Постанова

від 18.06.2013 по справі 801/2685/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2013 р. (16:30) Справа №801/2685/13-а

Окружний адміністративний суд АР Крим, м. Сімферополь, у складі головуючого судді Гаманка Є.О., за участю секретаря Сироватського М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримдорстрой"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання незаконними податкових повідомлень-рішень №0000112208 від 04.03.13р. ; №0000142208 від 04.03.13р.; №0000132208 від 04.03.13р.; №0000122208 від 04.03.13р.

Сторони явку представників не забезпечили.

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримдорстрой" (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання незаконними податкових повідомлень-рішень від 04.03.2013 р. № 0000112208 на суму 39942,00 грн.; № 0000142208 на суму 316129,5 грн., з них за основним платежем - +210753, штрафна санкція - 105376,5 грн.; № 0000132208 на суму 226824,00 грн.; № 0000122208 на суму 8261,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті по необґрунтованим висновкам про порушення позивачем норм податкового законодавства. Так, на думку позивача, відповідачем не враховано, що позивачем до перевірки був наданий повний пакет документів, що підтверджує взаємовідносини між ТОВ «Кримдорстрой» та ТОВ «Кримдорзнак», а саме: відповідно до договору субпідряду № 1-11/Д від 15.07.2011 р. укладеному між ТОВ «Кримдорстрой» та ТОВ «Кримдорзнак» щодо капітального ремонту автодороги с. Оленівка Чорноморський р-н, АРК усі роботи з боку субпідрядника виконані, про що свідчить акт виконаних робіт КБ 2 за жовтень 2011 р., який до перевірки надавався. Крім того, позивач зазначає, що ним правомірно у декларації по ПДВ не відображений результат позапланової документальної перевірки від 24.04.2012 р. № 1482/22-0/32216214, за результатами якої зменшений ряд. 24 «Залишок від'ємного значення,який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 22 - ряд. 24) за березень 2012 р. у сумі 412143,00 грн., тому, що дії по складанню цього акту та проведенню відповідної перевірки у судовому порядку визнані протиправними. Таким чином, платник податків не зобов'язаний виконувати незаконне рішення чи розпорядження.

У письмових запереченнях на позов, що надійшли до суду поштою, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити зазначаючи, що висновки Акту перевірки обґрунтовані та доведені обставинами викладеними у Акті (а.с.109).

У судове засідання, що відбулося 18.06.13р., сторони явку представників не забезпечили, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивач надіслав клопотання про розгляд справи у відсутність представника, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Посадовими особами ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримдорстрой" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011р. по 30.09.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011р. по 30.09.2012р.

За результатами перевірки складений акт перевірки від 15.02.2013 №797/22-8/32216214 (далі-Акт) (а.с.5-34).

У висновках Акту перевірки встановлено, що позивачем були допущені порушення, зокрема:

- п. 138.2 ст. 138 р.3 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-У, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 39942грн., у т.ч. 4 квартал 2011р. у сумі 39942грн.;

- п.192.1 ст.192, п.198.1 ст.198, п.201.6. ст.201 п.п. 14.1.181, 14.1. ст. 14, п. 185.1 ст.185., п.188.1 ст. 188, п. 198.6 ст. 198, п.п. 201.14, 201.15 ст.201 Податкового Кодексу України, п.4.6.7 Наказу МФУ № 1492 від 25.11.11 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість до сплати на загальну суму 210753 грн., у т.ч. серпень 2012р. у сумі 210753 грн., завищення значення рядка 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд.22- ряд.24)» за вересень 2012р.у сумі 226824грн., завищення значення рядка 20.2 «До складу податкового кредиту наступного звітного періоду ряд. 20.2 Декларації» за вересень 2012р. у сумі 8261 грн.

З Акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено завищення валових витрат в сумі 173659,00 грн. яке сталося у зв'язку з відсутністю актів виконаних робіт форми 2 КБ, а саме до складу витрат у 4 кварталі 2011 р. включені витрати по наданим субпідрядним роботам по об'єкту «Капітальний ремонт автодороги с. Оленівка Чорноморський р-н, АРК» у розмірі 173658,88 грн., які отримані від ТОВ «Кримдорзнак», що призвело до заниження податку на прибуток на суму - 39942,00 грн.

Також у Акті перевірки зазначено, що відповідно до автоматизованої бази співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання у розрізі контрагентів на рівні ДПС України та детальної інформації по ТОВ «Кримдорстрой» встановлено, що позивачем безпідставно завищено податковий кредит в грудні 2011р. по податковій накладній №15/018 від 31.12.2011р. на суму ПДВ 24556,23грн., отриманий від ДП «Криматодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», в червні 2012р. по податковій накладній №311 від 20.06.2012р. на суму ПДВ 878,05грн. отриманих від ТОВ «Білд Компані». Дані суми не підтверджені даними податкового обліку вищенаведених контрагентів, що призвело до завищення позивачем податкового кредиту у сумі 24566,00грн.

Крім того, відповідач у Акті перевірки посилається на те, що у ТОВ «Білд Компані» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, тоді як господарська операція яка не відбулася є нікчемною.

У Акті зазначено, що згідно даних перевірки до складу податкового кредиту у вересні 2012р. включено податковий кредит у розмірі 8261,40грн., який отримано від ТОВ «Юждор ЛТД». Даний податковий кредит при перевірки первинних документів не підтверджений податковими накладними.

У пункті 3.2.3 Акту перевірки на сторінці 26 (а.с.30) зазначено, що у порушення п. 201.15 Податкового кодексу України та п. 4.6.7 Наказу МФУ № 1492 від 25.11.2011 р. «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» розділ V - Порядок заповнення податкової декларації відповідно якому підприємством у декларації по ПДВ не відображений результат позапланової документальної перевірки від 24.04.2012 р. № 1482/22-0/32216214 за результатами якої зменшений ряд. 24 «Залишок від'ємного значення,який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 22 - ряд. 24) за березень 2012 р. у сумі 412143,00 грн.

На підставі зазначеного Акту відповідачем 04.03.2013р. прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000112208, про збільшення суми грошового зобов'язання податку на прибуток приватних підприємств на суму 39942,00 грн.; № 0000142208, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 316129,5 грн. (за основним платежем - 210753,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 105376,5 грн.); № 0000132208, про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 226824,00 грн.; № 0000122208, про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 8261,00 грн. (а.с.42-45).

Щодо посилання відповідача на порушення позивачем п. 201.15 Податкового кодексу України та п. 4.6.7 Наказу МФУ № 1492 від 25.11.2011 р. «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» суд зазначає наступне.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.10.2012 р. по справі № 2а-4709/12/1070/3, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013 р. по справі № 2а-4709/12/1070/3, адміністративний позов задоволено; визнано незаконним та скасовано наказ ДПІ у м.Сімферополі АР Крим ДПС № 455 від 10.04.12р. "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Кримдорстрой"; визнанои протиправними дії ДПІ у м.Сімферополі АР Крим ДПС по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Кримдорстрой" за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р. на підставі наказу ДПІ у м.Сімферополі АР Крим ДПС № 455 від 10.04.12 р.; визнано протиправними дії ДПІ у м.Сімферополі АР Крим ДПС щодо складання акту № 1482/22-0/32216214 від 24.04.12 р. про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Кримдорстрой".

Враховуючи вищенаведене суд зазначає, що позивачем правомірно у декларації по ПДВ не відображений результат позапланової документальної перевірки від 24.04.2012 р. № 1482/22-0/32216214 за результатами якої зменшений ряд. 24 «Залишок від'ємного значення,який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 22 - ряд. 24) за березень 2012 р. у сумі 412143,00 грн.

Що стосується посилання відповідача у Акті перевірки на не підтвердження податкового кредиту за вересень 2012р. отриманого від ТОВ «Юждор ЛТД» у розмірі 8261,40грн. у зв'язку із відсутністю податкової накладної на цю суму, суд зазначає, що під час розгляду справи судом досліджено податкову накладну №80 від 09.09.2012р. на суму 49568,40грн. з яких ПДВ 8261,40грн., що спростовує вищенаведене твердження відповідача.

При дослідженні сум витрат в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які підлягають віднесенню до складу валових витрат позивача по взаємовідносинах з ТОВ «Кримдорзнак» суд вказує на наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ «Кримдорстрой» та ТОВ «Кримдорзнак» укладено договір субпідряду № 1-11/Д від 15.07.2011 р. щодо капітального ремонту автодороги с. Оленівка Чорноморський р-н, АРК.

Матеріалами справи підтверджено виконання робіт з боку ТОВ «Кримдорзнак», про що свідчить акт виконаних робіт КБ 2 за жовтень 2011 р. та податкова накладна №10 від 19.07.2011р. (а.с.47-48, 50). Оплата по вказаному договору здійснена 19.07.2011 р. у повному обсязі, про що свідчить виписка по особовому рахунку № 26002000088221 відкритому в ПАТ «Укрсоцбанк» (а.с.49).

Під час судового розгляду справи встановлено наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів, які є єдиними документами на підставі яких платник податку може віднести до валових витрат та включати до податкового кредиту відповідні суми.

Документи створені у ході виконання укладених договорів між позивачем та вказаними контрагентами, в силу норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Документи, що залучені до матеріалів справи, мають реквізити, необхідні для підтвердження здійснення господарської операції по оприбуткуванню, та ведення бухгалтерського обліку і є первинними документами.

Крім того, відповідачем у Акті перевірки не вказано про невідповідність первинних документів вимогам діючого законодавства.

Суд вважає неспроможним посилання відповідача, в обґрунтування своїх висновків, на те, що відомостями з автоматизованої бази співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання в розрізі контрагентів позивача - ВАТ ДАК «Автомобіліні дороги України» та ТОВ «Білд Компані» підтверджено завищення позивачем податкового кредиту з огляду на таке.

Відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В той же час, відомості з автоматизованої бази співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання в розрізі контрагентів, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Відповідно до вимог п.п. 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88, передбачає, що «первинні документи» - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши надані позивачем суду на підтвердження правомірності формування спірного податкового кредиту документи, суд вважає безпідставним неприйняття їх відповідачем до уваги, оскільки вказані документи містять обов'язкові реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів бухгалтерського та податкового обліку.

Суд також вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про нікчемність укладених угод між позивачем та ТОВ «Білд Компані» з огляду на таке.

Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, що викладена у постанові від 14 листопада 2012 року у справі № К/9991/50772/12, при визначенні законності висновків органів податкової служби щодо нікчемності правочинів платника податків судам слід враховувати:

по-перше, припис акту цивільного законодавства України, викладений в частині 1 статті 204 Цивільного кодексу України, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності). Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом: "Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку";

по-друге, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність: "У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях". Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Крім того, відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині;

по-третє, відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним: "У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню". Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю: "Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком".

Інший підхід, на думку Вищого адміністративного суду України, "потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства".

Судом з'ясовано, що угоди укладені між позивачем та ТОВ «Білд Компані», виходячи з їх змісту, спрямовані не на незаконне заволодіння майном держави, а на передачу товарів (послуг) покупцю і отримання за це коштів продавцем.

Зміст правочинів укладених між позивачем та ТОВ «Білд Компані» та ВАТ ДАК «Автомобіліні дороги України» не суперечать законодавству, моральним засадам суспільства, угоди укладені за вільним волевиявленням його учасників, у формі, встановленій законом, та спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Відповідно, первинні та бухгалтерські документи за вищевказаними господарськими операціями свідчать про реальне виконання вказаних правочинів.

Акт перевірки не доводить умислу позивача на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача у спірних правовідносинах при укладанні і виконанні договорів із контрагентами суду не надано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Будь - яких доказів недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість податковим органом не подано.

За таких підстав, доводи відповідача про відсутність здійснення реального виконання господарських операцій є необґрунтованими.

Пунктом 138.1.1 ст. 138 ПКУ, передбачено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПКУ, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Беручи до уваги, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Білд Компані», ВАТ ДАК «Автомобіліні дороги України», ТОВ «Юждор ЛТД» та ТОВ «Кримдорзнак» були товарними, реальними та підтверджені наданими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, суд вважає безпідставними висновки відповідача про заниження позивачем податку на прибуток підприємств за спірний період.

Пункт 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.6.2 Наказу Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011 року, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22.11.2011р. за № 1333/20071 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Пункт 198.3 ст. 198 КАС України визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Як зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено у п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

При цьому, в силу п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

ТОВ «Білд Компані», ВАТ ДАК «Автомобіліні дороги України», ТОВ «Юждор ЛТД» та ТОВ «Кримдорзнак» на момент укладення з позивачем договорів і виписки податкових накладних були зареєстровані у якості платників податку на додану вартість.

Перевіряючи податкові накладні, виписані ТОВ «Білд Компані», ВАТ ДАК «Автомобіліні дороги України», ТОВ «Юждор ЛТД» та ТОВ «Кримдорзнак» судом встановлено, що вони відповідають вимогам законодавства, чинного на час їх складання.

Враховуючи дотримання норм чинного законодавства під час оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів позивачем та його контрагентами, суд вважає протиправним визначення податковим органом позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 316129,5грн. та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 226824,00 грн. та у розмірі 8261,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення. Відповідач не довів суду належними та допустимими доказами обґрунтованість своїх заперечень.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

Відповідачем не надано доказів не отримання позивачем товарів (послуг) від зазначених вище контрагентів, не проведення платежів з ними (в тому числі оплату ПДВ), не використання товарів (послуг) в господарській діяльності платника податків.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.03.2013р. № 0000112208 на суму 39942,00 грн.; № 0000142208 на суму 316129,5 грн.; № 0000132208 на суму 226824,00 грн.; № 0000122208 на суму 8261,00 грн.

Відповідно до частини 2 ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Враховуючи, що позивач заявив вимоги про визнання незаконними спірних податкових повідомлень-рішень, замість вимог про визнання їх протиправними і скасування, як це передбачено КАС України для правових актів індивідуальної дії, суд, керуючись ст.11 КАС України, вважає можливим в цій частині вийти за межі позовних вимог.

За таких обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час судового засідання, яке відбулось 18.06.2013 р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25.06.2013 р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 11,94,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 04.03.2013р., прийняті відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримдорстрой":

- № 0000112208, про збільшення суми грошового зобов'язання податку на прибуток приватних підприємств на суму 39942,00 грн.;

- № 0000142208, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 316129,5 грн. (за основним платежем - 210753,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 105376,5 грн.);

- № 0000132208, про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 226824,00 грн.;

- № 0000122208, про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 8261,00 грн.

3. Стягнути судовий збір в розмірі 2294,00грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні) із Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (95053, Україна, АР Крим, м. Сімферополь,вул. М. Залки, 1/9; ЄДРПОУ 36822070; рахунки невідомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримдорстрой" (95493, Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Зовнішняя, 22; ЄДРПОУ 32216214; рахунки невідомі).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Гаманко Є.О.