Ухвала

від 02.07.2013 по справі 917/1033/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

02.07.2013р. Справа № 917/1033/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "МФК", вул.Рибальська,2, м. Київ, 01011

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 29 532,73 грн.

Суддя Сірош Д. М.

Представники сторін не з'явились.

Позивач в позовній заяві заявив клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, а в разі їх відсутності - на його майно.

Позивач вважає, що є загроза неможливості стягнення боргу з відповідача зважаючи на його неплатоспроможність, і як наслідок можливу ліквідацію.

Згідно ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається у будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Тобто, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, відтак необхідною умовою вжиття вказаних заходів є достатньо обґрунтоване припущення, що їх невжиття утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення (зокрема, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання судового рішення).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою; з цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову (п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2012р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

За змістом ст. 32 ГПК України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів-фактичних даних.

Докази, у відповідності зі ст. 34 ГПК України, повинні відповідати, зокрема, вимогам належності та допустимості. При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Проаналізувавши надану заяву суд дійшов висновку, що всупереч положенням ст. 66 ГПК України заява про забезпечення позову ґрунтується лише на власних міркуваннях та припущеннях позивача.

У даному випадку позивачем не додано до заяви жодних доказів, які б свідчили про необхідність вжиття таких заходів.

Крім того, арешт може бути накладений лише на індивідуально визначене майно. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують майно та відрізняють його від іншого однорідного чи подібного майна (п. 7.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 16 від 26.12.2012 р.).

В заяві не зазначено, на яке саме майно необхідно накласти арешт, де знаходиться це майно, документально не підтверджений факт наявності у відповідача майна.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 66, 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Суддя Сірош Д. М.