою відмову тим, що в постанові суду не міститься ніяких вказівок щодо прийняття спірних декларацій.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем не було надано жодного доказу на підтвердження правомірності своєї бездіяльності щодо неприйняття податкових декларацій ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» з податку на додану вартість за липень та серпень 2010 року, а тому позов підлягає задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до абз. 1 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181 прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Абзацом 2 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу 1 цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Постановою Окружного адміністративного суду від 02.11.2012 встановлено, що позивачем додержано вимог абз. 2 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та до закінчення граничних строків, визначених пп. «а» пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону, надіслано відповідачу податкові декларації з ПДВ за липень та серпень 2010 року та необхідні додатки поштою з описом вкладення та повідомленням про вручення, до яких долучено заяви в довільній формі про неприйняття цих податкових декларацій із зазначенням дати такого неприйняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, згідно з абз. 2 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації позивача з ПДВ за липень та серпень 2010 року вважаються поданими відповідачу в момент їх вручення пошті, тобто 19.08.2010 та 20.09.2010 відповідно.

Крім того, згідно абз. 5 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що відповідач, отримавши від позивача поштою податкові декларації з ПДВ за липень та серпень 2010 року повинен був офіційно зареєструвати дані податкові декларації та вчинити інші дії, які випливають з факту одержання податкової декларації від платника податків, зокрема, перенести числові показники даних податкового обліку ПДВ позивача за липень та серпень 2010 року до картки особового рахунку позивача та інших електронних баз органів державної податкової служби, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Так, згідно даних податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року за результатами вказаного звітного періоду позивачем задекларовано: 7 099 320 грн. податкових зобов'язань, 7 077 475 грн. - податкового кредиту; 21 845 грн. - сума ПДВ до сплати в бюджет. Згідно даних податкової декларації з ПДВ за серпень 2010 року за результатами вказаного звітного періоду позивачем задекларовано: 4 569 331 грн. податкових зобов'язань, 4 548 296 грн. податкового кредиту; 11 280 грн. - сума ПДВ до сплати в бюджет. Зазначені суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ розшифровані позивачем в додатках 5 до декларацій в розрізі своїх контрагентів, що теж має відображатися відповідачем в автоматизованих системах співставлення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт правомірності своєї бездіяльності щодо не прийняття податкових декларацій ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» з податку на додану вартість за липень та серпень 2010 року.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 21.10.2013.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.