Постанова

від 04.07.2013 по справі 24/5005/6/2013

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2013 року Справа № 24/5005/6/2013 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМіщенка П.К., Заріцької А.О., Куровського С.В. розглянувши касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

на ухвалу у справі господарського судуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 року №24/5005/6/2013 Дніпропетровської області

за заявою доТовариства з обмеженою відповідальністю "Логітек-Дніпро" Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро-Максимум" провизнання банкрутом Сторони у судове засідання не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2013 року у справі №24/5005/6/2013 (суддя Калиниченко Л.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро-Максимум".

Згідно п.6 ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визнано погашеними вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Логітек-Дніпро".

Припинено повноваження ліквідатора у справі №24/5005/6/2013 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро-Максимум".

Провадження у справі припинено.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, Лівобережна міжрайонна Державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила прийняти апеляційну скаргу до розгляду та скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2013 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 року (головуючий суддя - Науменко І.М., судді - Павловський П.П., Швець В.В.) апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби за вих. №14026/10/10-021 від 22.04.2013 року на 5 аркушах - повернуто скаржникові без розгляду на підставі ст. 53, п. 4 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2013 року у справі №24/5005/6/2013, Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначений судовий акт, справу направити до господарського суду апеляційної інстанції для розгляду по суті.

При цьому, заявник касаційної скарги посилається на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 78 Податкового кодексу України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 111 13 ГПК України, касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

За змістом ч. 1 ст. 91 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається також на ухвали місцевого господарського суду, які оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду у випадках, передбачених ст. 106 ГПК України.

При цьому, апеляційну скаргу може бути повернуто з підстав, зазначених у першому реченні ч. 2 ст. 93, у ч. 1 ст. 97 ГПК України, у ч. 2 ст. 106 ГПК України.

Згідно зі ст. 93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4) ч. 1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Як встановив апеляційний господарський суд, оскаржувану ухвалу прийнято судом першої інстанції 18.04.2013 року, останнім днем подачі апеляційної скарги було 23.04.2013 року, проте, апеляційна скарга була подана Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією лише 16.05.2013 року, тобто з пропуском встановленого процесуального строку на подання апеляційної скарги.

Разом з тим, апеляційний господарський суд встановив, що зі змісту апеляційної скарги не вбачається ні причина пропуску процесуального строку, ні прохання скаржника відновити пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги. Також відсутнє й окреме клопотання про відновлення вказаного строку.

Оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду мотивована тим, що оскаржувач звернувся із апеляційною скаргою з порушенням строків на апеляційне оскарження без відповідного клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги, відтак останню не прийнято до розгляду та повернуто апеляційним господарським судом на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Доводи заявника касаційної скарги зводяться до того, що оскаржуваною ухвалою порушуються права Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо проведення відповідної перевірки платника податків, визначені приписами ст. 78 Податкового кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувач у касаційній скарзі посилається на обставини, що не мають відношення до оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду, оскільки стосуються обставин, викладених в ухвалі місцевого господарського суду про перегляд якої подано апеляційну скаргу.

Згідно приписів ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним.

Відтак, враховуючи предмет касаційного оскарження та повноваження суду касаційної інстанції, ці доводи касаційної скарги не можуть бути прийняті до уваги під час перегляду в касаційному порядку ухвали апеляційного господарського суду про повернення апеляційної скарги.

Отже, з огляду на те, що апеляційну скаргу було подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку, то апеляційний господарський суд правомірно повернув апеляційну скаргу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, а тому відсутні підстави для скасування ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 року у справі №24/5005/6/2013.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 13 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 року у справі №24/5005/6/2013 залишити без змін.

Головуючий П.К. Міщенко

Судді А.О. Заріцька

С.В. Куровський