Ухвала

від 14.08.2013 по справі 2а-7965/12/0170/8

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7965/12/0170/8

14.08.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Цикуренка А.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 14.05.13 у справі № 2а-7965/12/0170/8

за позовом Приватного підприємства "Арстін" (вул. Вузлова, 20,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95047)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.05.13 позовні вимоги Приватного підприємства "Арстін" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій - задоволені.

Визнаний протиправним та скасований наказ ДПІ у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 1174 від 21.06.2012р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства "Арстін".

Визнані протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства "Арстін", оформленої актом перевірки від 06.07.2012р. №3806/22-8/33772991.

Визнані протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби по оформленню результатів перевірки актом перевірки № 3806/22-8/33772991 від 06.07.2012р. за період діяльності з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. з підприємствами КП "Альянс", ПП "Сіті Буд", ПП "Визит Торг", ПП "Комманд", ПП "Ротонда торг".

Визнані протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби по відображенню в акті перевірки № 3806/22-8/33772991 від 06.07.2012р. висновків про нікчемні правочини з КП "Альянс", ПП "Сіті Буд", ПП "Визит Торг", ПП "Комманд", ПП "Ротонда торг" за період діяльності з 01.01.2009р. по 31.03.2012р.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби вилучити з автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію про результати перевірки Приватного підприємства "Арстін", оформленої актом перевірки №3806/22-8/33772991 від 06.07.2012р. за період з 01.01.2009р. по 31.03 2012р., а саме по податку на прибуток в загальній сумі 2054384,00грн. та податковому кредиту з ПДВ в загальній сумі 1688015,00грн.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби привести дані обліку та особового рахунку Приватного підприємства "Арстін" у відповідність з даними, наведеними у деклараціях з податку на прибуток та в деклараціях з податку на додану вартість Приватного підприємства "Арстін" за період з 01.01.2009р. по 31.03 2012р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Арстін" (код ЄДРПОУ 34212206) судовий збір в розмірі 32,19 грн. (тридцять дві гривні 19 копійок) та 2000 грн. (дві тисячі грн.) витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.05.13. та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Арстін" має статус юридичної особи з 19.09.2005 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 435847 та довідкою АА № 232718 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Головного управління статистики в АР Крим та знаходиться на податковому обліку в ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС (том 1 а.с.9,10).

Судом встановлено, що 15.05.2012 року старшим слідчим з ОВС ГСУ ДПС України підполковником податкової міліції Осипчук С.В. винесено постанову про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Арстін". Підставою призначення перевірки в постанові зазначено те, що ПП "Арстін" протягом 2009-2012р.р. мало фінансово-господарські стосунки з підприємствами, у відношенні яких порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва, - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), а саме: ПП "Гранд -М", ПП "Райс-М", ПП "Грандпродукт", ПП "Севелітстрой", ТОВ "ВТК "Окнополь", ТОВ "Бренд Строй", ПП "Сіті Буд", ПП "Скипер", ПП "Добре Місто", ПП "Комманд", ПП "Мобкримторг", ПП "Визит Торг", ПП "Нантехімидж", ПП "Кримторг", ТОВ "Будівельна компанія "Акрополь", ПП "Базис Торг", ПП "Укрторгпартнер", ПП "Мастер Торг", ПП "Кримспецтехнолоджи", ТОВ "Тонар-Крим", ТОВ "Кримстройиндустрия", ТОВ "Аквамарин", ПП "Евроградстрой", ПП "Прима Торг", ТОВ "ТМ-Компані", Фірма "Капітель Плюс", КП "Альянс", ПП "Пан Буд", ПП "Беллатрикс" з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2 КК України (том 11 а.с.37-38).

21.06.2012 року ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС видано наказ №1174 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Арстін" (том 11 а.с.39).

21.06.2012 року ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС видано направлення на перевірку № 258/22-8 на проведення позапланової документальної виїзної перевірки ПП "Арстін" тривалістю 5 робочих днів, на підставі ст. 20 розділу І, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України, наказу № 1174 від 21.06.2012 року (том 11 а.с.40).

Направлення на перевірку від 21.06.2012 року та копія наказу від 21.06.2012 року №1174 отримані ПП "Арстін" 22.06.2012 року, про що свідчить підпис на направленні.

Відповідно до ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2. ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Виключний перелік обставин, за наявності хоча б однієї з яких здійснюється документальна позапланова виїзна перевірка, наведено у п.78.1 ст.78 ПК України.

До таких обставин належить - якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Отже, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України має застосовуватись, кореспондуючись з нормами Кримінально-процесуального кодексу України від 28.12.1960р. та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ від 04.12.1990р. (були чинними на момент прийняття наказу про проведення перевірки), які визначають обсяг повноважень слідчого під час здійснення останнім владних повноважень у порушених кримінальних справах.

В матеріалах справи міститься копія постанови старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України підполковника податкової міліції Осипчука С.В. від 15.05.2012р. про призначення спірної перевірки, де зазначено, що у провадженні ГСУ ДПС України перебуває кримінальна справа по обвинуваченню директора ТОВ "Союз КДС" ОСОБА_4 за ч.3 ст.212 КК України, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України, та яка порушена відносно ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.28 ч.2, ст.205 ч.2, ст.27 ч.5, ст.212 ч.3 КК України, в ході досудового слідства по якій було встановлено, що одним із суб'єктів підприємницької діяльності України, яке протягом 2009-2012р.р. мало фінансово-господарські стосунки з вказаними вище підприємствами, було ПП "Арстін", у зв'язку з чим, з метою всебічного, повного та об'єктивного розслідування даної кримінальної справи та керуючись ст.ст. 22, 66, 114, 130 КПК України та відповідно до п.п.78.1.11 ст.78 Податкового кодексу України, постановлено провести по кримінальній справі №69-0146 документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Арстін", проведення якої доручено працівникам регіональних ДПС за місцем реєстрації СПД, що перевіряється (том 11 а.с.37-38).

З цієї постанови слідує, що кримінальна справа, по якій була призначена перевірка ПП "Арстін", була порушена відносно інших, ніж посадові особи позивача - ПП "Арстін", осіб.

Повноваження слідчого в справах, які перебувають в його провадженні, наведені у ст.66 КПК України від 28.12.1960р.

Відповідно до ч.1 ст.66 Кримінально-процесуального кодексу України, особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які перебувають в їх провадженні, вправі викликати в порядку, встановленому цим Кодексом, будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані; вимагати проведення ревізій, вимагати від банків інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Виконання цих вимог є обов'язковим для всіх громадян, підприємств, установ і організацій.

Колегія суддів зазначає, що ревізія за своєю сутністю є лише методом документального контролю стану фінансово-господарської діяльності платника податків, зокрема, в частині надходження та витрачання коштів та матеріальних цінностей, та в переважній більшості випадків проводиться одночасно зі здійсненням контролю за нарахуванням та сплатою податків та зборів із відповідними органами державної податкової служби шляхом координації дій. Проведення ревізій стосується компетенції органів контрольно-ревізійної служби, що не входить до структури органів державної податкової служби України та здійснюється за правилами контрольно-ревізійного законодавства. При цьому терміни "ревізія" та "перевірка" не є тотожними.

Таким чином, чинним законодавством встановлено вичерпний перелік повноважень слідчого, серед яких доручення органам ДПС провести документальну позапланову виїзну перевірку платника податків, відносно посадових осіб якого кримінальну справу не порушено, відсутнє.

Згідно зі ст.130 КПК України про рішення, прийняті слідчим або прокурором під час провадження досудового слідства у випадках, зазначених у цьому Кодексі, а також у випадках, коли це визнає за необхідне слідчий або прокурор, складається мотивована постанова. У постанові зазначається місце і час її складання, посада особи, що виносить постанову, її прізвище, справа, в якій провадиться слідство, і обґрунтування прийнятого рішення, а також стаття цього Кодексу, на підставі якої прийнято рішення.

В порядку п. 6 ч. 1 ст. 5, ч.3 ст. 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", органи податкової міліції можуть порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні.

Однак, ці повноваження стосуються досудового слідства, а не у порушених кримінальних справах, що регламентується виключно кримінально-процесуальним законодавством, та стосується випадків проведення дослідних та слідчих дій органами досудового слідства, до яких, відповідно до ч. 1 ст. 102 Кримінально-процесуального кодексу України, не відносяться державні податкові інспекції. Суд зазначає, що положення статті 102 КК України не містить повноважень слідчого доручати проведення позапланових перевірок органам державної податкової служби.

Колегія суддів зазначає, що сама норма п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України не визначає компетенцію слідчого під час здійснення повноважень у порушених кримінальних справах, зокрема, його право призначати в порядку п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальну виїзну позапланову перевірку, оскільки відповідно до ст.1 Податкового кодексу України, сферою дії Податкового кодексу України є відносини, що виникли у сфері справляння податків і зборів, а відтак не розповсюджується на відносини, що виникли при порушенні кримінальної справи.

Відповідно до ст. 25-1 Закону України "Про інформацію" податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій.

Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок, що на підставі отриманої податкової інформації органами державної податкової служби при реалізації владних повноважень та для здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства платниками податків при забезпеченні інтересів держави шляхом виявлення відповідних правопорушень можуть проводитись позапланові перевірки платників податків у випадках, встановлених законом.

Оскільки законодавче регулювання процесуальних прав та обов'язків слідчого під час реалізації останнім владних повноважень у порушених кримінальних справах здійснюється кримінально-процесуальним законодавством України, то постанова слідчого від 15.05.2012р. про проведення позапланової документальної перевірки в розумінні положень Податкового кодексу України не є податковою інформацією.

Відповідно до п. 4.1.4 п. 4.1 ст.4, п.56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З урахуванням викладеного, видання ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС наказу № 1174 від 21.06.2012р. про проведення позапланової виїзної перевірки ПП "Арстін" на виконання постанови старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України підполковника податкової міліції Осипчука С.В. від 15.05.2012р. на підставі ст.75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, ст.82, ст.86 Податкового кодексу України не відповідає вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства, зважаючи на відсутність чіткого та однозначного їх одночасного врегулювання нормами податкового та кримінально-процесуального законодавства.

Відповідно до п.81.3 ст.81 Податкового кодексу України, під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Оскільки колегією суддів встановлена неправомірність видання податковим органом наказу на проведення позапланової виїзної перевірки ПП "Арстін", як наслідок дії з проведення такої перевірки також є неправомірними.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 22.06.2012 року по 02.07.2012 року посадовою особою ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС на підставі направлення № 258/22-8 від 21.06.2012 року, виданого ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС, згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Арстін" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, при здійсненні фінансово-господарських операцій з БВП "Строитель-плюс" (код 31263808), ПП "Ротонда Торг" (код 36165656), ПП "Габарит-Груп" (код 35941644), ПП "Гранд-М" (код 33581667), ПП "Райс-М" (код 33655597), ПП "Грандпродукт" (код 34946788), ТОВ "ВТК "Окнополь" (код 36070617), ТОВ "Бренд Строй" (код 36165567), ПП "Сіті Буд" (код 37081640), ПП "Скипер" (код 37081677), ПП "Добре Місто" (код 37081745), ПП "Комманд" (код 37081766), ПП "Мобкримтсог" (код 37081792), ПП "Визит Торг" (код 37081939), ПП "Нантехімидж" (код 37081961,), ПП "Кримторг" (код 32271261), ТОВ "БК "Акрополь" (код 32841299), ПП "Базис Торг" (код 36165986), ПП "Укрторгпартнер" (код 36693415), ПП "Кримспецтехнолоджи" (код 36693441), ТОВ "Тонар-Крим" (код 37860178), ТОВ "Кримстройндустрия" (код 32100553), ТОВ "Аквамарин" (код 32836776), ПП "Евроградстрой" (код 34836406), ПП "Прима Торг" (код 37081588), ТОВ "ТМ Компані" (код 37132621), Фірма "Капітель Плюс" (код 310958 5), КП "Альянс" (код 32468182), ПП "Пан Буд" (код 37081614), ПП "Беллатрикс" (код 370819Н), ПП "Севелітстрой" (код 35096833) та ПП "Мастер Торг" (код 37196250) за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р., про що складено Акт від 06.07.2012 року № 3806/22-8833772991 (том 1 а.с.19-83).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

1. пп. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 пп. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.6, п. 138.8, пп. 138.8.1, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України № 2755-V від 02.12.2010 р., із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, всього у сумі 2054384 грн

2. пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, пп.7.4.1, пп. 7.4.5. п. 7.4, пп. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінами та доповненнями) та п.185.1. ст. 185, п. 198.1, п.198.3, п. 198.6. ст. 198, п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 1688015 грн.

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дії ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС щодо оформлення результатів документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства "Арстін" у вигляді акту перевірки за Актом № 3806/22-8/33772991 від 06.07.2012р., судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Таким чином, підставою оформлення результатів перевірки саме актом, а не довідкою, є вчинення платником податку, який перевірявся, порушень податкового законодавства у перевіреному періоді, а також їх правомірне та обґрунтоване виявлення та відображення контролюючим органом в акті перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіреному періоді (з 01.01.2009р. по 31.03.2012р.) правила оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість були встановлені Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", Законом України "Про податок на додану вартість" та Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011.

В Акті перевірки зазначено, що за період з 01.01.2009р. по 31.03.2011р. ПП "Арстін" задекларовано скоригованих валових витрат в сумі 7562171 грн., за період з 01.04.2011р. по 31.03.2012р. задекларовано витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування в сумі 3119277 грн. (том 1 а.с.24).

Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. встановлено їх завищення всього в сумі 8462539 грн., у тому числі по періодах: 1 квартал 2009 р. у сумі 306 894 грн., півріччя 2009 р. у сумі 726 913 грн., 3 квартали 2009 р. у сумі 1511260 грн., 2009 рік у сумі 2 202 950 грн., 1 квартал 2010 р. у сумі 372 384 грн., півріччя 2010 р. у сумі 834 146 грн., 3 квартали 2010 р. у сумі 1 329 740 грн., 2010 ріку сумі 3 693 521 грн., 1 квартал 2011 р. у сумі 345 413 грн., 2 квартал 2011 р. у сумі 499 643 грн. 2-3 квартали 2011 р. у сумі 967 607 грн., 2-4 квартали 2011 р. у сумі 1 888 392 грн., 1 квартал 2012 р. у сумі 332 262 грн.

Вищезазначеного висновку, відповідач дійшов на підставі того, що за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. ПП "Арстін" не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від постачальників: КП "Альянс" (ЄДРПОУ 32468182), ПП "Сіті Буд" (ЄДРПОУ 37081640), ПП "Визит Торг" (ЄДРПОУ 37081939), ПП "Комманд" (ЄДРПОУ 37081766), ПП "Ротонда Торг" (ЄДРПОУ 36165656), на підставі чого податковим органом зроблений висновок про те, що ПП "Арстін" неправомірно віднесена вартість виконаних робіт (послуг) до складу валових витрат підприємства та витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування за період, що перевіряється, по наступних контрагентах: КП "Альянс" (ЄДРПОУ 32468182), ПП "Сіті Буд" (ЄДРПОУ 37081640), ПП "Визит Торг" (ЄДРПОУ 37081939), ПП "Комманд" (ЄДРПОУ 37081766), ПП "Ротонда Торг" (ЄДРПОУ 36165656), по яких не підтверджується фактично виконані роботи постачання продукції (товарів, робіт, послуг) та встановлені ознаки фіктивності, що є порушенням ст.5 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції Закону від 22.05.97 р. № 283/97-ВР) "Про оподаткування прибутку підприємств" (том 1 а.с.51).

Таким чином, на думку податкового органу, це призвело до заниження податку на прибуток в сумі 2054384 грн., у тому числі за періодами: 1 квартал 2009р. у сумі 70444 грн., півріччя 2009р. у сумі 178103 грн., з квартали 2009р. у сумі 371828 грн., 2009 рік у сумі 540546 грн., 1 квартал 2010р. у сумі 82904 грн., півріччя 2010р. у сумі 198955 грн., 3 квартали 2010р. у сумі 332435 грн., 2010 рік у сумі 923380 грн., 1 квартал 2011 р. у сумі 86353 грн., 2 квартал 2011 р. у сумі 114918 грн., 2-3 квартали 2011 р. у сумі 222550 грн., 2-4 квартали 2011 р. у сумі 434330 грн., 1 квартал 2012 р. у сумі 69775 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 79093 грн., у тому числі півріччя 2009р. у сумі 14502 грн., три квартали 2009р. у сумі 23949 грн., 2009 рік у сумі 40767 грн., 1 квартал 2010р. у сумі 40767 грн., півріччя 2010р. у сумі 38326 грн. (том 1 а.с.57).

Крім того, контролюючим органом в акті перевірки зазначено, що за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. ПП "Арстін" задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 2165597 грн. (том 1 а.с.59).

Перевіркою достовірності відображених показників податкового кредиту по взаємовідносинах з КП "Альянс", ПП "Сіті Буд", ПП "Визит Торг", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг" встановлено його завищення всього у сумі 1688015 грн. (том 1 а.с.61).

До вказаних висновків ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС дійшла, використовуючи матеріали комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем: "АРМ "Облік", АРМ" Звіт", АС "АУДИТ" АРМ "ТАХ", АРМ "Аудит юридичних осіб", Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України"; матеріали кримінальної справи № 69-0146 та актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача (том 1 а.с.40-54).

Судом першої інстанції був допитаний у якості свідка головний державний податковий ревізор який пояснив, що позивачем не були надані товарно-транспортні накладні, подорожні листи, довіреності на отримання послуг та товарно-матеріальних цінностей.

З пояснень свідка вбачається, що висновки про зазначені в акті перевірки порушення зроблені на підставі того, що актами про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача не підтверджується факт виконання послуг та постачання товарно-матеріальних цінностей. В цих актах про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача та інших матеріалах, покладених в основу даної перевірки, міститься показання директорів підприємств - контрагентів позивача, які підтверджують те, що документи первинного бухгалтерського обліку були підписані ними за грошову винагороду.

Свідок в обґрунтування висновків податкового органу, викладених в акті перевірки від 06.07.2012 року № 3806/22-8833772991, посилався на те, що матеріали кримінальної справи № 69-0146 були надані слідчим з м. Києва. В рамках цієї кримінальної справи були допитані свідки, у тому числі директори підприємств - контрагентів позивача, які пояснили, що фактично угоди не здійснювались.

Свідок пояснив, що первинні документи бухгалтерського обліку не були прийняті до уваги, оскільки вони були підписані особами, які не мають права на їх підпис. Відповідачем була використана інформація з комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", згідно даних якої було підтверджено, що податкові зобов'язання у контрагентів позивача були обнульовані.

Колегія суддів звертає увагу, що інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем ДПС, матеріали кримінальної справи та акти про неможливість проведення зустрічних звірок платників податків по КП "Альянс", ПП "Сіті Буд", ПП "Визит Торг", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг" не можуть бути покладені в основу висновків про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Разом з тим, інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем, матеріали кримінальної справи, акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів платника податків не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Досліджуючи документи на підтвердження реальності та товарності спірних господарських операцій, судом встановлено наступне.

Як підтверджується матеріалами справи, за перевірений період позивач мав взаємовідносини з КП "Альянс", ПП "Сіті Буд", ПП "Визит Торг", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг".

Між ПП "Арстін" (Замовник) та КП "Альянс" (Виконавець) укладено договори підряду №1/27 від 10.01.2012, №2/28 від 11.01.2012, №3/29 від 17.01.2012, №4/30 від 18.01.2012, №5 від 15.02.2012.

Між ПП "Арстін" (Покупець, Замовник) та ПП "Визит Торг" (Постачальник, Виконавець) укладено Договір поставки газового обладнання № 17/15 від 10.01.2012р. № 191/61 від 01.10.2011.

Між ПП "Арстін" (Замовник) та ПП "Сіті буд" (Виконавець) укладено договори підряду № 8/95 від 23.02.2012, № 9/96 від 23.02.2012, № 10/97 від 23.02.2012, № 11/98 від 23.02.2012

Між ПП "Арстін" (Покупець) та ПП "Команд" (Постачальник) укладено Договір поставки газового обладнання договір поставки № 6/128 від 01.02.2012.

Між ПП "Арстін" (Покупець, Замовник) та ПП "Ротонда Торг" (Постачальник, Виконавець) укладено Договори поставки газового обладнання № 1/97/21 від 07.06.2010, № 1/33 від 05.01.2011.

На підтвердження виконання вищезазначених договорів відповідачем надані наступні документи:

акти виконаних робіт

видаткові накладні

податковими накладними,

видатковою накладною,

реєстрами бухгалтерського обліку, податкового обліку

Досліджені видаткові накладні оформлені належним чином, мають всі обов'язкові реквізити та відповідають усім вимогам до первинного документу податкового обліку.

Фактичне придбання позивачем товарів, послуг у КП "Альянс", ПП "Сіті Буд", ПП "Визит торг", ПП "Комманд", ПП "Ротонда торг" підтверджуються: показниками головної книги по рахунку № 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за період з 01.01.2009 по 31.03.2012, оборотно-сальдової відомості, первинних документів, отриманих від КП "Альянс", ПП "Сіті Буд", ПП "Визит торг", ПП "Комманд", ПП "Ротонда торг" та документами, що підтверджують фінансово - господарські взаємовідносини (акти здачі приймання робіт (надання послуг), рахунки, платіжні доручення та банківські виписки), податковими накладними.

Колегія суддів зазначає, що вказані податкові накладні відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних відповідних податкових періодах та внесені до декларації з ПДВ.

Отримані товари, послуги у КП "Альянс", ПП "Сіті буд", ПП "Визит торг", ПП "Комманд", ПП "Ротонда торг" використовувалися позивачем у його господарській діяльності.

Судом встановлено, що по справі була призначена судово-економічна експертиза, висновки якої долучені до матеріалів справи.

Висновком експерта № 177/12 від 25.01.2013 року (том 11 а.с.54-80) підтверджується реальності здійснення позивачем зазначених операцій з придбання у КП "Альянс", ПП "Сіті Буд", ПП "Визит торг", ПП "Комманд", ПП "Ротонда торг" з урахуванням часу, місця знаходження товарів, обсягу матеріальних ресурсів, виробничих потужностей позивача.

Експертом встановлено, що первинні документи, регістри бухгалтерського та податкового обліку підприємства підтверджують здійснення господарських операцій, сторонами підписані та проведені в обліку видаткові накладні, акти виконаних робіт від КП "Альянс", у загальній сумі 9 474 384,42 грн., у т.ч. ПДВ 1 578 481,93 грн., ПП "Визит Торг", у загальній сумі 223 367,04 грн., у т.ч. ПДВ 37 227,84 грн., ПП "Команд", у загальній сумі 47 740,00 грн., у т.ч. ПДВ 7 956,67 грн., ПП "Сіті буд", у загальній сумі 278 286, 00 грн. у т.ч. ПДВ 46 381,00 грн., ПП "Ротонда Торг", у загальній сумі 776 140,61 грн., у т.ч. ПДВ 129 356,77 грн. за період діяльності з 01.01.2009 по 31.03.2012.

В результаті експертного дослідження експертом зроблений висновок про те, що висновки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим, що викладені в акті перевірки від 06.07.2012 № 3806/22-8/3377991 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, при здійсненні фінансово-господарських операцій з переліком контрагентів за період з 01.01.2009 по 31.03.2012, щодо заниження податку на прибуток у загальній сумі 2 054 384 документами первинного бухгалтерського та податкового обліку ПП "Арстін" не підтверджені.

Щодо висновків податкового органу про безпідставне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість всього у сумі 1 688 015 грн., які відображені Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі в Акті перевірки від 06.07.2012 № 3806/22-8/3377991 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, при здійсненні фінансово-господарських операцій з переліком контрагентів за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 експерт дійшов висновку, що документами первинного та податкового обліку Приватного підприємства "Арстін" висновки ДПІ не підтверджені.

Суд враховує, що відповідно до ч.5 ст.82 КАС України, висновок експерта для суду не є обов'язковим, проте, враховуючи, що експертом було досліджено бухгалтерські документи позивача в повному обсязі, для чого потребувалось спеціальні знання, відповідно до ч. 1 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, викладені обставини судом також підтверджуються висновком судової економічної експертизи, яку суд вважає повною та обґрунтованою і приймає у якості доказу по справі.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначений перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Ретельно дослідивши документи первинного та бухгалтерського обліку, судова колегія приходить до висновку, що податковими накладними, видатковими накладними, актами виконаних робіт підтверджується отримання та сплата товару у перевіреному періоді, а також його використання платником податків у своїй господарській діяльності.

Отже, з залучених до матеріалів справи належним чином завірених копій податкових накладних встановлено, що вони виписані зареєстрованими платниками ПДВ, оформлені належним чином, мають всі обов'язкові реквізити та відповідають усім вимогам до первинного документу податкового обліку.

Приймаючи до уваги, що податковий кредит був сформований позивачем у 2009-2012 рр., таким чином до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України "Про податок на додану вартість" , "Про оподаткування прибутку підприємств" та норми Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Так, згідно з п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

При цьому, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється (п. 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону( пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 даного Закону)

В силу пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 вищевказаного Закону, під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Згідно з пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 цього Закону, амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, підставою для невключення до складу валових витрат є лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених документально.

Вищезазначені норми кореспондуються з нормами Податкового Кодексу України.

Так, відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пп.138.8.5 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, до складу загальновиробничих витрат включаються: а) витрати на управління виробництвом (оплата праці працівників апарату управління цехами, дільницями відповідно до законодавства тощо; внески на соціальні заходи, визначені статтею 143 цього розділу; медичне страхування, страхування відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", страхування за довгостроковими договорами страхування життя в межах, визначених абзацами другим і третім пункту 142.2 статті 142 цього Кодексу, працівників апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо); б) амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення; в) амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як встановлено п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, послуги, роботи, придбані у КП "Альянс", ПП "Сіті Буд", ПП "Визит торг", ПП "Комманд", ПП "Ротонда торг" використовувались у власній господарській діяльності позивача, а саме для збільшення вартості основних засобів, у виробництві та для реалізації як товару, що підтверджується первинними документами: актами, видатковими накладними тощо.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що висновки відповідача про заниження податку на прибуток на загальну суму 2054384,00грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 79093,00 грн. є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, в тому числі, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чеку) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг)(пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 даного Закону ).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 даного Закону, не підлягають включенню до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Разом з тим, відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 даного Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 9.2 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

При цьому, в силу п. 9.8 ст. 9 даного Закону, реєстрація діє до дати її анулювання.

Вищезазначені норми узгоджуються з нормами ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу України.

В порядку передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не наведено даних про те, що КП "Альянс", ПП "Сіті Буд", ПП "Визит торг", ПП "Комманд", ПП "Ротонда торг" на момент виписки податкових накладних не були платниками ПДВ.

Спірні податкові накладні містять всі необхідні реквізити відповідно до вимог закону та були відображені позивачем у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних за відповідні перевірені періоди.

Згідно з п. 1 Порядку "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997р. за № 233/2037, а також п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011р. за № 1333/20071, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ. В силу абз. 8 п. 1 та п. 5 цих Порядків, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

Як було встановлено вище, спірні податкові накладні були виписані підприємствами - платниками ПДВ. Належних та допустимих доказів того, що вони підписані неналежною особою відповідачем суду не надано.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що податковий кредит в розмірі 1688015 грн. був сформований позивачем законно та обґрунтовано.

Посилання податкового органу на матеріали кримінальної справи не є належними та допустимими доказами в адміністративному судочинстві у розумінні приписів Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що на час проведення перевірки у відповідача не було законних підстав для висновку про неправомірне завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат.

Зокрема, безпідставними є також висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про нікчемність укладених позивачем з контрагентами правочинів на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судова колегія вважає, що суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Подібної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини першої статті 244-2 КАС України.

Якщо один з контрагентів не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Колегія суддів звертає увагу, що надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган виходить тим самим за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мали місце недійсність, (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання, метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично мало місце суспільно-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства.

Також, судова колегія звертає увагу, оскільки відображені відповідачем висновки про виявлені порушення не відповідають дійсності, а оподаткування позивачем спірних господарських операцій було здійснено законно та обґрунтовано, то відповідач, в силу приписів п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, повинен був оформити результати даної перевірки довідкою, а не актом, таким чином суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача про визнання протиправними дії ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС щодо оформлення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Арстін" актом перевірки № 3806/22-8/33772991 від 06.07.2012р.

З урахуванням того, що відповідальною посадовою особою податкового органу було внесено інформацію про результати перевірки приватного підприємства "Арстін", оформленої актом перевірки №3806/22-8/33772991 від 06.07.2012р. за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. до автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", обґрунтованими є також позовні вимоги про зобов'язання ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС вилучити з автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію про результати перевірки приватного підприємства "Арстін", оформленої актом перевірки №3806/22-8/33772991 від 06.07.2012р. за період з 01.01.2009р. по 31.03 2012р., а саме по податку на прибуток у загальній сумі 2054384,00грн. та податковому кредиту з ПДВ у загальній сумі 1688015,00грн.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що спростовують правомірність вимог позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв в межах та у спосіб, які не передбачені чинним законодавством. Зазначені дії є протиправними та необґрунтованими, що призводить до порушення прав позивача.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку про недоведеність відповідачем достатніх доказів необґрунтованості позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.05.13 у справі № 2а-7965/12/0170/8 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва