Ухвала

від 25.03.2015 по справі 813/2661/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2015 року Справа № 876/10188/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 липня 2013 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-3» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

У квітні 2013 року позивач ТзОВ «Регіон-3» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС, в якому просив визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0001591520/4554 від 18.03.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12500 грн., в тому числі 10000 грн. за основним платежем і 2500 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.07.2013 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС № 0001591520/4554 від 18.03.2013 р..

З цією постановою суду не погодився відповідач і оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення № 0001591520/4554 від 18.03.2013 р. винесено відповідачем на підставі результатів камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2012 р. ТзОВ «Регіон-3». Зокрема, при проведенні перевірки було встановлено, що позивач ТзОВ «Регіон-3» не відобразив коригування податкового кредиту по операціях з ПП «ЛВ Маркет», внаслідок чого порушив п.192.1 ст.192 ПК України та завищив суму податкового кредиту по ПДВ за жовтень 2012 р. на 10000 грн..

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 02.07.2013 р. та постановити нове судове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явились в засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що таку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що 28.02.2013 року відповідачем ДПІ у Шевченківському районі м. Львова було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2012 р. ТзОВ «Регіон-3». За наслідками перевірки складено Акт № 44/15-20/22404962 від 28.02.2013 року. У висновках акту перевірки зазначено, що товариством порушено вимоги п.192.1 ст.192, п.200.2 ст.200 ПК України, п.4.5 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, внаслідок чого завищено суму податкового кредиту по ПДВ за 2012 р. на суму 10000 грн. (а.с. 9-10).

На підставі вказаного вище Акта перевірки від 28.02.2013 року відповідачем винесено відносно позивача податкове повідомлення-рішення № 0001591520/4554 від 18.03.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12500 грн. (в тому числі 10000 грн. за основним платежем і 2500 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с. 8).

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо безпідставності тверджень ДПІ про порушення позивачем вимог податкового законодавства та завищення суми податкового кредиту по ПДВ та щодо протиправності винесеного податкового повідомлення-рішення від 18.03.2013 року, з врахуванням наступного.

Згідно з п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з п.192.1 ст.192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового, кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрбваний як платник податку на дату проведення перерахунку.

Таким чином, наведеною нормою права встановлено обов'язок отримувача товарів/послуг відкоригувати суми податкових зобов'язань та податкового кредиту у випадку, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього ж Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з : придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.4 ст.198 ПК України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими наклади оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка повинна відповідати встановленим вимогам.

Пунктом 201.4 ст.201 ПК України встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Згідно з п. 201.7. ст.201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна, згідно п.201.10 ПК України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із матеріалів адміністративної справи видно, що 27.08.2012 року ПП «ЛВ Маркет» виписано ТзОВ «Регіон-3» податкову накладну № 11 від 27.08.2012 на загальну суму 60000 грн., у тому числі ПДВ 10000 грн. (а.с. 12, 27). Платіжним дорученням № 612 від 27.08.2012 року підтверджується, що зазначену суму 60000 грн. позивач сплатив ПП «ЛВ Маркет» (а.с. 15, 23).

Позивачем ТзОВ «Регіон-3» у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року до складу податкового кредиту включено суму податку на додану вартість - 10000 грн. (а.с. 29-30, 31).

Судом першої інстанції вірно враховано та підтверджується податковою накладною №16 від 30.10.2012 р. на суму 60000 грн., у тому числі ПДВ - 10000 грн. (а.с. 13, 28), розрахунком № 15 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 11 від 27.08.2012 року (а.с. 14, 25, 26), що контрагентом позивача ПП «ЛВ Маркет» здійснено коригування номенклатури товару, який постачався позивачу, яке не змінило суми компенсації його вартості чи повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг.

З врахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у позивача були відсутні підстави для коригування податкового кредиту з ПДВ по операціях з ПП «ЛВ Маркет», оскільки не відбулось зміни суми ПДВ, сплаченої позивачем на підставі податкової накладної № 11 від 27.08.2012 року. А тому, безпідставними є твердження податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Відповідно до ст. 71 ч.2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, висновки суду відповідають обставинам справи, постанова суду від 02.07.2013 р. винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 липня 2013 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-3» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 27.03.2015 року.