Ухвала

від 03.07.2013 по справі 826/799/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/799/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

03 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Барракуда ЛЛС» про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в установі банку,

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 лютого 2013 року в задоволенні позову Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 лютого 2013 року позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.07.2011 р. по справі № 2а-8389/11/2670, яка набрала законної сили 05.10.2011 р., станом час розгляд справи встановлено наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 749 269,95 грн. (749086,06 грн. ПДВ та 37,99 грн. комунального податку) у зв'язку з чим прийнято рішення про стягнення з ТОВ «Барракуда ЛЛС» суми податкового боргу. Зазначеною постановою також встановлено направлення відповідачу податкових вимог № 1/3037 від 30.06.2010 р. та № 2/3717 від 03.09.2010 р., які вручені відповідачу відповідно 24.11.2010 р. та 04.01.2011 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При цьому, з урахуванням податкових зобов'язань у розмірі 680 грн., визначених після постановлення зазначеного судового рішення у податковому повідомленні-рішенні від 19.12.2011 р. № 0030631504, доказів своєчасної сплати якого відповідачем не надано, зазначена сума також набула статусу податкового боргу та загальна заборгованість перед бюджетом складає 749979,95 грн., що відповідає відомостям, наведеним у довідці ДПІ станом на 24.12.2012 р.

Приймаючи рішення про залишення позову без задоволення, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Відповідно до п.п. 20.1.17. Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п.7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платників податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011р. №1398 («Особливості застосування арешту коштів на рахунку платника податків») (далі - Положення № 1398), для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано також доказів відсутності на час звернення до суду додаткових джерел погашення податкового боргу у вигляді дебіторської заборгованості, як і не надано відомостей з органів ДАІ щодо відсутності зареєстрованих на відповідача транспортних засобів. В контексті наведеного не надано також витягів з реєстрів обтяжень рухомого та нерухомого майна.

Надані позивачем повідомлення: Державної авіаційної адміністрації від 17.03.2011 р., Інспекції Головного державного реєстратора флоту від 15.03.2011 р., БТІ від 13.04.2011 р., а також декларація з податку на прибуток за 1 кв. 2009 р., декларація з ПДВ за жовтень 2010 року не можуть бути прийняті судом як належні докази, оскільки за строком їх складання є неактуальними та не підтверджують відсутності майна станом на час звернення до суду та розгляду справи.

Також судом першої інстанції було встановлено, що по справі № 2а-8389/11/2670 28.07.2011 року було видано виконавчий лист, однак позивачем не надано відомостей державного виконавця щодо здійснення виконавчих дій за наслідками вчинення яких вбачалося б відсутність майна боржника.

Крім того, під час розгляду справи також не надано доказів прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, як-то передбачено п. 7.3. Положення 1398, що відповідно до наведених вище правил є передумовою звернення до суду та, відповідно, застосування заходів з арешту коштів відповідача.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.