Постанова

від 02.07.2013 по справі 813/2661/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2013 року № 813/2661/13-а

18 год. 02 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді - Качур Р.П. ,

за участю секретаря судового засідання - Чернявської О.Д.

представника позивача Петролюка А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-3» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівській області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

5 квітня 2013 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-3» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівській області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001591520/4554 від 18.03.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки позивачем не здійснювалось коригування податкового кредиту по операціях з ПП «ЛВ Маркет» у зв'язку з відсутністю підстав для проведення коригування. Стверджує про правомірне включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість, сплаченого відповідно до податкової накладної № 11 від 27.08.2012 року в сумі 10000 грн. та відсутність у відповідача підстав для збільшення суми грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість. Відтак позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце проведення судового розгляду був належним чином повідомлений, що підтверджено розпискою представника відповідача про отримання судової повістки; заперечення проти позову не подав.

Суд, враховуючи неявку відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце проведення судового засідання, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст. 71 КАС України.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон-3» зареєстровано 18.05.1995 року відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 16645518 від 13.06.2013 року.

28.02.2013 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2012 року товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-3», про що складено Акт № 156144/15-20/22404962 від 28.02.2013 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. п. 192.1.1. п. 192.1. ст. 192 та п. 200.2. ст. 200 Податкового кодексу України та п. 4.5. розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, в результаті чого встановлено завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2012 року в розмірі 10000 грн. та не відображення коригування податкового кредиту по операціях з ПП «ЛВ Маркет».

18.03.2013 року відповідачем на підставі акта перевірки № 156144/15-20/22404962 від 28.02.2013 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0001591520/4554, яким за порушення п. п. 192.1.1. п. 192.1. ст. 192 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання відповідача за платежем податок на додану вартість в сумі 12500 грн., у тому числі основний платіж 10000 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 2500 грн.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Відповідно до ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 54.1. ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 185.1. ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з п. 188.1. ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

Згідно з п. 192.1. ст. 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.4. ст. 198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п. 200.2. ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно з п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 201.4. ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 201.6. ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.7. ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що 27.08.2012 року приватним підприємством «ЛВ Маркет» виписано товариству з обмеженою відповідальністю «Регіон-3» податкову накладну № 11 на суму 60000 грн., у тому числі ПДВ 10000 грн. Кошти в сумі 60000 грн. позивачем сплачено ПП «ЛВ Маркет» відповідно до платіжного доручення № 612 від 27.08.2012 року. Податок на додану вартість в сумі 10000 грн. позивачем включено до складу податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року, а податкову накладну № 11 від 27.08.2012 року внесено до розділу ІІ «Отримані податкові накладні» податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року. Стосовно зазначених фактичних обставин спору між сторонами немає.

30.10.2012 року приватним підприємством «ЛВ Маркет» виписано товариству з обмеженою відповідальністю «Регіон-3» податкову накладну № 16 на суму 60000 грн., у тому числі ПДВ 10000 грн., а також розрахунок № 15 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 11 від 27.08.2012 року.

Відповідач у акті податкової перевірки стверджує, що відсутність коригування з боку позивача податкового кредиту по операціях з ПП «ЛВ Маркет» вплинуло на розрахунки з бюджетом, відтак позивачем порушено вимоги п. п. 192.1.1. п. 192.1. ст. 192 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що стаття 192 Податкового кодексу України встановлює обов'язок отримувача товарів/послуг відкоригувати суми податкових зобов'язань та податкового кредиту у випадку, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг.

Дослідивши наявні у матеріалах справи копії податкових накладних № 11 від 27.08.2012 року та № 16 від 30.10.2012 року Суд дійшов висновку, що контрагентом позивача ПП «ЛВ Маркет» здійснено коригування номенклатури товару, який постачався позивачу, що не потягнуло за собою змін суми компенсації його вартості чи повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг. З огляду на наведене, у позивача були відсутні правові підстави для коригування податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях з ПП «ЛВ Маркет». Відсутність такого коригування не вплинула на розрахунки з бюджетом, оскільки не відбулось зміни суми податку на додану вартість, сплаченої позивачем на підставі податкової накладної № 11 від 27.08.2012 року.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівській області Державної податкової служби № 0001591520/4554 від 18.03.2013 року на предмет дотримання вимог, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, Суд дійшов висновку, що таке прийнято не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття. Відтак оскаржуване податкове повідомлення - рішення не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують у підставності позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівській області Державної податкової служби № 0001591520/4554 від 18.03.2013 року є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем п. п. 192.1.1. п. 192.1. ст. 192 Податкового кодексу України.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби № 0001591520/4554 від 18.03.2013 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-3» (ЄДРПОУ 22404962) 125 (сто двадцять п'ять) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 8 липня 2013 року.

Суддя Качур Р.П.