Ухвала

від 02.07.2013 по справі 2а-15077/11/0170/5

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-15077/11/0170/5

02.07.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Мунтян О.І. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 13.02.13 у справі № 2а-15077/11/0170/5

за позовом Підприємства "Еліс"-С (вул. Кечкеметська, 77, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95038)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.02.13 позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим від 25.05.2011 № 0005212301; в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено: вирішено питання щодо судового збору.

Не погодившись з постановою суду, представник Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 02.07.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим проведено позапланову документальну невиїзну перевірку підприємства «Еліс-С» (ЄДРПОУ 13776959) з питань взаємовідносин з ПП «Севелітстрой» (ЄДРПОУ 35096833) за грудень 2010 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2010 року на суму 10993,00 грн.

Висновки перевірки щодо порушення вимог податкового законодавства засновані на тому, що позивачем необґрунтовано оподатковано господарську операцію по взаємовідносинам з ПП «Севелітстрой».

Актом проведеної перевірки ПП «Севелітстрой» встановлено, що постачальниками відвантаженої продукції контрагента були підприємства ПП «Фрегат ХХІ» та ПП «Родіна ХХІ», діяльність яких була визнана нікчемною, такою, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Таким чином, підприємство «Еліс-С» не могло отримувати товар (роботи, послуги) від названого контрагента у зв'язку з тим, що:

- ПП «Севелітстрой» не здійснювало операцій по купівлі товару та послуг від постачальників ПП «Фрегат ХХІ» та ПП «Родіна ХХІ», а отже не могло мати таких обсягів товарної маси для її подальшої реалізації,

- у ПП «Севелітстрой» відсутні основні фонди та виробничі потужності, транспортні засоби, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської операції між даними підприємствами.

Висновки перевірки зафіксовані в акті № 5835/23-4 від 11.05.2011 року (а.с.28-38).

На підставі акту № 5835/23-4 від 11.05.2011, податковим органом 25.05.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення №0005212301 (а.с.27), в якому визначено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 13741,25 грн., у тому числі 10993,00 грн. за основним платежем та 2748,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з названим податковим повідомленням-рішенням, позивачем було його оскаржено до податкового органу. Проте, за наслідками розгляду скарг позивача податкове повідомлення-рішення №0005212301 від 25.05.2011 залишено без змін.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно нарахував позивачеві податкові зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки помилково дійшов висновку про нікчемність господарських операцій позивача з його контрагентом та як наслідок, безпідставно виніс податкові повідомлення - рішення щодо позивача, нарахувавши податкові зобов'язання.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служб (п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України).

Відповідно до п. 78.1.1. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом (п.78.4 ст. 78 ПК України).

Згідно із пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Начальником Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим 28.04.2011 прийнято наказ № 1401 (а.с.40) про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки підприємства «Еліс-С» на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79, ст. 20 Податкового кодексу України.

Фактичною підставою для проведення перевірки став висновок № 378 від 28.04.2011 до декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року № 255621 від 20.01.2011 (а.с.85). Зі змісту висновку вбачається, що на виконання вимог розпорядження ДПА України від 24.02.2011 № 48-р щодо відпрацювання міжрегіональної схеми мінімізації податкових зобов'язань за участю підприємств, задіяних у схемі руху сумнівного ПДВ були проведені невиїзні перевірки з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Бренд Строй» та ПП «Севелітстрой», за результатами яких виявлено сумнівний податковий кредит. При цьому, підприємством «Еліс-С» у грудні 2010 року задекларовано податковий кредит, у тому числі по взаємовідносинам з ПП «Севелітстрой».

Тобто, наказ № 1401 від 28.04.2011 начальником податкового органу прийнято на підставі закону та в межах наданих повноважень, у зв'язку з цим відсутні підстави як для визнання наказу протиправним, так і його скасування. До того ж, суд зазначає, що на час розгляду справи оскаржуваний наказ приведено в дію та виконано, а отже, він вже ніяким чином не може вплинути на права та обов'язки позивача, що також вказує на відсутність підстав для його скасування.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

У відповідності до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем на адресу позивача спрямовано наказ № 1401 від 28.04.2011 та повідомлення про проведення перевірки №49/10/23-4 від 28.04.2011. Вказані документи отримані позивачем 06.05.2011, про що свідчить відмітка на наказі про проведення перевірки, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.40).

Таким чином, податковим органом було дотримано вимоги податкового законодавства щодо завчасного повідомлення платника податків про проведення перевірки. А отже, зазначене вище надало посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки позивача.

Посилаючись на неправомірність дій відповідача щодо проведення перевірки позивач також вказав на те, що на письмовий запит податкового органу підприємством були надані пояснення та всі необхідні документи. У зв'язку з цим, враховуючи положення п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України, у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки.

Як зазначалось вище, підпунктом 78.1.1. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України передбачено можливість податкового органу проведення документальної позапланової перевірки, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. На підтвердження цих доводів позивачем було надано суду супровідний лист вих.№8 від 12.05.2011 про надання документів.

Однак, наявність податкової інформації про факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, які виявлені за наслідками перевірок інших платників податків, навіть у випадку надання відповіді платником податку на письмовий запит, не може позбавити податковий орган права на проведення перевірки. Зазначене вище свідчило б про обмеження повноважень податкового органу у здійсненні контролю за дотриманням вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

01.12.2010 року між ПП «Севелітсрой» (продавець) та підприємством «Еліс-С» (покупець) укладено договір купівлі-продажу №01/12/10/875 (а.с.124-125). Відповідно до умов вказаного договору та специфікації до нього продавець зобов'язується продати, а покупець придбати товар (матеріали будівельні) на суму 65958,33 грн., в тому числі ПДВ 20% - 10993,05 грн.

Відвантаження позивачу продукції за договором №01/12/10/875 від 01.12.2010 року підтверджується видатковими накладними № 1947 від 01.12.2010 року, № 1948 від 01.12.2010 року та № 2098 від 28.12.2012 року, що виписані ПП «Севелітсрой» (а.с.128-130).

Проведення позивачем оплати за отриманий товар підтверджується наявними в матеріалах справи фіскальними чеками (а.с.132) та карткою клієнта, яка ведеться ПП «Севелітстрой» (а.с.133).

Оплата проведена позивачем за рахунок коштів, отриманих за договором позики №3-Ф від 07.11.2010 року про надання поворотної фінансової допомоги (позики), що був укладений з позикодавцем ОСОБА_3 (а.с.131). Повернення позивачем позики позикодавцю підтверджується випискою з особового рахунку № НОМЕР_1 у КРФ «Укрсоцбанк» (а.с.151).

Матеріали, отримані від ПП «Севелітстрой», було використано позивачем у своїй господарській діяльності під час виконання робіт за договором субпідряду №06/12 від 06.12.2010 року, укладеним з МП «Агротехналадка» (а.с.140-141). Ці дані підтверджуються наданими позивачем суду копіями акту виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (а.с.143-150).

Таким чином, обставинами, встановленими під час розгляду справи, підтверджується дійсність правочину, укладеного між позивачем та ПП «Севелістрой», а також його спрямованість на настання реальних правових наслідків.

За результатами проведеної господарської операції відповідно до договору №01/12/10/875 від 01.12.2010 ПП «Севелістрой» були складені податкові накладні: №1948 від 01.12.2010 на суму 29170,27 грн., з них ПДВ - 4861,71 грн., №1947 від 01.12.2010 на суму 9248,06 грн., з них ПДВ - 1341,34 грн., № 2098 від 28.12.2010 на суму 27540,00 грн., з них ПДВ - 4590,00 грн.

Дослідивши перелічені вище податкові накладні, суд дійшов висновку про їх відповідність вимогам податкового законодавства, чинним на момент їх складення.

Відтак, позивач мав право на формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, отриманих від ПП «Севелістрой».

Що стосується вимог позивача про визнання незаконними дій відповідача щодо відображення в акті перевірки тверджень відносно нікчемності правочину, укладеного з контрагентом ПП «Севелітстрой», колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 215 Кодексу встановлено, що підставою для здійснення підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Судова колегія зазначає, що всі первинні документи, що підтверджують здійснення між позивачем та контрагентом вищезазначеної господарської операції, є в матеріалах справи, оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності застосування норм ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає право суду вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.05.2011 № 0005212301.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, який правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.02.13 у справі № 2а-15077/11/0170/5 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.02.13 у справі № 2а-15077/11/0170/5 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис О.І. Мунтян

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко