Ухвала

від 30.05.2013 по справі 2а-3936/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 р.Справа № 2а-3936/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2012р. по справі № 2а-3936/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція"

до Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція» (далі по тексту -позивач, ТОВ «Стальконструкція») звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Харкова (далі по тексту -ДПІ в Орджонікідзевському районі), правонаступником якої є Індустріальна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по тексту -відповідач, Індустріальна МДПІ), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 16.01.2012 року № 0000102330 про збільшення суми грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" з податку на додану вартість на загальну суму 316208, 00 грн., в тому числі 252966, 00 грн. за основним платежем та 63242, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

23 травня 2012 року постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволений в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення - рішення від 16.01.2012 року № 0000102330 про збільшення суми грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" з податку на додану вартість на загальну суму 316208, 00 грн. (триста шістнадцять тисяч двісті вісім гривень), в тому числі 252966, 00 грн. (двісті п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот шістдесят шість гривень) за основним платежем та 63242, 00 грн. (шістдесят три тисячі двісті сорок дві гривні) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Відповідач, не погодившись з вказаним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального права, та невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Індустріальна міжрайонна Державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби зазначає про порушення судом приписів п.п.198.4 п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Стальконструкція», зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 06.10.1992 р., про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 076287 (а.с. 37 т.1), включене до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 10086, виданої 15.11.2006 р. Головним управлінням статистики у Харківській області (а.с. 38 т. 1), витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців № 13827967 станом на 21.05.2012 р. (а.с. 66 т. 2) та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ.

Як вказано у довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 10086, виданої 15.11.2006 р. Головним управлінням статистики у Харківській області ТОВ «Стальконструкція» здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 80.22.0 професійно-технічна освіта; 51.90.0 інші види оптової торгівлі; 45.21.1 будівництво будівель; 28.11.0 виробництво будівельних металевих конструкцій; 29.24.3 монтаж інших машин та устаткування загального призначення; 93.05.0 надання інших індивідуальних послуг (а.с. 38-39 т.1).

Позивач має ліцензію серії АВ № 408909 зі строком дії з 09.09.2008 р. по 09.09.2013 р. на господарську діяльність, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, яка видана Державною архітектурно-будівельною інспекцією (а.с. 40-50 т.1).

З 14.12.2011 р. по 22.12.2011 року ДПІ у Орджонікіджевському районі була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Стальконструкція».

За результатами перевірки складено акт № 2559/23-30/21191412 від 29.12.2011 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція», код ЄДРПОУ 21191412, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів по взаємовідносинам з ТОВ «Алюміл-Сістем», код ЄДРПОУ 37190451, за липень-серпень 2011 року»(далі по тексту - акт перевірки) (а.с. 9 -29 т.1), яким встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI та занижено податку на додану вартість всього у сумі 252966, 00 грн., у т.ч. за липень 2011 року у сумі 96941, 00 грн., за серпень 2011 у сумі 156025, 00 грн.

16.01.2012 року на підставі висновків акту перевірки винесено податкове повідомлення - рішення № 0000102330 про збільшення суми грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" з податку на додану вартість на загальну суму 316208, 00 грн., в тому числі 252966, 00 грн. за основним платежем та 63242, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 30 т.1).

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв в межах наданих повноважень, та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до ст. 1 розділу І Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

У відповідності з п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.95р. №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, між 27.12.2010 року ТОВ «Стальконструкція» (Замовник) та ТОВ «Алюміл-Сістем» (Підрядник) було укладено договір підряду № 27/12/1 на будівельно-монтажні роботи.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Підрядник зобов'язується своїми силами і засобами, або за допомогою третіх осіб, на замовлення Замовника виконати будівельно - монтажні роботи з улаштування огороджуючи конструкцій фасаду, фасадні системи, вікна, двері та автоматичні двері, з урахуванням непередбачуваних робіт в Локальному кошторисі (Додаток №1 до цієї Угоди ), який є невід'ємною частиною цієї Угоди, зі здачею цих робіт «під ключ» на будівництві Торгівельно - офісного центру з готелем, адміністративними приміщеннями та підземним паркінгом (надалі - Роботи) за адресою: м. Харків, вул. Трінклера, кут пр. Правди (надалі -об'єкт) у строк до 1 вересня 2011 року з моменту складання договору, а Замовник зобов'язується прийняти результати Робіт та оплатити їх (а.с. 63-67 т.1).

За п. 2.1 ціна Робіт за Договором, визначена на підставі Кошторису і становить 33014702, 00 грн. враховуючи ПДВ 20% - 5502450, 33 грн.

Додатковою угодою № 1 про зміну Договору підряду № 27/12/1 від 27.12.2010 р. від 07.07.2011 р. (п. 1) Замовник і підрядник, маючи право погоджувати умови Договору підряду №27/12/1 від 27.12.2010 року (надалі іменується «договір»), та у зв'язку з досягнутими домовленостями про збільшення обсягів Робіт, що виконуються Субпідрядником на підставі Договору і, як наслідок, збільшення ціни Договору та строку виконання робіт, домовились збільшити ціну договору на вартість додаткових робіт. Згідно із п. 2.1 ціна Робіт за Договором, визначена на підставі кошторису і становить 36270347, 60 грн., враховуючи ПДВ 20 % - 6045057, 93 грн. (а.с. 68 т. 1).

На виконання умов цього договору його сторонами було складено та підписано акти про вартість виконаних робіт /та витрат/ (типова форма КБ-3), акти виконаних робіт (типова форма КБ-2в) та відомості ресурсів до актів приймання (форма №4б) (а.с. 86-102 т.1).

ТОВ «Алюміл-Сістем» на адресу позивача було виписано податкові накладні (а.с. 72-85 т.1).

Колегія суддів зазначає, що відносини сторін при укладені договору підряду врегульовано Цивільним кодексом України. (далі ЦК України).

Так, відповідно до приписів ч.1, ч. 2 та ч. 3 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Частиною 1 ст. 838 ЦК України також передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

У відповідності до ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як встановлено перевіркою та відображено в акті перевірки суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включені до податкового зобов'язання відповідних періодів, відображені у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних, включені до ЄРПН та відповідають даним податкових декларацій з ПДВ за відповідні періоди. Фактичне виконання робіт в даному періоді відбулося на суму 3867603,8 грн. за липень 2011р., на суму 3608772, 19 грн. за серпень 2011 р. Оплата за Договором № 27/12/1 здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок ТОВ "Алюміл-сістем". Згідно умов договору № 27/12/1 від 27.12.2010 р. за вказаний період було отримано оплат від ТОВ «Стальконструкція» на адресу ТОВ «Алюміл-сістем» у т.ч. передплата у сумі 2550000,00 грн.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що первинні документи, які містяться в матеріалах справи, відповідають вищезазначеним нормам закону та підтверджують реальне проведення між сторонами господарських операцій та засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товарів та послуг за переліченими вище правочинами.

Крім того, між ТОВ «Стальконструкція» (Генпідрядник) та ТОВ «Алюміл-Сістем» (Субпідрядник) було укладено договір підряду № 17-05 від 17.05.11 р. (а.с. 158 -161 т.1). На виконання якого були складені акт про вартість виконаних робіт /та витрат/ (типова форма КБ-3) та акт виконаних робіт (типова форма КБ-2в) (а.с. 164 -166 т. 1).

В ході перевірки податковим органом було встановлено, що по договору № 17-05 від 17.05.11 р. за вказаний період було отримано 100000,00 грн. В рамках даного договору виписані документи податкова накладна №10 від 23.08.11 р. на суму 100000,0 грн. у т.ч. ПДВ 16666,67 грн.; по рахунку № 13 від 09.08.11 р. за вказаний період було отримано 64808, 45 грн. В рамках даного договору виписані документи податкова накладна від 17.08.11 р. № 8 на суму 64808,45 грн. у т.ч. ПДВ 10801,41 грн.; по рахунку №14 від 23.08.11р. за вказаний період було отримано 251220,00 грн. В рамках даного договору виписані документи податкова накладна № 11 від 25.08.11 р. на суму 251220, 0 грн. у т.ч. ПДВ 41870,0 грн.

Відповідно до висновків акту перевірки, згідно до Журналу - ордеру по рахунку 681 «Розрахунки за авансами одержаними» за липень 2011р. серпень 2011р. ТОВ «Алюміл-сістем» сальдо станом на 01.07.2011р. складає 2 787 219,04 грн. на користь ТОВ «Стальконструкція».

Станом на 31.07.2011р. сальдо становить 5739615, 24 грн. на користь ТОВ «Стальконструкція».

Станом на 31.08.2011р. сальдо становить 5433120, 50 грн. на користь ТОВ «Стальконструкція».

Матеріалами справи підтверджено, що грошові кошти у відповідних періодах були використані в господарській діяльності підприємства на оплату матеріалів та послуг в безготівковій формі для виробництва вищезазначеної продукції.

А ні в суді першої, а ні в суді апеляційної інстанції відповідачем не надано документів, за допомогою яких можливо встановити, дебіторську/кредиторську заборгованість по взаєморозрахунках з підприємством ПП «УНТК Енергоспецмонтаж».

Крім того, акт перевірки містить посилання на те, що фахівцями ДПІ у Жовтневому районі складено акт №222/23-03-05 від 07.11.2011р. про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «УНТК Енергоспецмонтаж», код ЄДРПОУ 35522273 щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів по яких сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість, їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень 2011 р. та акт №116/18-13 від 21.10.2011р. про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «УНТК Енергоспецмонтаж», код ЄДРПОУ 35522273 щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів по яких сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість, їх реальності та повноти відображення в обліку за період липень 2011 р.

Відповідач зазначає те, що у ПП «УНТК Енергоспецмонтаж» відсутні необхідні умови для ведення господарської, економічної діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, згідно до ч. 1 ст.203, ст.228, ст.662, ст.655, ст.656 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Згідно з наданими до ДПІ у Жовтневому районі документами, підприємство ТОВ „Алюміл-сістем" не є кінцевим споживачем товарів (робіт, послуг) отриманих від ПП «УНТК Енергоспецмонтаж:». Отримувачем товарів (робіт, послуг) є ТОВ «Стальконструкція» (код ЄДРПОУ 21191412) інд. 61106 м. Харків пр. Московський 283, на обліку в ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова на підставі вищезазначених актів виконаних робіт, та договору підряду.

За таких обставин, податковий орган робить висновок про те, що операції ТОВ «Аліміл-Сістем»по виконаним роботам ТОВ «Стальконструкція» не можливо підтвердити реальність здійснення операцій у зв'язку з відсутністю постачальника ПП «УНТК Енергоспецмонтаж» за юридичною адресою, необхідних умов для ведення господарської діяльності, недостатності основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, відсутні складських приміщень та транспортних засобів та в ході звірки не підтверджено реальність здійснення операцій ТОВ «Алюміл-Сістем» з ТОВ «Стальконструкція» та ПП «УНТК Енергоспецмонтаж».

Як було обґрунтовано встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, ТОВ «Алюміл-Сістем» зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 04.08.2010 р., про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 425392 (а.с. 54 т.1), включене до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 318315, виданої 06.08.2010 р. Головним управлінням статистики у Харківській області (а.с. 52 т. 1) та копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців № 13828152 станом на 21.05.2012 р. (а.с. 67 т. 2) та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ про що свідчать копія довідки про взяття на облік платника податків від 05.08.2010 р. № 305 (а.с. 51 т.1) та копія свідоцтва № 100299004 від 25.08.2010 р. про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 53 т.1).

Як вказано у копії довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої 06.08.2010 р. Головним управлінням статистики у Харківській області ТОВ «Алюміл-Сістем» здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 52.48.9 роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань; 45.25.1 інші спеціалізовані будівельні роботи; 74.40.0 рекламна діяльність; 25.23.0 виробництво будівельних виробів з пластмас; 28.11.0 виробництво будівельних металевих конструкцій; 51.90.0 інші види оптової торгівлі; (а.с. 52 т.1).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновку щодо неправомірного формування валових витрат та податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Алюміл-Сістем» та ПП «УНТК Енергоспецмонтаж» не може свідчити про неможливість фактичного виконання робіт (послуг) ТОВ «Алюміл-Сістем», ПП «УНТК Енергоспецмонтаж», оскільки такі обставини не підтверджені належними доказами; фактів невідображення контрагентом позивача у податковому обліку відомостей за фінансово-господарськими операціями у відповідності до чинного законодавства відповідачем не висвітлено; спрямованість спірного правочину на реальне настання правових наслідків підтверджується доданими до матеріалів справи первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

З приводу викладеного в акті судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Алюміл-Сістем», ПП «УНТК Енергоспецмонтаж» , колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин повинен відповідати вимогам зазначеним у ст.203 Цивільного Кодексу України.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

З приписів ст. 228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валовий дохід та податкові зобов`язання з ПДВ, належать до виключного прерогативи судових органів.

З огляду на приписи п.п. 5.2, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772, колегія суддів дійшла висновку, що до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано податковий кредит з ПДВ, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

З матеріалів справи судом апеляційної інстанції не встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентами договори підряди оспорювались в судовому порядку, а ні до суду першої інстанції. а ні до суду апеляційної інстанції не надано судові рішення, що набрали законної сили, з приводу визнання зазначеного договору недійсним.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду апеляційної інстанції відповідачем не надано, а колегією суддів, при виконанні вимог ст.11 КАС України, не виявлено.

Колегія суддів відмічає, що як позивач, так і вищевказані контрагенти позивача на час здійснення спірних господарських операцій були зареєстровані як юридичні особи-суб`єкти підприємницької діяльності, що не заперечується відповідачем по справі, тобто, як позивач, так і його контрагент мали відповідний обсяг цивільної право - та дієздатності для укладення спірного договору.

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що під час проведення перевірок відповідачем досліджувались первинні документи ТОВ «Алюміл-Сістем», ПП «УНТК Енергоспецмонтаж» на підтвердження реальності здійснених правочинів, натомість, усі документи, що підтверджують обставини здійснення зазначеним підприємством господарської діяльності в розрізі відносин з позивачем, наявні в матеріалах справи.

Згідно п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У відповідності до п. 5. 2. Порядку № 984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожними відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово - господарської діяльності та господарську операцію, в результаті якої здійснено порушення.

Колегія суддів зауважує, що відповідачем в акті перевірки висновок про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Алюміл-Сістем», ПП «УНТК Енергоспецмонтаж» викладено без висвітлення конкретних обставин господарських операцій, які свідчать про неможливість факту їх здійснення, та без посилання на будь-які первинні документи, в зв`язку з чим, колегія суддів вважає такий висновок ДПІ таким, що зроблений з порушенням вимог Порядку № 984.

Крім того, матеріали справи не містять податкових повідомлень-рішень, якими б ТОВ «Алюміл-Сістем», ПП «УНТК Енергоспецмонтаж» були визначені податкові зобов'язання чи застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками здійснення господарської операції з позивачем у справі.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг).

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Колегія суддів також звертає увагу на приписи ч.2 ст.8 КАС України, яка зобов'язує суд застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно сформовано валові витрати та податковий кредит по реальним господарським операціям із ТОВ «Алюміл-Сістем», ПП «УНТК Енергоспецмонтаж», повністю підтвердженим відповідними первинними документами, сплачені в рамках здійснення власної господарської діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що податковий орган не довів суду належними та достатніми доказами, що досліджені первинні документи, складені за наслідками здійснення господарських операцій, не відповідають дійсності, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, а також, що договори укладено з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Таких доказів до суду першої та апеляційної інстанції відповідачем не надано, а колегією суддів при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2012р. по справі № 2а-3936/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.