Постанова

від 10.06.2013 по справі 801/4729/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 червня 2013 р. 10:52 Справа №801/4729/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., за участю секретаря Бездушної І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Портланд»

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим ДПС

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.04.13р. №0000601502

за участю представників:

позивача - Жаворонкова Г.В., довіреність №б/н від 04.04.13р.

відповідача - Будан Є.Г., довіреність №2753/9/10-00 від 13.08.12р.;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю ««Портланд» (далі - позивач, ТОВ «Портланд») звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим ДПС (далі - відповідач, ДПІ у м. Ялта АР Крим ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.04.13р. №0000601502 про зменшення залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість на 326119,00грн. договору простого товариства про спільну діяльність між ТОВ «Портланд» та Республіканським підприємством «Алуштинське ремонтно-будівельне управління».

Позов мотивований тим, що зазначене податкове повідомлення-рішення винесено із порушенням норм Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.04.13р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, наведених у запереченнях від 16.05.13р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист правий, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень із боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при виконанні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п.п.41.1.1 п.41.1. ст. 41 ПК України органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є контролюючими органами в розумінні Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Державним реєстратором Виконавчого комітету Ялтинської міської ради АР Крим 31.12.03р. здійснено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Портланд» у якості юридичної особи (а.с. 14, том 1).

Відповідно до Довідки ЄДРПОУ видами діяльності ТОВ «Портланд» є:

23.63 Виробництво бетонних розчинів, готових для використання;

71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах;

41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель;

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (а.с. 14, том 1).

26.06.07р. між Республіканським підприємством «Алуштинське ремонтно- будівельне управління» (Учасник 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Портланд» (Учасник 2) укладено договір простого товариства про спільну діяльність без створення юридичної особи з метою сумісної діяльності з добудування промислової бази, розташованої за адресою: м. Алушта, вул. Виноградна, 21-в, і здійснення її експлуатації з розподіленням прибутку (а.с.26-35, том 1).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100321791, ТОВ «Портланд» відповідальний за утримання та внесення ПДВ до бюджету під час виконання договору простого товариства про спільну діяльність з РП «Алуштинське ремонтно-будівельне управління» (а.с. 36, том 1).

Судом встановлено, що у період з 18.03.13р. по 22.03.13р. посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку договору простого товариства про спільну діяльність між ТОВ «Портланд» та Республіканським підприємством «Алуштинське ремонтно-будівельне управління» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по декларації за червень 2012 року, за результатами якої 29.03.13р. було складено Акт №431/15.2/109584219 (а.с. 15-23, том 1).

Відповідно до висновків акту було зафіксовано порушення п. 1.4, п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.4.1, п. 7.4.4 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.179, п.п. 14.1.181, п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198 ПК України, що виразилось у завищенні залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2012 року на суму 326119,00грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Ялта АР Крим ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.04.13р. №0000601502 про зменшення залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість на 326119,00грн. договору простого товариства про спільну діяльність між ТОВ «Портланд» та Республіканським підприємством «Алуштинське ремонтно-будівельне управління» (а.с.24, том 1).

Суд зазначає, що при вирішенні цієї справи він керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Вирішуючи питання щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення судом встановлено наступне.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України «Про податок на додану вартість».

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Підпунктом 1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено поняття бюджетного відшкодування, яке є сумою, яка підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках визначених у законі.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем було зазначено, що причиною виникнення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) є придбання будівельних матеріалів, робіт, послуг, пов'язаних з добудовою промислової бази, розташованої за адресою: м. Алушта, вул. Виноградна, 21-в. Однак дозвіл інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АРК на добудову промислової бази за вказаною адресою не видавався.

Також відповідачем в акті перевірки було зазначено, що суб'єктом господарювання до перевірки не надано документальних підтверджень щодо понесених витрат на незаконне будівництво об'єктів як на створення основних фондів групи 1 для їх використання в господарській діяльності протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів.

Матеріали справи (договори, податкові та видаткові накладні, розрахунки) свідчать про те, що у період лютий 2008 року - лютий 2009 року договором простого товариства про спільну діяльність між ТОВ «Портланд» та Республіканським підприємством «Алуштинське ремонтно-будівельне управління» придбались будівельно-монтажні роботи та будівельні матеріали для добудови промислової бази за адресою: м. Алушта, вул. Виноградна, 21-в (а.с. 37-250, том 1, а.с. 1-250, том 2, а.с. 1-250, том 3, а.с. 1-250, том 4, а.с. 1-196, том 5).

Зокрема, по операціям з: КРП «ППВКГ м. Алушта» (ПДВ 787,38грн.), ПП ОСОБА_3 (ПДВ 99,22грн.), ТОВ ВКФ «Арис-Крим» (ПДВ 112,50грн.), ТОВ «Масив» (ПДВ 16018,90грн.), ЗАТ «Нова лінія» (ПДВ 2338,93грн.), Підприємством «Крим-Пласт» (ПДВ 2014,84грн.), ПП ОСОБА_4 (ПДВ 654,00грн.), ПП ОСОБА_5 (ПДВ 177,00грн.), ТОВ «Вирма» (ПДВ 63500,00грн.), ТОВ «Інстал-Трейд» (ПДВ 615,47грн.), ВАТ «Кримелектромашторг» (ПДВ 560,74грн.), ТОВ «Люкссервістрейд» (ПДВ 214,33грн.), СГД ОСОБА_6 (ПДВ 200,00грн.), ФОП ОСОБА_7 (ПДВ 1962,81грн.), Кооперативом «Монтажник» (ПДВ 10544,01грн.), ПП «Офіс-Юг» (ПДВ 5,50грн.), ЗАТ «Кримметаллоторгикомпанія» (ПДВ 51435,89грн.), ТОВ «Аксіома» (ПДВ 3400,00грн.), ЗАТ «Бахчисарайський завод «Строй індустрія» (ПДВ 720,00грн.), ПП «Електромонтажсервіс» (ПДВ 122379,73грн.), ТОВ «Торговий Дім «Сєлма» (ПДВ 109,63грн.), ТОВ «Майстер-інструмент» (ПДВ 264,17грн.), ТОВ «Торговий дім «Сизикор» (ПДВ 977,89грн.), ТОВ «Компанія «Інструмент» (ПДВ 45,33грн.), ТОВ «Споли Крим» (ПДВ 895,80грн.), Комунальним автотранспортним підприємством (ПДВ 448,30грн.), ТОВ «Микролайн» (ПДВ 2258,10грн), ТОВ «Портланд» (ПДВ 77415,60грн.). Загалом ПДВ становить 35943,81грн.

Як свідчить ч.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ч. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

У зазначених відносинах позивач є замовником, а вищезазначені контрагенти - продавцями та підрядниками, в зв'язку з чим обов'язок внесення податку до бюджету покладений саме на останніх.

У даному випадку, якщо продавець не виконав свого обов'язку по сплаті податку до бюджету, елементом чого є включення відповідних показників по податкових зобов'язань, негативні наслідки (відповідальність) наступають тільки для нього. В зв'язку з чим, зазначена обставина не є підставою для позбавлення позивача права на його відшкодування, якщо він виконав всі передбачені законом умови по отриманню такого відшкодування і має відповідні документальні підтвердження.

До того ж, суд зазначає, що відповідач ні в акті перевірки, ні в запереченнях, ні в судовому засіданні не ставив під сумнів, що позивач у період, що перевірявся, прийняв роботи та послуги від вищезазначених контрагентів, провів розрахунки, на підставі чого були видані податкові накладні.

Відповідно п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р., з наступними змінами і доповненнями, зазначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, законодавчо встановлені лише вимоги до часу складання податкової накладної -вона повинна бути складена у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків (ч.5 п.п.7.2.3 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість».

Підпункт 7.4.1 п.7.4 ст. 7 вищевказаного Закону визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що сума ПДВ включена за фактом отримання від постачальника податкових накладних, які є належним чином оформленими.

Таким чином, висновки відповідача не відповідають зазначеним приписам Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Закон України «Про податок на додану вартість», а саме п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 визначає єдину підставу, коли не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) -коли ці суми не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Жодної з наведених підстав, відповідачем під час перевірки встановлено не було.

Виходячи з вищевикладеного, з урахуванням відсутності доказів порушень оформлення податкових накладних, суд приходить до висновку про те, що формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, які відповідно до положень Податкового Кодексу України, засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та є єдиним документом, на підставі якого платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми, здійснювалось правомірно.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду (п.п. 7.7.2 Закону).

Аналогічні положення викладені в нормах Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.11р.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

У п. 200.4 ст. 200 ПК України визначеного якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З наведеного вище вбачається, що позивач правомірно відніс сплачений ним під час здійснення розрахунків з зазначеним контрагентом ПДВ до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Як зазначено вище, позивачем надані документи, які свідчать про те, що він в повному обсязі сплатив на користь контрагентів вартість виконаних робіт та отриманого товару, в тому числі ПДВ.

При цьому, необхідно зазначити, що до повноважень податкових органів не входить здійснення контролю за законністю проведення будівельних робіт, у зв'язку з чим доводи відповідача про неправомірність заявлення бюджетного відшкодування через отримання в наступних періодах відповідних дозволів позивачем виходять за межи повноважень відповідача.

До того ж, Рішенням Господарського суду АР Крим від 04.02.10р. №2-5/5985-2009 за позовом Республіканського підприємства «Алуштинське ремонтно-будівельне управління» до Верховної ради АР Крим, Республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерства будівельної політики та архітектури АР Крим про визнання права власності та спонукання до виконання певних дій. За зустрічним позовом Верховної ради АР Крим до Республіканського підприємства «Алуштинське ремонтно-будівельне управління», Республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерства будівельної політики та архітектури АР Крим про визнання права власності та спонукання до виконання певних дій, в задоволенні первісного позову Республіканського підприємства «Алуштинське ремонтно-будівельне управління» відмовлено. Зустрічний позов Верховної ради АР Крим задоволено, визнано право власності майном, що належить Автономній Республіці Крим, майно промислової бази, розташованої за адресою: м. Алушта, вул. Виноградна, 21-в., яке перебуває на балансі Республіканського підприємства «Алуштинське ремонтне будівельне управління», а саме на: літера «А» склад площею 757,4 кв. м. із оглядовою ямою «вА» 7,4 кв. м. та оглядовою ямою «вА" 5,9 кв. м, всього по літері «А» - 770,7 кв.м. літера «Б» - побутівка (російською мовою - «бытовка») площею 70,5 кв. м із цокольні поверхом (31,1 кв. м.), прибудовою «Б1» площею 21,2 кв. м, сходами площею 9,3 (23, кв. м., всього по літері «Б» - 101,0 (146,2) кв. м.; огорожа («забор» за планом №6) площею 293,5 кв. м; огорожа («забор» за планом №7) площею 67,8 кв. м; підпірна стіна (за планом №9) площею 44,5 кв. м; підпірна стіна (за планом №10) площею 3,0 кв. м; підпірна стіна (за планом №11) площею 21,0 кв. м; підпірна стіна (за планом №13) площею 20,4 кв. м. Автономною Республікою Крим в особі Верховної Ради Автономної Республіки Крим, зобов'язано Республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» здійснити державну реєстрацію права власності на майно промислової бази, розташованої за адресою: м. Алушта, вул. Виноградна, 21-в, яке перебуває на балансі Республіканського підприємства «Алуштинське ремонтно-будівельне управління», а саме на: літера «А» склад площею 757,4 кв. м. із оглядовою ямою «вА» 7,4 кв. м. та оглядовою ямою «вА» 5 кв. м, всього по літері «А» - 770,7 кв. м.; літера «Б» - побутівка (російською мовою «бытовка») площею 70,5 кв. м із цокольним поверхом (31,1 кв. м.), прибудовою «Б1» площею 21,2 кв. м, сходами площею 9,3 (23,4) кв. м., всього по літері «Б» - 101,0 (146, кв. м.; огорожа («забор» за планом №6) площею 293,5 кв. м; огорожа («забор» за планом №7) площею 67,8 кв. м; підпірна стіна (за планом №9) площею 44,5 кв. м; підпірна стіна (за планом №10) площею 3,0 кв. м; підпірна стіна (за планом №11) площею 21,0 кв. підпірна стіна (за планом №13) площею 20,4 кв. м. за Автономною Республікою Крим особі Верховної Ради Автономної Республіки Крим (а.с. 211-214, том 5).

На підставі чого, 20.04.10р. зазначене майно зареєстровано за Автономною Республікою Крим особі Верховної Ради Автономної Республіки Крим, про що свідчить відповідний витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а також роззроблений відповідний проект реконструкції (а.с. 215-223, том 5).

Отже, доводи відповідача про відсутність зв'язку між отриманими позивачем будівельно-монтажними роботами та будівельними матеріалами, та його господарською діяльністю, не підтверджуються матеріалами справи.

Таким чином, від'ємне значення у розмірі 326119,00грн. обґрунтовано заявлено позивачем до бюджетного відшкодування за червень 2012 року.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам даної норми, відповідачем правомірності своїх дій суду не доведено.

За таких підстав, виходячи із положень вищезазначених нормативних актів, податкове повідомлення-рішення від 11.04.13р. №0000601502 є протиправним та підлягає скасуванню.

В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи майновий характер спору,суд вважає за можливим стягнути на користь позивача з Державного бюджету України 2294,00грн. судових витрат.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Таким чином, стягнення судових витрат, відповідно до рішення суду, не на користь суб'єкта владних повноважень, здійснюється з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.

В судовому засіданні 10.06.13р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст.ст.160,163 КАС України повний текст постанови виготовлено 17.06.13р.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим ДПС від 11.04.13р. №0000601502 про зменшення залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість на 326119,00грн. договору простого товариства про спільну діяльність між ТОВ «Портланд» та Республіканським підприємством «Алуштинське ремонтно-будівельне управління».

3. Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Портланд» (98654, АР Крим, м. Ялта смт. Відрадне, вул. Дражинського, 2, ЄДРПОУ 32764906) за рахунок коштів на утримання Державної податкової інспекція у м. Ялта АР Крим ДПС 2294,00грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Котарева Г.М.