Ухвала

від 03.10.2013 по справі 801/4729/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/4729/13-а

03.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Омельченка В. А.

при секретарі судового засідання Карпової І.І.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Портланд"- Салтикова Крістіна Сергіївна, довіреність № б/н від 04.04.13

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного Управління Міндоходів в АР Крим - Гришин Роман Юрійович, довіреність № 348/9/10 від 14.08.13

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного Управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 10.06.13 у справі № 801/4729/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Портланд" (вул. Дражинського, 2,смт.Відрадне,Ялта,Автономна Республіка Крим,98654)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного Управління Міндоходів в АР Крим (вул. Васильєва, 16,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Портланд» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 11.04.2013 р. № 0000601502 про зменшення залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість на 326119,00 грн. договору простого товариства про спільну діяльність між ТОВ «Портланд» та Республіканським підприємством «Алуштинське ремонтно-будівельне управління».

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.06.2013 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Портланд» задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим ДПС від 11.04.13р. №0000601502.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись із зазначеною постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.06.2013 р. та ухвалити нову постанову у справі, якою

у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права при постановленні судового рішення.

03.10.2013 р. в судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задовольнити її.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечувала, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.03.2013 р. ДПІ у м. Ялта АР Крим ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Портланд» стосовно фінансово-господарських взаємовідносин з РП "Алуштинське ремонтно-будівельне управління" з питань дотримання податкового законодавства з ПДВ по декларації з ПДВ за червень 2012 року, про що складено акт перевірки № 431/15.2/109584219.

Згідно з висновками акту перевірки від 29.03.2013 р. № 431/15.2/109584219 на порушення п. 1.4, п. 1.7, п.п.7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.179, п.п. 14.1.181, п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України Договору простого товариства про СД між ТОВ «Портланд» та РП «Алуштинське РБУ» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2012 року на суму 326119 грн.

11.04.2013 р. ДПІ у м. Ялта АР Крим ДПС зменшено залишок від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 326119 грн. за червень 2012 року за податковою декларацією з ПДВ від 19.07.2012 р. за червень 2012 р., про що винесено податкове повідомлення-рішення № 0000601502.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність висновків та податкових повідомлень-рішень, з огляду на що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та безперечно встановлено колегією суддів, 26.06.2007 р. ТОВ «Портланд» та Республіканським підприємством «Алуштинське ремонтно-будівельне управління» укладено договір простого товариства про сумісну діяльність, метою якого є добудова промислової бази, розташованої за адресою: м. Алушта, вул. Виноградна. буд. 21 та здійснення її експлуатації з розподілом прибутку.

Додані до матеріалів справи договори, податкові та видаткові накладні, розрахунки свідчать про те, що у період лютий 2008 року - лютий 2009 року договором простого товариства про спільну діяльність між ТОВ «Портланд» та Республіканським підприємством «Алуштинське ремонтно-будівельне управління» придбавались будівельно-монтажні роботи та будівельні матеріали для добудови промислової бази за адресою: м. Алушта, вул. Виноградна, 21-в.

Зокрема, по операціям з: КРП «ППВКГ м. Алушта» (ПДВ 787,38грн.), ПП ОСОБА_5 (ПДВ 99,22грн.), ТОВ ВКФ «Арис-Крим» (ПДВ 112,50грн.), ТОВ «Масив» (ПДВ 16018,90грн.), ЗАТ «Нова лінія» (ПДВ 2338,93грн.), Підприємством «Крим-Пласт» (ПДВ 2014,84грн.), ПП ОСОБА_6 (ПДВ 654,00грн.), ПП ОСОБА_7 (ПДВ 177,00грн.), ТОВ «Вирма» (ПДВ 63500,00грн.), ТОВ «Інстал-Трейд» (ПДВ 615,47грн.), ВАТ «Кримелектромашторг» (ПДВ 560,74грн.), ТОВ «Люкссервістрейд» (ПДВ 214,33грн.), СГД ОСОБА_8 (ПДВ 200,00грн.), ФОП ОСОБА_9 (ПДВ 1962,81грн.), Кооперативом «Монтажник» (ПДВ 10544,01грн.), ПП «Офіс-Юг» (ПДВ 5,50грн.), ЗАТ «Кримметаллоторгикомпанія» (ПДВ 51435,89грн.), ТОВ «Аксіома» (ПДВ 3400,00грн.), ЗАТ «Бахчисарайський завод «Строй індустрія» (ПДВ 720,00грн.), ПП «Електромонтажсервіс» (ПДВ 122379,73грн.), ТОВ «Торговий Дім «Сєлма» (ПДВ 109,63грн.), ТОВ «Майстер

інструмент» (ПДВ 264,17грн.), ТОВ «Торговий дім «Сизикор» (ПДВ 977,89грн.), ТОВ «Компанія «Інструмент» (ПДВ 45,33грн.), ТОВ «Споли Крим» (ПДВ 895,80грн.), Комунальним автотранспортним підприємством (ПДВ 448,30грн.), ТОВ «Микролайн» (ПДВ 2258,10грн), ТОВ «Портланд» (ПДВ 77415,60грн.) - загальний розмір ПДВ становить 35943,81грн.

Реальність вказаних вище господарських операцій в повному обсязі підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, щодо оформлення яких зауваження у податкового органу відсутні, рівно як відсутні й зауваження з боку відповідача щодо оформлення первинних документів, які слугували підставою сформування податкового кредиту позивачем та наявність яких є підставою для нарахування сум податку, які відносяться до податкового кредиту.

Стосовно висновків податкового органу про завищення позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2012 року на суму 326119 грн., що обґрунтовується відповідачем: ненаданням ТОВ «Портланд» документальних підтверджень стосовно понесених витрат на незаконне будівництво об'єктів як на створення основних фондів групи 1 для їх використання в господарській діяльності протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів з огляду на відсутність дозволу на проведення будівельних робіт на об'єкті промислової бази, розташованої за адресою: м. Алушта, вул. Виноградна, буд. 21в, - при придбанні будівельно-монтажних робіт та будівельних матеріалів з добудовою промислової бази, оскільки, як вказує відповідач, визначення податкового кредиту пов'язане з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, зазначаючи при цьому на положення Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», який передбачає наявність документу дозвільного характеру на здійснення господарської діяльності певного виду, роботи, та положення Закону України «Про планування і забудову територій», яким передбачено наявність дозволу на будівництво об'єкта містобудування, - судова колегія зазначає наступне.

Згідно з п. 7.3.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції на час виникнення спірних правовідносин датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Тобто при здійсненні господарської діяльності суб'єктами господарювання проводяться певні господарські операції - дії, що викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємств, про що також зазначено у ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.99 р.

Відповідно до п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності

платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже право на нарахування податкового кредиту виникає у разі підтвердження фактичного здійснення витрат на придбання певного товару належним чином складеними первинними документами, які відображують реальність господарської операції.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Вказане кореспондується з нормами чинного Податкового кодексу України.

Зокрема, відповідно до п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми податку, що підлягає сплаті (перахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З урахуванням вищенаведених законодавчих норм випливає, що вірне визначення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування знаходиться в прямій залежності від правильності розрахування податкового кредиту.

Правильність сформованого значення податкового кредиту, в свою чергу, залежить від вірного визначення суми податкових зобов'язань та реального здійснення відповідних господарських операцій, їх підтвердження належним чином в процесі здійснення господарської діяльності.

Відображення суми податкових зобов'язань проводиться платником податку на підставі результатів господарської діяльності.

Відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення містяться у первинному документі, про що прямо вказано в ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», з урахуванням чого випливає, що підтвердження даних податкового обліку здійснюється на підставі документів, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що спричиняє реальні зміни майнового стану платника податків, зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі такого платника податків.

Підтвердження здійснення господарської операції проводиться на підставі первинних документів, які складаються під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, про що зазначено у п.п. 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно пункту 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Судова колегія зазначає, що наявність або відсутність дозволу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю на здійснення відповідного виду будівельних робіт не впливає на право платника податку сформувати податковий кредит відповідного періоду.

Зокрема, обов'язковою умовою, з якою податкове законодавство пов'язує право платника на включення сплачених у складі вартості придбаних (побудованих, споруджених) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) сум ПДВ до податкового кредиту, є сам факт придбання (будівництва, спорудження, створення), та використання цих основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) у господарській діяльності такого платника податків.

Будь-яких інших умов, ніж зазначені у ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 198 Податкового кодексу України щодо виникнення права на податковий кредит податкове законодавство не передбачає, і не пов'язує формування податкового кредиту із наявністю певних дозволів щодо здійснення архітектурно-будівельної діяльності.

Таким чином, наявність або відсутність у платника податку дозволу суб'єкта владних повноважень на виконання будівельних робіт жодним чином не впливає на визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, яка визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, та може мати від'ємне значення.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності на час виникнення спірних правовідносин були врегульовані Законом України «Про планування і забудову територій» № 1699 від 20.04.2000 р.

Відповідно до ч. 1, 6, 14 ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій» № 1699 від 20.04.2000 р. в редакції на час виникнення спірних правовідносин фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування (далі - дозвіл на будівництво).

Дозвіл на будівництво надається на підставі комплексного висновку щодо відповідності запропонованого будівництва містобудівній документації, державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови.

Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 29 Закону України № 1699 дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно

будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.

Відповідно до роз'яснення, викладеного в рішенні Конституційного Суду України від 3 лютого 2009 року № 4-рп/2009 (справа № 1-7/2009 за конституційним поданням Верховної Ради Автономної Республіка Крим щодо відповідності Конституції України(конституційності) пунктів 1, 4, 8, 10, підпункту "б" підпункту 2 пункту 13, пунктів 14, 17 розділу I Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та сприяння інвестиційній діяльності у будівництві"), нормативне регулювання є формою впорядкування суспільних відносин і має здійснюватися його суб'єктами у визначених законом межах.

Згідно з частиною четвертою статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", виключно законами встановлюються види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю), і органи, уповноважені його здійснювати.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний контроль у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує його на це та не визначає повноважень такого органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України № 1699 в редакції на час виникнення спірних правовідносин державний контроль за плануванням, забудовою та іншим використанням територій здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури, відповідними спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами, а також іншими спеціально уповноваженими органами виконавчої влади.

Судова колегія зазначає, що органи державної податкової служби, як контролюючі органи, не наділені компетенцією здійснювати державний контроль у сфері містобудування, зокрема в архітектурно-будівельній частині.

В спірних правовідносинах повноваженнями на здійснення державного архітектурно-будівельного контролю наділена лише Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи, які, відповідно, мають право здійснювати перевірку наявності у відповідного суб'єкта господарювання спеціального дозволу на будівництво.

Відсутність дозволу на будівництво (проведення будівельних робіт) не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, отриманих і сплачених ним у зв`язку з придбанням послуг по будівництву такого об`єкта, та як наслідок, не є підставою для висновків про відсутність підтвердження використання у власній господарській діяльності придбаних будівельно-монтажних робіт і віднесення до залишку від'ємного значення звітного періоду суми ПДВ по вказаним роботам в розмірі 326119 грн.

До повноважень податкових органів не входить здійснення контролю за законністю проведення будівельних робіт, у зв'язку з чим доводи відповідача про неправомірність заявлення бюджетного відшкодування через отримання в наступних періодах відповідних дозволів позивачем виходять за межи повноважень відповідача.

Судова колегія вважає за необхідне відзначити той факт, що рішенням Господарського суду АР Крим від 04.02.10р. №2-5/5985-2009 за позовом Республіканського підприємства «Алуштинське ремонтно-будівельне управління» до Верховної ради АР Крим, Республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерства будівельної політики та архітектури АР Крим про визнання права власності та спонукання до виконання певних дій. За зустрічним позовом Верховної ради АР Крим до Республіканського підприємства «Алуштинське ремонтно-будівельне управління», Республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерства будівельної політики та архітектури АР Крим про визнання права власності та спонукання до виконання певних дій, в задоволенні первісного позову Республіканського підприємства «Алуштинське ремонтно-будівельне управління» відмовлено. Зустрічний позов Верховної ради АР Крим задоволено, визнано право власності на майно, що належить Автономній Республіці Крим, майно промислової бази, розташованої за адресою: м. Алушта, вул. Виноградна, 21-в., яке перебуває на балансі Республіканського підприємства «Алуштинське ремонтне будівельне управління», а саме на: літера «А» склад площею 757,4 кв. м. із оглядовою ямою «вА» 7,4 кв. м. та оглядовою ямою «вА" 5,9 кв. м, всього по літері «А» - 770,7 кв.м. літера «Б» - побутівка (російською мовою - «бытовка») площею 70,5 кв. м із цокольні поверхом (31,1 кв. м.), прибудовою «Б1» площею 21,2 кв. м, сходами площею 9,3 (23, кв. м., всього по літері «Б» - 101,0 (146,2) кв. м.; огорожа («забор» за планом №6) площею 293,5 кв. м; огорожа («забор» за планом №7) площею 67,8 кв. м; підпірна стіна (за планом №9) площею 44,5 кв. м; підпірна стіна (за планом №10) площею 3,0 кв. м; підпірна стіна (за планом №11) площею 21,0 кв. м; підпірна стіна (за планом №13) площею 20,4 кв. м. Автономною Республікою Крим в особі Верховної Ради Автономної Республіки Крим, зобов'язано Республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» здійснити державну реєстрацію права власності на майно промислової бази, розташованої за адресою: м. Алушта, вул. Виноградна, 21-в, яке перебуває на балансі Республіканського підприємства «Алуштинське ремонтно-будівельне управління», а саме на: літера «А» склад площею 757,4 кв. м. із оглядовою ямою «вА» 7,4 кв. м. та оглядовою ямою «вА» 5 кв. м, всього по літері «А» - 770,7 кв. м.; літера «Б» - побутівка (російською мовою «бытовка») площею 70,5 кв. м із цокольним поверхом (31,1 кв. м.), прибудовою «Б1» площею 21,2 кв. м, сходами площею 9,3 (23,4) кв. м., всього по літері «Б» - 101,0 (146, кв. м.; огорожа («забор» за планом №6) площею 293,5 кв. м; огорожа («забор» за планом №7) площею 67,8 кв. м; підпірна стіна (за планом №9) площею 44,5 кв. м; підпірна стіна (за планом №10) площею 3,0 кв. м; підпірна стіна (за планом №11) площею 21,0 кв. підпірна стіна (за планом №13) площею 20,4 кв. м. за Автономною Республікою Крим особі Верховної Ради Автономної Республіки Крим (а.с. 211-214, том 5).

На підставі викладеного 20.04.10р. зазначене майно зареєстровано за Автономною Республікою Крим особі Верховної Ради Автономної Республіки Крим, про що свідчить відповідний витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а також роззроблений відповідний проект реконструкції (а.с. 215-223, том 5).

Отже, доводи відповідача про відсутність зв'язку між отриманими позивачем будівельно-монтажними роботами та будівельними матеріалами, та його господарською діяльністю, не підтверджуються матеріалами справи.

Таким чином, від'ємне значення у розмірі 326119,00грн. обґрунтовано заявлено позивачем до бюджетного відшкодування за червень 2012 року.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки ДПІ у м. Ялта АР Крим ДПС про відсутність документальних підтверджень щодо понесених витрат на будівництво, яке здійснювалось без відповідного дозволу, внаслідок чого платником податку без підтвердження використання в господарській діяльності на добудову промислової бази за адресою: м. Алушта, вул. Виноградна, буд. 21в до залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду у червні 2012 року віднесена сума ПДВ у розмірі 326119 грн.

Посилання ДПІ у м.Ялта АР Крим ДПС на порушення ТОВ «Портланд» п.п. 7.4.1, 7.4.4 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1, п. 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України є безпідставним, оскільки вищевказані норми права при здійсненні діяльності за Договором простого товариства про спільну діяльність між ТОВ «Портланд» та РП «Алуштинське ремонтно-будівельне управління» дотримані в повному обсязі; придбання (будівництво) основних фондів - будівельно-монтажних робіт було здійснено з метою подальшого використання в господарській діяльності, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами по вказаних операціях спростовуються матеріалами справи та належним чином оформленими первинними документами.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги у зв'язку з їх спростуванням матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки податкове повідомлення-рішення від 11.04.2013 р. № 0000601502 про зменшення залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість на 326119,00 грн. договору простого товариства про спільну діяльність між ТО в»Портланд» та Республіканським підприємством «Алуштинське ремонтно-будівельне управління» прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та є протиправним.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції.

Судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті ГУ Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.06.2013 р. у справі №801/4729/13-а залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.06.2013 р. у справі № 801/4729/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 08 жовтня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна