Рішення

від 04.07.2013 по справі 909/587/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2013 р. Справа № 909/587/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Атаманчук І. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Антей-Захід", бульвар Північний, 4/9, м. Івано-Франківськ, 76018; поштова адреса: вул. Тичини, 8А, офіс 23, м. Івано-Франківськ, 76000;

до відповідача: Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, провулок Музейний, 12, м. Київ, 01601, в особі Територіального управління Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України в Івано-Франківській області, вул. Тичини, 8А, м. Івано-Франківськ, 76000;

про стягнення 4193 грн. 44 коп., в т.ч. 3366 грн. основного боргу, 134 грн. 18 коп. 3 % річних, 693 грн. 26 коп. пені;

за участю представників сторін:

Від позивача: Рязанов О.І., (паспорт серія КВ- № 660190 від 23.03.1999) - директор відповідно до довідки №660190 з ЄДРПОУ;

Від відповідача: Кальмук Н.А., (довіреність № 37 від 23.04.13р. ) - представник.

ВСТАНОВИВ: Приватним підприємством "Антей-Захід" подано позов до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України в особі Територіального управління Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України в Івано-Франківській області про стягнення 4193 грн. 44 коп., в т.ч. 3366 грн. основного боргу, 134 грн. 18 коп. 3 % річних, 693 грн. 26 коп. пені.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві, просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позов. У відзиві на позовну заяву (вх. № 9139/13 від 30.05.13), просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, а також просить суд замінити неналежного відповідача у справі Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України на Управління Державного казначейства України в м. Івано-Франківську. Зазначає про те, що Територіальне управління Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України в Івано-Франківській області виконувало свої зобов'язання за договором належним чином, зокрема, 21.12.11 надало Управлінню Державного казначейства України в м. Івано-Франківську платіжне доручення № 402 для розрахунку за надані позивачем послуги за договором на суму 3366 грн. Дане платіжне доручення зареєстроване та взяте на облік в Управлінні Державного казначейства України в м. Івано-Франківську згідно з Реєстром бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 21.12.11 № 69.

У зв'язку із вказаним зазначає про необхідність заміни неналежного відповідача у справі - Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України на Управління Державного казначейства України в м. Івано-Франківську.

Розглянувши, в порядку ст. 24 ГПК України, клопотання про заміну неналежного відповідача, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 24 ГПК України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Судом встановлено, що відповідач, визначений позивачем у позовній заяві є боржником за договірним зобов'язанням з приводу якого виник спір, а особа, яку відповідач просить замінити - Управління Державного казначейства України в м. Івано-Франківську не є зобов'язаною по відношенню до позивача у даних правовідносинах, а отже клопотання про заміну неналежного відповідача не підлягає до задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між Приватним підприємством "Антей-Захід" та Територіальним управлінням Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України в Івано-Франківській області (Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Івано-Франківській області) укладено договір на забезпечення внутрішньооб'єктового та перепускного режиму працівниками охоронної фірми ПП "Антей-Захід" № Ф-0411/01 від 01.04.11.

У відповідності до п. 1.1. договору, відповідач доручає, а позивач приймає на себе обов'язки по забезпеченню внутрішньооб'єктового та перепускного режиму на об'єкті відповідача силами працівників охорони згідно з додатком № 1 до Договору, який є його невід'ємною частиною.

Згідно п. 2.2. договору, оплата за охорону здійснюється відповідачем щомісячно не пізніше останнього дня поточного місяця шляхом перерахування суми згідно акту виконаних робіт на розрахунковий рахунок позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в період з квітня 2011 р. по грудень 2011 р. здійснювалась надання послуг по забезпеченню внутрішньооб'єктового та перепускного режиму на об'єкті відповідача.

В порушення договірних зобов'язань, відповідач за надані послуги за грудня 2011 р. не розрахувався, внаслідок чого станом на день подання позову борг відповідача перед позивачем становить 3366 грн.

Станом на 01.01.2012 між сторонами - директором Приватного підприємства "Антей-Захід" та начальником Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Івано-Франківській області підписано та скріплено печатками акт звірки взаєморозрахунків згідно якого борг відповідача перед позивачем за договором № Ф-0411/01 від 01.04.11 за грудень 2011 р. становить 3366 грн.

Згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобов'язання.

Відповідно до ст. 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ст. 526 Цивільного Кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного Кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 Цивільного Кодексу України ).

Статтею 610 Цивільного Кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків передбачених законом.

Станом на день розгляду справи, в матеріалах справи відсутні документальні докази, які підтвердили б сплату боргу відповідачем.

Доводи відповідача щодо належного виконання зобов'язання викладені у відзиві на позов не підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та спростовуються наступним.

Як повідомило Управління Державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську у листі № 03-04/1136 від 13.06.13, платіжне доручення № 402 від 21.12.11 на суму 3366 грн. було внесено в Реєстр бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 21.12.11 № 69, однак фактично до оплати в УДКСУ у м. Івано-Франківську не подавалось.

Таким чином, фактичного перерахування кошів з рахунку відповідача не відбулось.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.11 № 346 "Про ліквідацію урядових органів", Державна Інспекція з енергозбереження та її територіальні управління ліквідовуються.

У відповідності до Указу Президента України "Про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України" № 462/2011 від 13.04.11, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України є правонаступником Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів та Державної інспекції з енергозбереження - урядового органу державного управління, що діяв у системі Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.

З Акту приймання-передачі кредиторської заборгованості, затвердженого головою Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, головою ліквідаційної Комісії Державної інспекції з енергозбереження, вбачається, що Територіальне управління державної інспекції з енергозбереження по Івано-Франківській області передало, а Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України прийняло кредиторську заборгованість - КЕКВ 1134, рахунок 675 назва кредитора - ПП "Антей-Захід" сума заборгованості - 3366 грн., дата виникнення - 21.12.11.

Враховуючи той факт, що відповідач не виконав свої зобов'язання, які випливають з договору № Ф-0411/01 від 01.04.11, вимога позивача про стягнення з відповідача 3366 грн. основного боргу підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарським судом встановлено факт прострочення грошового зобов'язання відповідачем, здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку 3 % річних.

З огляду на обґрунтованість позовних вимог в цій частині та правильність поданого розрахунку, позовні вимоги про стягнення 134 грн. 18 коп. 3 % річних підлягають задоволенню.

Пунктом 2.3. договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати за надані охоронні послуги нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ суми простроченої плати за кожний день прострочення платежу.

На підставі вказаного пункту договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 693 грн. 26 коп., нарахованої за період з 01.01.2012 по 30.04.2013.

Однак, при розрахунку пені позивачем неправильно визначений період нарахування пені, а саме - не враховані вимоги ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України, якою встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зважаючи на вказане нарахування позивачем пені за період з 01.01.2012 по 30.04.2013 суперечить положенням ст. 232 Господарського кодексу України.

З огляду на викладене, в задоволені вимоги про стягнення пені слід відмовити в зв'язку з необґрунтованістю.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача 3366 грн. основного боргу, 134 грн. 18 коп. 3 % річних, в решті позовних вимог - відмовити в зв'язку з необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 526, 610, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного підприємства "Антей-Захід" до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України в особі Територіального управління Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України у Івано-Франківській області про стягнення 4193 грн. 44 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, провулок Музейний, 12, м. Київ, 01601 (ідентифікаційний код 37536010) в особі Територіального управління Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України в Івано-Франківській області, вул. Тичини, 8А, м. Івано-Франківськ, 76000 на користь Приватного підприємства "Антей-Захід", бульвар Північний, 4/9, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 34078609) 3366 (три тисячі триста шістдесят шість) грн. - основного боргу, 134 (сто тридцять чотири) грн. 18 коп. - 3 % річних, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.07.13

Суддя Неверовська Л. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"