Постанова

від 05.07.2013 по справі 816/2051/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2013 рокум. ПолтаваСправа №816/2051/13-а

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррострой" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинним (недійсним) податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Феррострой" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Феррострой") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання нечинним (недійсним) податкового повідомлення-рішення від 03 квітня 2013 року №0001942204/683, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 247 005 грн. (в т.ч., 164 670 грн. - основний платіж, 82 335 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

В обґрунтування позовних вимог платник податків зазначив, що контролюючим органом порушено права та інтереси ТОВ "Феррострой" у сфері публічно-правових відносин через безпідставне донарахування грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість. Стверджував, що доводи контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими та безпідставними. При цьому, виходив з того, що правомірність віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаних у ПП "Буд Світ", ПП "Картас" та ТОВ "Єврокор Плюс" товарів (послуг), підтверджується належним чином оформленими податковими накладними та первинними документами бухгалтерського обліку, копії яких надавалися на перевірку, а також долучені до матеріалів справи.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представники відповідача, в судових засіданнях та наданих до суду письмових запереченнях на адміністративний позов, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Феррострой", посилаючись на обставини, встановлені в ході проведення перевірок позивача та викладені в актах Кременчуцької ОДПІ від 18 лютого 2013 року №1525/22.5-12/35107305, від 26 березня 2013 року №2772/22.5-12/35107305.

У судове засідання 01 липня 2013 року відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань до суду не надав.

Враховуючи достатність наданих сторонами доказів та відсутність потреби допитати свідка чи експерта, суд, зважаючи на положення частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 01 липня 2013 року перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ТОВ "Феррострой" у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в якості платника податків в Комсомольському відділенні Кременчуцької ОДПІ та є платником податку на додану вартість /т. І, а.с. 97, 98, 100/.

Видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20, основний), виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів (16.23), виробництво будівельних виробів із пластмас (22.23), виготовлення виробів із бетону для будівництва (23.61), ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування (33.14), будівництво інших споруд, н. в. і. у. (42.99), установлення столярних виробів (43.32), інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у. (43.99), вантажний автомобільний транспорт (49.41), діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (71.12) /т. І, а.с. 99/.

Рішенням Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 21 вересня 2011 року №21-Л ТОВ "Феррострой" видано ліцензію серії АВ №590701 на право зайняття господарською діяльністю, пов'язаною із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком) строком дії з 21 вересня 2011 року по 21 вересня 2016 року /т. І, а.с. 101-104/.

Фахівцем Кременчуцької ОДПІ у період з 15 лютого 2013 року по 18 лютого 2013 року проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Феррострой". Підставою для проведення перевірки зазначено неможливість відстежити реальність господарських операцій за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено акт від 18 лютого 2013 року №1525/22.5-12/35107305, в якому вказано на порушення платником податків вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено завищення позивачем податкового кредиту загалом в розмірі 164 670 грн. (в т.ч., за березень 2012 року - 12 441 грн., травень 2012 року - 37 282 грн., червень 2012 року - 16 756 грн., липень 2012 року - 32 447 грн., серпень 2012 року - 36 589 грн., жовтень 2012 року - 29 155 грн.) /т. І, а.с. 16-39/.

Не погоджуючись з вказаними доводами контролюючого органу, ТОВ "Феррострой" 04 березня 2013 року за вих. №354 подало до Кременчуцької ОДПІ заперечення на зазначений акт перевірки /т. І, а.с. 40-42/.

У ході розгляду даних заперечень відповідачем повторно проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Феррострой", за результатами якої складено акт від 26 березня 2013 року №2772/22.5-12/35107305, в якому викладено аналогічні за змістом попереднього акта перевірки доводи щодо порушення платником податків вимог податкового законодавства /т. І, а.с. 49-87/.

З огляду на вищенаведене, відповідачем підготовлено відповідь від 29 березня 2013 року вих. №8643/10/22 на заперечення ТОВ "Феррострой", якою повідомлено позивача про залишення без змін висновків акта перевірки від 18 лютого 2013 року №1525/22.5-12/35107305 /т. І, а.с. 43-48/.

За наслідками звернення позивача із запереченням (від 01 квітня 2013 року вих. №596) на акт перевірки від 26 березня 2013 року №2772/22.5-12/35107305, контролюючим органом підготовлено відповідь від 08 квітня 2013 року вих. №9567/10/22 про відповідність вказаного акта вимогам чинного законодавства /т. І, а.с. 88-96/.

Зважаючи на встановлені та зафіксовані в актах від 18 лютого 2013 року №1525/22.5-12/35107305, від 26 березня 2013 року №2772/22.5-12/35107305 порушення ТОВ "Феррострой" вимог податкового законодавства, Кременчуцькою ОДПІ 03 квітня 2013 року винесено податкове повідомлення-рішення №0001942204/683, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 247 005 грн. (в т.ч., 164 670 грн. - основний платіж, 82 335 грн. - штрафні (фінансові) санкції) /т. І, а.с. 13-14/.

Не погоджуючись із даним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання його нечинним (недійсним).

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності такого рішення, що визначені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийняте дане рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що ТОВ "Феррострой" протягом 2012 року в податковому обліку відображено придбання товарів (послуг) у ПП "Буд Світ" (код ЄДРПОУ 35642333), ПП "Картас" (код ЄДРПОУ 24387653) та ТОВ "Єврокор Плюс" (код ЄДРПОУ 37153992).

У ході проведення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача Кременчуцькою ОДПІ виявлено факти завищення ТОВ "Феррострой" податкового кредиту у зв'язку з безпідставним віднесенням до його складу сум ПДВ по господарським операціям із вищезазначеними контрагентами.

Зокрема, посилаючись на акт від 30 січня 2012 року №743/22.5-08/35642333 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Буд Світ" щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "ВК Виробничі системи" (код ЄДРПОУ 33972398) та ТОВ "Матадор" (код ЄДРПОУ 31820299) за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, ТОВ "Імпекс Продгарант" за період з 01 вересня 2010 року по 31 грудня 2010 року, ПП "Анві Продукт" (код ЄДРПОУ 37106984) за січень 2011 року, ТОВ "Арвет" (код ЄДРПОУ 24370523) за грудень 2011 року, ТОВ "Стар Прайм" (код ЄДРПОУ 37403093) за період з 01 лютого 2011 року по 28 лютого 2011 року" відповідач стверджує про завищення позивачем податкового кредиту по господарським операціям з даним контрагентом загалом в розмірі 134 949 грн. 40 коп. (в т.ч., за березень 2012 року - 12 441 грн. 20 коп., травень 2012 року - 36 716 грн. 40 коп., червень 2012 року - 16 756 грн., липень 2012 року - 32 447 грн. 20 коп., серпень 2012 року - 36 588 грн. 60 коп.).

Так само, звертаючи увагу на відомості, викладені в акті від 30 січня 2012 року №98/22.5-09/24387653 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Картас" з питань правомірності проведених господарських операцій з ТОВ "Матадор" (код ЄДРПОУ 31820299) за вересень 2012 року та ТОВ "ВК Виробничі системи" (код ЄДРПОУ 33972398) за вересень - жовтень 2012 року" податковий ревізор-інспектор наголошує на завищенні позивачем податкового кредиту по господарським операціям з даним контрагентом за жовтень 2012 року в розмірі 29 155 грн. 15 коп.

Також, аналізуючи відомості, викладені в акті від 30 січня 2012 року №97/22.5-09/37153992 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Єврокор плюс" з питань правомірності проведених господарських операцій з ТОВ "Матадор" (код ЄДРПОУ 31820299) за травень 2012 року, липень 2012 року, серпень 2012 року" контролюючий орган зазначає, що перевіркою не підтверджено податковий кредит ТОВ "Феррострой" по господарським взаємовідносинам із згаданим контрагентом за травень 2012 року в розмірі 565 грн. 40 коп.

Окрім того, зазначаючи про відсутність у ПП "Буд Світ", ПП "Картас", ТОВ "Єврокор Плюс" управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, відповідач робить висновок про нікчемний характер правочинів, укладених позивачем з даними контрагентами.

Надаючи правову оцінку доводам контролюючого органу щодо завищення позивачем податкового кредиту по господарським операціям з ПП "Буд Світ", ПП "Картас", ТОВ "Єврокор Плюс" загалом в розмірі 164 670 грн., суд виходить з наступного.

Правовідносини щодо формування платником податків податкового кредиту з ПДВ з 01 січня 2011 року врегульовано статтею 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

Зокрема, абзацом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За змістом пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду /пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України/.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З огляду на викладене, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) із метою використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Відсутність зазначених чинників в їх сукупності виключає можливість формування платником податків податкового кредиту навіть за наявності належним чином оформлених первинних та розрахункових документів.

Відтак, надаючи правову оцінку рішенню контролюючого органу про визначення платнику податку грошового зобов'язання, суд досліджує факт здійснення господарської операції (її реальність/товарність), на підставі якої таким платником сформовано дані податкового обліку.

Як стверджував в судовому засіданні представник позивача, спірні господарські операції ТОВ "Феррострой" з ПП "Буд Світ" та ПП "Картас" вчинено на підставі договірних відносин з виконання підрядних робіт. Що ж стосується господарських правовідносин позивача з ТОВ "Єврокор Плюс", то такі стосувалися поставки товарно-матеріальних цінностей.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ПП "Буд Світ" та ПП "Картас" позивачем надано копії договорів підряду:

- від 31 грудня 2011 року №675, укладеного між ТОВ "Феррострой" (замовник) та ПП "Буд Світ" (підрядник), за умовами пункту 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи на об'єктах ВАТ "Полтавський ГЗК", а саме: антикорозійний захист металевих конструкцій, електромонтажні роботи в адміністративних приміщеннях цехів в об'ємах, щомісячно погоджених із замовником /т. І, а.с. 108-112/. Додатковою угодою від 01 серпня 2012 року пункт 1.1 вказаного договору доповнено положеннями щодо виконання підрядником робіт по відновленню лакофарбового покриття кузовів напіввагонів, гідроізоляції, обробних робіт /т. І, а.с. 113/;

- від 01 жовтня 2012 року №587/1, укладеного між ТОВ "Феррострой" (замовник) та ПП "Картас" (підрядник), за умовами пункту 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати на підставі даного договору наступні роботи: антикорозійний захист металевих конструкцій, гідроізоляція, електромонтажні та загально-будівельні роботи в адміністративних приміщеннях цехів, відновлення лакофарбового покриття кузовів напіввагонів в об'ємах, щомісячно погоджених із замовником /т. І, а.с. 126-130/.

За твердженням представника позивача, вказані договори ТОВ "Феррострой" укладено з метою виконання зобов'язань генпідрядника за договорами підряду з ВАТ "Полтавський ГЗК": від 31 січня 2012 року №279 /т. IV, а.с. 1-41/, від 24 лютого 2012 року №548 /т. ІІ, а.с. 208-222/.

Зі змісту долучених до матеріалів справи додатків №5 до податкових декларацій ТОВ "Феррострой" з ПДВ за березень, травень, червень, липень, серпень 2012 року "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" судом встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту у вказаних звітних (податкових) періодах віднесено суми податку по господарським операціям з ПП "Буд Світ" загалом в розмірі 177 230 грн. 80 коп. (в т.ч., за березень 2012 року - 28 501 грн. 60 коп., за травень 2012 року - 36 716 грн. 40 коп., за червень 2012 року - 42 977 грн., за липень 2012 року - 32 447 грн. 20 коп., за серпень 2012 року - 36 588 грн. 60 коп.) /т. IV, а.с. 173-176, 181-184, 189-192, 197-199, 204-207, 212-215/.

Крім того, у додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2012 року позивачем відображено суму податку по господарських відносинах з ПП "Картас" в розмірі 36 615 грн. 20 коп.

Правомірність віднесення до податкового кредиту вищезазначених сум по господарських операціях з ПП "Буд Світ" та ПП "Картас" позивач мотивував копіями податкових накладних: від 30 березня 2012 року №4 /т. І, а.с. 122/, від 30 травня 2012 року №10 /т. І, а.с. 153/, від 27 червня 2012 року №9 /т. І, а.с. 228/, від 31 липня 2012 року №13 /т. ІІ, а.с. 1/, від 29 серпня 2012 року №19 /т. ІІ, а.с. 67/, від 31 жовтня 2012 року /т. ІІ, а.с. 140/.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Дослідивши в судовому засіданні копії вищевказаних податкових накладних, судом встановлено, що вони формально відповідають вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Однак, суд звертає увагу на те, що наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, адже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) із метою використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Так, згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

При цьому, відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до приписів статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відтак, перевіряючи реальність здійснення господарських операцій, суд з'ясовує чи мали місце фактичний рух активів або зміни у власному капіталі/зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю.

Так, вищезазначеними договорами підряду, зокрема, визначено, що: об'єм робіт підрядник щомісячно погоджує із замовником /пункт 1.1/, договірні ціни за виконані роботи розраховуються сторонами на основі кошторисів, що подаються підрядником /пункт 2.2/, в експлуатацію об'єкти підрядник здає комісії, що назначається замовником /пункт 4.2/, персонал підрядника, до початку виконання робіт на території ВАТ "Полтавський ГЗК", зобов'язаний пройти ввідний інструктаж (для чого надати: список залученого при виконанні робіт персоналу за встановленим зразком, список залученої техніки, копію ліцензії на вид діяльності та дозвіл на виконання робіт і експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки) та первинний інструктаж з охорони праці у структурному підрозділі ВАТ "Полтавський ГЗК", де будуть проводитися роботи /підпункти 4.5.1, 4.5.2/, замовник зобов'язаний надати підряднику робочий проект чи іншу проекту документацію /пункт 5.1/, замовник зобов'язаний призначити на час виконання підрядником робіт відповідального представника /пункт 5.7/, по закінченню виконання робіт чи місячної звітності підрядник надає замовнику в 4-х друкованих екземплярах акти виконаних робіт; разом з даними актами надається в 2-х примірниках виконавча документація (загальний журнал робіт, журнали спецробіт, акти на приховані роботи, акти поетапного приймання, виконавчі схеми, паспорти та сертифікати на використаний матеріал, протоколи випробування контрольних зразків) /пункт 6.1/.

На виконання вимог суду позивач надав ряд первинних документів.

Однак, дослідивши в судовому засіданні надані позивачем копії первинних документів, суд дійшов висновку про те, що вони в своїй сукупності не підтверджують факт безпосереднього виконання підрядних робіт на об'єктах ВАТ "Полтавський ГЗК" саме ПП "Буд Світ" та ПП "Картас".

Так, надані ТОВ "Феррострой" копії локальних кошторисів, відомостей ресурсів, розрахунків загальновиробничих витрат в складі договірної ціни /т. VII, а.с. 36-41, 45-49, 54-66, 70-75, 78-83, 86-90, 95-98, 101-107, 110-116, 121-124, 126-130, 133-136, 138-142, 144-148, 152-157, 161-165, 168-171, 173-177, 181-185, 188-227; т. VIII, а.с. 1-5, 7-14, 19-24, 26-29, 31-36, 39-47, 52-56, 58-63, 67-71, 73-77, 80-85, 88-92, 95-99, 102-106, 108-112, 114-118, 120-124, 126-131, 133-137, 140-144, 146-150, 153-157; т. IX, а.с. 82-89, 92-102, 105-113, 119-128/, відомостей дефектів /т. VII, а.с. 42-44, 50-53, 67-69, 76-77, 84-85, 91-94, 99-100, 108-109, 117-120, 125, 131-132, 137, 143, 149-151, 158-160, 166-167, 172, 178-180, 186-187, т. VIII, а.с. 6, 15-18, 25, 30, 37-38, 48-51, 57, 64-66, 72, 78-79, 86-87, 93-94, 100-101, 107, 113, 119, 125, 132, 138-139, 145, 151-152, 158; т. IX, а.с. 90-91, 103-104, 114-118, 129-132/, не приймаються судом в якості належних доказів у справі, оскільки їх складено ВАТ "Полтавський ГЗК". Натомість, як зазначалося судом вище, договорами підряду від 31 грудня 2011 року №675, від 01 жовтня 2012 року №587/1 обов'язок щодо розроблення проектно-кошторисної документації по виконанню робіт на об'єктах ВАТ "Полтавський ГЗК" покладено саме на субпідрядників (пункт 2.2) /т. І, а.с. 108; т. ІІ, а.с. 126/. Однак, позивачем проектно-кошторисної документації, що була б розроблена ПП "Буд Світ" та ПП "Картас", до суду не надано.

При цьому, представник позивача в судовому засіданні 01 липня 2013 року стверджував про те, що проектно-кошторисна документація по виконанню вищезазначених робіт на об'єктах ВАТ "Полтавський ГЗК" ПП "Буд Світ" та ПП "Картас" не розроблялася, а ТОВ "Феррострой" передало субпідрядникам документи, виготовлені ВАТ "Полтавський ГЗК".

Вказані доводи представника позивача можуть свідчити лише про відсутність у діях ТОВ "Феррострой" розумних економічних причин для укладення договорів підряду з ПП "Буд Світ" та ПП "Картас", адже у разі виконання останніми спірних робіт на підставі проектно-кошторисної документації, розробленої ВАТ "Полтавський ГЗК", вказані операції для позивача є безприбутковими, економічний ефект від них відсутній.

Крім того, враховуючи предмет доказування в даній адміністративній справі, що полягає у встановленні факту реальності (товарності) господарських операцій позивача з ПП "Буд Світ" та ПП "Картас", суд, також, не приймає в якості належних доказів копії: актів огляду прихованих робіт /т. VI, а.с. 180-185, 212-217, 219-230, 232-236, 238-243, 245-250; т. VII, а.с. 1-6, 11-17, 19-26, 28-34; т. VIII, а.с. 165-170, 172-177, 182-189, 191-205, 207-219, 221-233, 236-248; т. IX, а.с. 1-7, 9-15, 17-22, 24-29, 31-36, 38-43, 45-51, 53-58, 60-66, 68-73, 75-80/, актів приймання прихованих робіт /т. VI, а.с. 190-201, 203-208/, гарантійних паспортів /т. VI, а.с. 218, 231, 237, 244, 251; т. VII, а.с. 7-10, 18, 27, 35; т. VIII, а.с. 171, 178-181, 190, 206, 220, 234-235, 249; т. IX, а.с. 8, 16, 23, 30, 37, 44, 52, 59, 67, 74, 81/, оскільки такі складено між позивачем та ВАТ "Полтавський ГЗК", а тому вони не стосуються предмета доказування в даній справі.

При цьому, аналізуючи зміст перерахованих вище документів, на які позивач посилається як на належні докази безпосереднього виконання господарських зобов'язань субпідрядників своїми контрагентами (ПП "Буд Світ", ПП "Картас"), суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що вони в своїй сукупності відображають факт виконання підрядних робіт на об'єктах ВАТ "Полтавський ГЗК" безпосередньо ТОВ "Феррострой" , оскільки їх складено саме між позивачем та замовником робіт (ВАТ "Полтавський ГЗК"), вони містять необхідні обов'язкові реквізити, визначені законодавством, та в своїй сукупності свідчать про рух, в ході виконання господарських операцій, відповідних активів (трудових та матеріальних ресурсів).

Водночас, суд зазначає, що актів огляду та приймання прихованих робіт, журналу загальних робіт, журналів спецробіт, гарантійних паспортів, відомостей дефектів, що мали складатися між ТОВ "Феррострой" як замовником (генпідрядником) та ПП "Буд Світ", ПП "Картас" як субпідрядниками позивачем не надано.

Так само, на вимогу суду позивачем не надано відомостей про погодження з ПП "Буд Світ" та ПП "Картас" об'ємів робіт, списків залученої до виконання робіт техніки, відомостей про призначення відповідальних осіб за виконання робіт та комісії по прийняттю робіт у субпідрядників .

Вищевикладене в черговий раз свідчить про недоведення позивачем факту виконання підрядних робіт на об'єктах ВАТ "Полтавський ГЗК" саме субпідрядними організаціями - ПП "Буд Світ" та ПП "Картас".

Стосовно наданих позивачем списків працівників, що направляються для проходження ввідного інструктажу на ВАТ "Полтавський ГЗК" до початку виконання робіт з антикорозійного захисту металоконструкцій /т. V, а.с. 2-13/, варто врахувати, що в них окремо не зазначено працівників ПП "Картас", самі списки складено та підписано в.о. директора ТОВ "Феррострой" Лозовським В.В., що, в свою чергу, унеможливлює встановлення факту того, чи взагалі було залучено до складу бригад працівників ПП "Картас". При цьому, як зазначалося судом вище, відповідно до приписів пункту 4.5.1 договору від 01 жовтня 2012 року №578/1 /т. ІІ, а.с. 126/ список задіяного персоналу мав складатися субпідрядником, тобто, ПП "Картас".

Списків працівників ПП "Буд Світ", направлених для проходження ввідного інструктажу на ВАТ "Полтавський ГЗК" позивачем взагалі не надано.

За наведеного, відсутні докази допуску працівників ПП "Буд Світ" та ПП "Картас" до виконання робіт на об'єктах ВАТ "Полтавський ГЗК".

Також, суд звертає увагу на відсутність в довідках про вартість виконаних робіт (типова форма №КБ-3) дат їх складення та підписання /т. V, а.с. 14-18/.

Надані позивачем копії актів на списання товарно-матеріальних цінностей, накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, порівняльних відомостей /т. V, а.с. 20-31, 189-233; т. VI, а.с. 1-136/ не містять відміток ПП "Буд Світ", ПП "Картас" про прийняття останніми зазначених у вказаних документах матеріалів, а відтак, не можуть слугувати належними доказами передачі позивачем матеріалів субпідрядникам.

Факт перерахування позивачем коштів на розрахункові рахунки ПП "Буд Світ" та ПП "Картас", а також формальне складення між даними контрагентами актів виконаних робіт не може бути беззаперечним доказом реальності здійснення спірних господарських операцій, адже досліджуючи товарність таких операцій суд враховує фактичні обставини справи в їх сукупності.

Оскільки позивачем на вимогу суду не надано належних доказів (проектно-кошторисної документації, виконавчої документації, відомостей про залучення до виконання робіт працівників та техніки субпідрядників, погодження об'ємів робіт, призначення відповідальних працівників по здійсненню контролю за веденням робіт та їх прийняттю), що свідчили б про безпосереднє виконання підрядних робіт на об'єктах ВАТ "Полтавський ГЗК" саме ПП "Буд Світ" та ПП "Картас", суд дійшов висновку, що договори підряду від 31 грудня 2011 року №675, 01 жовтня 2012 року №587/1 сторонами укладено без наміру реального настання правових наслідків, обумовлених ними .

Вищевикладене свідчить про безтоварний характер спірних господарських операцій та їх безпідставне відображення у бухгалтерському і податковому обліку.

Натомість, надані позивачем до матеріалів справи копії первинних документів в своїй сукупності можуть свідчити лише про факт безпосереднього виконання ремонтно-будівельних робіт на об'єктах ВАТ "Полтавський ГЗК" саме позивачем, адже більшість з наданих документів взагалі не містять будь-яких відомостей про залучення до виконання та приймання підрядних робіт ПП "Буд Світ" чи ПП "Картас".

За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість доводів відповідача щодо завищення ТОВ "Феррострой" податкового кредиту за березень, травень, червень, липень, серпень, жовтень 2012 року загалом в розмірі 164 104 грн. 55 коп.

Стосовно тверджень відповідача про завищення позивачем податкового кредиту за травень 2012 року в розмірі 565 грн. 40 коп. по господарським операціям з ТОВ "Єврокор Плюс", судом встановлено наступне.

Як пояснив в судовому засіданні 29 травня 2013 року представник позивача, ТОВ "Феррострой" у травні 2012 року, на підставі договору поставки від 21 грудня 2011 року №659 /т. ІІ, а.с. 180-181/, придбано у ТОВ "Єврокор Плюс" ґрунтовку ЕП 0010 червоно-коричневу загальною кількістю 300 кг, вартістю 10 155 грн. 60 коп. (в т.ч. ПДВ - 1692 грн. 60 коп.).

За результатами даної господарської операції позивачем до складу податкового кредиту за травень 2012 року віднесено суму ПДВ в розмірі 1692 грн. 60 коп., що відображено у податковій декларації з ПДВ за вказаний звітний (податковий) період та додатку №5 до декларації "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" /т. IV, а.с. 177-184/.

Правомірність віднесення до складу податкового кредиту вищезазначеної суми позивач обґрунтовує податковою накладною від 30 травня 2012 року №1 /т. ІІ, а.с. 192/, а також первинними документами бухгалтерського обліку: рахунком-фактурою від 30 травня 2012 року №ЕВ-0000005 /т. ІІ, а.с. 187/, прибутковою накладною від 30 травня 2012 року №-000001238 /т. ІІ, а.с. 189/, видатковою накладною від 30 травня 2012 року №ЕВ-0000005 /т. ІІ, а.с. 190/, копії яких долучено до матеріалів справи.

Дослідивши в судовому засіданні вищевказані копії документів, судом встановлено, що податкову накладну оформлено у відповідності до вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, а первинні документи бухгалтерського обліку відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку.

За таких обставин, зазначені документи приймаються судом в якості належних доказів у справі.

Оплату придбаних товарно-матеріальних цінностей позивачем проведено у повному обсязі, на підтвердження чого надано платіжне доручення від 16 січня 2013 року №389 /т. ІІ, а.с. 188/.

Придбані товарно-матеріальні цінності позивачем оприбутковано на центральний склад та, у подальшому, використано при виконанні підрядних робіт з антикорозійного захисту металевих конструкцій на об'єктах ВАТ "Полтавський ГЗК" /т. ІІ, а.с. 193-207/.

При цьому, суд враховує те, що контролюючим органом даний факт не заперечується, а фактичність виконання безпосередньо позивачем підрядних робіт на об'єктах ВАТ "Полтавський ГЗК" підтверджується матеріалами справи в їх сукупності.

Зважаючи на закріплений у статті 61 Конституції України, статті 218 Господарського кодексу України принцип персональної відповідальності платника податку, суд вважає необґрунтованими посилання контролюючого органу на акт від 30 січня 2012 року №97/22.5-09/37153992 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Єврокор плюс" з питань правомірності проведених господарських операцій з ТОВ "Матадор" (код ЄДРПОУ 31820299) за травень 2012 року, липень 2012 року, серпень 2012 року" як на підставу для зменшення позивачу податкового кредиту по господарській операції з ТОВ "Єврокор плюс".

Оскільки матеріалами справи в повному обсязі підтверджено реальність (товарність) господарської операції між ТОВ "Феррострой" та ТОВ "Єврокор Плюс" щодо придбання ґрунтовки ЕП 0010 червоно-коричневої загальною кількістю 300 кг, вартістю 10 155 грн. 60 коп. (в т.ч. ПДВ - 1692 грн. 60 коп.), суд дійшов висновку про безпідставність доводів Кременчуцької ОДПІ відносно завищення позивачем податкового кредиту за травень 2012 року в розмірі 565 грн. 40 коп.

Стосовно застосування спірним податковим повідомленням-рішенням штрафних (фінансових) санкцій у подвійному розмірі, судом встановлено, що Кременчуцькою ОДПІ протягом 2012 року проведено ряд перевірок ТОВ "Феррострой" з питань дотримання вимог податкового законодавства та складено відповідні акти про виявлені порушення, зокрема, в частині визначення зобов'язання зі сплати ПДВ /т. IX, а.с. 133-136/.

На підставі таких актів перевірок контролюючим органом виносилися податкові повідомлення-рішення: від 26 березня 2012 року №0000522301 про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати ПДВ загалом в розмірі 8 895 грн. 50 коп. (у адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалося), від 12 липня 2012 року №0000922301/978 про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати ПДВ загалом в розмірі 240 608 грн. (постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2012 року у справі №2а-1670/4945/12, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року, позов ТОВ "Феррострой" задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 12 липня 2012 року №0000922301/978 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 238 951 грн., в тому числі основний платіж - 159 300 грн. та штрафні санкції - 79 651 грн.; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено); від 09 жовтня 2012 року №0001312301/1565 про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати ПДВ загалом в розмірі 773 063 грн. 25 коп. (у адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалося) /т. IX, а.с. 133-136/.

За змістом пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на платника податків накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання.

Таким чином, в даному випадку наявні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій у подвійному розмірі.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до частини другої статті 71 вказаного Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду даної справи судом, не підтверджено факт реальності (товарності) господарських операцій позивача з ПП "Буд Світ" та ПП "Картас", у зв'язку з чим суд дійшов висновку про правомірність доводів відповідача щодо завищення ТОВ "Феррострой" податкового кредиту за березень, травень, червень, липень, серпень, жовтень 2012 року загалом в розмірі 164 104 грн. 55 коп.

Разом з тим, матеріалами справи в їх сукупності підтверджено право позивача на віднесення до складу податкового кредиту за травень 2012 року суми ПДВ по господарській операції з ТОВ "Єврокор Плюс" в розмірі 1692 грн. 60 коп., у зв'язку з чим суд вважає безпідставними твердження відповідача про завищення платником податку податкового кредиту за вказаний звітний (податковий) період в розмірі 565 грн. 40 коп.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

При цьому, зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії та згідно з частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 03 квітня 2013 року №0001942204/683 в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання зі сплати ПДВ загалом в розмірі 848 грн. 10 коп. (в т.ч., 565 грн. 40 коп. - за основним платежем, 282 грн. 70 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи пропорційність задоволених позовних вимог стягненню на користь позивача підлягають судові витрати в розмірі 8,48 грн.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррострой" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинним (недійсним) податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 03 квітня 2013 року №0001942204/683 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Феррострой" суми грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість загалом в розмірі 848 грн. 10 коп. (в т.ч., 565 грн. 40 коп. - за основним платежем, 282 грн. 70 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррострой" (код ЄДРПОУ 35107305) витрати зі сплати судового збору в розмірі 8,48 грн. (вісім гривень сорок вісім копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Кукоба