Постанова

від 14.05.2013 по справі 2а-7965/12/0170/8

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2013 р. (10:39 год.) Справа №2а-7965/12/0170/8

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Богацькій А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства «Арстін»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС

про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій,

за участю представників сторін:

від позивача: Османов Е.Р., довіреність б/н від 11.02.13р., посвідчення №2220;

від відповідача: Калінчук К.В., довіреність № 16/10.1 від 14.02.13р., службове посвідчення серія КР №065369;

Суть спору: Приватне підприємство «Арстін» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування наказу ДПІ у м. Сімферополі АР Крим № 1174 від 21.06.2012 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Арстін»; визнання протиправними дій ДПІ у м. Сімферополі АР Крим щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Арстін», що оформлено Актом від 06.07.2012 року № 3806/22-8/33772991.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.07.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.

В судовому засіданні 06.08.2012р. представником позивача подана заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить додатково до основних позовних вимог задовольнити вимогу про визнання протиправними дій ДПІ у м. Сімферополі АК ДПС щодо відображення в Акті перевірки від 06.07.2012р. № 3806/22-8/33772991 тверджень відносно укладення ПП «Арстін» фіктивних та нікчемних правочинів за період діяльності з 01.01.09р. по 31.03.12р.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.08.2012 року на підставі клопотання позивача призначено судово-економічну експертизу документів та зупинено провадження у справі до отримання судом її результатів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.01.13 року поновлено провадження у справі.

В судовому засіданні 21.02.2013р. представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить:

1. Розглянути та прийняти заяву про збільшення позовних вимог до провадження.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 1174 від 21.06.2012р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Арстін».

3. Визнати протиправними дії ДПІ у м. Сімферополь АРК ДПС щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Арстін», що оформлено Актом від 06.07.2012р. №3806/22-8/33772991.

4. Визнати протиправними дії ДПІ у м. Сімферополь АРК ДПС по оформленню результатів перевірки саме Актом № 3806/22-8/33772991 від 06.07.2012р. за період діяльності з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. з підприємствами КП «Альянс», ПП «Сіті Буд», ПП «Визит Торг», ПП «Комманд», ПП «Ротонда торг».

5. Визнати протиправним дії ДПІ у м. Сімферополь АРК ДПС, по відображенню в Акті № 3806/22-8/33772991 від 06.07.2012р. висновків про нікчемні правочини з КП «Альянс», ПП «Сіті Буд», ПП «Визит Торг», ПП «Комманд», ПП «Ротонда торг» за період діяльності з 01.01.2009р. по 31.03.2012р.

6. Зобов'язати ДПІ у м. Сімферополь АРК ДПС вилучити з автоматизованої системи «результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України інформацію про результати перевірки приватного підприємства «Арстін» оформленої актом перевірки №3806/22-8/33772991 від 06.07.2012р.

7. Зобов'язати ДПІ у м. Сімферополь АРК ДПС привести до відповідності дані обліку та особистого рахунку платника податків приватного підприємства «Арстін» з даними наведеними ним у деклараціях на прибуток та в деклараціях податку на додану вартість за період з 01.01.2009р. по 31.03 2012р., а саме по податку на прибуток у загальній сумі 2054384,00грн та податковому кредиту з ПДВ у загальній сумі 1688015,00грн які відображені у акті перевірці від 06.07.2012р. №3806/22-8/33772991.

8. Усі витрати пов'язані з судовим провадженням стягнути на користь позивача (том 11, а.с.130-132).

Заява про збільшення позовних вимог прийнята до розгляду судом протокольною ухвалою суду від 01.03.2013р.

В судовому засіданні 14.05.2013 року представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, викладених в пункті 7 прохальної частини заяви про збільшення позовних вимог від 21.02.2013 року, який слід читати у наступній редакції: «Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополь АР Крим Держаної податкової служби України привести дані обліку та особового рахунку платника податків приватного підприємства «Арстін» у відповідність з даними, наведеними у деклараціях на прибуток та в деклараціях податку на додану вартість за період з 01.01.2009р. по 31.03 2012р.».

Заява про уточнення позовних вимог прийнята до розгляду судом протокольною ухвалою суду від 14.05.2013р.

В судовому засіданні 14.05.2013 року представник позивача підтримав збільшені та уточнені позовні вимоги та пояснив, що податковим органом порушені норми Податкового кодексу України під час проведення позапланової виїзної перевірки ПП «Арстін», позапланова виїзна перевірка проведена з порушенням норм Податкового кодексу України, не врахування при проведенні перевірки первинної документації не є підставою для висновку для визнання угод нікчемними.

Крім того, представник позивача зазначив, що відповідач в порушення встановленого Податкового кодексу України порядку не вжив заходів щодо отримання первинних документів, на підставі яких було сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит.

Безпідставність висновків відповідача про нікчемність угод полягає в тому, що суб'єкт господарювання не повинен перевіряти своїх контрагентів, позивач не наділений засобами щодо контролю зі свого боку за діями контрагента та не має можливості спонукати його дотримуватися податкового законодавства. В зв'язку з чим позивач вважає неправомірним посилання відповідача на нікчемність правочинів між третіми особами для встановлення фактів порушень позивачем.

Аналогічну позицію про неправомірність посилань на порушення законодавства третіми особами викладено Верховним Судом України в постанові № 21-42а10 від 31.01.2011р. по справі за позовом ТОВ «Фірма «ВІК» до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

На погляд позивача, така позиція ґрунтується на правильному застосуванні положень підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР та відповідає практиці Верховного Суду України у подібних правовідносинах.

Представник позивача зазначив, що оскільки перевірка проводилась на підставі постанови слідчого, податкові повідомлення - рішення за результатами відповідачем не виносились.

Однак Наказом ДПА України № 266 від 18.04. 2008 р. «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України затверджено «Порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту». Проте як передбачено п. 2.21 Порядку на підставі акту перевірки, який складений на підставі перевірки, правомірність дій відповідача під час її проведення оскаржується позивачем в цьому судовому провадженні, відповідачем було анульовано право позивача на податковий кредит тобто порушено права та охоронювані законом інтереси позивача.

Аналогічна позиція викладена у постанові ОАС АРК від 15 жовтня 2012 р. по справі №2а-9637/12/0170/7, постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року справа №2а/1270/8724/2012 та у постанові ОАС АРК від 05 листопада 2012 р. справа №2а-10701/12/0170/6 та інших.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав суду письмові заперечення на адміністративний позов (том 11 а.с.36), в яких зазначив, що ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС було повідомлено ПП «Арстін» про проведення перевірки відповідно до норм чинного законодавства та вручено наказ на проведення позапланової виїзної перевірки, отже дотримано всіх вимог законодавства щодо проведення документальних позапланових виїзних перевірок.

Крім того, представник відповідача зазначив, що Акт перевірки є лише службовим документом, на підставі якого податкові органи приймають податкові повідомлення - рішення, а тому він лише фіксує факти порушень та не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, тому позовні вимоги щодо визнання недійсним акту перевірки задоволенню не підлягають.

У зв'язку з викладеним, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач зазначив відповідачем у позові Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим, в той час як правильним найменуванням відповідача є Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим ДПС, отже суд вважає належним відповідачем у справі саме Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим ДПС.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Арстін» має статус юридичної особи з 19.09.2005 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 435847 та довідкою АА № 232718 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Головного управління статистики в АР Крим та знаходиться на податковому обліку в ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС (том 1 а.с.9,10).

Таким чином, судом встановлено, що ПП «Арстін» є суб'єктом господарювання, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що 15.05.2012 року старшим слідчим з ОВС ГСУ ДПС України підполковником податкової міліції Осипчук С.В. винесено постанову про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Арстін». Підставою призначення перевірки в постанові зазначено те, що ПП «Арстін» протягом 2009-2012р.р. мало фінансово-господарські стосунки з підприємствами, у відношенні яких порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва, - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), а саме: ПП «Гранд -М», ПП «Райс-М», ПП «Грандпродукт», ПП «Севелітстрой», ТОВ «ВТК «Окнополь», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Сіті Буд», ПП «Скипер», ПП «Добре Місто», ПП «Комманд», ПП «Мобкримторг», ПП «Визит Торг», ПП «Нантехімидж», ПП «Кримторг», ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь», ПП «Базис Торг», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Мастер Торг», ПП «Кримспецтехнолоджи», ТОВ «Тонар-Крим», ТОВ «Кримстройиндустрия», ТОВ «Аквамарин», ПП «Евроградстрой», ПП «Прима Торг», ТОВ «ТМ-Компані», Фірма «Капітель Плюс», КП «Альянс», ПП «Пан Буд», ПП «Беллатрикс» з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2 КК України (том 11 а.с.37-38).

21.06.2012 року ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС видано наказ №1174 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Арстін» (том 11 а.с.39).

21.06.2012 року ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС видано направлення на перевірку № 258/22-8 на проведення позапланової документальної виїзної перевірки ПП «Арстін» тривалістю 5 робочих днів на підставі ст. 20 розділу І, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України, наказу № 1174 від 21.06.2012 року (том 11 а.с.40).

Направлення на перевірку від 21.06.2012 року та копія наказу від 21.06.2012 року №1174 отримані ПП «Арстін» 22.06.2012 року, про що свідчить підпис на направленні.

Згідно зі ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2. ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Виключний перелік обставин, за наявності хоча б однієї з яких здійснюється документальна позапланова виїзна перевірка, наведено у п.78.1 ст.78 ПК України.

Згідно п.п.78.1.11 ст.78 Податкового кодексу України до таких обставин належить - якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Отже п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України має застосовуватись, кореспондуючись з нормами Кримінально-процесуального кодексу України від 28.12.1960р. та Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ від 04.12.1990р. (були чинними на момент прийняття наказу про проведення перевірки), які визначають обсяг повноважень слідчого під час здійснення останнім владних повноважень у порушених кримінальних справах.

В матеріалах справи міститься копія постанови старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України підполковника податкової міліції Осипчука С.В. від 15.05.2012р. про призначення спірної перевірки, де зазначено, що у провадженні ГСУ ДПС України перебуває кримінальна справа по обвинуваченню директора ТОВ «Союз КДС» ОСОБА_4 за ч.3 ст.212 КК України, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України, та яка порушена відносно ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.28 ч.2, ст.205 ч.2, ст.27 ч.5, ст.212 ч.3 КК України, в ході досудового слідства по якій було встановлено, що одним із суб'єктів підприємницької діяльності України, яке протягом 2009-2012р.р. мало фінансово-господарські стосунки з вказаними вище підприємствами, було ПП «Арстін», у зв'язку з чим, з метою всебічного, повного та об'єктивного розслідування даної кримінальної справи та керуючись ст.ст. 22, 66, 114, 130 КПК України та відповідно до п.п.78.1.11 ст.78 Податкового кодексу України, постановлено провести по кримінальній справі №69-0146 документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Арстін», проведення якої доручено працівникам регіональних ДПС за місцем реєстрації СПД, що перевіряється (том 11 а.с.37-38).

З цієї постанови слідує, що кримінальна справа, по якій була призначена перевірка ПП «Арстін», була порушена відносно інших, ніж посадові особи позивача - ПП «Арстін», осіб.

Повноваження слідчого в справах, які перебувають в його провадженні, наведені у ст.66 КПК України від 28.12.1960р.

Відповідно до ч.1 ст.66 Кримінально-процесуального кодексу України особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які перебувають в їх провадженні, вправі викликати в порядку, встановленому цим Кодексом, будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані; вимагати проведення ревізій, вимагати від банків інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб у порядку та обсязі, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність». Виконання цих вимог є обов'язковим для всіх громадян, підприємств, установ і організацій.

Отже законодавством чітко встановлений перелік повноважень слідчого, що не підлягає розширеному тлумаченню, зокрема, слідчий має право вимагати в процесі формування доказової бази логічним та практичним шляхом проведення ревізій.

Суд зазначає, що ревізія за своєю сутністю є лише методом документального контролю стану фінансово-господарської діяльності платника податків, зокрема, в частині надходження та витрачання коштів та матеріальних цінностей, та в переважній більшості випадків проводиться одночасно зі здійсненням контролю за нарахуванням та сплатою податків та зборів із відповідними органами державної податкової служби шляхом координації дій. Проведення ревізій стосується компетенції органів контрольно-ревізійної служби, що не входить до структури органів державної податкової служби України та здійснюється за правилами контрольно-ревізійного законодавства. При цьому терміни «ревізія» та «перевірка» не є тотожними.

Таким чином, чинним законодавством встановлено вичерпний перелік повноважень слідчого, серед яких доручення органам ДПС провести документальну позапланову виїзну перевірку платника податків, відносно посадових осіб якого кримінальну справу не порушено, відсутнє.

Згідно зі ст.130 КПК України про рішення, прийняті слідчим або прокурором під час провадження досудового слідства у випадках, зазначених у цьому Кодексі, а також у випадках, коли це визнає за необхідне слідчий або прокурор, складається мотивована постанова. У постанові зазначається місце і час її складання, посада особи, що виносить постанову, її прізвище, справа, в якій провадиться слідство, і обґрунтування прийнятого рішення, а також стаття цього Кодексу, на підставі якої прийнято рішення.

В порядку п. 6 ч. 1 ст. 5, ч.3 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» органи податкової міліції можуть порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні.

Однак, ці повноваження стосуються досудового слідства, а не у порушених кримінальних справах, що регламентується виключно кримінально-процесуальним законодавством, та стосується випадків проведення дослідчих та слідчих дій органами досудового слідства, до яких, відповідно до ч. 1 ст. 102 Кримінально-процесуального кодексу України, не відносяться державні податкові інспекції. Суд зазначає, що положення статті 102 КК України не містить повноважень слідчого доручати проведення позапланових перевірок органам державної податкової служби.

Сама норма п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України не визначає компетенцію слідчого під час здійснення повноважень у порушених кримінальних справах, зокрема, його право призначати в порядку п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальну виїзну позапланову перевірку, оскільки відповідно до ст.1 Податкового кодексу України сферою дії Податкового кодексу України є відносини, що виникли у сфері справляння податків і зборів, а відтак не розповсюджується на відносини, що виникли при порушенні кримінальної справи.

Таким чином, спірні правовідносини є законодавчо неврегульованими зважаючи на некореспондування положень кримінально-процесуального законодавства вимогам податкового законодавства в частині проведення позапланових виїзних перевірок платника податків на виконання постанови слідчого податкової міліції органу державної податкової служби.

Відповідно до ст. 25-1 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій.

Крім того, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана органу державної податкової служби в установленому законом порядку.

Отже, на підставі отриманої податкової інформації органами державної податкової служби при реалізації владних повноважень та для здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства платниками податків при забезпеченні інтересів держави шляхом виявлення відповідних правопорушень можуть проводитись позапланові перевірки платників податків у випадках, встановлених законом.

Оскільки законодавче регулювання процесуальних прав та обов'язків слідчого під час реалізації останнім владних повноважень у порушених кримінальних справах здійснюється кримінально-процесуальним законодавством України, то постанова слідчого від 15.05.2012р. про проведення позапланової документальної перевірки в розумінні положень Податкового кодексу України не є податковою інформацією.

Відповідно до п. 4.1.4 п. 4.1 ст.4, п.56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, видання ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС наказу № 1174 від 21.06.2012р. про проведення позапланової виїзної перевірки ПП «Арстін» на виконання постанови старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України підполковника податкової міліції Осипчука С.В. від 15.05.2012р. на підставі ст.75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, ст.82, ст.86 Податкового кодексу України не відповідає вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства, зважаючи на відсутність чіткого та однозначного їх одночасного врегулювання нормами податкового та кримінально-процесуального законодавства.

В силу п.81.3 ст.81 Податкового кодексу України під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Зважаючи на те, що судом встановлена неправомірність видання податковим органом наказу на проведення позапланової виїзної перевірки ПП «Арстін», як наслідок дії з проведення такої перевірки також є неправомірними.

Судом встановлено, що у період з 22.06.2012 року по 02.07.2012 року посадовою особою ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС на підставі направлення № 258/22-8 від 21.06.2012 року, виданого ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС, згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Арстін» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, при здійсненні фінансово-господарських операцій з БВП «Строитель-плюс» (код 31263808), ПП «Ротонда Торг» (код 36165656), ПП «Габарит-Груп» (код 35941644), ПП «Гранд-М» (код 33581667), ПП «Райс-М» (код 33655597), ПП «Грандпродукт» (код 34946788), ТОВ «ВТК «Окнополь» (код 36070617), ТОВ «Бренд Строй» (код 36165567), ПП «Сіті Буд» (код 37081640), ПП «Скипер» (код 37081677), ПП «Добре Місто» (код 37081745), ПП «Комманд» (код 37081766), ПП «Мобкримтсог» (код 37081792), ПП «Визит Торг» (код 37081939), ПП «Нантехімидж» (код 37081961,), ПП «Кримторг» (код 32271261), ТОВ «БК «Акрополь» (код 32841299), ПП «Базис Торг» (код 36165986), ПП «Укрторгпартнер» (код 36693415), ПП «Кримспецтехнолоджи» (код 36693441), ТОВ «Тонар-Крим» (код 37860178), ТОВ «Кримстройндустрия» (код 32100553), ТОВ «Аквамарин» (код 32836776), ПП «Евроградстрой» (код 34836406), ПП «Прима Торг» (код 37081588), ТОВ «ТМ Компані» (код 37132621), Фірма «Капітель Плюс» (код 310958 5), КП «Альянс» (код 32468182), ПП «Пан Буд» (код 37081614), ПП «Беллатрикс» (код 370819Н), ПП «Севелітстрой» (код 35096833) та ПП «Мастер Торг» (код 37196250) за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р., про що складено Акт від 06.07.2012 року № 3806/22-8833772991 (том 1 а.с.19-83).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

1. пп. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 пп. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.6, п. 138.8, пп. 138.8.1, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України № 2755-V від 02.12.2010 р., із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, всього у сумі 2054384 грн., у тому числі за періодами: 1 квартал 2009р. у сумі 70444 грн., півріччя 2009р. у сумі 178103 грн., з квартали 2009р. у сумі 371828 грн., 2009 рік у сумі 540546 грн., 1 квартал 2010р. у сумі 82904 грн., півріччя 2010р. у сумі 198955 грн., 3 квартали 2010р. у сумі 332435 грн., 2010 рік у сумі 923380 грн., 1 квартал 2011 р. у сумі 86353 грн., 2 квартал 2011 р. у сумі 114918 грн., 2-3 квартали 2011 р. у сумі 222550 грн., 2-4 квартали 2011 р. у сумі 434330 грн., 1 квартал 2012 р. у сумі 69775 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 79093 грн., у тому числі півріччя 2009р. у сумі 14502 грн., три квартали 2009р. у сумі 23949 грн., 2009 рік у сумі 40767 грн., 1 квартал 2010р. у сумі 40767 грн., півріччя 2010р. у сумі 38326 грн., по взаємовідносинам з КП «Альянс» (код ЄДРПОУ 32468182), ПП «Сіті Буд» (код ЄДРПОУ 37081640), ПП «Визит Торг» (код ЄДРПОУ 37081939), ПП «Комманд» (код ЄДРПОУ 37081766), ПП «Ротонда торг» (код ЄДРПОУ 36165656).

2. пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, пп.7.4.1, пп. 7.4.5. п. 7.4, пп. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінами та доповненнями) та п.185.1. ст. 185, п. 198.1, п.198.3, п. 198.6. ст. 198, п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 1688015 грн., у тому числі: за січень2009 року у сумі 10 009 грн., за лютий 2009 року у сумі 6 357 грн., за березень 2009 року у сумі 49 702 грн., за квітень 2009 року у сумі 28 801 грн., за травень 2009 року у сумі 35 257 грн., за червень 2009 року у сумі 18318 грн., за липень 2009 року у сумі 27 621 грн., за серпень 2009 року у сумі 37 489 грн., за вересень 2009 у сумі 49 870 грн., за жовтень 2009 року у сумі 36 200 грн., за листопад 2009р. у сумі 27 872 грн., за грудень 2009 року у сумі 74 392 грн., за січень 2010 року у сумі 18301 грн., за лютий 2010 року у сумі 34510 грн., за березень 2010 року у сумі 15959 грн., за квітень 2010 року у сумі 23 826 грн., за травень 2010 року у сумі 35244 грн., за червень 2010 року у сумі 34980 грн., за липень 2010 року у сумі 25 730 грн., за серпень 2010 року у сумі 35 858 грн., за вересень 2010 року у сумі 138 094 грн., за жовтень 2010 року у сумі 124 026 грн., за листопад 2010р. у сумі 130 895 грн., за грудень 2010 року у сумі 132 006 грн., за січень 2011 року у сумі 12 724 грн., за лютий 2011 року у сумі 24 485 грн., за березень 2011 року у сумі 29 937 грн., за квітень 2011 року у сумі 14 050 грн., за травень 2011 року у сумі 33 804 грн., за червень 2011 року у сумі 42 924 грн., за липень 2011 року у сумі 28 303 грн., за серпень 2011 року у сумі 40 188 грн. за вересень 2011 року у сумі 45 231 грн., за жовтень 2011 року у сумі 81 148 грн., за листопад 2011 року у сумі 49 558 грн., за грудень 2011 року у сумі 60 372 грн., за січень 2012 року у сумі 21 833 грн., за лютий 2012 року у сумі33 379 грн., за березень 2012року у сумі 18 578 грн. та завищено залишок від'ємного значення (ряд. 26) за березень 2009 року у сумі 18 999 грн.; за квітень 2009 року у сумі 16 570 грн., за травень 2009 року у сумі 13427 грн., за червень 2009 року у сумі 9 954 грн., за липень 2009 року у сумі 6 937 грн., за серпень 2009 року у сумі 2 975 грн., за вересень 2009 року у сумі 2 222 грн., за жовтень 2009 року у сумі 2 222 грн., за листопад 2009 року у сумі 1900 грн., за грудень 2009 року у сумі 555 грн., за січень 2010 року у сумі 555 грн., за березень 2010 року у сумі 450 грн. по взаємовідносинам з КП «Альянс» (код ЄДРПОУ 32468182), ПП «Сіті Буд» (код ЄДРПОУ 37081640), ПП «Визит Торг» (код ЄДРПОУ 37081939), ПП «Комманд» (код ЄДРПОУ 37081766), ПП «Ротонда торг» (код ЄДРПОУ 36165656).

Не погодившись з висновками ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС позивач - ПП «Арстін» звернувся до суду за захистом порушених прав та інтересів.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС щодо оформлення результатів документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Арстін» у вигляді акту перевірки за Актом № 3806/22-8/33772991 від 06.07.2012р., суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Таким чином, підставою оформлення результатів перевірки саме актом, а не довідкою, є вчинення платником податку, який перевірявся, порушень податкового законодавства у перевіреному періоді, а також їх правомірне та обґрунтоване виявлення та відображення контролюючим органом в акті перевірки.

Судом встановлено, що у перевіреному періоді (з 01.01.2009р. по 31.03.2012р.) правила оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість були встановлені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», Законом України «Про податок на додану вартість» та Податковим кодексом України, тож суд перевіряє дотримання позивачем встановлених даними нормативними актами правил оподаткування спірних господарських операцій.

В Акті перевірки зазначено, що за період з 01.01.2009р. по 31.03.2011р. ПП «Арстін» задекларовано скоригованих валових витрат в сумі 7562171 грн., за період з 01.04.2011р. по 31.03.2012р. задекларовано витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування в сумі 3119277 грн. (том 1 а.с.24).

Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. встановлено їх завищення всього в сумі 8462539 грн., у тому числі по періодах: 1 квартал 2009 р. у сумі 306 894 грн., півріччя 2009 р. у сумі 726 913 грн., 3 квартали 2009 р. у сумі 1511260 грн., 2009 рік у сумі 2 202 950 грн., 1 квартал 2010 р. у сумі 372 384 грн., півріччя 2010 р. у сумі 834 146 грн., 3 квартали 2010 р. у сумі 1 329 740 грн., 2010 ріку сумі 3 693 521 грн., 1 квартал 2011 р. у сумі 345 413 грн., 2 квартал 2011 р. у сумі 499 643 грн. 2-3 квартали 2011 р. у сумі 967 607 грн., 2-4 квартали 2011 р. у сумі 1 888 392 грн., 1 квартал 2012 р. у сумі 332 262 грн.

Зазначені порушення встановлені на підставі того, що за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. ПП «Арстін» не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від постачальників: КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182), ПП «Сіті Буд» (ЄДРПОУ 37081640), ПП «Визит Торг» (ЄДРПОУ 37081939), ПП «Комманд» (ЄДРПОУ 37081766), ПП «Ротонда Торг» (ЄДРПОУ 36165656), на підставі чого податковим органом зроблений висновок про те, що ПП «Арстін» неправомірно віднесена вартість виконаних робіт (послуг) до складу валових витрат підприємства та витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування за період, що перевіряється, по наступних контрагентах: КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182), ПП «Сіті Буд» (ЄДРПОУ 37081640), ПП «Визит Торг» (ЄДРПОУ 37081939), ПП «Комманд» (ЄДРПОУ 37081766), ПП «Ротонда Торг» (ЄДРПОУ 36165656), по яких не підтверджується фактично виконані роботи постачання продукції (товарів, робіт, послуг) та встановлені ознаки фіктивності, що є порушенням ст.5 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції Закону від 22.05.97 р. № 283/97-ВР) «Про оподаткування прибутку підприємств» (том 1 а.с.51).

Вказане завищення, на думку податкового органу, призвело до заниження податку на прибуток в сумі 2054384 грн., у тому числі за періодами: 1 квартал 2009р. у сумі 70444 грн., півріччя 2009р. у сумі 178103 грн., з квартали 2009р. у сумі 371828 грн., 2009 рік у сумі 540546 грн., 1 квартал 2010р. у сумі 82904 грн., півріччя 2010р. у сумі 198955 грн., 3 квартали 2010р. у сумі 332435 грн., 2010 рік у сумі 923380 грн., 1 квартал 2011 р. у сумі 86353 грн., 2 квартал 2011 р. у сумі 114918 грн., 2-3 квартали 2011 р. у сумі 222550 грн., 2-4 квартали 2011 р. у сумі 434330 грн., 1 квартал 2012 р. у сумі 69775 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 79093 грн., у тому числі півріччя 2009р. у сумі 14502 грн., три квартали 2009р. у сумі 23949 грн., 2009 рік у сумі 40767 грн., 1 квартал 2010р. у сумі 40767 грн., півріччя 2010р. у сумі 38326 грн. (том 1 а.с.57).

Крім того, контролюючим органом в акті перевірки зазначено, що за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. ПП «Арстін» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 2165597 грн. (том 1 а.с.59).

Перевіркою достовірності відображених показників податкового кредиту по взаємовідносинах з КП «Альянс», ПП «Сіті Буд», ПП «Визит Торг», ПП «Комманд», ПП «Ротонда Торг» встановлено його завищення всього у сумі 1688015 грн., у тому числі: за січень 2009 року у сумі 10 009 грн., за лютий 2009 року у сумі 26 031 грн., за березень 2009 року у сумі 49 027 грн., за квітень 2009 року у сумі 26 372 грн., за травень 2009 року у сумі 32 114 грн., за червень 2009 року у сумі 14 845 грн., за липень 2009 року у сумі 26 604 грн., за серпень 2009 року у сумі 33 527 грн., за вересень 2009 року у сумі 49 117 грн., за жовтень 32009 рок у сумі 37 692 грн., за листопад 2009р. у сумі 26 508 грн., за грудень 2009 року у сумі 73 047 грн., за січень 2010 року у сумі 18 649 грн., за лютий 2010 року у сумі 33 607 грн., за березень 2010 року у сумі15509 грн., за квітень 2010 року у сумі 23 826 грн., за травень 2010 року у сумі 35 244 грн., за червень2010 року у сумі 35 527 грн., за липень 2010 року у сумі 25 183 грн., за серпень 2010 року у сумі 35 858 грн., за вересень 2010 року у сумі 138 094 грн., за жовтень 2010 року у сумі 124 206 грн., за листопад 2010 року у сумі 130 895 грн., за грудень 2010 року у сумі 132 006 грн., за січень 2011 року у сумі 12 724 грн., за лютий 2011 року у сумі 24 485 грн., за березень 2011 року у сумі 29 937 грн., за квітень 2011 року у сумі 14645 грн., за травень 2011 року у сумі 33 209 грн., за червень 2011 року у сумі 42 924 грн., за липень 2011 року у сумі 28 303 грн., за серпень 2011 року у сумі 40 188 грн. за вересень 2011 року у сумі 45 231 грн., за жовтень 2011 року у сумі 81 148 грн., за листопад 2011 року у сумі 49 558 грн., за грудень 2011 року у сумі 60 372 грн., за січень 2012 року у сумі 21 833 грн., за лютий 2012 року у сумі 33 379 грн., за березень 2012 року у сумі 18 578 грн., в порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97р. (із змінами та доповненнями)та п. 185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI із змінами і доповненнями, в результаті порушень, зазначених в розділі 3.1.2 акту (том 1 а.с.61).

До вказаних висновків ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС дійшла, використовуючи матеріали комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем: «АРМ «Облік», АРМ» Звіт», АС «АУДИТ» АРМ «ТАХ», АРМ «Аудит юридичних осіб», Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»; матеріали кримінальної справи № 69-0146 та актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача (том 1 а.с.40-54).

Судом допитаний у якості свідка головний державний податковий ревізор - інспектор відділу перевірок якості податкового контролю управління податкового контролю ДПС в АР Крим, радник податкової служби ІІ рангу ОСОБА_15, який пояснив, що посадовою особою податкового органу були досліджені документи первинного податкового та бухгалтерського обліку, які були надані ПП «Арстін» для перевірки. Спеціаліст пояснив, що позивачем не були надані товарно-транспортні накладні, подорожні листи, довіреності на отримання послуг та товарно-матеріальних цінностей.

З пояснень свідка вбачається, що висновки про зазначені в акті перевірки порушення зроблені на підставі того, що актами про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача не підтверджується факт виконання послуг та постачання товарно-матеріальних цінностей. В цих актах про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача та інших матеріалах, покладених в основу даної перевірки, міститься показання директорів підприємств - контрагентів позивача, які підтверджують те, що документи первинного бухгалтерського обліку були підписані ними за грошову винагороду.

Свідок в обґрунтування висновків податкового органу, викладених в акті перевірки від 06.07.2012 року № 3806/22-8833772991, посилався на те, що матеріали кримінальної справи № 69-0146 були надані слідчим з м. Києва. В рамках цієї кримінальної справи були допитані свідки, у тому числі директори підприємств - контрагентів позивача, які пояснили, що фактично угоди не здійснювались.

Свідок пояснив, що первинні документи бухгалтерського обліку не були прийняті до уваги, оскільки вони були підписані особами, які не мають права на їх підпис. При цьому свідок ОСОБА_15 пояснив, що ним не перевірялось використання придбаних позивачем у КП «Альянс», ПП «Сіті Буд», ПП «Визит Торг», ПП «Комманд», ПП «Ротонда Торг» послуг (робіт) у власній господарській діяльності. Ним була використана інформація з комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», згідно даних якої було підтверджено, що податкові зобов'язання у контрагентів позивача були обнульовані.

Свідок ОСОБА_15 зазначив, що Акт перевірки вноситься до системи АРМ «Аудит» та «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», але це віднесено до компетенції інших працівників податкового органу.

Суд не погоджується з даними висновками відповідача з наступних підстав.

Передусім, слід зазначити, що інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем ДПС, матеріали кримінальної справи та акти про неможливість проведення зустрічних звірок платників податків по КП «Альянс», ПП «Сіті Буд», ПП «Визит Торг», ПП «Комманд», ПП «Ротонда Торг» не можуть бути покладені в основу висновків про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

П. 5.2. Порядку також передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

В той же час, інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем, матеріали кримінальної справи, по якій ще не винесено вироку, а по якій лише проводиться досудове слідство, та акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів платника податків, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Досліджуючи документи на підтвердження реальності та товарності спірних господарських операцій, судом встановлено наступне.

За перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з КП «Альянс», ПП «Сіті Буд», ПП «Визит Торг», ПП «Комманд», ПП «Ротонда Торг».

Що стосується взаємовідносин ПП «Арстін» з КП «Альянс» судом встановлено наступне.

Між ПП «Арстін» (Замовник) та КП «Альянс» (Виконавець) укладено договори підряду №1/27 від 10.01.2012, №2/28 від 11.01.2012, №3/29 від 17.01.2012, №4/30 від 18.01.2012, №5 від 15.02.2012, на виконання якого Виконавець відповідно до проектно-кошторисної документації виконує будівельні, монтажні, ремонтні роботи за свій рахунок та на свій ризик. Роботи виконуються з матеріалів Замовника.

На виконання умов вказаних договорів сторонами підписані акти виконаних робіт на загальну суму 9 474 384,42 грн., у т.ч. ПДВ 1 578 481,93 грн.

Виконавцем КП «Альянс» виписані акти виконаних робіт із додатками на суму вартості послуг 9 474 384,42 грн. на загальну суму ПДВ 1 496 889,99 грн.

Вказані операції були відображені у бухгалтерському та податковому обліку наступними проводками: Дт. 23 «Виробництво» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у сумі 7 895 902,50 грн., Дт. 64 «Податковий кредит» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у сумі 1 578 481,93 грн.

Отже, КП «Альянс» надало послуги, а ПП «Арстін» прийняло їх на загальну суму 9 474 384,42 грн., у т.ч. ПДВ 1 578 481,93 грн.

Досліджені видаткові накладні отримані ПП «Арстін» від КП «Альянс» щодо оформлення операцій відповідають чинному законодавству, мають відповідні реквізити та підписи сторін.

Таким чином, фактичне виконання угод, укладених з контрагентом КП «Альянс», у загальній сумі 9 474 384,42 грн., у т.ч. ПДВ 1 578 481,93 грн., підтверджується договорами, податковими накладними, видатковою накладною, актами виконаних робіт із додатками, реєстрами бухгалтерського обліку, податкового обліку ПП «Арстін».

По взаємовідносинам ПП «Арстін» з ПП «Визит Торг» судом встановлено наступне.

Між ПП «Арстін» (Покупець, Замовник) та ПП «Визит Торг» (Постачальник, Виконавець) укладено Договір поставки газового обладнання № 17/15 від 10.01.2012р. № 191/61 від 01.10.2011, на виконання якого Постачальник надає товар на протязі трьох календарних днів після отримання замовлення. Право вартості на товар та ризик випадкового пошкодження товару переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання видаткової накладної, підписаної уповноваженими представниками сторін, або акту приймання-передачі товару.

На виконання умов вказаного договору сторонами підписані накладні на загальну суму 223 367,04 грн., у т.ч. ПДВ 37 227,84 грн.

Постачальником ПП «Визит Торг» виписані податкові накладні ПП «Арстін» на вказану суму вартості послуг на загальну суму ПДВ 37 227,84 грн.

Вказані операції були відображені у бухгалтерському та податковому обліку наступними проводками: Дт. 28 «Товари» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у сумі 186 139,20 грн., Дт. 64 «Податковий кредит» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у сумі 37 227,84 грн.

Отже, ПП «Визит Торг» надало продукцію, а ПП «Арстін» прийняло її на загальну суму 223 367,04 грн., у т.ч. ПДВ 37 227,84 грн.

Досліджені видаткові накладні отримані ПП «Арстін» від ПП «Визит Торг» відповідають чинному законодавству, мають відповідні реквізити та підписи сторін.

Таким чином, фактичне виконання угод, укладених з контрагентом ПП «Визит Торг», у загальній сумі 223 367,04 грн., у т.ч. ПДВ 37 227,84 грн. підтверджується договорами, податковими накладними, видатковими накладними, реєстрами бухгалтерського обліку та податкового обліку ПП «Арстін».

Що стосується взаємовідносин ПП «Арстін» з ПП «Команд» судом встановлено наступне.

Між ПП «Арстін» (Покупець) та ПП «Команд» (Постачальник) укладено Договір поставки газового обладнання договір поставки № 6/128 від 01.02.2012, на виконання якого Постачальник надає товар на протязі трьох календарних днів після отримання замовлення. Право власності на товар та ризик випадкової гибелі товару переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання видаткової накладної, підписаної уповноваженими представниками сторін, або акту приймання-передачі товару.

На виконання вказаної угоди ПП «Команд» виписано на адресу ПП «Арстін» рахунок-фактуру на загальну суму 47 740,00 грн., у т.ч. ПДВ 7 956,67 грн.

Постачальником ПП «Команд»» виписані податкові накладні ПП «Арстін» на вказану суму вартості послуг на загальну суму 47 740,00 грн., у т.ч. ПДВ 7 956,67 грн.

Вказані операції були відображені у бухгалтерському та податковому обліку наступними проводками: Дт. 28 «Товари» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у сумі 39 783,33 грн., Дт. 64 «Податковий кредит» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у сумі 7 956,67 грн.

Отже, ПП «Команд» надало послуги, а ПП «Арстін» прийняло їх на загальну суму 47 740,00 грн., у т.ч. ПДВ 7 956,67 грн.

Досліджені первинні документи отримані ПП «Арстін» від ПП «Команд» щодо оформлення відповідають чинному законодавству, мають відповідні реквізити та підписи сторін.

Таким чином, фактичне виконання угод, укладених з контрагентом ПП «Команд», у загальній сумі 47 740,00 грн., у т.ч. ПДВ 7 956,67 грн. підтверджено податковими накладними, видатковими накладними, договором, реєстрами бухгалтерського обліку та податкового обліку ПП «Арстін».

Стосовно взаємовідносин позивача з ПП «Сіті буд» суд зазначає наступне.

Між ПП «Арстін» (Замовник) та ПП «Сіті буд» (Виконавець) укладено договори підряду № 8/95 від 23.02.2012, № 9/96 від 23.02.2012, № 10/97 від 23.02.2012, № 11/98 від 23.02.2012, на виконання яких Виконавець відповідно до проектно-кошторисної документації виконує будівельні, монтажні, ремонтні роботи за свій рахунок та на свій ризик. Роботи виконуються із матеріалів Замовника.

На виконання умов вказаних договорів сторонами підписані акти приймання-передачі робіт на загальну суму 278 286, 00 грн. у т.ч. ПДВ 46 381,00 грн.

Постачальником ПП «Сіті буд» виписані податкові накладні ПП «Арстін» на вказану суму вартості послуг на загальну суму 278 286, 00 грн. у т.ч. ПДВ 46 381,00 грн.

Вказані операції були відображені у бухгалтерському та податковому обліку наступними проводками: Дт. 23 «Виробництво» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у сумі 231 905,00 грн., Дт. 64 «Податковий кредит» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у сумі 46 381,00 грн.

Отже, ПП «Сіті буд» надало послуги, а ПП «Арстін» прийняло їх на загальну 278 286, 00 грн. у т.ч. ПДВ 46 381,00 грн.

Досліджені акти виконаних робіт отримані ПП «Арстін» від ПП «Сіті буд» щодо оформлення відповідають чинному законодавству, мають відповідні реквізити та підписи сторін.

Таким чином, документами податкового та бухгалтерського обліку ПП «Арстін» підтверджується фактичне виконання угод, укладених з контрагентом ПП «Сіті буд», у загальній сумі 278 286, 00 грн. у т.ч. ПДВ 46 381,00 грн., що підтверджується договорами, податковими накладними, видатковими накладними, актами виконаних робіт, реєстрами бухгалтерського обліку.

Що стосується взаємовідносин ПП «Арстін» з ПП «Ротонда Торг», судом встановлено наступне.

Між ПП «Арстін» (Покупець, Замовник) та ПП «Ротонда Торг» (Постачальник, Виконавець) укладено Договори поставки газового обладнання № 1/97/21 від 07.06.2010, № 1/33 від 05.01.2011, на виконання якого Постачальник надає товар на протязі трьох календарних днів після отримання замовлення. Право вартості на товар та ризик випадкової гибелі товару переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання видаткової накладної, підписаної уповноваженими представниками сторін, або акту приймання-передачі товару.

На виконання умов вказаного договору сторонами підписані накладні на загальну суму 776 140,61 грн., у т.ч. ПДВ 129 356,77 грн.

Постачальником ПП «Ротонда Торг» виписані податкові накладні ПП «Арстін» на вказану суму вартості послуг на загальну суму 776 140,61 грн., у т.ч. ПДВ 129 311,76 грн.

Вказані операції були відображені у бухгалтерському та податковому обліку наступними проводками: Дт. 28 «Товари» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у сумі 646 783,84 грн., Дт. 64 «Податковий кредит» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у сумі 129 356,77 грн.

Отже, ПП «Ротонда Торг» надало продукцію, а ПП «Арстін» прийняло її на загальну суму 776 140,61 грн., у т.ч. ПДВ 129 356,77 грн.

Досліджені видаткові накладні отримані ПП «Арстін» від ПП «Ротонда Торг» щодо оформлення відповідають чинному законодавству, мають відповідні реквізити та підписи сторін.

Таким чином, документами податкового та бухгалтерського обліку ПП «Арстін» підтверджується фактичне виконання угод, укладених з контрагентом ПП «Ротонда Торг», у загальній сумі 776 140,61 грн., у т.ч. ПДВ 129 356,77 грн., що підтверджується договорами, податковими накладними, видатковими накладними, реєстрами бухгалтерського обліку.

Фактичне придбання позивачем товарів, послуг у КП «Альянс», ПП «Сіті Буд», ПП «Визит торг», ПП «Комманд», ПП «Ротонда торг» підтверджуються: показниками головної книги по рахунку № 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період з 01.01.2009 по 31.03.2012, оборотно-сальдової відомості, первинних документів, отриманих від КП «Альянс», ПП «Сіті Буд», ПП «Визит торг», ПП «Комманд», ПП «Ротонда торг» та документами, що підтверджуюють фінансово - господарські взаємовідносини (акти здачі приймання робіт (надання послуг), рахунки, платіжні доручення та банківські виписки), податковими накладними.

Вказані податкові накладні відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних відповідних податкових періодах та внесені до декларації з ПДВ.

Отримані товари, послуги у КП «Альянс», ПП «Сіті буд», ПП «Визит торг», ПП «Комманд», ПП «Ротонда торг» використовувалися позивачем у його господарській діяльності.

Це підтверджено документами первинного та регістрами бухгалтерського та податкового обліку (головні книги, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, оборотно-сальдові відомості по рахункам договори, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт, послуг, виписки банку, та інше)

Суд зазначає, що для повного та всебічного з'ясування обставин справи, вивчення та дослідження первинних бухгалтерських та податкових документів та правомірності висновків податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства позивача судом була призначена у справі судова економічна експертиза, на вирішення якої були поставлені питання щодо підтвердження документами первинного бухгалтерського та податкового обліку Приватного підприємства «Арстін» реальності операцій з контрагентами: КП «Альянс», ПП «Сіті буд», ПП «Визит торг», ПП «Комманд», ПП «Ротонда торг» за період діяльності з 01.01.2009 по 31.03.2012р.; висновки про заниження податку на прибуток у загальній сумі 2 054 384 грн. та формування податкового кредиту з податку на додану вартість всього в сумі 1 688 015 грн., оформлені Актом перевірки ДПІ у м. Сімферополі від 06.07.2012р. №3806/22-8/33772991.

Результати проведеної судової економічної експертизи викладені у Висновку експерта № 177/12 від 25.01.2013 року (том 11 а.с.54-80).

За результатами дослідження наданих первинних документів бухгалтерського та податкового обліку експертом зроблений висновок про підтвердження реальності здійснення позивачем зазначених операцій з придбання у КП «Альянс», ПП «Сіті Буд», ПП «Визит торг», ПП «Комманд», ПП «Ротонда торг» з урахуванням часу, місця знаходження товарів, обсягу матеріальних ресурсів, виробничих потужностей позивача.

На думку судового експерта первинні документи, регістри бухгалтерського та податкового обліку підприємства підтверджують здійснення господарських операцій, сторонами підписані та проведені в обліку видаткові накладні, акти виконаних робіт від КП «Альянс», у загальній сумі 9 474 384,42 грн., у т.ч. ПДВ 1 578 481,93 грн., ПП «Визит Торг», у загальній сумі 223 367,04 грн., у т.ч. ПДВ 37 227,84 грн., ПП «Команд», у загальній сумі 47 740,00 грн., у т.ч. ПДВ 7 956,67 грн., ПП «Сіті буд», у загальній сумі 278 286, 00 грн. у т.ч. ПДВ 46 381,00 грн., ПП «Ротонда Торг», у загальній сумі 776 140,61 грн., у т.ч. ПДВ 129 356,77 грн. за період діяльності з 01.01.2009 по 31.03.2012.

В результаті експертного дослідження експертом зроблений висновок про те, що висновки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим, що викладені в акті перевірки від 06.07.2012 № 3806/22-8/3377991 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, при здійсненні фінансово-господарських операцій з переліком контрагентів за період з 01.01.2009 по 31.03.2012, щодо заниження податку на прибуток у загальній сумі 2 054 384 документами первинного бухгалтерського та податкового обліку ПП «Арстін» не підтверджені.

Щодо висновків податкового органу про безпідставне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість всього у сумі 1 688 015 грн., які відображені Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі в Акті перевірки від 06.07.2012 № 3806/22-8/3377991 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, при здійсненні фінансово-господарських операцій з переліком контрагентів за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 експерт дійшов висновку, що документами первинного та податкового обліку Приватного підприємства «Арстін» висновки ДПІ не підтверджені.

Суд зазначає, що відповідно до вимог частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року №88 передбачає, що «первинні документи» - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши надані позивачем суду на підтвердження правомірності формування спірних витрат та податкового кредиту документи, які були також досліджені відповідачем при перевірці, суд вважає безпідставним неприйняття їх відповідачем до уваги, оскільки вказані документи містять обов'язкові реквізити, передбачені ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів.

Суд вважає, що вказані первинні документи підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій.

Більше того, з урахуванням досліджених документів та податкових декларацій, суд дійшов висновку про те, що вказані господарські операції призвели до зміни структури активів та пасивів позивача.

Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки спірні господарські операції, щодо оподаткування яких між сторонами є спір, відбувались у період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р., суд перевіряє відповідність їх оподаткування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) та Податковому кодексу України.

П. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

При цьому, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється (п. 5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Так, згідно з пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 даного Закону не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

В силу пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 вищевказаного Закону під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Згідно з пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 цього Закону амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Як передбачено пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За змістом цієї норми законодавства слідує, що підставою для невключення до складу валових витрат є лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених документально.

В силу п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з пп.138.8.5 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України до складу загальновиробничих витрат включаються: а) витрати на управління виробництвом (оплата праці працівників апарату управління цехами, дільницями відповідно до законодавства тощо; внески на соціальні заходи, визначені статтею 143 цього розділу; медичне страхування, страхування відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», страхування за довгостроковими договорами страхування життя в межах, визначених абзацами другим і третім пункту 142.2 статті 142 цього Кодексу, працівників апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо); б) амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення; в) амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення.

В силу п.138.2 ст.138 Податкового кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Оцінюючи доводи відповідача про те, що витрати за вищевказаними договорами не пов'язані з господарською діяльністю позивача, суд вважає їх безпідставними.

При цьому суд виходить з того, що відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

В силу пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Таким чином, мається на увазі саме необхідність використання товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності платника податків, який формує відповідні валові витрати (витрати) та податковий кредит.

Судом встановлено, що послуги, роботи, придбані у КП «Альянс», ПП «Сіті Буд», ПП «Визит торг», ПП «Комманд», ПП «Ротонда торг» використовувались у власній господарській діяльності позивача, а саме для збільшення вартості основних засобів, у виробництві та для реалізації як товару, що підтверджується первинними документами: актами, видатковими накладними тощо.

За таких обставин, суд вважає, що валові витрати (витрати) було сформовано позивачем законно та обґрунтовано, а розмір податку на прибуток, що підлягав сплаті до бюджету, також визначено правильно на підставі вимог податкового законодавства, у зв'язку з чим висновки відповідача про заниження податку на прибуток на загальну суму 2054384,00грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 79093,00 грн. є безпідставними та необґрунтованими, суперечать фактичним обставинам та податковому законодавству України.

Що стосується податкового кредиту, то відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, в тому числі, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 даного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чеку) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 даного Закону не підлягають включенню до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В свою чергу, відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 даного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

При цьому, в силу п. 9.8 ст. 9 даного Закону реєстрація діє до дати її анулювання.

Аналогічні положення закріплені також у ст. 198, 201 Податкового кодексу України.

Відповідачем не наведено даних про те, що КП «Альянс», ПП «Сіті Буд», ПП «Визит торг», ПП «Комманд», ПП «Ротонда торг» на момент виписки податкових накладних не були платниками ПДВ.

До того ж, спірні податкові накладні містять всі необхідні реквізити відповідно до вимог закону та були відображені позивачем у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних за відповідні перевірені періоди.

Суд зазначає, що відповідно до п. 1 Порядку «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997р. за № 233/2037, а також п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011р. за № 1333/20071, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ. В силу абз. 8 п. 1 та п. 5 цих Порядків податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

Як було встановлено вище, спірні податкові накладні були виписані підприємствами - платниками ПДВ. Належних та допустимих доказів того, що вони підписані неналежною особою відповідачем суду не надано.

Таким чином, податковий кредит в розмірі 1688015 грн. був сформований позивачем законно та обґрунтовано.

Дослідивши висновок судово-економічної експертизи № 177/12 від 25.01.2013р. в порядку ст.86 КАС України, який складено судовим експертом, попередженим про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку (ст. 384 КК України), яким під час дослідження використовувались методи документальної перевірки та співставлення (виконувались арифметичні розрахунки, проводилась перевірка правильності заповнення реквізитів бухгалтерських документів, здійснювалося співставлення поставки та оплати товарів, зіставлялися дані первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, зіставлялися дані первинних податкових документів та регістрів податкового обліку, зіставлялися дані податкового обліку та податкової звітності, зіставлялися дані податкового та бухгалтерського обліку), а також зіставивши його з іншими доказами у справі, суд не знаходить підстав не довіряти даному висновку експерта.

Також суд вважає, що перелік обов'язків платника податків, наведений у ст. 17 ПК України, є вичерпним та не передбачає обов'язку платника податку перевіряти правильність сплати контрагентом податків та зборів, встановлювати наявність або відсутність у контрагента по угоді трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності, з чого слідує, що порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагента тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Позивач, як добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Також суд зазначає, що фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, є кримінально караним діянням відповідно до ст. 205 Кримінального кодексу України.

При цьому, як встановлено ст. 62 Конституції України та ст. 2 Кримінального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

В даному ж випадку, як слідує з акту перевірки, висновки працівника контролюючого органу про фіктивність контрагентів позивача ґрунтувались на постанові слідчого про порушення кримінальної справи та протоколах допиту свідків, а не вироку суду, що набрав законної сили.

Крім того, суд вважає безпідставними висновки відповідача, викладені в мотивувальній частині акту перевірки про нікчемність укладених позивачем з КП «Альянс», ПП «Сіті Буд», ПП «Визит торг», ПП «Комманд», ПП «Ротонда торг» договорів на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

При цьому суд виходить з наступного.

Ч. 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаних договорів, відповідачем не наведено.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: «...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладених позивачем з КП «Альянс», ПП «Сіті Буд», ПП «Визит торг», ПП «Комманд», ПП «Ротонда торг» правочинів на настання обумовлених ними правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується їх суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Будь-яких даних та доказів нікчемності угод між позивачем та КП «Альянс», ПП «Сіті Буд», ПП «Визит торг», ПП «Комманд», ПП «Ротонда торг» відповідачем не зазначено.

Крім того, відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Проте, з цієї підстави спірні правочини у встановленому законом порядку недійсними не визнавались.

До того ж, відповідач, стверджуючи про нікчемність правочинів, посилається на те, що сторони не мали на меті досягнення правових наслідків, що обумовлювались ними.

Однак, відповідно до частини першої статті 234 ЦК України такий правочин є фіктивним, а згідно із частиною другою цієї статті фіктивний правочин визнається судом недійсним. Тобто фіктивний правочин є оспорюваним у розумінні частини третьої статті 215 ЦК України.

Однак, і з цієї підстави спірні правочинии у встановленому законом порядку недійсними не визнавались.

Інших підстав для визнання укладених правочинів нікчемним відповідач не зазначив, тож застосування до спірних відносин наслідків нікчемності правочинів є необґрунтованим і помилковим.

Посилання відповідача на порушення позивачем ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки, суперечать податковому законодавству та не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.

Суд вважає, що оскільки відображені ним висновки про виявлені порушення не відповідають дійсності, а оподаткування позивачем спірних господарських операцій було здійснено законно та обґрунтовано, то відповідач, в силу приписів п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, повинен був оформити результати даної перевірки довідкою, а не актом, тож суд задовольняє позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС щодо оформлення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Арстін» актом перевірки № 3806/22-8/33772991 від 06.07.2012р.

Зважаючи на те, що відповідальною посадовою особою податкового органу було внесено інформацію про результати перевірки приватного підприємства «Арстін», оформленої актом перевірки №3806/22-8/33772991 від 06.07.2012р. за період з 01.01.2009р. по 31.03 2012р., а саме по податку на прибуток у загальній сумі 2054384,00грн. та податковому кредиту з ПДВ у загальній сумі 1688015,00грн., які відображені в акті перевірки від 06.07.2012р. №3806/22-8/33772991, до автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», що в судовому засіданні підтвердив допитаний в якості свідка головний державний податковий ревізор-інспектор відділу перевірок якості податкового контролю управління податкового контролю ДПС в АР Крим, радник податкової служби ІІ рангу ОСОБА_15, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС вилучити з автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію про результати перевірки приватного підприємства «Арстін», оформленої актом перевірки №3806/22-8/33772991 від 06.07.2012р. за період з 01.01.2009р. по 31.03 2012р., а саме по податку на прибуток у загальній сумі 2054384,00грн. та податковому кредиту з ПДВ у загальній сумі 1688015,00грн., які відображені в акті перевірці від 06.07.2012р. №3806/22-8/33772991 та зобов'язання ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС привести дані обліку та особового рахунку платника податків приватного підприємства «Арстін» у відповідність з даними, наведеними у деклараціях з податку на прибуток та в деклараціях податку на додану вартість ПП «Арстін» за період з 01.01.2009р. по 31.03 2012р.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до пункту третього частини третьої 3 статті 87 КАС України витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною п'ятою статті 92 КАС України передбачено, що граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з наданою суду калькуляцією № 177/12 витрат на проведення судово-економічної експертизи експертом проведено експертизу складну за нормативної вартості експертогодини 73,70грн. і витрачено на її проведення 339,25 годин.

Зазначений розмір вартості проведення судової експертизи не перевищує граничних розмірів, встановлених ст.ст.87,92 КАС України з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України №590 від 27.04.2006 року і наказу Міністерства юстиції України «Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2012 році» №172/5 від 30.01.2012 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.01.2012 року за №153/20466.

Згідно виписки банку підтверджується оплата ПП «Арстін» Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримське експертне бюро» витрат за проведення судової економічної експертизи в розмірі 2000 грн.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Позивачем при подачі позову сплачений судовий збір у розмірі 32,19 грн. згідно платіжного доручення № 361 від 12.07.2012р.

В судовому засіданні 14.05.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 20.05.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 1174 від 21.06.2012р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Арстін».

3. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Арстін», оформленої актом перевірки від 06.07.2012р. №3806/22-8/33772991.

4. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби по оформленню результатів перевірки актом перевірки № 3806/22-8/33772991 від 06.07.2012р. за період діяльності з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. з підприємствами КП «Альянс», ПП «Сіті Буд», ПП «Визит Торг», ПП «Комманд», ПП «Ротонда торг».

5. Визнати протиправним дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби по відображенню в акті перевірки № 3806/22-8/33772991 від 06.07.2012р. висновків про нікчемні правочини з КП «Альянс», ПП «Сіті Буд», ПП «Визит Торг», ПП «Комманд», ПП «Ротонда торг» за період діяльності з 01.01.2009р. по 31.03.2012р.

6. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби вилучити з автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію про результати перевірки Приватного підприємства «Арстін», оформленої актом перевірки №3806/22-8/33772991 від 06.07.2012р. за період з 01.01.2009р. по 31.03 2012р., а саме по податку на прибуток в загальній сумі 2054384,00грн. та податковому кредиту з ПДВ в загальній сумі 1688015,00грн.

7. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби привести дані обліку та особового рахунку Приватного підприємства «Арстін» у відповідність з даними, наведеними у деклараціях з податку на прибуток та в деклараціях з податку на додану вартість Приватного підприємства «Арстін» за період з 01.01.2009р. по 31.03 2012р.

8. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Арстін» (код ЄДРПОУ 34212206) судовий збір в розмірі 32,19 грн. (тридцять дві гривні 19 копійок) та 2000 грн. (дві тисячі грн..) витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А.О. Кушнова