Постанова

від 10.06.2013 по справі 0670/8320/12

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/8320/12

категорія 8.2.1

10 червня 2013 р. м. Житомир

час прийняття : 16 год. 30 хв.

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфіменко О.В.,

за участі секретаря Никифоренко В.В.,

за участі представника позивача Сірої А.В.,

за участі представника відповідача Зеленової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватної фірми "Наутілус" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000186222 від 23.11.2012,

встановив:

4 грудня 2012 року Приватна фірма "Наутілус" (далі - ПФ "Наутілус") звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Житомирі), в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000186222 від 23.11.2012.

В обґрунтування позову зазначає, що податковим органом позапланову перевірку ПФ «Наутілус» було проведено за відсутності належних підстав для проведення перевірки. Крім того, висновок відповідача в акті перевірки про неправомірне завищення суми валових доходів та валових витрат на 158333,00 грн за ІІ-ІІІ квартал 2011 року, завищення суми податкового зобов'язання на 31667,00 грн та завищення податкового кредиту на суму 68333,00 грн на підставі того, що контрагент позивача - TOB "Буд - Перспектива" нібито не здійснював господарської діяльності та в 2012 році, відсутній за місцем свого знаходження, а тому у відповідності до норм ЦПК України, угоди укладені з таким контрагентом є недійсними - позивач вважає необґрунтованим і відповідно нараховані податковим органом грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 45834 грн неправомірними.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, вважає що податковий орган діяв у відповідності до норм чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що з 31 жовтня 2012 року по 6 листопада 2012 року працівниками ДПІ у м. Житомирі проведено позапланову документальну перевірку ПФ "Наутілус" з питання фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Буд-Перспектива" за вересень 2011 року.

За результатами перевірки працівниками податкового органу складено акт від 13 листопада 2012 року № 4920/2202/24705716/0100 (а.с.10-27).

У вказаному акті перевірки зроблено висновок про відсутність отримання товарів та укладення угод з метою "настання реальних наслідків" позивачем. Господарські операції за період вересень 2011 року щодо отримання ПФ "Наутілус" товарів (робіт, послуг) від TOB "Буд-Перспектива" (код за ЄДРПОУ 30640305, с. Стоянка) за період вересень 2011 року не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операції місцезнаходження майна, наявності дозвільних документів, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій. Крім того, в частині 7 висновку цього акта вказано, що в порушення п. 198.1, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України підприємством занижено податок на додану вартість всього у сумі 36667 грн за вересень 2011 року.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0000186222 від 23 листопада 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 36667,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9167,00 грн (а.с. 28).

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу та винесенням спірного рішення з огляду на таке.

Приватна фірма "Наутілус", код 24705716, зареєстрована за адресою: вул. Перемоги, 75, м. Житомир, 10003, наказом №38-Л від 21 березня 2007 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області їй було видано ліцензію строком дії до 21 березня 2012 року на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (а.с. 80-81).

Як було встановлено судом ТОВ «ТерраГідроБуд», яке знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 52, м. Снятин, Івано-Франківська обл., 78300, замовило у позивача послуги на виконання робіт по будівництву загально - освітньої школи 1-3 ст. в с. Камянка, Чернівецької області.

По завершенню будівництва між Замовником ТОВ «ТерраГідроБуд» і Генпідрядником ПФ "Наутілус" було підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/, яка склала в загальній сумі 523 877,11 грн та акт приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 33-40). Крім того ТОВ «ТерраГідроБуд» виписала податкові накладні №№2,11 відповідно до яких оплатила з поточного рахунку ПФ "Наутілус" вартість виконаних робіт в загальній сумі 523 877,11 грн (а.с. 42-43).

Як встановлено судом та вказано в акті перевірки ПФ "Наутілус" отримало від ТОВ "Буд-Перспектива" у вересні 2011 року послуги по будівництву загально - освітньої школи 1-3 ст. в с. Камянка, Чернівецької області.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача залучення субпідрядника для виконання частини робіт з будівництва школи було викликане терміновістю будівництва та тим фактом, що ТОВ "Буд-Перспектива" відповідно до своєї ліцензії на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури має більш широкий перелік робіт з будівництва. Даний факт підтверджується ліцензією та додатком до неї (а.с. 108-110).

Крім того, в підтвердження своїх доводів позивач надав суду податкову накладну №159, виписану TOB "Буд - Перспектива" 14 вересня 2011 року на суму 220000,00 грн в тому числі ПДВ 36666,67 грн на послугу по здійсненню робіт з будівництва загально - освітньої школи 1-3 ст. в с. Камянка, Чернівецької області (а.с.41). Вказана накладна містить всі необхідні реквізити, передбачені Податковим кодексом України (далі - ПК), ніким не скасована, а відповідно є дійною.

В матеріалах справи на підтвердження факту виконання вказаних робіт є довідка про вартість виконаних будівельних робіт /витрат/ за вересень 2011 року між Замовником ПФ «Наутілус» та Генпідрядником ТОВ «Буд-Перспектива» у якому вказано, що вартість робіт складає 220000 грн в т.ч. ПДВ 36667 грн (а.с.29). Також є акт приймання виконаних робіт за вересень 2011 року на об'єкті Будівництво загальноосвітньої школи 1-3 ст. в с. Камянка, Сторожинецького району, Чернівецької області між Замовником ПФ «Наутілус» та Генпідрядником ТОВ «Буд-Перспектива» (а.с. 30-32).

Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999, № 996-XIV визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Стаття 1 цього Закону визначає, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом №88 Міністерства фінансів України від 24.05.1995 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, та зазначено, що первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Суд вважає, що твердження відповідача щодо нікчемності угод є безпідставним зважаючи на таке.

Статтею 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) визначено перелік вимог, які свідчать про дійсність правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст. 215 ЦК передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Однією з ознак, яка згідно з ЦК впливає на дійсність правочину є наявність вільного волевиявлення тієї особи, що є саме учасником правочину. В даному випадку учасниками оспорюваних правочинів є юридичні особи - суб'єкти господарювання, які діють через свої органи управління, визначені установчими документами.

Угода, укладена між позивачем та його контрагентом спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ними, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Реальне настання правових наслідків за визначеними відповідачем нікчемною угодою, підтверджено тим, що за цими угодами контрагент виконав повністю взяті на себе зобов'язання. Позивач у своїх бухгалтерській та податковій звітностях відобразив вчинені операції, правомірно відніс вартість отриманих послуг відповідно до складу витрат та до доходу. Посилання відповідача на те, що контрагент ТОВ "Буд-Перспектива" нібито не здійснював господарської діяльності та в 2012 році відсутній за місцем свого знаходження, а тому у відповідності до норм ЦПК України, угоди укладені з ним є недійсними суд не приймає до уваги, адже позивач не може нести відповідальність за такі дії контрагента.

Крім того, у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України»).

Згідно з ст.228 ЦК правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

На думку суду, при визнанні угод нікчемними податковим органом не дотримано зазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угод між позивачем та його контрагентом з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача щодо нікчемності укладених договорів є помилковими та такими, що не підтверджуються обставинами справи.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 цього ж Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку; сплаченого нарахованого у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

Згідно з п.201.1 ст.201 ПК платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначено в окремих рядках: .. .е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг...

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ПК).

Згідно з п.201.7 ст.201 ПК податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів) є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Судом встановлено, що ПФ "Наутілус" на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів формувало податковий кредит. В акті перевірки не зазначено, що податкові накладні чи інші первинні документи оформлені всупереч вимогам законодавства.

В той же час висновки перевіряючих, викладені в акті, на підставі яких прийняте спірне податкове повідомлення - рішення щодо нікчемності договору ґрунтуються лише на припущеннях не підтверджених первинними документами.

З огляду на зазначені обставини суд дійшов висновку про безпідставність визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Слід також зазначити, що згідно з п.п. 1, 9 ч. 3 статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення, винесеного Державною податковою інспекцією у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби 23.11.2012 підлягають задоволенню.

Як видно з квитанцій № 3234.559.1 від 14.12.2012 та № 007900731 від 03.12. 2012 (а.с. 2-3), позивачем сплачений судовий збір в розмірі 469,00 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 КАС, суд,

постановив:

Позов Приватної фірми "Наутілус" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000186222 від 23.11.2012 - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000186222 від 23.11.2012, прийняте Державною податковою інспекцією у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватної фірми "Наутілус" судовий збір у розмірі 469 (чотириста шістдесят дев'ять) грн 00 коп.

Повний текст постанови виготовлено 17 червня 2013 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Єфіменко О.В.